Казка"Весняна Великодня казочка"

Юлія Беспалько

ВЕСНЯНА ВЕЛИКОДНЯ КАЗОЧКА

У  невеличкому лісі, над річкою, настала довгоочікувана весна. Зазеленіла травичка, розцвіли перші квіти, то тут, то там пурхали метелики.   

“Радісний  надходить  день,

Дзвонять дзвони: дзень-дзелень,

Понад лісом, понад селами

Лине звісточка весела “ — чулися скрізь пісні пташок у лісі.

У Велику П’ятницю, напередодні Великодня, зібралися на галявині маленькі лісові звірятка та вирішили разом спекти Святкову Пасочку та відсвяткувати Великдень . Кожен приніс з дому все, що було. Білочка — горішки та ізюм. Зайчик — маселка шматочок. Ведмедик — борошна мішечок. Лисичка — сметанки та молочка. Їжачок — свіжі яйця.

Лісові мешканці почали місити тісто, але тільки один сірий вовк усім був незадоволений.

• Дай, я буду робити тісто! — кричав Зайчик.
• Ні, я, — бурмотів ведмідь.
• Дайте мені спробувати, — вив вовк.
• У мене краще вийде! — наполягала лисиця.

Нарешті всі разом замісили тісто на Великодню Пасочку, та воно чомусь не сходило й не піднімалося. Звірятка посварилися ще більше. Часу лишалося геть мало.

• Який жах ! — заспівали пташечки.
• Давайте допоможемо нашим друзям! — защебетала одна пташка.
• Обов’язково допоможемо, — підтримали інші .

Перша Пташка принесла на своїх маленьких крильцях і додала до тіста Любов. Друга пташка — Доброту. Третя пташка — Згоду. Четверта пташка —Милосердя,  а п’ята — зігріла Великодню Пасочку — Теплом.      

 Яскраве весняне сонечко вийшло з-поза хмаринок та осяяло ліс теплими ласкавими промінчиками, граючи своїми зайчиками.

Звірятка, почувши це, зраділи та миттю забули про всі образи та сперечання. Спекли велику “сонячну” Великодню Пасочку та разом відсвяткували Великдень. Усі мешканці лісу були дуже щасливі та радісні!

Тому, хто робить добро, завжди радісно та добре в житті.

“Радість з неба ся являє, Паска Красна день вітає!”