Казка "Пигоди Ціня і Цвіріня. Як Цінь і Цвірінь стали ватажками"

Пригоди Ціня і Цвіріня.

Як Цінь і Цвірінь стали ватажками.

Колись давним – давно жили-поживали  веселі горобці-стрибунці.  Вони були дружніми і працьовитими. Разом  їжу добували, разом і бенкети справляли. У всьому і завжди слухалися свого вождя – найстаршого горобця. 

             Та сталося нещастя.  Вожак  був поранений, обороняючи двотижневих пташенят від кота. Потрібно  обирати молодого ватажка.

             Вся зграя злетілася на горобину раду. Слово взяв ранений вожак.

•                    Прийшла пора обрати мого наступника. Я би хотів, щоб ним став найпрудкіший, найспритніший, найшпаровитіший горобець. Щоб бути ватажком зграї, потрібно подолати три випробування. Хто бажає змагатися?
•                    Я!
•                    Я!
•                    Я!...
•                    Отож, оголошую перше завдання . Потрібно найшвидше пролетіти відстань від старого дуба до тополі. Готові?
•                    Так, готові,- почув старий вожак.
•                    Після мого сигналу починайте змагання.

Знялися молодці-горобці  і в бій. Шум, гамір довкола… Перше випробування завершилося. Найпрудкішими стали три горобчики.

•                   Увага, увага! Оголошую умову  другого  завдання. Найспритнішим буде визнаний той, хто найшвидше і найкраще вибудує гніздечко.

Пролунав сигнал для початку роботи. Вправно мостили  гніздечка горобчики  із   соломинок і травички. Вони так швидко працювали, що здавалось, що  кожен із них достойний бути ватажком. Роботу завершено. Двоє гнізд збудовані одночасно і майстерно.  

Переможцями стали горобчики Цінь і Цвірінь. Втомлені, але натхненні перемогою, з нетерпінням очікували найголовнішого третього випробування  горобці-молодці.

•                   Ватажком зграї буде називатися той із вас, котрий швидше заповнить своє гніздечко найрізноманітнішою їжею.

           Що тут почалося! Зграя поділилася на два табори. Одні вболівали за Ціня, інші – за Цвіріня. Зчинився страшний галас. Обидва горобчики дуже старалися. Кожен з них достойний бути ватажком. Однак, перемогти має один.

 Змагання завершилося.

•                   Перемогу  у змаганнях отримав горобець Цінь . Вітайте нового ватажка. Він достойно пройшов випробування.

       Уболівальники Ціня весело стрибали і вже не звертали уваги на Цвіріня. Від образи за самого себе Цвірінь аж змінився. Верх його  голови і потилиця стали каштановими. На сірувато-білих «щоках» і підборідді з’явилися невеликі чорні плями. Злетів Цвірінь високо в небо, а за ним і його вболівальники .  Більше разом Ціня і Цвіріня ніхто не бачив.

       З тих пір потомків Ціня називають хатніми горобцями, а  потомків Цвіріня – горобцями польовими. Отак і досі вони живуть – поживають і добра наживають. От і казочці кінець, а хто читав – молодець.