Кейс інноваційних навчальних методик. Розробки уроків із зарубіжної літератури. 9 клас

 

Кейс інноваційних навчальних методик

           Конспекти уроків із зарубіжної літератури. 9 клас

 

1. Українська тема в поемі Дж. Байрона «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі

Тема. Українська тема в поемі  Дж. Байрона «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі

Джордж Гордон Байрон

 

Мета: поглибити поняття про романтизм як літературний напрям, з’ясувати ознаки історизму та романтизму у творі; розкрити перед учнями постать великого гетьмана України Івана Мазепи, висвітлити яскраві сторінки його життя як політичного діяча, мецената; розвивати навички аналізу літературних творів, монологічне мовлення, виразного читання, логічного мислення, переказу, висловлення думок і почуттів з приводу прочитаного; формувати ключові компетентності: соціальні, громадянські, ціннісно-смислові, життєві, комунікативні, здоров’язберігаючі; виховувати зацікавленість до історичного минулого своєї країни, ціннісне ставлення до України та українського народу.

Інтерактивні технології: «Калейдоскоп»,  «Перевтілення», телепередача «Зустріч з Мазепою», філософський бліц, дослідницько-пошукова робота з текстом із елементами вибіркового читання, евристична бесіда, «Лінгвістичний мікроскоп», етап рефлексії «Займи позицію», лист вдячності Мазепі.

Тип уроку: формування знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок – телепередача «Літературна вітальня».

Обладнання: портрет Байрона, портрети Мазепи, текст поеми Дж. Байрона «Мазепа» у перекладі Д.Загула, мультимедійні засоби навчання, картки з цитатами, словник літературознавчих термінів.

 

 

Той, хто не любить своєї країни,

нічого любити не може

Дж. Байрон

Хід уроку

 

І. Створення психологічного настрою

Введення у світ літератури. Лірична хвилинка.

ІІ. Внутрішня і зовнішня мотивація

Слово вчителя

 

На оглядовому майданчику біля київського Палацу для дітей та юнацтва стоїть  пам’ятник українському гетьманові Івану Мазепі. Однак, хоч пам’ятник і володіє ім’ям Мазепи, особистість гетьмана в ньому ніяк не відтворена. На округлому постаменті, з якого намагається злетіти голуб, вирізані церкви і собори, в спорудженні яких брав участь Іван Мазепа. Хвіст голуба обплітає цей постамент, а разом з ним і церковні побудови. Таким чином, ми можемо побачити, що у своїй роботі скульптор Франк Майслер намагався відтворити все те, над чим так довго працював славний гетьман, все те, що він залишив після себе нам і Україні. І хоча ми не бачимо образу самого великого гетьмана, спадщину, яку він залишив, ми відчуваємо, бо вона є частинкою нашої історії та культури.

Іван Мазепа – гетьман Лівобережної України, меценат, покровитель національної культури, мистецтва, науки, православної церкви, постать, навколо якої три століття точаться гострі суперечки, схрещуються різні, часто полярні думки.

Захоплююче життя Мазепи, яке вперше для Заходу відкрив Вольтер і яке стало джерелом натхнення для романтиків, поставило українського гетьмана і саму Україну в самий центр романтизму, особливо, у Франції. А Мазепа став у західній традиції кульмінацією повторюваної із твору у твір романтичної легенди про подорож на дикому скакуні. Поети, письменники, драматурги, композитори, художники, відомі всій освіченій Європі, присвячували свій талант Іванові Мазепі.

Чим же привертає до себе увагу постать українського гетьмана? Отже, на уроці ми це з’ясуємо.

ІІІ. Оголошення теми, мети та епіграфа уроку

 

Ім’я Мазепи житиме вічно зі славою в пам’яті нашого народу,

бо він бажав для нього свобідного розвитку всіх його

безконечних можливостей

                                                                                              Пилип Орлик

 

IV. Зосередження уваги учнів на проблемі й формування інтересу до обговорюваної теми

1. «Калейдоскоп»
           Як пов’язані слова епіграфу уроку з життям Дж. Байрона «Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може»?

 

2. Робота в групах. Перевтілення в героя
1група.

Закінчився бій шведів під Полтавою. Численні полки Карла XII полягли «серед скривавлених шляхів». Самого короля поранено. Втікаючи з поля бою, Карл XII спиняється в лісі для перепочинку. Він лягає під деревом, тамуючи біль від ран. Гетьман Мазепа і собі злазить з коня, але перш ніж лягти відпочивати козацький гетьман: 

 

...обійняв свого коня  За шию, наче той рідня,  І не зважаючи на втому,  Підкинув листя вороному,  Обтер на спині вогкий пил,  Звільнив з оброті і вудил,  І неприховано радів,  Що їв годованець степів,  Хоча й тривожився раніше,  Чи стане він на пасовище,  Адже оцей купратий кінь  Був невловимий, наче тінь,  Неначе блискавка гарячий,  Проте покірливий, терплячий,  І ніс вождя у далечінь,  Як справжній кінь, татарський кінь!  Він знав господареву річ  І лиш почує тихий клич —  Крізь натовп, силу, тисячі,  Було то вдень а чи вночі,  Від заходу і до світання  До нього линув без вагання  І зупинявся на постій,  Неначе олень молодий.

 

2 група.

Карл XII прийняв частування, а тоді почав розпитувати Мазепу, за що той так шанує свого коня. Козацький гетьман відповів, що не добром поминає «ту школу, де навчивсь їзди». Швецький король зацікавився такою відповіддю і, замість того щоб заснути, наполіг на розповіді Мазепи: 
 

— А все ж таки уваж і вволь,—  Сказав гетьманові король,  Який до всього мав готовність,—  Я хочу вислухати повість.

 

Гетьман погодився розказати про давній випадок із власного життя. Тоді він служив пажем при дворі короля Яна-Казиміра. 
 

Вродливий красень з мене був.  Як сімдесятий рік минув,  Тоді признатися не гріх,  Що на світанку днів моїх  З чоловіків ніхто красою  Не міг би зміритись зо мною.  Я мав і молодість, і міць,  Рум'янець повний серед лиць  І шкіру ніжну, молоду...

 

3. Філософський бліц

 

• У чому полягає особливість поеми?
• Подумайте, з якою метою автор використовує цю жанрову форму?
• Як починається поема?
• Яким автор зображує шведського короля Карла XII?
• Яким зображено гетьмана на початку твору?

 

V. Формування знань, умінь і навичок

 

(Готуючись до уроку, творчі групи отримали завдання підготувати телепередачу про історичну постать Івана Мазепи).

 

1. Телепередача. Творча  група «Журналісти»

 Ведучій: Добрий день, любі друзі! Вітаємо Вас на телепередачі «Літературна вітальня» і я її ведуча … В студію запрошуємо істориків, літературознавців, мистецтвознавців, які допоможуть нам познайомити глядачів із видатною постаттю гетьмана Мазепи.

2. Група «Історики»

Виразне читання висловів відомих письменників та сучасників про І. Мазепу

(Додаток 1. Картки з висловлюваннями)

 

Картка 1

 

«Мазепа вмер далеко від свого рідного краю, за якого незалежність боровся. Він воював за свободу і за це вартий пошани прийдешніх поколінь. Коли він згинув, сини України втратили ті святі права, яких Мазепа обороняв так довго з завзяттям і любов'ю справжнього патріота. Він щез, а разом із ним щезло ім'я України і славетних козаків. Він визначувався великими прикметами і підтримував розвиток наук.

Він відновив Київську Академію і збагатив її бібліотеку рідкими дорогоцінними рукописами. І ту людину, яка вернула Академії її славу, яка побудувала або відновила стільки святинь, проклинають щороку у першу неділю великого посту разом із Разіним та іншими злодіями і бандитами. Та яка різниця? Разін — бандит і боговідступник, Мазепа — освічена і гуманна людина, зручний полководець і провідник вільного, отже, щасливого народу! У Києві я був приявний на цій негідній відправі, в якій на ганьбу нашої церкви беруть участь митрополит, єпископ і все духовенство».

Український патріот історик О.І.Мартос, старшина російської армії, 1811р.

 

Картка 2

 

«Історія не дала йому корони, як він того бажав. Проте поезія обдарувала його, без його відома, королівством, набагато кращим, аніж ті, які має політика…Супротивники ненавиділи його, проте жінки  любили, церква прокляла його, але поети  освітили».   Ежен Мельхіор маркіз де Вогює – письменник, літературний критик, член Французької академії.

 

Картка 3

 

«З Московщини я поїхав на Україну, країну козаків, де був кілька день гостем володаря Мазепи, що держить найвищу владу в цій країні…. Колись він, хоч козак, але знатного шляхетського роду, мав надворну рангу при королі Казимирі. Батько мій і він зналися добре, навіть я замолоду бачив  Мазепу, гарного й  стрункого, при дворі польському…

Загалом він дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами й щодо перфектного й досконалого знання цієї мови може ривалізувати з найкращими отцями ієзуїтами. Мова його взагалі добірна й чепурна, правда, як розмовляє, бо більше любить мовчати та слухати інших… Володар Мазепа вже поважного віку, на яких десять літ старший від мене. Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара, й їздець із нього знаменитий.
Він дуже поважний у козацькій країні, де народ, загалом свободолюбний і гордий, мало любить тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішиними приняттями в своїй резиденції для козацької старшини. Я був свідком такого приняття, в якому багато дечого на польський зразок.
Розмова з цим володарем дуже приємна, він має великий досвід у політиці й, у протилежність до московців, слідкує й знає, що діється в чожоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що я бачив у життю, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видко латинські книжки».

Жан Балюз. Лист 1704 р.

 Картка 4

 

«Побачив чоловіка, котрого кожний крок і кожний рух свідчили про дуже високу культуру і про незвичайно вироблені товариські форми».   Карл ХІІ. Шведський король. 1708 р.

 

 

 

Картка 5

«Муж літами понад сімдесятку, з суворим обличчям, зложеним на козацький звичай, учений в латинській, польській і руській мові, власник великих достатків. … Гетьман уже над гробом та хоче ще покласти свої сили і кров за добро своєї України. Всі присутні однодумно згодилися на план гетьмана заприсягли тайну і розійшлися…

 

Побачили ми гетьмана Мазепу, що їхав на прекрасному коні: він у пишнім уборі виїхав був рано до битви; король його похвалив, але велів йти до багажів, щоб шанував своє життя, коли й так здоров’я слабе…»

 Даніель Крман 1708 р.

 

 

3. Евристична бесіда

- Яким постає І. Мазепа із висловів сучасників та відомих літературних діячів?

-  На які риси його вдачі вони звертають увагу? (Розум, сила духу, вплив на людей, володіння словом, хоробрість).

- Чим найбільше вражав людей гетьман І. Мазепа?

4. Група «Літературознавці»

 

Наведені вислови свідчать про те,  що саме Мазепі ми зобов’язані знайомству Європи з нашим краєм. Відомості про українського гетьмана Байрон узяв із праці Вольтера «Історія Карла XII» (1731), яка була надзвичайно популярною в Європі і лише у XVIII ст., перекладена багатьма мовами, витримала 114 перевидань. Звертаючись до подій російсько-шведської війни, Вольтер характеризує Україну як «країну, що завжди прагнула незалежності й наполегливо боролася за її здобуття». За словами Вольтера Мазепа був чоловік хоробрий, запобігливий, невтомний робітник, не дивлячись на свою старість. ...він приніс королю надію підтримки своїм розумом... без його допомоги вся армія загинула б з голоду та бід. При цих обставинах цар запропонував Мазепі повернутись до нього, але той залишився вірним своєму новому союзнику...».

 

5. Творче дослідження

1) Історична основа поеми.

2) Сюжетна композиція поеми «Мазепа».

3) Художня цінність поеми.

 

6. Група «Журналісти». Інтерв’ю з героєм – гетьманом Мазепою

Журналіст:  

Щиро дякую, що знайшли час, щоб поспілкуватися з нами!  Особиста зустріч дає  змогу впіймати унікальний момент, зафіксувати радість спілкування з такою знаковою постатю Української історіі.

Мазепа:

І щиро дякую, що дали можливість побачити своїх нащадків вільними людьми, а Україну – незалежною державою. То є велике щастя для мене побачити здійснення своїх мрій.

Журналіст:  

розкажіть коротко про своє життя.

Мазепа:

Моя родина походить із давнього українського шляхетського роду, основні землі якого були на Правобережжі, недалеко від Білої Церкви. Батько був отаманом у війську Богдана Хмельницького. Мати Марія походила зі знаної родини Мокевських. Після смерті батька вона стала ігуменею монастиря під іменем Марії-Магдалини. Це була освічена, діяльна жінка, свідома патріотка, яка мала великий вплив на свою родину.  Отримавши гарну домашню освіту, я потрапив до Києво-Могилянської колегії, де студіював риторику і латинь. Потім поїхав до Варшави, де навчався в єзуїтській школі, побував у Туреччині, Голландії, Італії, Німеччині, Франції.

Журналіст:  

Скількома мовами Ви спілкуєтесь?
Мазепа:

Українською, російською, італійськлю, шведською, польською, німецькою та французькою.

