Герасимик-Чернова Тетяна Палівна,

заступник директора з НР, викладач-методист

Любешівського технічного коледжу Луцького НТУ

 

Сценарій

Тема: «У ЇХНІХ СЕРЦЯХ ЖИЛА УКРАЇНА»

Мета заходу: вшанування пам'яті героїв Небесної сотні, військових, які загинули в АТО, виховання патріотизму, національної гордості, любові до України.

Оформлення. Державний Прапор України, фото подій, які ілюструють Євромайдан взимку 2013-14 рр. та АТО.

Викладач: Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку – героїв Небесної сотні, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. А ще згадаємо про третю річницю виходу наших військ з під м. Дебальцево та страшні втирати цих періодів.

Ведучий 1. 21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до  курсу, спрямованого на розвиток  співпраці з державами-членами СНД. Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок  Революції Гідності.

Ведучий 2. Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Чернівцях. 24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України.

У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, застосувавши силу. Були застосовані вибухові пакети. Побитих, поранених протестантів прихистив Михайлівський Золотоверхий собор, у якому оперативно розгорнуто медичну службу, операційні блоки.

Ведучий 1. Збурення в суспільстві наростає. І вже 1 грудня  півмільйона обурених діями влади українців зібрались на Всеукраїнське Віче. До них приєдналися європейські дипломати. Опозиційні сили створюють Штаб Національного Спротиву – координаційний центр Євромайдану.

Відбуваються масові провокації так званих «тітушок», які спробують захопити Адміністрацію Президента України. За рядами внутрішніх військ знаходились підрозділи «Беркуту», але вони не припинили провокації. Почався наступ спец призначенців із масовим побиттям журналістів та протестувальників.

 Ведучий 2.  8 грудня активісти Євромайдану звернулися до українців із закликом прийти на Майдан Незалежності і стати учасником Маршу мільйона. У неділю на Майдан Незалежності в Києві зібралося сотні тисяч  людей. Мітинг розпочався всенародною молитвою за Україну "Отче наш"… Здавалося, на весь світ лунав гімн України, що його тоді заспівав весь Майдан.

Після завершення Маршу мітингувальники звели блокпости та барикади в урядовому кварталі Києва.

11 грудня 2013 року режим Януковича шляхом нічного штурму здійснює чергову спробу ліквідувати Євромайдан, застосовуючи спецпідрозділ «Беркут» та внутрішні війська.

Дзвони Михайлівського Золотоверхого забили тривогу. Зі сцени Майдану, оточеного силовиками, Руслана Лижичко, Юрій Луценко, Віталій Кличко, Святослав Вакарчук закликали  киян прийти на допомогу майданівцям.

Ведучий 1. 19 січня 2014 року у Києві на Народному Віче зібрались десятки тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленню «Законів 16 січня». Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Беркутівці застосували спецзасоби і, незважаючи на мінусову температуру повітря, водомет.

Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Криваве водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та родом з Волині Олександр Бадера.  Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

Ведучий 2. Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні кращих наших синів і дочок.

 Вірш "Майдан ридав" 

Майдан ридав. А сотня в небо йшла,

Один за одним, наче янголята.

Тут, на землі прощались матері,

А в небі зустрічала Божа Мати.

Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,

Земля змішалась з кров’ю і сльозами.

Ридали всі і рідні і чужі,

І кров текла із серця, наче з рани.

Летіли тихо, хоч земля тряслась.

Хоч небо поливало їх сльозами.

Лиш ангел колискову їм співав

На тій дорозі, що веде до Мами.

Летіли тихо, хоч майдан рида.

Як ті пташки летіли в небо раннє.

Востаннє хтось дитину цілував,

І сам не вірив. Що це все востаннє.

Боліли рани та вже не болить,

Жовто-блакитний стяг покрив їх      тіло.

Один за одним шикувались в ряд,

Героїв сотня в небо полетіла.

 

Ведучий 1. Кожен із цієї небесної Сотні, як і ми з вами мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої  невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

На коліна стаєм перед тими.

Хто втратив єдине дитя.

В Бога просим опіки над ними.

Ну, а вбивцям – лише каяття.

Не забудемо Сотню героїв.

Душі їхні у небо ідуть.

А з пролитої в Києві крові.

Мальви виростуть і зацвітуть.

