Казка "Пригоди маленької Крапельки"

Пригоди маленької  крапельки.

       На одній  хмаринці жила собі маленька  краплинка. Вона була ще дуже маленька і тато з мамою не дозволяли їй подорожувати ,як старшим братикам та сестричкам. А їй дуже хотілося . Краплинка любила  слухати  розповіді старших про їх пригоди і часто уявляла собі той день, коли вона пуститься у свою першу мандрівку.

      І ось цей день настав. Краплинка  дуже раділа, але й хвилювалась водночас. Ось засвітилась блискавка,потім прогримів грім і краплинка разом з іншими крапельками полетіла на землю.

 Спочатку  краплинка залетіла на високе дерево.

 «Доброго дня»– привіталась краплинка.

Добрий день – відповіло дерево.

• Мене звуть Краплинка,а Вас ?
• А я велетенський Дуб. Я дуже скучив за дощем,нарешті я вмиюсь від пилу ,та вдосталь нап’юся.

І Дуб почав шелестіти своїми листочками ,підставляючи їх теплому літньому дощику.

А наша краплинка полетіла далі і приземлилася  на маленьку квіточку

• Ой ,нарешті дощик  - зраділа квіточка!
• Добрий день,мене звуть Краплинка. Скажіть, будь ласка, чому ви так радієте нам , дощовим крапелькам?
• О ,дощові крапельки  - це найцінніше для всього живого. Дякуючи дощику, із маленької  зернинки  я перетворюся на красиву квіточку.

    В цей момент дмухнув вітерець і наша краплинка полетіла далі  і плюхнулася прямісінько в маленьку  річечку.

-Добрий  день -  привіталася  до краплинки річечка. Я дуже рада  нашому знайомству. Мої мешканці  дуже чекали на дощик,чуєш яку веселу пісеньку співають  непосидливі жабки. Вони люблять стрибати під крапельками.

      Дощик  скінчився . Яскраве ,тепле сонечко розправило свої промінчики . Краплинка  попрощалася зі своїми новими друзями і по одному з сонячних промінчиків  піднялася на свою хмаринку до мами і тата.

Казка

«Пригоди   маленької                           

           крапельки»