Журналіст:  

Пан Мазепа, у нашій свідомості Ваша постать зіткана із гіпотез і легенд. Але є і достеменні факти. Вас не випадково називали «ктитором преславної академії Могило-Мазеповіянської». І не тільки тому, що саме завдяки Вашим зусиллям київський колегіум одержав 1701 р. від царя-самодержця і визнання вищого навчального закладу, і ранг Академії. Ви не шкодували для Академії грошей, будучи її офіційним опікуном. Відомо, що Вашим коштом збудовано Богоявленський собор Братського монастиря.

1704 р. перероблено й відреставровано основний будинок Академії, який почали називати «Мазепин корпус».

Мазепа:

Так, це було частиною мого життя. Мені дорогі всі собори і церкви, які я спорудив або перебудував  за свій кошт: Печерська лавра, Пустинно-Миколаївський, Братський, Богоявленський, Кирилівський, Межигірський, Золотоверхо-Михайлівський, Чернігівський Троїцько-Еллінський, Прилуцький, Густинський, Батуринський Крупицький, Глухівський Петропавлівський собори; кафедральні собори в Києві, Переяславі, Чернігові, а також церкви в Батурині, у Дігтярях. А ще й поза межами України — у Вільні, у Рильську та ін.

Журналіст:  

Я хочу особливу увагу звернути на Ваше значення в розбудові української державності шляхом утвердження козацько-гетьманського ладу й соборності українських земель. Ви брали участь у Кримському поході 1689 р., воювали у Кизикермені 1695 р., здійснював облогу і взяття Азова 1696 р. Ви тривалий час підтримували Петра І,  але політика царя щодо знищення самостійності України, скасування козацького устрою, руйнація Батурина змусили Вас укласти таємні угоди зі шведами й виступити на їхньому боці 1709 р. Чи хоча б раз у житті ви шкодували про свій вибір? 

Мазепа:

Чесно кажучи, я в своєму житті ніколи ні про що не шкодував і не шкодую. Коли Петро І прислав наказ готуватися до війни зі Швецією, це було занадто для мене як гетьмана. Адже й так багато козаків положили свої голови за інтереси Росії. «…іди, воюй, задля якої причини, задля чиєї користі?» – писав я царю. Тому, порадившись зі старшиною, вирішив віддатися під протекцію шведського короля, котрий гарантував звільнення від чужого володіння і традиційні козацькі вольності.
Та фортуна була не на нашому боці. Росія перемогла в Полтавській битві. І це був кінець не тільки автономії Гетьманщини, а й життю України: знищено моє місто Батурин, багатства України стали власністю російської держави, українську мову оголосили «мужицькою», саме ім’я рідного краю стало забороненим.
            Ми зі шведським королем змушені були тікати під протекцію Туреччини. Росія проголосила мені  анафему в 1708 році, як зраднику царя. Але вважати це моєю поразкою я не можу. Це велике щастя – піклуватися про свою державу і велика честь – постраждати за її незалежність.

Фізкультхвилинка

(Формування здоров’язбережувальної компетентності)

 

V. Застосування знань, умінь і навичок

1. Дослідницько-пошукова робота с текстом із елементами вибіркового читання

– Як починається поема? (Читач дізнається, що події твору відбуваються після перемоги Петра I під Полтавою. Карл XII утікає до Туреччини. Разом із ним тікає й Мазепа.)

– Яким автор зображує шведського короля Карла XII? (У нього вже немає ні-чого від минулої величі. Він поранений, змучений далекою дорогою, «Гарячка ран, непевна путь йому заснути не дають – затерпло тіло, рани сині…», «Та мужньо зносить володар від долі посланий удар, бо підкорив нестерпні болі своїй твердій і впертій волі, що перед нею всі пригоди німіють, як колись народи».)

 – Яким зображено гетьмана на початку твору? (Він — людина похилого віку, йому сімдесят. «Гетьман — похмурий і старий і сам, як дуб той віковий».)

 – Як ви думаєте, чому Мазепа так піклується про свого коня? (За козацькою

 традицією, кінь був бойовим побратимом козака і тому потребував великої уваги.)

 – Що ще зробив Мазепа, перш ніж відпочити? (Почистив свою рушницю, а потім поділився з усіма своєю їжею. Це вразило короля.)

 – Якої думки шведський король про гетьмана? Зачитайте словами тексту. («У всіх із нашого гуртка відважний дух, тверда рука, та хто в цей час маршів, боїв балакав менше й більш зробив, ніж ти, Мазепо? На землі від Олександрових часів такої пари не знайти, як твій Буцефалос і ти. Бо й скитську славу топчеш ти на ріках і просторах степу».)

 – Яку історію розповів Мазепа королю? (Мазепа розповів історію свого кохання до красуні Терези, що була дружиною польського шляхтича. Відтоді минуло п’ятдесят літ.)

2. Творче завдання

 

 –   Перекажіть близько до тексту історію кохання Мазепи і Терези.

 – Під час розповіді використовуйте авторські описи портретів героїв. (Мазепа – веселий, стрункий, красунь-юнак, паж польського короля Яна-Казимира; Тереза – з чорними очима («Мов ніжний блиск молодика, глибокі й вогкі, як ріка…, в них море туги і вогню – мов очі мучениці-жертви…», «Погідне і ясне чоло мов літнє озеро було», «А щічки й рот… та шкода й мови!..»)

 3. Психологічний портрет Мазепи

 

 – Знайдіть у тексті рядки, що свідчать про палке кохання гетьмана. («Повік не зможу я забуть. Я всю віддав би Україну, щоб пережить таку хвилину і знову тільки пажем буть», «Не знаю — я б життя віддав, щоб перед небом і землею я міг назвать її моєю… Я так тужив і сумував, що тільки потай змогу мав десь нишком бачитися з нею».)

 – Як автор передає душевний стан героя? (Автор зображує сильну пристрасть Мазепи, що відчувається навіть через багато років після описах подій.)

 – Як польський шляхтич розправився з пажем? (Він прив’язав його до коня

 і пустив у чисте поле.)

 – Як Мазепа опинився на Україні? (Кінь був з України і тому й приніс юнака

 на батьківщину).

 – Спираючись на текст, доберіть епітети, які характеризують Мазепу. (Він похмурий, самотній, вірний високим ідеалам кохання, дружби, свободи, вірності вітчизні, волелюбний, внутрішньо незалежний).

 4. Скласти сенкан до образу Мазепи

Гетьман,

волелюбний, незалежний,

бореться, згадує, страждає, надіється,

Мазепа прагне незалежності для України.

Патріот

 

5. Скласти асоціативний кущ:

Мазепа  ---  [гетьман]  --- [бунтар] --- [вигнанець] ---  [чудовий оратор] ---[меценат] ---  [поліглот] --- [поет] --- [бандурист] --- [книголюб]

Та поряд з реальною історією із життя Мазепи народжується і живе міф.

6. Інтерактивна вправа «Я так думаю…»

 – Якою у поемі «Мазепа» постає Україна? Підтвердіть словами тексту і висловіть власну думку.

(Байрон пише, що це «дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» . Образ України в поемі складається з деталей портрета й натури старого гетьмана, з романтичних картин природи  і навіть з образу дикого, необ’їждженого коня, який, принісши Мазепу на Україну, діставшись своєї землі, почувши іржання рідних табунів, падає мертвий»).

6. Вільне письмо

Висловити своє враження від знайомства із гетьманом І. Мазепою.

VI. Підсумок уроку. Етап рефлексії

1.     Інтерактивна вправа «Займи позицію»

• Яка роль природи у творі?
• Якою зображена Україна у поемі?
• Який внесок зробив Мазепа в розвиток України як держави?
• Як вплинуло вивчення поеми «Мазепа» а на формування громадянської свідомості?
• Чим приваблює образ Мазепи?
• Чи є Мазепа Національним героєм України?
• Чи є чому вчитися у гетьмана дітям 21 століття?

2.     Лист вдячності Мазепі від нащадків

 

3.     Слово вчителя

 

Поэма Байрона «Мазепа» мала широкий відгук в Європі і багато разів відтворювалася в літературі, живописі, музиці. Образ Мазепи став одним із «вічних образів» історичного походження. В  свідомості героїв байронівських романтичних поем змішались поняття добра і зла, але поету його герої дорогі саме такими, вони близькі йому по духу.

 Між Байроном і байронічним героєм були схожі риси: високе походження, палке і отзывчивое серце в юності, розчаруванння, злоба, відчай в старості. Але його герой переживав бурхливі події, про які Байрон тількі мріяв.

Мазепа був, передовсім, патріотом, перед яким стояла ідея одноцільної України, що зуміла би забезпечити собі повну незалежність. Його план був передуманий і добре підготовлений, він ішов до нього як до єдиної цілі все своє життя.

 

Ведуча-журналіст:

 

• Це була телепередача «Літературна вітальня».
• Час вичерпано
• До нових зустрічей!

 

VIІ. Самооцінювання.

VIІІ. Диференційоване домашнє завдання

1. Скласти план-характеристику образу Мазепи.

2. Створити презентацію «Мазепа, Україна і Європа».

3. Твір «Мої роздуми над поемою «Мазепа».

 

 

2. Художня цінність поеми Дж. Байрон «Мазепа»

 

Тема. Художня цінність поеми Дж. Байрон «Мазепа»

 

Мета: на онові аналізу твору дослідити сюжетну композицію і художню цінність поеми Дж. Байрона «Мазепа»; формувати предметні і ключові компетентності, розвивати вміння виразного читання та аналізу художнього твору; виховувати почутггя гідності, ціннісне ставлення до українського народу та держави.

Інтерактивні технології: «Калейдоскоп»,  «Перевтілення», телепередача «Зустріч з Мазепою», філософський бліц, дослідницько-пошукова робота з текстом із елементами вибіркового читання, евристична бесіда, «Лінгвістичний мікроскоп», «Займи позицію», лист вдячності Мазепі.

Тип уроку: формування знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок – дослідження.

Обладнання: портрет Байрона, портрети Мазепи, текст поеми Дж. Байрона «Мазепа» у перекладі Д.Загула, мультимедійні засоби навчання.

 

 

“Я проб’ю собі дорогу до Вершин Слави,

але тільки не безчестям”…

Джордж Байрон

 

Хід уроку

 

І. Створення психологічного настрою

Патріотична хвилинка

ІІ. Внутрішня і зовнішня мотивація

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

 

1.Слово  вчителя

Джордж Гордон Байрон народився 22 січня 1788 в Лондоні. Аристократ за походженням, що успадкував титул лорда. Закінчив аристократичну школу, Кембриджський університет.

У 1807 році лірика Байрона була вперше опублікована книга «Години дозвілля».

 У 1816 Байрон виїхав з Англії. Жив у Швейцарії, Венеції.

 У 1823 році вирушив до Греції після початку там повстання. Потім Байрон захворів лихоманкою і помер.

2. Створити асоціативний портрет Байрона

• втілення справжніх людських чеснот;
• незламний борець за справедливість;
• бунтар проти тогочасної політики;
• ідеал для цілого покоління;
• борець, співак, цинік, світська людна, аристократ, романтик, ідеаліст, сатирик; пристрасний і поривчастий;
• сильний духом, чутливий і вразливий, гостро відчував власні поразки, прикрощі життя, усі скорботи світу.

 

ІV. Повідомлення теми та мети уроку

V. Інтерактивні завдання творчо-пошукового характеру, дослідницька, проектна діяльність

1.  Пошукова робота. Історичне дослідження твору «Мазепа»

Відомості про українського гетьмана Байрон узяв із праці Вольтера «Історія Карла XII» (1731), яка була надзвичайно популярною в Європі і лише у XVIII ст., перекладена багатьма мовами, витримала 114 перевидань. У п'ятому розділі праці, звертаючись до подій російсько-шведської війни, Вольтер характеризує Україну як «країну, що завжди прагнула свободи й наполегливо боролася за її здобуття».

Поему «Мазепа» Байрон написав у 1818 р. під час свого перебування в Італії.  У своїй творчості Байрон звертався й до української тематики. Інтерес Байрона до Мазепи був викликаний кількома причинами. Насамперед, у контексті власних бунтарських настроїв, Байрон сприймав його життя як приклад, гідний наслідування, героїчного служіння Батьківщині. Саме так Мазепу сприймали в Європі, де він став одним з найшанованіших діячів української історії.

 

 

 

 

Історична  фабула поеми

 

 Видатний козацький гетьман Мазепа (1640—1709) уславився своєю боротьбою за незалежність України і, зокрема, за її відокремлення від Росії. З цією метою Мазепа вступив у союз із шведським королем Карлом XII (1682—1718), який воював з Росією. У битві в 1709 р. під Полтавою війська Петра І розгромили шведську армію, а Карл XII і Мазепа змушені були рятуватися втечею.

Сюжетна композиція поеми “Мазепа

 

Як і в інших своїх поемах, у «мазепинському» сюжеті Байрон значну увагу приділяє образу коханої головного героя — Терези, у світлих та ідеалізованих барвах окреслює зворушливу історію їх трагічної любові, але головне ідейне та художнє навантаження в поемі мають саме ті сцени, що змальовують стрімкий біг коня та страждання, яких він завдає головному героєві.