 

Ведучий 1. 21 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ про присвоєння Героям Небесної Сотні звання Героя України. Серед Героїв Небесної сотні є і наш земляк, випускник нашого коледжу Едуард Гриневич.

Минає 4 роки від трагічних подій на Майдані. Але на превеликий жаль Небесною Сотнею не закінчився біль і страждання України . Кремлівська влада не хоче бачити єдиною. Сильною і головне Європейською нашу державу і тому, вона постачає великий арсенал зброї для сепаратистів на Сході України, щоб порушити територіальну цілісність України.

Ведучий 2. 18 лютого 2015 року. Бої за Дебальцеве  (Дебальцівський плацдарм) —це бої які розпочалися в кінці липня 2014 року. Дебальцеве є містом з великим залізничним вузлом, яке лежить на автошляху міжнародного значення М  04, що поєднує Луганськ з Донецьком.

          Бої під Дебальцевим загострилися після Першого мінського перемир'я з жовтня 2014 року. Згідно оцінок майора 128-ї бригади Дениса Лесняка, основні бої за Дебальцеве з жовтня 2014 до лютого 2015 року тривали на ділянках Нікішине, Чорнухине, шахти «Полтавська», Вільхуватки, Оленівки, де тримав оборону зокрема 15 ОГПБ. На думку майора, основним фактором падіння оборони цього району стала втрата контролю над Нікішиним, коли виникла загроза розділення угрупування українських військ на декілька малих оточень. Росія кинула під Дебальцеве великі сили та озброєння, що призвеле до оточення багатотисячної армії Збройних Сил України. З 16 по  18 лютого 2015  розпочалися виведення наших військ з оточення.

20 лютого 2015 року оприлюднили  дані щодо оцінки втрат українських воїнів у боях за Дебальцеве в період з 24 січня по 18 лютого 2015 року: 159 загиблих, 118 полонених, 36 зниклих безвісті.

Ведучий 2. Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Пікардійська терція» стала тугою, смутком, не офіційним жалобним Гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з «Героями Небесної Сотні» і тепер цей твір повів наш народ у  пам’ять про тих, хто навічно впав на Майдані та в зоні АТО за нашу свободу.

«Пливе кача по тисині» (кліп)

Вірш «Українська революція»

Блакитне небо посіріло,

і дощ ударив у ту ж мить.

У грудях серце заболіло,

по світу новина летить....

У центрі міста, на майдані,

в серці країни, мов в пітьмі

навіки душі відлетіли,

там сто героїв полягли.

Грудьми повстали, захищали

нам мирне небо, спів птахів.

І до останнього стояли,

аж поки янгол прилетів.....

Небесна сотня вас навічно

до себе в рай Господь забрав.

Але назавжди залишились

в серцях народу, що повстав.

Борись, Вкраїно, за свободу,

бо кров і сльози пролились.

І пам’ятай своїх героїв,

Їх шанувати поклянись.

Залишиться кривавий лютий

в серцях вкраїнських громадян.

Не панувати злу в країні!

Хоч стогне вся земля від ран.....

Вшануй хвилиною мовчання,

Вкраїнцю,   тих, що полягли.

Вони за тим злетіли в небо,

щоб в мирі й щасті ми жили.....

(Викладач запалює лампадку. Хвилина мовчання. Квіти Небесній Сотні)

Ведучий 1. Наші солдати, якими сьогодні гордиться весь народ, ніколи не дозволять здійснитися путінським планам. Бо в їхніх серцях горить вогонь любові до рідної землі і велика віра в перемогу.

Ведучий 2. Захищаючи рідну землю від ворога вони віддають найдорожче – своє життя. І ми сьогодні дуже раді поверненню наших героїв додому живими, проте сильний біль огортає душі за тих, хто загинув.

 

Викладч Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих. Дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Молюся за Тебе моя Україно,

За кожного батька, за кожного сина,

За кожную матір, за кожну дитину

Я Бога прошу – збережи Україну!

Страшною порою не дай їм загинуть!

Хай наші молитви до Бога полинуть!

Нехай Він злобу у серцях наших спинить!

Молюсь, щоб людина почула людину,

Щоб син пожалів батька іншого сина,

Щоб мирною знову стала країна –

Я Бога прошу – збережи Україну!

Гімн