Казковими стежками. Індійська народна казка "Фарбований шакал"

Казковими стежками. Підготувала вчитель зарубіжної літератури Устян Ч. М. Теорія літератури

Повторення· Що означає слово «фольклор»?· Назвіть відомі жанри фольклору.· Які твори усної народної творчості вам відомі?

Творче завдання: зі слів скласти прислів’я:ü слабких, злість, зброя;ü руйнує, добро, будує, зло;ü слово, людині, палиця, допомагає, добрій, не допоможе, лихій;ü вчить, на, жить, як, казка, світі

Казка (від «казати», «розповідати») – один із основних жанрів усної народної творчості (фольклору), розповідний твір про вигадані, здебільшого фантастичні події, які сприймаються і переживаються як реальні

Як називається казка, яка має конкретного автора?Автор –творець художніх текстів. Літературна казка зародилася приблизно у кінці 18 ст.І літературна, і народна казка мають сюжет – послідовність подій у художньому творі

В ліс по стежці я ходила,Сірого вовка зустріла. До бабусі завіталаІ її я не впізнала. Очі, зуби – все страшне!Чи впізнали ви мене? У бору моя хатинка,Приведе туди стежинка. В мене кістяна нога,Звуть мене …Моя казка всім відома,У семи живу я гномів. Стан тонкий, тендітна ніжка . Хто я, друзі? На бал я мріяла потрапити завжди. Та шлях закритий був мені туди. У шати одягла мене хрещена. Й подарувала туфельку для мене. Вона блищить у сяйві кришталя. Тож, здогадайтесь як моє ім’я

Вікторина «Що ми знаємо про казку?» Якими словами розпочинаються казки? Як одним словом називають початок казки? Де найчастіше відбувається дія казки? Які числа часто повторюються в народній казці? Окрім дійових осіб у казках діють ще й чарівні предмети. Назвіть їх.

А як зазвичай казки закінчуються? Які слова ми читаємо в кінці казки? Як одним словом ці слова називаються?

Які існують типи казок?Назвіть особливості кожного типу казок.

Казки про тварин вважають найдавнішими серед народних казок. Колись їх розповідали перед полюванням, аби прикликати удачу. У багатьох таких казках відобразилися нині забуті обряди й звичаї, а також давні уявлення про тварин як про істот, наділених людськими властивостями. Саме такими змальовано звірів у народних казках: вони говорять і поводяться, як люди.

У казках багатьох народів лисиця постає хитрою і винахідливою, вовк – трохи простодушним, але жадібним і хижим,лев – грізним царем звірів, віслюк - упертим і нетямущим, шакал – ницим зрадником, заєць – боягузом. Образи звірів почали сприйматися як алегорії тих чи тих людських якостей.

Алегорія (від грец. Allegoria – іносказання) – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюється переносне значення. Алегорія – художній засіб, який найчастіше зустрічається в казках, байках та притчах.

Однією з найдавніших збірок казок і алегоричних розповідей про тварин є давньоіндійська книжка «Панчатантра» (у перекладі з давньоіндійської «П’ять частин»).Її датовано приблизно ІІІ–IV ст. Звички, мораль і стосунки її героїв є алегорією людського світу. Розповіді, зібрані в «Панчатантрі», мали на меті в розважальній формі дати повчання

Індійська народна казка

Індія — держава на півдні Азії

Фарбований шакал. Шакал – тварина, яке відноситься до класу ссавці, загону хижі, сімейству псові (собачі), роду вовки. Шакали мешкають на території південного сходу Європи, на Близькому Сході, в Південній Азії і майже на всій території Африки.