 

Художня цінність поеми

 

Створюючи динамічний образ руху скакуна, Байрон посилює враження від нього, порівнюючи шалений галоп коня з гірським потоком, з блискавкою, з північним сяйвом, метеором, розбурханим морем. У постійній внутрішній динаміці передаються почуття героя, які проходять немовби всі кола пекельної муки, наростаючи від початкової надії на можливість звільнення — до повного відчаю, зневіри, готовності прийняти смерть як єдино можливе позбавлення від катування.

 

2. Інтерактивна вправа «Лінгвістичний мікроскоп»
 

Дослідити творчість письменника, його авторську особистість, його героїв, теми, ідеї і образи, зробити філологічний аналіз твору.

 

(Філологічний аналіз художнього твору – це один із шляхів аналізу, який передбачає осмислення авторськвї концепції через словесну тканину твору).
 

 

Поема побудована у формі розповіді головного героя твору, старого гетьмана Мазепи, про любовну пригоду, яка колись трапилася з ним. Поема складається з 20-ти невеличких розділів; час дії — важкі для Карла XII і Мазепи дні після поразки під Полтавою.

 

Розділи 1—4. Поема починається згадкою про нищівну поразку, якої зазнали шведи під час Полтавської битви:

 

Полтавський бій відгомонів, Не пощастило королеві, Серед скривавлених шляхів Лягли полки його сталеві.

 

Розділи 4—8. Задовольняючи цікавість короля, Мазепа розповідає, що в юні роки, під час своєї служби пажем при польському королі, він був справжнім красенем. І хоча багато жінок не оминали його своєю увагою, до душі самого Мазепи припала одна — красуня на ім'я Тереза:

 

Терези азіатські очі Були чорніш цієї ночі, Але у їхній глибині Яскріли світла неземні. Як сяйво східньої зорі. Як проблиск місяця вгорі, Як перша райдуга весни: Широкі, темні і незмінні — Бвди вологими вони, Мов танули в своїм промінні. Я так любив її тоді, Я так люблю її й тепер — В нещасті й радості, в біді Вогонь безсмертний не помер! І в гніві ми усе життя Кохаємо до забуття, І тінь минулого бліда До смерті нас не покида... ( Переклад О. Веретенченка)

 

 

                                                                      

 

Фізкультхвилинка

(Формування здоров’язбережувальної компетентності)

 

3.Бліцопитування

  

1.У чому полягає особливість поеми?

2.Подумайте, з якою метою автор використовує цю жанрову форму?

3.Як починається поема?

4.Яким автор зображує шведського короля Карла XII?

5.Яким зображено гетьмана на початку твору?

 

Перевір себе

 

1.Поема Дж. Байрона — це монолог-сповідь Мазепи. Автора цікавить плин почуттів, рух думок героя, політ його уяви. 

2.Автор досягає достовірності у викладі матеріалу.

3.Читач дізнається, що події твору відбуваються після 
перемоги Петра I під Полтавою. Карл XII утікає до Туреччини. Разом із ним тікає й Мазепа. 

4.У нього вже немає нічого від минулої величі. Він поранений, змучений далекою дорогою, «Гарячка ран, непевна путь йому заснути не дають — затерпло тіло, рани сині»…

5.Він — людина похилого віку, йому сімдесят. «Гетьман — похмурий і старий, і сам, як дуб той віковий». 

 

4.Творчий переказ.

Перекажіть близько до тексту історію кохання Мазепи і Терези. Під час розповіді використовуйте авторські описи портретів героїв.

 

Мазепа — веселий, стрункий, красунь-юнак, паж польського короля Яна-Казимира.

 

Тереза — з чорними очима («Мов ніжний блиск молодика, глибокі й вогкі, як ріка…, в них море туги і вогню — мов очі мучениці-жертви…», «Погідне і ясне чоло мов літнє озеро було», «А щічки й рот… та шкода й мови!..»

 

5. Психологічне спостереження за образом Мазепи:

 

1.Знайдіть у тексті рядки, що свідчать про палке кохання гетьмана.

2.Як автор передає душевний стан героя?

 

Самоперевірка

 

1.«Повік не зможу я забуть. Я всю віддав би Україну, щоб пережить таку хвилину і знову тільки пажем буть».

2.«Не знаю — я б життя віддав, щоб перед небом і землею я міг назвать її моєю… Я так тужив і сумував, що тільки потай змогу мав десь нишком бачитися з нею». 

3.Автор зображує сильну пристрасть Мазепи, що відчувається навіть через багато років після описах подій. 

 

4.Творче завдання пошукового характеру

 

1.Доведіть, що в образі Мазепи є риси романтичного героя.
2. Якою у поемі «Мазепа» постає Україна? Підтвердіть словами тексту.

 

 

Перевір себе

 

1.Він похмурий, самотній, вірний високим ідеалам (кохання, дружби, свободи, вірності вітчизні), волелюбний, внутрішньо незалежний. 

2.Це «дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» . У поемі створюється емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще неосвоєнною землею і навіть є в образі дикого, необ’їждженого коня, який, принісши Мазепу на Україну, діставшись своєї землі, почувши іржання рідних табунів, падає мертвий». 

 

 

VI. Підсумок уроку. Етап рефлексії

1.Які патріотичні почуття виникли у вас під час читання поеми «Мазепа»?

2. Які риси характеру І. Мазепи вам імпонують найбільше?

VІI. Самооцінювання

VІІI. Домашнє завдання

Написати есе на тему «Чому Байрон сприймав  життя гетьмана Мазепи як приклад, гідний наслідування, героїчного служіння Батьківщині.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Джонатан Свіфт.  Історія створення твору “Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Інтерес англійського суспільства до географічних відкриттів

 

Тема. Джонатан Свіфт.  Історія створення твору  «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Інтерес англійського суспільства до географічних відкриттів

Мета: ознайомити учнів  із творчістю Джонотана Свіфта, історією написання твору “Мандри Лемюеля Гуллівера», проаналізувати сатиричне зображення в повісті Англії ХVІІІ ст. та пошуки шляхів зміни суспільства; формувати предметні і ключові  компетентності; развивати вміння аналізувати твір,  логічно міркувати, висловлювати власну думку, бачити  взаємозв’язок подій та образів; виховувати  повагу до людей, доброзичливе ставлення до слабших, засудження насилля, приниження особистості.

Інтерактивні технології: «Подорож у художній світ тексту», «Займи позицію», «Коло думок», дослідницько-пошукова робота, евристична бесіда, етап рефлексії «Я так думаю».

Тип уроку: урок засвоєння знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок-знайомство.

Обладнання: тексти сатирико-фантастичного роману «Мандри Лемюеля Гуллівера»,  ілюстрації до твору.

 

Хід уроку

  

Сатира – своєрідне дзеркало,

 в якому кожен, хто дивиться в нього,

бачить будь-яку особу, крім власної

 

 Дж. Свіфт

І. Організаційний момент

Хвилинка мудрості.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми  розпочинаємо вивчення одного з найцікавіших розділів – «Пригодии та фантастика». Мабуть, не знайдеться такої людини, яка б не мріяла про далекі подорожі та дивовижні пригоди, правда ж?

Ми маримо екзотичною природою, нас ваблять невідомі далекі країни, ми захоплюємось мужніми героями...Читаючи пригодницькі та фантастичні твори, уявляємо й себе поряд з ними, ніби допомагаючи їм долати перешкоди, зносити тягар випробувань. У героїв цих творів ми вчимося витривалості, благородству, мужності, людяності, наполегливості у досягненні мети.

З одним із таких творів, автором якого є англійський письменник Джонатан Свіфт, ми сьогодні познайомимось.

IІІ. Оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів

ІV. Зосередження уваги учнів на проблемі й формування інтересу до обговорюваної теми

Чи замислювались ви коли-небудь над тим, що керує нашими діями, яка причина наших вчинків, який слід ми залишаємо на землі ?

У словах англійського просвітителя і письменника Дж. Свіфта, взятих як епіграф до сьогоднішнього уроку, прямо сказано, що рухало талантом митця : «Я пишу не для слави. Єдина моя мета – благо суспільства».

У чому ж полягаєте благо суспільства, про яке так багато говорять? Свіфт вважав, що в конкретних справах на благо кожної людини, в захисті пригнічених і скривджених. Про його життєві переконання свідчить цитата з його книги : «Той, хто знайде спосіб зростити два колоски там, де досі родив один, зробить для своєї країни і всього людства куди більше добра, ніж усі політичні діячі разом». Він ніколи не бачив особистого блага без блага рідної землі, свого пригнобленого народу. Тому життя цього сміливого і непідкупного чоловіка було нелегким. В Ірландії Джонатана Свіфта шанують, як у нас в Україні Тараса Шевченка.

Давайте познайомимось з цим просвітителем XVIII ст. ближче.

V. Презентація нового матеріалу; випереджаючі завдання

1.Словникова робота

Навігація – наука, що вивчає правила і методи ведення корабля.

Пінта – англійська міра рідини – 0, 56 літра.

Дюйм – англійська міра довжини – 2, 54 см.

Миля (морська) – одиниця довжини – 1, 85 км (10 кабельтових).

Ліга – англійська морська міра довжини – 5, 56 км (3 милі).

Ярд – англійська міра довжини – 0, 9144 м (3 фути або 36 дюймів)

Фут – міра довжини – 30, 48 см.

 

2. Життєвий і творчий шлях письменника

1667 - 1745

Д. Свіфт народився в ірландському місті Дубліні в небагатій протестантській родині. Після смерті батька вихованням Джонатана займався його дядько Годвін Свіфт, який перебував у шлюбі з донькою поета і драматурга Вільяма Давенанта, хрещеника Вільяма Шекспіра. Д. Свіфт понад усе захоплювався читанням історії та поезії.

 

Будинок в якому народився Свіфт, ілюстрація 1865 року

 

У 1692 році завдяки підтримці Темпля, Свіфт здав іспит в Оксфордському університеті на ступінь магістра мистецтв, яка надавала право на духовну посаду.

Вільгельм III

Королева Анна

Коли в 1710 році королева Анна, яка змінила в 1702 році Вільгельма III на престолі, распустила кабінет вігів і до влади прийшли торі, голова їх нового кабінету Роберт Харлі (пізніше граф Оксфорд) і міністр іноземних справ лорд Болінгброк,  друзі Свіфта, запропонували йому редагувати політичний журнал «Дослідник» («The Examiner»).

Тут він надрукував велику кількість своїх памфлетів, статей і віршів. Не обіймаючи через духовний сан державної посади, Свіфт, фактично, був одним із впливових політичних діячів. Він редагував тронні промови королеви і парламентські виступи міністрів.

З кінця серпня 1714 року Свіфт у Дубліні обіймав посаду декана собору святого Патріка.

Це "почесне заслання" до Ірландії тривало до кінця життя Свіфта. Для знедоленої Ірландії Свіфт став організатором національно-визвольного руху проти англійців. Третину своїх прибутків Свіфт віддавав у казну на потреби ірландського народу.

 

Десять років працював Свіфт над книгою «Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу хірурга, а потім капітана кількох кораблів» 1726. Подорож Гуллівера — це історія про збагачення уявлень людини про світ.

 

Лорда Болінгброка вважають прототипом Гуллівера. Задум твору Свіфта народився у гуртку лондонських дотепників, які придумували гумористичні історії від імені обмеженого вченого-педанта Мартіна Скріблеруса (тобто «писаки»).

Фізкультхвилинка

(Формування здоров’язбережувальної компетентності)

 

 

VI. Інтерактивні завдання творчо-пошукового характеру, дослідницька, проектна діяльність

 

1. Дослідницько-пошукова робота: знайти в тексті порівняння фізичних розмірів та пов’язаних з ними можливостей Гуллівера та ліліпутів.

- Прізвисько «Куїноус Флестрин» — Людина-Гора.

- Кількість їжі для Гуллівера.

- Перевезення Гуллівера засобами ліліпутів, що тривало 2 дні, хоча цю відстань він би міг пройти швидше.

- Крихітні чоловічки стояли на грудях у велетня.

- Шпага імператора, що нагадала Гулліверу голку для штопання.

 

2.Творча робота  

Встановити послідовність подій, зображених на ілюстраціях.

 

1	2	3
4	5	6

3. Евристична бесіда

1. Чому принц ліліпутів кульгає?

2. Причина війни Ліліпутії з Блефуску?

3. Чому обман в Ліліпутії більш тяжкий злочин,

 ніж крадіжка і карався смертю?

4. Як карається в Ліліпутії невдячність?

5. З якого кінця вчить разбивати яйця священна

книга Ліліпутів?

6. Що в країні вважалося найнебезпечнішим? 

7. Розкажіть, як у Ліліпутії можна було зробити кар'єру?

8. Якою була система виховання дітей?

9. За що і як король нагороджує своїх підданих? 

10. Як у Ліліпутії забезпечувалося дотримання законів?

 

Самоперевірка

 

1. У нього один каблук високий, інший – низький, тому що він не міг вирішити, до якої партії приєднатися.

2. Ліліпути разбивають яйця з гострого кінця, а Блефусканці – з тупого. Пародія на релігіозні війни католиків і протестантів.

3. Від обману немає спасіння і захисту.

4. Смертю: якщо ліліпут погано ставиться до тих, хто  зробив йому добре.

5. З того, з якого зручно, а з якого зручно- особиста справа віруючого, тому ліліпути забули священне писання.

6. Немає нічого гіршого, ніж доручати посади талановитим людям.

7. Головне — танцювати на канаті та пролазити під

  палицею.

9. За спритність і вміння пролазити під палицею

  нагороджує різнокольоровими нитками.

10. Через страх покарання.                  

 

4. Інтерактивна технологія “Я так думаю”

 

1) Якого ефекту досягає автор, описуючі речі Гуллівера?

2) Комічне може мати різну природу, іноді викликаючи добру посмішку, а іноді гостро висміюючи. Що ми бачимо в романі?

3)Чи можливо стверджувати, що перед нами звичайна казкова подія?

4) Чи положення Гуллівера в країні ліліпутів принизливе?

 

Перевір себе

1) Комічного

2) Мякий гумор

3) Ні, в творі присутні реальні ознаки суспільства: король, армія, чиновники.

4) Так

 

 

5. Інтерактивна технологія “Коло думок»

 

1. Довести, що ставлення Гуллівера до мешканців Ліліпутії позитивне.

2. Які слова і вирази вживає автор, характеризуючи поведінку Гуллівера?

3. Як зреагував ліліпут, коли Гуллівер розв’язав його і поставив на землю?

4.  Яке враження справила поведінка Гуллівера на простих людей країни? Чому?

 

Можливі відповіді

1.  Перечитати епізод про те, як ліліпути образили Гуллівера під час прогулянки.

2. Вирішив налякати», «зробив вигляд», «просто гра для потіхи і науки для інших», «Людина-Гора посміхається».

3. З полегшенням зітхнув, низько йому вклонився і зник у натовпі»; «багато хто почав плескати в долоні».

4. У цієї великої за розміром людини велике серце і добра душа.

 

6. Методика взаємних запитань. Творчий діалог

1. Що демонструє добре ставлення Гуллівера до ліліпутів?

2. Що може свідчити про величезну зацікавленість Гуллівера життям ліліпутів?

3. Згадайте прислів’я, які пояснюють мотив такого ставлення до мови ліліпутів.

4. Як ви вважаєте, чи насправді Гуллівер такий, чи перед нами взірець

  людини доби Просвітництва?

 

Відповіді

 

1. Намагався нікому не зашкодити, навіть не зім’яти трави та квітів.

2. Вивчення їхньої мови.

3. «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина».

 

VII. Етап рефлексії

  Вільний мікрофон

На уроці я дізнався (лась) ...

Найбільше мене вразило …

Мені сподобалося...

 

VII. Взаємооцінювання, самооцінювання

IX. Диференційоване домашнє завдання

1. Підготувати бук-трейлер за романом Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера».

2. Дати розгорнуту відповідь на питання: «Якими змальовані у творі державний устрій, закони і звичаї та система виховання дітей у Ліліпутії».

3. Написати есе “Моя зустріч з Дж. Свіфтом”.

 

 

 

 

3. Просвітницькі ідеї у творі “Мандри Гуллівера”. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини

Тема. Просвітницькі ідеї у творі “Мандри Гуллівера”. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини

Мета: познайомити учнів з просвітницькими ідеями у творі, з образом Гуллівера  як втілення концепції нової людини, удосконалювати навички аналізу тексту; розвивати творче мислення, фантазію, уявлення, вміння характеризувати головних героїв; виховувати  пізнавальний інтерес, ціннісне ставлення до зарубіжної літератури.

Інтерактивні технології: «Подорож у художній світ тексту», «Займи позицію», «Перевтілення», літературна вікторина, кросворд, етап рефлексії «Асоціативний портрет головного героя».

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок відкритих думок.

Обладнання: тексти сатирико-фантастичного роману «Мандри Лемюеля Гуллівера»,  ілюстрації до твору, мультимедійні засоби навчання. 

 

Я пишу не для слави.

Єдина моя мета – благо суспільства

Дж. Свіфт

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Психологічна розминка «Скажи мені добре слово».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Творча палітра

Прокоментувати висловлювання Лесі Українки про

Дж. Свіфта: «Свіфт застеріг людей, він показав усю гидоту і жах застою, позбавленого ідеалів, повного безглуздого егоїзму життя». (Л.Українка)

2.Міні-роздум

Пояснити, чому  Дж. Свіфт написав таку епітафію?

«Тут спочиває тіло Джонатана Свіфта, декана цього собору, і суворе обурення вже не роздирає його серце. Іди, подорожній, і візьми приклад, якщо можеш, з того, хто мужньо боровся за справу свободи».

IV.Оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів

V. Зосередження уваги учнів на проблемі й формування інтересу до обговорюваної теми 

Проблемне питання
— Навіщо було робити цих людей такими крихітними? (Зменшивши їхній зріст, Дж.Свіфт зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування, підкреслив нікчемність міністрів і вельмож. Крізь фізичну мізерність цих людців ясніше проступили їхня жорстокість, підступність та зажерливість, характерні для справжніх, «великих» міністрів та імператорів).

VI. Презентація нового матеріалу; випереджаючі завдання

1.Словникова робота

Памфлет (англ. pamflet від грец. pan — усе, phlego — палю) — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему. Памфлет призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманна яскрава афористичність, ораторські інтонації, експресивність, іронія, згущена до сарказму. Памфлет, що спотворює факти, окарикатурює дійсність та опонентів, грубо порушує правила дискусії, полеміки, називають пасквілем.

2.Подорож у художній світ тексту

 

У романі Джонатана Свіфта, як у кривому дзеркалі, відображаються люди, події, звичаї, закони Англії XVIII століття - країни, яка претендувала на роль всесвітнього панування. Джонатан Свіфт зриває з них цю маску, показуючи всі їх вади і дурість, манію величі, любов до розкошів, лукавість, нечесність. Він зумів довести просту і зрозумілу істину: Англія не є ідеалом просвітницької держави.

• Чому  сьогодні нам цікаво читати роман Свіфта?
• Чи змінилося людство з часів  письменника?
• Як автор змальовує довічні помилки людства?

Після першого враження казковості з’являється розуміння, що це твір про реальне суспільство. Сучасники Свіфта зразу зрозуміли всю алегоричність твору. Мужнього Гуллівера вони порівнювали із положенням Свіфта при англійскому дворі серед чвар та інтриг.

 

 

Лондон XVII століття

 

3. Бесіда-знайомство з героєм

 

1. Якими були виховання і навчання Гуллівера?
2. Яку науку вивчав Гуллівер?
3. Згадайте, як він витрачав батьківські гроші.
4. Які речі герой завжди брав із собою у плавання?
5. Зачитайте, чим цікавився Гуллівер, перебуваючи на чужині.
6. Що змусило героя вирушити у плавання?
7. Завдяки чому Гуллівер урятувався під час шторму?
8. Які риси вдачі мав герой?

Можливі відповіді

1. Оскільки батьки були поважними людьми, то вони дали сину гарну освіту.
2. Медицину, хоча мріяв про море.
3. На вивчення навігації і математики, бо вважав, що ці знання знадобляться під час мандрівки.  
4. Багато книжок, бо любив читати. 
5. Вивчав мову, звичаї, побут місцевого населення.
6. Матеріальні проблеми, бо гроші міг заробляти тільки чесним шляхом,

 тобто не брав хабарів.
7. Завдяки своїй силі. 
8. Розумний, чесний, освічений, порядний чоловік.

 

 

Фізкультхвилинка

(Формування здоров’язбережувальної компетентності)

 

VII. Інтерактивні завдання творчо-пошукового характеру, дослідницька, проектна діяльність

 

1. Інтерактивна вправа «Займи позицію»

 

1. Розкажіть про життя Гуллівера у ліліпутів. 
2. Як ліліпути називали героя?
3. Як Гуллівер спочатку поводився з ліліпутами?
4. Прочитайте і прокоментуйте умови угоди Людини-Гори з ліліпутами. Чи давала вона йому справжню свободу?
5. Доведіть, що становище Гуллівера було ганебним.
6. Як ви гадаєте, чи переживав Гуллівер ганебність свого становища?
7. Яку нагороду одержав герой?

 

Перевір себе

 

2.Квінбус-Флестрін, тобто Людина-Гора. 
3. Покірно сприймав усі вчинки ліліпутів, бо вважав нетактовним порушувати закони гостинності.
4. Гуллівер приймає всі умови угоди, навіть якщо вони принизливі для нього. 
5. Він погоджується жити на прив’язі, дозволяє обшукувати кишені, схиляється перед імператором і починає говорити з ним улесливо й запопадливо. 
6. Ні, адже у нього немає нарікань на долю.
7. Титул нардака. 

2. Літературна вікторина

 

1. Чи однаковим було ставлення Гуллівера до ліліпутів та їхнього короля протягом твору?

2. Що змусило Гуллівера замислитися над своїм становищем?

3. Яким повинно бути покарання? Чому?

4. Чому він не хотів остаточно розбити флот Блефуску? Дайте відповідь словами з тексту.

5. До яких рішучих дій вдається герой? Чим пояснюється його вчинок?

6. Подумайте, чи змінився характер героя під час перебування на острові? 

7. Що вплинуло на нього? 

 

Відповіді

 

1. Ні, воно змінювалося.

2. Візит державного чиновника, який розповів про таємні наміри імператора. 

3. Осліплення через хірургічну операцію. На думку ліліпутів, очі Гулліверові зовсім не потрібні, «адже можна дивитися на світ очима міністрів». Мета ліліпутів — нівелювати його як особистість, зробити з нього покірного слугу. 

4. «Я рішуче відмовився бути знаряддям поневолення». 
5. У Гуллівера прокидається людська гідність, що породжує рішучість, здатність до активних дій. Він тікає до Блефуску. А через кілька місяців повертається до Англії. 

 

 

3.Творча робота. Скласти послідовну модель твору

 

Знайомство  з Гуллівером		Загибель коробля
Ліліпутія		Випробування
Несподівана знахідка		Знову подорож
Щасливе повернення		Чи щасливе повернення?!

 

4. Інтерактивна вправа «Перевтілення»

1) Від імені імператора запропонуйте Гулліверові:

а) забрати флот Блефуску;

б) допомогти захопити і підкорити острів.

2) Від імені Гуллівера дайте відповідь імператору й опишіть детально свої дії щодо флоту Блефуску.

 5. Кросворд

 

1) Для якої важливої справи було викликано урядовців з пір’ям і чорнилом?

2) Що записали як: «Срібна скриня з кришкою»?

3) Що назвали «Прямокутний килим білого кольору»?

4) Що  погортали і відклали, не зрозумівши?

5) Що визначили, як «порошок чорного кольору»?

6) Що увійшло до реєстру під назвою «круглі ядра»?

7) Що їх найбільше здивувало і було причиною вигуку: «Навіщо Людина-Гора носить у кишені огорожу міського парку»?

8) Що описано так: «Білі круглі предмети, можливо, срібні, схожі на щити наших воїнів, жовті круглі предмети, можливо, золоті, більші за наші тарілки, але набагато важчі»?

9) Що це: «Круглий предмет. Одна стіна прозора, мов крига. Крізь неї видно дванадцять чорних знаків. Знаки розташовані по колу. По них рухаються дві стріли: одна довга, друга коротша. Усередині предмета постійно хтось стукає. Можливо, зубами…»?

10) Один з предметів, позначений як невідомий.

11) Предмет, який впізнали відразу, хоча він і був великого розміру.

12) Те, що Гуллівер приховав від обшуку в потайній кишені жакета.

Відповіді на красворд

1. Обшук. 2. Табакерка. 3. Хустка. 4. Записник. 5. Порох. 6. Дріб. 7. Гребінець. 8. Монети. 9. Годинник. 10. Бритва. 11. Шпага. 12. Окуляри.

VIII. Етап рефлексії

Слово вчителя
— «Мандри Гуллівера» пронизані критикою внутрішньої та зовнішньої політики Англії. Варто зазначити, що, маючи на увазі конкретні події та конкретних осіб, автор не дав зображуваній картині такого узагальненого значення, що його сатиричний сміх сам собою влучив у політичних діячів та суспільні явища інших країн. Цікаво, що коли французький перекладач твору «Мандри Гуллівера» самовільно скоротив низку епізодів суто, на його думку, англійського забарвлення, письменник обурено зауважив: «Якби твори Гуллівера адресувалися лише Британським островам, то цього мандрівника слід було б зневажати. Адже одні й ті самі вади та божевільні порядки панують скрізь, принаймні в цивілізованих країнах Європи, і автор, який має на увазі лише одне місто, провінцію, царство або навіть добу, не тільки не заслуговує на переклад, але й на читання».

Асоціативний портрет. За першими літерами імені головного героя твору запишіть слова-асоціації, які виникли під час знайомства з образом.

Г –

У –

Л –

Л –

І –

В –

Е –

Р –

IX. Взаємооцінювання, самооцінювання

X. Диференційоване домашнє завдання

1 група:

підібрати матеріали для порівняння фізичних розмірів і, відповідно, повязаних з ними можливостей Гуллівера і ліліпутів.

2 група:

підібрати матеріали, які вказують на добрі наміри Гуллівера відносно жителів держави.

5. Міфологічний зміст образів вірша  Й.В. Ґете «Вільшаний король»

Тема. Міфологічний зміст образів вірша  Й.В. Ґете «Вільшаний король»

 

Мета: формувати предметні компетентності, познайомити із міфологічним змістом  образів твору, вдосконалювати навички художнього аналізу твору; розвивати культуру відповіді, логічность, послідовность, емоційність, навички виразного читання; виховувати літературний смак, любов до художнього слова.

Інтерактивні технології: «Коло думок», літературне дослідження, складання гроно, бесіда за змістом з елементами текстологічного аналізу, евристична бесіда, вільний мікрофон.

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок-діалог.

Обладнання: портрет Й. В. Ґете, текст балади «Вільшаний король», відеоскрайбінг «Нове розуміння природи. Й.В. Гете «Вільшаний король».

 Бог дав кожному народові пророка,

що говорить на його власній мові

 

Йоганн Вольфганг фон Гете

 

 

Хід уроку

 І. Створення психологічного настрою

Перегляд відеоскрайбінгу «Нове розуміння природи. Й.В. Гете «Вільшаний король»

Питання:

1. Які почуття викликає у вас дана композиція?

2. Яким постає письменник у вашій уяві?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Творче завдання

Яке враження справляє на вас портрет Й. В. Гете?

 

 

IV. Оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів

 

V. Вивчення нового матеріалу

1. Літературний портрет Й. Гете

 

Иоганн Вольфганг фон Гете (1749–1832)

Епоха Просвітництва — одна із чудових сторінок в історії західноєвропейських культур XVII ст., епоха  філософів і письменників, які виступили з критикою феодальних порядків. Віра в інтелект людини, в її здатність перебудувати світ на розумних засадах, спонукала їх до поширення науково-природничих знань і відмови від релігійного тлумачення явищ.

Йоган Вольфганг Гете належить до тих людей, над якими час не має влади. Творчість "сонячного генія" подолала перепони віків, не втративши своєї актуальності і сьогодні.

В маленькому будинку XVIII століття на тихій вулиці Гросе Хіршграбен Франкфурта-на-Майні в 1749 році з’явився на світ великий німецький поет Йоганн Вольфганг Гете.

В 16 років Гете відправляється в Лейпциг, щоб отримати юридичну освіту в університеті. Саме там Гете захоплюється світским  життям, театром і поезією.

Лірика раннього періоду життєрадісна, близька до народної поезії, сповнена пантеїстичних настроїв ("Побачення і розлука", "Дика троянда", "Травнева пісня"). В уривку "Прометей" (1773) виражений протест проти тиранії.

Й. В. Ґете прожив довге життя. Він був сучасником двох великих епох європейської культури — Просвітництва і Романтизму. Його ставлення до них було неоднозначним. Поет  залишив яскравий слід у світовій культурі. 

2. Ставлення Й. Гете до життя:

 

• Матеріаліст (ототожнює Бога з природою як вічною животворною силою).
• «Я схиляюсь перед Христом як перед Божим одкровенням, вищим принципом моралі».
• Розчаровується у своїй політичній діяльності: вона не поліпшила життя народу загалом.
• «Метою життя є саме життя».
• «Багатство - це опора для пересічних здібностей».
• «Бути людиною-значить бути борцем…»
• «Треба кимось бути, щоб щось створити…»

 

      

 

3. Скласти біографічну довідку, користуючись інформацією

 

Здібності, захоплення:   Навчатися почав з трьох років: 3 роки - читання; 7 років - латина, давньогрецька; 9 років - французька мова, малювання; 11 років - італійська мова; 13 років - англійська мова, давньоєврейська; 14 років - основи юриспрунденції, гра на фортепіано і флейті; 15 років - вивчає античну філософію; 16 років - фехтування, верхова їзда, садівництво, грає у лялькових домашніх виставах.

 

 

 

4. Скласти гроно “Що я знаю про Гете?”

 

 

 

Фізкультхвилинка

(Формування здоров’язбережувальної компетентності)

 

VI. Інтерактивні завдання творчо-пошукового характеру, дослідницька, проектна діяльність

Лірика Гете побудована на реальних подіях із життя, можливо, це тому, що він розумів свою велич, геніальність: "Щоб створити щось, треба насамперед чимось бути". І своє життя Гете вважав гідним матеріалом для побудови шедеврів вищої проби.

 

1. Робота з текстом балади «Вільшаний король». Виразне читання

 

«ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ»   Хто пізно так мчить у час нічний? То їде батько, з ним син малий. Чогось боїться і мерзне син — Малого тулить і гріє він.     «Чому тремтиш ти, синку, щомить?! —    Король вільшаний он там стоїть! Він у короні, хвостатий пан!  — «То, сину, сивий нічний туман!»   —    «Любе дитя, до мене мерщій! Будемо гратись в оселі моїй, Квіти прекрасні знайду тобі я, У злото матуся одягне моя». —    Мій тату, мій тату, яке страшне! Як надить вільшаний король мене! — «Годі, маля, заспокойся, маля! То вітер колише в гаю гілля!»

2. Інтерактивна вправа «Коло думок»

1.    Яким було ставлення Й. В. Ґете до жанру балади? Як він називав цей жанр?
2.    Коли і де відбуваються події в баладі «Вільшаний король»?
3.    Як побудовано баладу Ґете?
4.    Які події в баладі є реальними, а які — фантастичними?
5.    Які художні засоби використав Ґете у своєму творі?
6.    Яку роль відіграють діалоги в баладі? Прочитайте твір «Вільшаний король» за ролями.
8.    До якого типу балади за своїм змістом належить твір Ґете

9.    Як автор передав емоційну напругу і драматизм в баладі? Як слід це передати при читанні тексту?

 

3. Самостійне опрацювання

Складіть таблицю «Реальне та фантастичне в баладі Й. В. Ґете "Вільшаний король"». Підберіть  цитати з твору. Використайте їх у розповіді про роль фантастичних елементів у творі Ґете.

4. Евристична бесіда

 

1) Які балади бувають за змістом?

2) Що, на вашу думку, «страшного» в баладі? Чим можна налякати читача?

3) Як побудова балади підкреслює напруженість, драматизм, ілюструє боротьбу зі страшним?

Перевір себе

1) Страшні, історичні, любовні, сімейно-побутові, розбійничі.

2) Співіснування реального і фантастичного, яке втручається у реальне життя.

3) У формі діалогу, а точніше — полілогу для   трьох осіб.

5. Бесіда за змістом з елементами текстологічного аналізу

1) Чи справді ця балада «страшна»?

2) Чи насправді трагічний кінець балади пов’язаний саме з потойбічним, фантастичним явищем? Від чого помирає хлопчик?

3) Чому являється хлопцеві вільшаний король?

4) Який вигляд має вільшаний король?

5) Як він звертається до хлопчика, що обіцяє йому?

6) Чи бачить батько вільшаного короля? Звідки нам про це відомо?

7) Чому ж батько наляканий?

Самоперевірка

2) Він був дуже хворим:«чогось боїться і мерзне син».

3) Це плід його хворобливої уяви — чудернацькі хмари туману плюс марення хворого.

7) «В руках його хлопчик бідний кричить» - трагічний кінець пояснюється цілком реалістично.

6. Літературне дослідження. Знайти образи-символи балади

Вільшаний король Природа  Ніч Вітер Туман Верба Хлопчик  Вільха Батько й син  Тупіт коня

Самоперевірка

вільшаний король — природа 

ніч — стихія непізнаного, нерозвинених можливостей; стихія злих сил

вітер — символ руйнації й оновлення, дух (подих) Всесвіту;

вітер — символ свободи, швидкості

туман — символ блукання і невизначеності шляху; 

верба — символ печалі, туги, долі; 

хлопчик — людство 

вільха— (низинне дерево) — символ поєднання в одне ціле води і землі.

батько й син — втілення різних поглядів на світ, природу 

тупіт коня — рух природи й людства

7. Характеристика героїв

Вільшаний король	Син	Батько
Таємничий	Боязкий	Впевнений
Принадливий	Має сумніви	Сміливий
Чарівний	Довіряє батькові	Хвилюється за сина
Могутній	Вразливий	Люблячий
Лякає	Ніжний	Поспішає

 

8. Конфлікти твору. Знайти відповідність

Дорослий Батько Життя Надія Реальне

Син Відчай Фантастичне Смерть Дитина

 

VII. Етап рефлексії

Bільний мікрофон “Як можна застосувати набуті під час уроку знання у майбутньому”  

VIII. Взаємооцінювання, самооцінювання

IX. Диференційоване домашнє завдання

1. Ознайомитись з музичною баладою  Ф. Шуберта « Лісовий цар»за твором Ґете, описати свої враження.

 2. Прослухати романс на слова М.Лермонтова «Із Гете», описати свої враження.

3. Провести дослідження  « Реальний і філософсько – міфологічний план балади».

 

 

 

 

 

6.  М. В. Гоголь. «Ревізор». Творча історія п’єси. Образ Хлєстакова. Специфіка художнього конфлікту і жанру п’єси

 

 

Микола Васильович Гоголь               1809 - 1852

Тема. М. В.Гоголь. «Ревізор». Творча  історія п’єси. Образ Хлєстакова. Специфіка художнього конфлікту і жанру п’єси

Мета: формувати предметні компетентності, проаналізувати п’єсу

М. Гоголя “Ревізор”, виявити її основні сюжетно-композиційні і жанрові особливості; розвивати навички проблемного аналізу художнього твору, вміння розуміти задум письменника; виховувати читацький смак, інтерес до творчості М. Гоголя.

Інтерактивні технології: Зустріч з письменником, їнтерв’ю з письменником

 «Літературний турнір», інсценізація, евристична бесіда, тест, етап рефлексії « Продовж речення».

Тип уроку: урок засвоєння знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок відкритих думок.

Обладнання: тексти комедії «Ревізор», ілюстрації до твору, літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, медіазасоби.

  «В нього пика бридка,

 а він на дзеркало наріка»?  

М. В. Гоголь

 

Хід уроку

І. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Привітання вчителя:

Пролунав дзвінок і сповістив про те, що розпочався урок. Сподіваюсь, що ви прийшли сьогодні на урок з гарним настроєм?

І ми разом успішно пройдемо усіма сходинками уроку. Давайте зігріємо душі один одного добрими словами. Я приєднуюсь до ваших теплих слів, і від себе бажаю вам душевної гармонії.

ІІ. Мотивація навчсальної діяльності

У комедії «Ревізор» М. Гоголь зобразив найвищих чиновників, а також поміщиків провінційного міста. Найважливішою особою серед міської еліти є городничий. Саме завдяки йому зав’язалася дія п’єси, адже страх городничого бути викритим у хабарництві, поганому виконанні обов’язків та інших гріхах перетворює жалюгідну постать Хлестакова на грізного ревізора.

На уроці ми проаналізуємо образи чиновників у комедії та з’ясуємо, з якою метою М. Гоголь продемонстрував цих непривабливих персонажів читачам і глядачам «Ревізора».

ІІІ. Оголошення теми, формування разом з учнями мети уроку

 

ІV. Зосередження уваги учнів на проблемі й формування інтересу до обговорюваної теми

 

Проблемні питання:

 

1.Чому, на ваш погляд, за епіграф до комедії Гоголь узяв приказку «В нього пика бридка, а він на дзеркало наріка»? Як пов’язаний епіграф з образами чиновників у творі?

2. Чи актуальні сьогодні слова М. В. Гоголя «На місце цих чиновників прийдуть інші, адже розбещує людину всяка відсутність внутрішнього контролю, а не сама влада»?

V. Презентація нового матеріалу; випереджаючі завдання

 

1. Зустріч з письменником

Микола Васильович Гоголь народився 1809 року в містечку Великі Сорочинці Полтавської губернії. Згідно з сімейними переказами він походив із старовинного українського козацького роду і був нащадком відомого козака Остапа Гоголя, що був у кінці XVIIст. гетьманом Правобережної Україні.

Час, коли жив М. В. Гоголь, був відзначений великими суспільно-історичними подіями. Дитячі роки письменника збіглися з поразкою Наполеона у Вітчизняній війні 1812 року. Юнацькі роки  відносяться до періоду, коли декабристи будували плани революційної перебудови Росії. Його творча діяльність розвивається у 30 - 40 роки XIX століття, коли правлячі кола Миколи I прагнули викорінити всяке вільнодумство і суспільну самостійність.

Поява в 1836 році комедії “Ревізор” придбало суспільно-важливе значення не тільки тому, що автор критикував і висміював недоліки царської Росії, але й тому, що своєю комедією письменник призивав глядачів і читачів заглянути у свою душу, задуматися про загальнолюдські цінності. Гоголь не розділяв ідеї революційної перебудови суспільства, але він свято вірив у силу сміху.

 

«Ревізор» — комедія у п'ятьох діях Миколи Гоголя, написана упродовж 1835–1836 років.

Конфлікт комедії «Ревізор» побудований на комічному збігові, на страхові викриття чиновницьких махінацій. У місто їде ревізор, а тому, вирішують герої п’єси, його терміново потрібно зустріти і підкупити. На цьому будується дія комедії. Кожному з героїв є чого боятися…

 

2. Інтерв’ю з письменником

 

Журналіст:

 

Ваші твори, Миколо Васильовичу, справили величезний вплив на багатьох письменників, а сатира набула подальшого розвитку в російській та українській літературі. Найвідоміша Ваша комедія “Ревізор”. Що спонукало Вас написати цей твір?

М. В. Гоголь:

“В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і в тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над всім”.

 

3. Колективна робота з текстом комедії. Читання комедії в ролях з перевтіленням

 

Іван Олександрович Хлєстаков — чиновник з Петербурга, молодий чоловік років двадцяти трьох, тоненький, худенький, і, як кажуть, без царя в голові. Один з тих людей, яких в канцеляріях називають «порожній». Говорить і діє без усякого міркування. Мова його уривчаста, і слова вилітають з вуст його абсолютно несподівано.

 

 

 

Городничий (Антон Антонович Сквозник-Дмухановский) -постарілий на службі чиновник. Хоча і хабарник, але поводиться дуже солідно. Риси обличчя його грубі. Перехід від страху до радості, від брутальності до зарозумілості досить швидкий. Він одягнений, за звичаєм, у  мундир з петлицями.

 

 

 

Бобчинський і Добчинський — міські поміщики, обидва низенькі, коротенькі і дуже цікаві. Надзвичайно схожі один на одного, з невеликими черевцями. Говорять скоромовками і надзвичайно багато, допомагають собі жестами.

 

 

Фізкультхвилинка

(Формування здоров’язбережувальної компетентності)

 

VІ. Інтерактивні завдання творчо-пошукового характеру

1. Творче завдання. Дайте влучну характеристику чиновників

 

Городничий  —  благодійник

Земляника — аристократ

Ляпкін-Тяпкін — людина з  глибоким розумом

Хлопов — смиренний, але вважає себе якобінцем

Шпекін — любитель усіляких новин

Добчинський і  Бобчинський — міські поміщики

2. Евристична Бесіда

 

1. Як розкрилася таємниця Хлєстакова?

2. Якою була реакція чиновників?

3. Кого   звинуватили  у  всьому,  що  сталося?

4. Який фінал п’єси?

5. Яка роль німої сцени?

6. Хто  приніс  звістку  про  те,  що  ревізор  уже  приїхав?  

7. Яке враження справив Хлєстаков на оточуючих?

8. Як  поводилися  чиновники?

 

Перевір себе

 

1. Поштмейстер прочитав лист Хлєстакова.

2. Вони були вкрай здивовані й  ображені.

3. Добчинського  і   Бобчинського.

4. Приїхав справжній ревізор.

5. Посилення ефекту.

6. Добчинський  та  Бобчинський.

7. Усі злякалися.

8. Намагалися  йому  усіляко  прислужитися.

3. Інсценування фрагмента літературного твору

 

(Учні інсценують яви I—V дії першої комедії М. В. Гоголя «Ревізор»).

 

4. Тест

 

Яке прислів'я Гоголь взяв епіграфом до комедії «Ревізор»?

 

а) в будь-якого мудреця досить простоти;

б) на дзеркало нема чого нарікати, коли рилом не вийшов;

в) не в своєї сани не сідай.

 

2. Основна риса характеру Хлестакова?

 

а) легкодумство;

б) хитрість;

в) боягузтво.

 

3 Що на думку Городничого  найбільш вплине на ревізора ?

 

а) лестощі;

б) хабар;

в) подарунок.

 

Відповіді

 

1 - а); 2 – а); 3 – б).

 

5. Літературний турнір

 

1.Яка фраза, на вашу думку, є зав’язкою комедії?

2. Яку зав’язку називають швидкою. Якою є її роль у розвитку сюжету?

3. Які розпорядження дає городничий чиновникам міста? Чого боялися чиновники міста?

4. Прокоментуйте вислів Панаса Мирного про комедію «Ревізор»: «Гоголь хоч і митець чужої мови, але по духу й природі рідний нам...» 

1. «Я запросив вас, панове, для того, щоб оголосити вам найнеприємнішу звістку. До нас їде ревізор».

2. Дія набуває швидких обертів.

3. Усі вони брали хабарі, привласнювали державні кошти.

4. Напевне, у «Ревізорі» йдеться не лише про російських чиновників: такі типажі письменник зустрічав на кожному кроці також в Україні, вони зустрічаються дотепер.

 

VII.Етап рефлексії. Інтерактивна вправа « Продовж речення»

 

• Я знаю про М. Гоголя, що він …
• Найбільше мене вразило те , що Хлєстаков…
• Найголовнішою думкою комедії я вважаю…
• Найцікавіший епізод твору, на мою думку …
• Мені сподобалося в комедії те, що…
• Я засуджую дії…

 

VIII. Взаємооцінювання, самооцінювання

IX. Домашнє завдання

Схарактеризуйте кожного з чиновників  за зразком:

- Прізвище чиновника, посада.

- Характеристика за текстом.

- Як виконує службу.

 

 

7. Система образів в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

 

Тема. «Найкраще, що я можу зробити – це викривати в смішних зображеннях пороки мого часу». Система образів в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

Мета: проаналізувати образну систему комедії Мольєра «Міщанин - шляхтич»; розвивати навички характеристики літературного героя та ведення дискусії; формувати навички виразного читання в особах, коментованого читання; виховувати критичне ставлення до людських і суспільних вад, прагнення до збереження власної людської гідності, вміння цінувати людей не за їх походженням, а за моральні якості.

Інтерактивні технології: конкурс «Кращий літературний географ», інтерв’ю письменника, метод «гранування», «Асоціативний кущ», проблемна ситуація «Синтез думок», евристична бесіда «Мозковий штурм», «Я так думаю», Етап рефлексії «Маю думку…».

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок – портрет літературного героя.

Обладнання: тексти комедії «Міщанин-шляхтич», ілюстрація до твору, відеоматеріали по темі.

«Мольєр, твої найкращі твори, - Навіки дивні чари їх, Пройшовши крізь віки й простори, В серцях відіб’ється людських І тебе муза недарма Говорить правду жартома, Для всіх людей благословенна. І мова в тебе вся жива, Але твої влучні слова – Це справжня проповідь учена. Нікола Буало. «Станси»

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.  Створення психологічного настрою

Хвилинка-цікавинка

ІІ.Внутрішня і зовнішня мотивапція

Мета комедії – викривати суспільні вади та людські недоліки. Про те , що людина повинна бути собою, бути людиною в повному розуміння цього слова, а не рабом  різних бажань і обставин ми спробуємо з’ясувати, характеризуючи образи комедії «Міщанин-шляхтич».

ІІІ. Відтворення і корекція знань, умінь і навичок

1. Інтелектуальна розминка

Конкурс «Кращий літературний географ»

-         Псевдонім якого відомого письменника ХІХ ст. походить від назви міста?

а) Бальзак;               б) Стендаль;        в) Флобер;          г) По

-         Назва поеми Петрарки, за яку автор був увінчаний лавровим вінком на Капітолійському пагорбі:

а) «Європа»;           б) «Азія»;            в) «Америка»;              г) «Африка»

-         Останні роки свого життя він провів на острові Сицилія при дворі Гієрона:

а) Лі Бо;                   б) Омар Хайям;           в) Руставелі;                 г) Есхіл

-         Події якого твору відбуваються в Касрилівці?

а) «Перевтілення»;           б) «Чарівна крамниця»;       

в) «Хлопчик Мотя»;                  г) «Вождь червоношкірих»

-         Яка збірка відкривається сонетом «Акерманські степи?»

а) А. Міцкевич «Кримські сонети»;            

б) Ф. Петрарка «Канцоньєре»;

в) Ш. Бодлер «Квіти зла».

-         У житті якого поета місто Авіньйон зіграло вирішальну роль?

а) Ф. Шиллера;                 б) Данте;    в) Ф. Петрарки;            г) В. Шекспіра

-         «Христос міг хоч тисячу разів народитися у …, але в цьому не буде для тебе ніякої користі, якщо він хоча б раз не народився у твоєму серці» (Християнська думка)

а) Вифлеємі;            б) Назареті;                  в) Галілеї;            г) Єрусалимі

-         На яку гірську вершину здійснив сходження Петрарка?

а) Говерлу;              б) Мон-Ванту;    в) Ай-Петрі;                 г) Норт-Даунс

-         На території якої сучасної країни було знайдено Трою?

а) Греції;                  б) Туреччини;     в) Ірану;              г) Сирії

-         «Великі та німі Гіреїв двір і сад!...» яке кримське місто стало назвою цього вірша А. Міцкевича

а) Ялта;          б) Форос;   в) Джанкой;                  г) Бахчисарай

-         Продовжте рядок із вірша Гійома Аполлінера: «Під мостом Мірабо струмує»

а) Волга;                  б) Тиса;      в) Десна;              г) Сена

-         В якій країні народився Жан-Батіста Мольєр?

а) Франції;               б) Англії;             в) Іспанії;            

 

 

1.               Рольова гра «Інтерв’ю письменника»

(Кожен учень І групи виконує роль кореспондента, ІІ групи - Мольєра).

-         Чи можна дізнатись ваше справжнє ім’я?

(Жан-Батіст Поклен)

-         Розкажіть, будь-ласка, про ваше походження.

-         Де ви здобули освіту, які мали уподобання в юності?

-         Коли до вас прийшов успіх як до актора, режисера, драматурга?

-         З якими творами ви пов’язуєте розквіт ваших творчих сил?

(«Смішні манірниці», «Витівки Скапена», «Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантрон», «Міщанин-шляхтич»)

-         Яка центральна тема ваших комедій?

(Висміювання лицемірства дворянства)

Учні ІІІ групи:

В якому творі найбільш чітко звучить тема «Висміювання лицемірства дворянства?»

 

3. Методом «Гронування» складають «регалії» Жана-Батіста Мольєра

 

Реформатор Комедіограф Актор Театральний діяч сценічного мистецтва

 

 

 

4. «Асоціативний кущ» - творча спадщина Мольєра

  

«Смішні манірниці», «Дон Жуан», «Тартюф», «Мізантрон», Витівки Скапена».     

 

ІV. Робота над епіграфом уроку

1. Зачитують епіграф.

2. Проблемна ситуація «Синтез думок»

- Чому Буало писав, що муза Мольєра «говорить правду жартома», яка для всіх «благословенна?»

- Чому Буало вбачав силу сміху Мольєра і значення його художніх відкриттів у жанрі комедії?

За змістом «Міщанин-шляхтич» є зразком соціально-побутової комедії, в якій розкриваються норми моралі та спосіб життя аристократії та буржуазії часів Мольєра. Однак тут є елементи і соціально-психологічної, і любовної комедії. Це зробило твір Мольєра цікавим для глядачів. У захоплюючій розважальній формі автор повчав публіку, нагадуючи про людську гідність, про необхідність долати ниці пристрасті й зберігати за будь-яких умов розум, честь, власну гідність особистість. Характерною особливістю є те, що за формою це комедія-балет. У п’єсу включені пісні, танці, музичні інтермедії. Жанр, створений Мольєром для придворних розваг, драматург наповнив викривальним пафосом.

Музичні й танцювальні номери органічно поєднані з текстом і сприяють поглибленню психологічних характеристик героїв, підкреслюють ті чи інші риси, розкривають їх моральну сутність. Церемонія посвяти Журдена в мамамуші є кульмінацією комедії, оскільки манія Журдена в цій сцені досягає крайньої межі, і вся безглуздість  його намагань і моральна потворність виявляється тут в особливо яскравій формі.

Сміх у Мольєра багатозначний за своєю природою. Він веселий, доброзичливий, життєрадісний і водночас – викривальний, нищівний. Об’єктом його сатири стала поведінка не лише окремих міщан, а й лицемірна мораль і рабська психологія, що загалом панувала у суспільстві.

V. Зосередження уваги учнів на проблемі й формування інтересу до обговорюваної теми

1. Евристична бесіда. «Мозковий штурм»

Основні конфлікти твору

1).     Визначте соціальні конфлікти у п’єсі «Міщанин-шляхтич». Які персонажі їх втілюють?

(Мольєр показав зіткнення інтересів дворянства й буржуазії. Соціальні конфлікти розкриваються в стосунках між паном Журденом і графом Дорантом і Доріменою).

2).     Які любовні конфлікти показані у п’єсі?

(У любовних колізіях п’єси беруть участь такі персонажі:

Леонт – Люсіль,

Журден – Дорімена – Дорант,

Журден – Дорімена – пані Журден,

Ков’єль -  Ніколь)

3).     Чи є у п’єсі крім любовних, інші моральні конфлікти?

(Так, у комедії показано зіткнення здорового глузду, що втілює пані Журден, і рабського плазування, приниження, які втілені в образі пана Журдена)

4).     В якому творі української літератури піднімаються ці ж проблеми?

(І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»).

 

2. Характеристика образів. Інтерактивні вправи «Я так думаю»

1).     Бесіда за змістом І яви першої дії.

-         Що ми дізнаємося про Журдена з розмови вчителя?

-         Які вони дають йому характеристики?

Наведіть цитати

-         Позиція кого з учителів викликає у вас негативне ставлення ? Чому?

-         І чому ви не згодні з учителями Журдена?

2).     Інсценування (або виразне читання в особах) уривка 2 яви І дії (сцена з халатом).

-         Як  у цій яві показаний Журден?

-         Яке значення має виразна деталь – халат? Що вона символізує?

-         Навіщо Журден замовив собі новий індійський халат і нові лівреї для лакеїв?

-         Як оточуючі ставляться до Журдена?

3).     Евристична бесіда. Риси характеру Журдена. «Я так думаю».

-         Яку мету поставив собі пан Журден?

-         Як він намагається її досягти?

-         Хто і як використовує пана Журдена?

-         Доведіть, що пан Журден все ж таки має розум.

-         Які риси характеру Журдена викриває автор?

4).     Виразне читання в особах 11 яви ІІІ дії (Клеонт, пан Журден, пані Журден).

 

 

Фізкультхвилинка

(Формування здоров’язбережувальної компетентності)

 

VІ. Презентація нового матеріалу; випереджаючі завдання

1. Огляд відеоматеріалу по темі уроку

 

2. Інсценізація (або виразне читання в особах) 19 яви ІІ дії (пані Журден, Дорімена, Дорант)

-         Як у цій сцені розкривається характер пані Журден?

-         Що ми дізнаємося про Доранта?

-         Як би ви оцінили його моральні якості?

3. Виразне читання 2 яви IV дії (пан Журден, пані Журден, Дорімена, Дорант)

-         Як поводиться пані Журден, побачивши пана Журдена в оточенні Доранта й Дорімени?

-         Як її слова характеризують пана Журдена?

-         Чи можна сказати що пані Журден висловила цілком об’єктивну думку?

4. Переказ тексту з творчим завданням

-         Яку витівку задумали Ков’єль і Клеонт щодо Журдена? З якою метою?

-         Розкажіть про посвяту Журдена в мамамуші. Як у цій сцені розкривається характер Журдена та інших персонажів?

-         Які засоби використовує Мольєр для викриття людських пороків?

 

Stop-хвилинка. Види комічного:

Гумор – м’яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання;

Сатира – гостре висміювання суспільних вад, чи вад окремої людини, викриття недоліків дійсності;

Сарказм – зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії;

Іронія – удавання, насмішка – іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; іронічне ставлення передбачає насмішку, певним чином сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; почасти виступає під виглядом похвали.

Ще раз нагадаємо: який жанр твору?

Комедія – драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи в людині.

 

VІІ. Інтерактивні завдання творчо-пошукового характеру, дослідницька, проектна діяльність

1. Дослідницько-пошукова діяльність. Скласти Сенкан

Пан Журден, Пані Журден Дорант Леонт Слуги Ков’єль і Ніколь Дорімена

 

2.Творче опрацювання навчального матеріалу

Визначте, у чому виявляється дурість і розум пана Журдена. Складіть відповідну таблицю.

 

VIІІ. Етап рефлексії «Маю думку…»

 

–       Кому з героїв симпатизує автор?

–       Кому ви симпатизуєте? Чому?

–       Журден негативний чи позитивний герой?

–       Чи підходить герою Мольєра порада: «Не шукай модного – шукай вічного, і тоді ти будеш сучасним?»

–       Ми досягли мети уроку?

–       Проти яких вад людини й суспільства спрямований сміх драматурга?

 

Слово вчителя:

         Мольєр створив живі образи, які не втрачають своєї актуальності й сьогодні, бо прагнення стати тим, ким ти не є і не заслуговуєш бути, зневага до свого походження притаманні й нашому часові.

         Тому комедія «Міщанин-шляхтич» - моральний урок не тільки сучасникам Мольєра, але й сьогоденню. Класика тому і є класикою, що вона не старіє. І саме вона допоможе виховати боротися зі всіма негативними явищами, які ми спостерігаємо зараз допоможе виховати нову людину.

 

IX. Оцінювання діяльності учнів, самооцінювання

X. Диференційоване домашнє завдання

1.Підготуватися до письмового твору-роздуму «Над чим сміється Мольєр у комедії «Міщанин-шляхтич».

2. Виписати з твору приклади видів комічного:

-         гумор

-         іронія

-         сарказм

-         сатира

3. Намалювати ілюстрації до твору, зробити коментар.

 

 

 

 

 

 

8. Гарпер Лі. «Убити пересмішника». Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у творі

 

Тема. Гарпер Лі. «Убити пересмішника». Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у творі

 

 Мета: формувати ціннісно-смислову компетентність, ознайомити з творчістю  американської письменниці Гарпер Лі, з твором «Убити пересмішника», розкрити моральні ідеали в творі; розвивати мовні, читацькі компетенції; виховувати толерантність, поважне ставлення до митців слова.

Інтерактивні технології: літературний коментар, бліцопитування, «Перевтілення»,  «Я так думаю», вільний мікрофон

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок-знайомство.

Обладнання: текст «Убити пересмішника», ілюстрації до твору, медіа супровід уроку.

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Хвилинка мудрості

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Багато людей перед тим, як прочитати певну книгу, намагаються спочатку знайти про неї різні відгуки. "Убити пересмішника" - твір, яке зібрало величезну аудиторію людей, вкрай задоволених прочитанням цього шедевра і залишилися від нього під глибоким враженням, тому цілком природно, що багато хто намагається дізнатися про нього детальніше.

ІІІ. Відтворення і корекція знань, умінь і навичок

1. Інтерактивна технологія «Мозковий штурм»

- Чому епіграфом до свого роману Лі взяла слова чудового англійського дитячого письменника Ч. Лема: «Юристи, напевне, теж колись були дітьми»?

- Чому «Убити пересмішника» - це драма "білої" та "чорної" людини, драма дитини,  драма юриста, драма всього людства?

2. Коментар вчителя

Читати роман смішно, весело, страшно, боляче, дивно. Такий спектр емоцій та слів, думок і переживань викликає історія, яку розповідає маленька дівчинка Луїза Всевидько Фінч.

IV. Представлення теми й очікуваних навчальних результатів

V. Презентація нового матеріалу

1. Зустріч з автором роману

Нелл Гарпер Лі— американська письменниця та публіцистка, відома завдяки її роману «Убити пересмішника» (1960), який було відзначено Пулітцерівською премією 1962 року. Крім того її було нагороджено Президентською медаллю Свободи (2007) та Національною медаллю мистецтв (2010).

Лі народилася та виросла в невеликому містечку Монровіль штату Алабама в сім'ї адвоката, навчалася у коледжі Монтомері, а 1945 р. вступила в Алабамський університет. У 1950 р. вона вступила на роботу у Нью-Йоркський відділ бронювання авіакомпанії. У вільний час почала писати.

Лі — юрист за освітою і за фахом, автор єдиного роману «Вбити пересмішника».

2. Знайомство з твором

Роман «Убити пересмішника» відомий багатьом своїм унікальним гумором і неповторною теплотою. Така атмосфера твору зберігається, навіть незважаючи на те, що в романі обговорюються такі серйозні речі, як расизм і насилля.

3. Літературний коментар

Персонажі і сюжет ґрунтуються на особистих спостереженнях автора за своєю сім`єю і сусідніми родинами поблизу свого рідного міста. Ці спогади, за словами самої письменниці, беруться з 1936 року, коли їй було всього 10 років.

Від читачів книга отримала виключно схвальні відгуки.

Аттікус и Джин Луіза Фінч

4. Знайомство з головними героями

Роман "Убити пересмішника" містить в центрі історії судовий процес над чорношкірим чоловіком, який безпідставно звинувачується у злочині. Однак батько головної героїні, який працює адвокатом, все-таки вирішує заступитися за молодого чоловіка і бореться з усіх сил для того, щоб домогтися справедливості. Хоча у багатьох людей це викликає лише сміх.

 

Батько оповідачки, якого звуть Аттікус Фінч, є справжнім зразком моралі для кожного читача, а також являє собою унікальний приклад чесного адвоката.

 

В якості головної героїні в романі фігурує Джин Луїза Фінч, якій виповнилося вісім років і яка проживає в одному будинку зі своїм батьком Аттікусом і старшим братом Джимом. Її батько позиціонується як незмінно справедливий, мудрий і добрий чоловік зі стійкими моральними принципами.

 

5. Слово вчителя

У сюжеті твору "Вбити пересмішника" зображується неймовірно складний, неоднозначний і суперечливий світ, який відкривається очам дитини, а разом з цим також проноситься і перед читачем. У цьому всесвіті є все: дорослі проблеми і дитячі страхи, гірка реальність і непохитна спрага справедливості, складність даної сім`ї і расові проблеми, вкрай актуальні на той момент для півдня Америки.

 Відомий факт, Г. Лі створювала героїв на основі реальних особистостей. Таким чином, прототипом Ділла, друга головних героїв, є американський письменник на ім`я Трумен Капоте, з яким письменниця дружила в дитинстві, так як він жив по сусідству.

Також варто згадати той факт, що Фінч - це не випадково обране прізвище, це прізвисько батька Гарпер.

 

Фізкультхвилинка

(Формування здоров’язбережувальної компетентності)

 

VІI. Інтерактивні завдання творчо-пошукового характеру, дослідницька, проектна діяльність

1. Бліцопитування

• Як звали предка Аттікуса Фінча, батька Луїзи?
• В якому місті відбуваються події?
• Що є головною сюжетною лінією роману?
• Які моральні якості мав батько Луїзи?

Перевір себе

• Соломон.
• Невеличке містечко під назвою Майомбе, штат Алабама.
• В центрі історії судовий процес над чорношкірим чоловіком, який звинувачується у злочині.
• Позиціонується як незмінно справедливий, мудрий і добрий чоловік зі стійкими моральними принципами.

2. Інтерактивна технологія «Коло думок»

Доведіть, що основною особливістю книги є:

Універсальність Багатоплановість Автобіографічність Страшні моменти Виховання Расизм Стадне почуття

3. Віртуальна лабораторія

1. Універсальність - роман можуть читати  діти і дорослі. Але твір спочатку замислювався тільки як дитяча література.

2. Багатоплановість - тут розглядається величезна кількість проблем, які просто і зрозуміло описуються в дрібницях.

3. Автобіографічність - викладені автором думки, беруться з особистого досвіду.

4. Страшні моменти - деякі моменти в творі лякають, але вони   відображають нашу з вами дійсність.

 5. Виховання - Аттікус постає перед нами в ролі ідеального батька, який виховує дітей так, щоб вони вміли спілкуватися з людьми та відчували себе комфортно у світі.

6. Расизм - автор зачіпає цю делікатну тему, яка особливо актуальна для південних штатів Америки.

7. Стадне почуття - дитина втихомирює величезний натовп простими словами, розділивши їх на дрібні складові і змусивши кожного задуматися

над тим, що відбувається.

 

VІII. Етап рефлексії

Bільний мікрофон

1.Яке враження справив на вас твір «Вбити   пересмішника»?

2.Чому твір має таку назву?

3.Чи актуальн тема расизму сьогодні?

 

VIII. Взаємооцінювання, самооцінювання

IX. Диференційоване домашнє завдання

1.Написати міні-твір на тему: «Чому розповідь ведеться від імені Джіни-Луїзи?»

2. Створіть образ ідеального батька.

 

 

 

9. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер “Рукавичка”. Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність

 

Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер “Рукавичка”. Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність

Мета: проаналізувати ідейно­художній зміст балади «Рукавичка»; обговорити проблеми людської гідності, цінності життя й справжніх почуттів; сприяти формуванню гуманістичних ідеалів — свободи, честі, справедливості; розвивати культуру мовлення; виховувати усвідомлення великої цінності людського життя.

Хід уроку

I. Організаційний момент. Психологічний настрій

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Повідомлення теми і мети уроку

VI. Вивчення нового матеріалу

Актуалізація опорних знань

1.Згадайте, що таке літературна балада?

2.Назвіть особливості балади.

3.Чим літературна балада відрізняється від фольклорної?

 

 

 

     Йоганн-Крістоф-Фрідріх Шиллер (1759-1805) - німецький поет, драматург, теоретик мистецтва, історик, визначний представник Просвітництва в Німеччині, один із основоположників німецької літератури нового часу, народився в місті Марбах у сім'ї військового фельдшера.

Німецька культура доби Просвітництва вийшла за національні межі й органічно влилася в загально- світову, подарувавши світові таких корифеїв літератури, як Лессінг, Гете, Шиллер, видатних композиторів Моцарта й Бетховена, великих мислителів Канта, Фіхте, Гегеля.

Історико - культурологічний коментар

• Баладу «Рукавичка» написано Шіллером знаменного... «баладного» 1797 року.
• Балада «Рукавичка» дасть змогу поринути в життя середньовічної Європи. Це була епоха, коли одне із чільних місць в суспільному житті держав займало лицарство, розквіт якого відбувся у XII—XIV століттях.
• Церква, яка потребувала воїнського захисту, створила «військо христове» - лицарство, а воїн - християнин приймав присягу на вірність кодексу лицарської честі.
• Серед основних законів цього кодексу були такі: захист слабких, бідних, боротьба зі злом і з               невірними.

• Від лицаря вимагали вишуканої    ввічливості, вміння тонко висловлювати свої почуття. На честь дами серця лицар здійснює доблесні подвиги, змагається на турнірах, прикрашає свій одяг і зброю її улюбленими квітами, їй він присвячує вірші. Лицар втішається одним лиш поглядом чи посмішкою дами серця, загубленими нею хустиною, рукавичкою, які перетворюються потім в священну для лицаря любовну реліквію.

Словникова робота

• Рукавички —виготовляються з шкіри, гуми, тканини.
• Лицар - у перекладі з німецької - вершник; у середні віки в Західній та Центральній Європі особа, що належала лицарству.
• Лицарство - військово-феодальний стан;

 

 

Справжня історія. Ф. Шіллер використав цей сюжет для написання балади «Рукавичка».

«Одного разу, коли Франціск І збирався дивитись на битву левів, одна дама кинула свою рукавичку і сказала закоханому в неї лицарю Делоржу: «Якщо хочете насправді переконати мене, що так палко мене кохаєте, як оце щоденно в цім присягаєтесь, то підніміть рукавичку». Делорж спустився вниз, взяв рукавичку, що лежала посередині між левами, повернувся на трибуну і кинув дамі в обличчя. Відтоді він уже не хотів їі ніколи бачити, незважаючи на неодноразові                 запрошення та натяки з її боку».

 

 

РУКАВИЧКА

Перед своїм звіринцем,

З баронами, з наслідним принцом,

Король Франциск сидів;

З високого балкона він глядів

На поприще, очікуючи бою;

За ним, квітучою красою

Осліплюючи всіх підряд.

Придворних дам пишався довгий ряд.

Король дав знак рукою —

Дверей почувся скрип важкий;

І лев страшний

Із гривою густою

У всій красі

Виходить,

Tоді до лицаря Делоржа лицемірно

Всміхається обраниця його ж

І каже їдко: «Любий мій Делорж,

Якщо ти мене любиш вірно

Й твоя любов не знає меж,

То рукавичку принесеш».

Делорж у гробовім мовчанні

Між звірі йде, і рукавичку він бере,

Й вертається неспішно до зібрання.

Присутні, вздрівши героїзм такий,

Завмерли, дивлячись на нього,

А витязь молодий,

Немовби з ним не трапилось нічого,

Під оплески вельможних примадонн

Зійшов спокійно на балкон,

Його красуні теж вітають очі...

Але, позбавивши її солодких мрій,

В обличчя рукавичку їй

Він кинув і сказав: «Подяки я не хочу».

 

V. Осмислення і закріплення нового матеріалу

1.Бесіда за змістом прочитаного

1. Яке ваше враження від балади?

2. Хто з героїв привернув вашу увагу? Чому?

3. Поміркуйте, чому автор назвав свій твір «повістю»? (Твір нагадує авторську оповідку, тобто має елементи епосу.)

4. Як поводився Делорж? ( Він поводився гідно, як справжній лицар.)

5. Яке ваше враження від Кунігунди?

6. Як придворні короля зреагували на вчинок  Делоржа? ( Вони були вражені його               сміливістю.)

2.Коментоване читання й аналіз змісту балади

1. Де і коли відбувається дія балади? (При дворі французького короля Франциска в ХV столітті, коли король та його двір очікують розваги – борні хижих звірів).

2. Чому хижаків описано так яскраво і детально? Чи розпочали звірі бій між собою?

3. Якою ми бачимо юну красуню? (юна, глузлива красуня). Як ви думаєте, чи випадково впала серед звірів рукавичка прекрасної Кунігунди?

4. Слова красуні – це прохання, наказ чи заклик до випробування?

5. Чи міг би лицар відмовитися піднятирукавичку?

6.Чому лицар виконує прохання дами? Чи розуміє він небезпеку свого вчинку? Що підкреслює Шіллер у діях лицаря?

7. Чому Делорж кидає рукавичку в лице дамі?

8.Що означає вираз “кинути рукавичку?

VI. Етап рефлексії

Запитання для контролю і за текстом балади:

• Яка соціальна група займала чільне місце в феодальному суспільстві?
• Коли спостерігався розквіт лицарства?
• Звідки бере початок лицарська культура?
• Що таке лицарський турнір?
• Крім влаштування турнірів, чим ще розважались феодали?
• Що таке культ лицарського поклоніння прекрасній дамі?

• Кого лицарі вибирали дамою серця?
• В яку епоху культ лицарського поклоніння став вироджуватися? Чому це сталося?

• Яку подію, описану письменником Сенфуа, використав німецький поет Шіллер для написання балади «Рукавичка»?

VII. Підсумок уроку. Оцінювання роботи класу та окремих учнів

VIII. Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. Особливості світогляду Б.Шоу. Специфіка втілення античного міфу у п’єсі «Пігмаліон»

Тема. Особливості світогляду Б.Шоу. Специфіка втілення античного міфу у п’єсі «Пігмаліон»

 

Мета: ознайомити з життям і творчістю Б. Шоу, п’єсою “Пігмаліон”, визначити тему і проблему твору;  формувати навчально-пізнавальну компетентність, навички аналітичного мислення, інтерпретації, цілісного аналізу художнього твору; розвивати навички аналізу літературного твору, виразного читання, усного мовлення; виховувати ціннісне ставлення до світової літератури.

Інтерактивні технології: складання гроно, літературне дослідження, подорож у художній світ тексту, «Перевтілення», літературна вікторина, літературний експеримент, «Я так думаю», вільний мікрофон.

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок - подорож у художній світ тексту.

Обладнання: текст п'єси «Пігмаліон», ілюстрації до твору, відеоматеріали по темі.

 

Людина -  як цегла:

обпалюючись, твердне

Б. Шоу

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Психологічна розминка «Скажи мені добре слово».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми  розпочинаємо вивчення одного з найвидатніших літературних діячів XX століття – Джорджа Бернарда Шоу, ірландського драматурга, філософа і прозаїка. Він був видатним критиком свого часу і самим прославленим - після Шекспіра - драматургом, що писав на англійській мові. Народився 26 липня 1856 в Дубліні. Б. Шоу багато навчився з книг Ч. Діккенса, У. Шекспіра, Д.Беньяна, Біблії, арабських казок "Тисяча і одна ніч", а також, слухаючи опери і ораторії, в яких співала мати, і споглядаючи картини в Ірландській національній галереї.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Творча палітра письменника

Джордж Бернард Шоу – єдина людина, удостоєна і Нобелівської премії в галузі літератури, і премії «Оскар»

 

• 1876 - зайнявся журналістикою і літературою.

• 1890 стає штатним музичним критиком в «London World».

• 1892 написав першу п’єсу «Будинок вдівця». Виходять романи «Нерозумний шлюб», «Любов артиста».

• Далі були написані «Людина і надлюдина» (1905), «Дон Жуан у пеклі», «Майор Барбара», «Пігмаліон» (1913).
• 1925 отримав Нобелівську премію.

 

2. Складання грона “Бернард Шоу”

 

IV. Представлення теми й очікуваних навчальних результатів

V. Зосередження уваги учнів на проблемі й формування інтересу до обговорюваної теми 

1. Проблемне питання.

— Чому прозаїк вважав, що п'єса «Пігмаліон» повинна мати "відкриту" кінцівку, спонукати читача до відповіді на поставлені запитання, до обговорення проблеми?

(Бернард Шоу прагнув створити проблемний інтелектуальний театр, і п'єса "Пігмаліон" стала шедевром його творчої майстерності. "Провокуюча" спрямованість п'єси виявляється вже в тому, що її сюжет є іронічною, а подекуди пародійною "модернізацією'' давньогрецького міфу про Пігмаліона і Галатею).

 

2. Словникова робота

Парадокс - одна з форм протиставлення або контрасту. Квінтесенція -  буквально означає «п`ята сутність». Пігмаліон - у грецькій міфології — скульптор, цар Кіпру. Пуритани - прихильники кальвінізму в Англії і Шотландії XVI-XVII ст. Леді - дружина лорда, а також заміжня жінка аристократичного кола.

 

 

Фізкультхвилинка

(Формування здоров’язбережувальної компетентності)

 

VI. Презентація нового матеріалу

1. Літературне міні-дослідження. Сценічна доля комедії "Пігмаліон"

Робота над комедією була завершена в 1912 р., а поставлено її в 1913 р. у Берліні та Відні. Головна роль призначалась для знаменитої актриси Стелли Патрік - Кембел, і ця 47- літня, все ще дуже красива жінка, зіграла 17-літню квіткарку з величезною майстерністю.

П'єса Б. Шоу - шедевр того проблемного інтелектуального театру, який він прагнув створити. Усе в ній парадоксальне, полемічне, загострене, дає подвійне значення.

 

2. Подорож у художній світ тексту.

 

«Пігмаліон»— одна з найвідоміших п'єс Бернарда Шоу, написана у 1912 році

 

Перегляд відеоматеріалу.

Сюжетна лінія твору

П'єса розповідає про лондонського професора фонетики Генрі Хіггінса, який уклав парі зі своїм приятелем, полковником Пікерінгом. За умовами парі, Хіггінс має за шість місяців навчити квіткарку Елізу Дулитл вимові, заведеній у вищому світі, і на світському прийомі зуміти представити її як герцогиню.

3. Пред’явлення головних героїв п’єси. Сценічне перевтілення з опорою на цитати тексту

Еліза стала гідним суперником Хіггінса. Вона сповнена гордощів, самоповаги. Опановуючи мову, Еліза засвоїла також і навички правильного мислення, що допомагало їй мати власні судження про життя. Вона вважала, що її шлях до герцогині розпочався тоді, коли полковник Пікерінг назвав її "міс Дуллітл", коли він виявив до неї увагу: зняв капелюх, відчинив двері, адже "різниця між леді і квітникаркою полягала не в тому, як вона поводиться, а в тому, як до неї ставляться".

Хіггінс - діяльний, жвавий, сповнений тієї творчої зацікавленості, без якої неможлива будь-яка творча діяльність. Він не мав особливого шанування до буржуа. Для нього всі люди рівні, без поділу на класи. Саме тому, так сміливо береться він довести, що за три місяці квіткарка стане герцогинею. Професор зважився на експеримент і докладав всіх зусиль, щоб довести правильність власної істини. Герой порівняв себе із творцем — Богом. Фонетичний експеримент Хіггінса, по суті,здійснився за принципом «людина для фонетики», а не «фонетика для людини». Хіггінс не думав про те, що буде після того, як казковий сон скине свої чари, і Галатея прокинеться.

4. Літературний експеримент. Допиши фінал п’єси

Проблема Елізи

Еліза в розпачі, перед нею постала жорстока істина. Здобувши манери й вимову герцогині, вона не знайшла собі місця серед аристократії, коло цих людей її не прийняло; і від свого класу Еліза вже відірвана, вона не стане тією простою "нетіпахою", якій так весело було жити на світі…

Коментар вчителя

Таким чином, розпочавши з проблем фонетики, автор вивів читача на проблему особистості, її духовного розвитку. Він зазначив, що навіть освічена, розумна людина навряд чи змогла б вийти за межі свого соціального стану. А якщо і знайшла у собі сили для цього, то це процес непростий і болісний.

 

VII. Інтерактивні завдання творчо-пошукового характеру, дослідницька, проектна діяльність

1. Інтерактивна вправа «Я так думаю»

1)  Подумайте, що споріднює драму Б.Шоу з античним світом і що відрізняє?

2)  Що є основними художніми засобоми? (парадокси і дискусії)

3)  Чому найбільший парадокс - людина?

4) Центральним сюжетним мотивом "Пігмаліона" став мотив пробудження людини. Доведіть це.

2. Літературна вікторина 

1. Які враження у вас виникають, коли ви  читаєте Бернарда Шоу?

2. Назвіть засоби виразності твору, розкрийте їх значення.

3. Які слова, епізоди вас найбільше вразили?

4. Які уявлення виникли у вас під час знайомства із змістом твору?

5. Пригадайте, який фінал п’єси?

6. Про що розповідається у п’єсі?

7. Яка тема цього твору?

8. У чому ви бачите негативне ставлення до Елізи?

9. Чому п’єса називається саме «Пігмаліон»?

10. Як ви вважаєте, чому фінал п’єси залишився відкритим?

11. У чому трагізм і комізм цього твору?

3. Порівняльна характеристика

	Професор Хіггінс 1) Він навчав мови Елізу, допоміг зрозуміти світ мистецтва, хоча так, як і Пігмаліон, ненавидів жінок. 2) Еліза майже нічого не змінила в поглядах професора, і він не збирався змінюватися сам. 3) Він не відчував відповідальності за долю людини, його захоплювали вищі ідеї, результат експерименту.
	Пігмаліон 1) Галатея змінила Пігмаліона, він закохався в неї.

 

VIII. Етап рефлексії; вільний мікрофон “Як можна застосувати набуті під час уроку знання у майбутньому”

IX.Взаємооцінювання, самооцінювання

X. Домашнє завдання

Закінчити думку: "Я тільки й думаю, що про цю дівчину і про її прокляті голосні та приголосні. Навіть втомився — стільки доводиться про неї думати. І не тільки думати, але й вивчати кожний рух її губ, її щелеп, її язика, не кажучи вже про її душу, — а це найнепорозуміліше", — проголошує Генрі Хіґґінс, але про душу Елізи, що пробудилася, про її майбутнє, про нову особистість, яку він та його друг створили, він і не подумав. …