Кейс-технологія в початковій школі

Кейс-метод сьогодні має активне застосовування в Україні, оскільки відповідає потребам часу і несе в собі великі можливості. В основу кейс-методу покладені концепції розвитку розумових здібностей.

Кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації - випадок), відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах), дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності учнів. 

Суть методу досить проста: для організації навчання використовується опис конкретних ситуацій. Учням пропонують осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відбиває не тільки будь-які практичні проблеми, а і актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти при вивченні даної проблеми. При цьому сама проблема не має однозначних рішень.

Застосування вчителем кейс-методу з одного боку стимулює індивідуальну активність учнів, формує інтерес і позитивну мотивацію до навчання, зменшує «пасивних» і невпевнених у собі учнів, забезпечує високу ефективність навчання і розвитку майбутніх фахівців, формує певні особистісні якості і компетенції, сприяє їхньому дорослішанню, відчути самостійність в освоєнні теоретичних положень і оволодінні практичними навичками, сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем.

А з другого дає можливість самому вчителю: самовдосконалюватись, по-іншому мислити й діяти та оновлювати власний творчий потенціал.

Ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає учням:

• глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;

•  отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;

•  пробудити    інтерес,    підігріти    цікавість,    заохотити мислення та дискусію;

• отримати додаткову інформацію, поглибити знання;  переконатися у поглядах;

• розвинути   і   застосувати   аналітичне   і   стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички;

•  поєднати    теоретичні    знання    з    реаліями    життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння студента.

Зміст кейса повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б учням швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.

Кілька порад, як починати занурення у case-study:

1. Почніть з вирішення простого завдання (“проблеми”).

2. Попрацюйте разом з учнями в ролі члена команди, обговоривши разом мету та розподіл обов’язків у групі.

3. Заздалегідь підготуйте та запропонуйте учням ресурси, які вони можуть використовувати для вирішення кейсу.

4. Заплануйте окремо час для зустрічей команд та їхньої роботи, щоб учні чітко могли проаналізувати загальний часовий ресурс та обсяг роботи.

5. Розробіть разом з учнями загальні правила роботи в командах.

6. Давайте можливість учням рефлексувати на кожному етапі вирішення проблеми.

Під час роботи над вирішенням проблем також важливо допомогти учням розміститися так, аби всі члени команди чули одне одного. Тобто за можливості розмістити парти (письмові столи) у коло, у вигляді “підкови” чи в інший зручний для спільної роботи спосіб. Під час обговорення в командах важливо обрати людину, яка фіксуватиме основні тези, записуючи їх на дошці чи великому аркуші паперу. Також необхідно слідкувати за дотриманням часових меж, цю функцію теж може виконувати хтось із членів команди.

Метод кейсів доцільно використовувати тоді, коли учні мають певний фундамент знань. Адже якщо діти не знайомі з термінами та поняттями, якими описана проблема, то застосування цього методу скоріше може викликати додаткові перешкоди до вивчення предметів, аніж зацікавить та відкриє практичне застосування теоретичних знань. Тобто використовувати цей метод для вивчення нової теми – не найкраща ідея.

Важливо реалізувати будь-які форми й методи роботи в комфортній атмосфері, в якій учні та вчителі – партнери, що мають спільну мету.

Спробуйте і побачите, що дітям обов’язково сподобається нова форма занять. А все тому, що під час таких уроків учні:

• отримують навички швидкого пошуку інформації;
• вчаться творчо застосовувати отримані дані в практичних цілях;
• отримують конкретні корисні знання з предмету;
• самі роблять висновки на основі отриманих знань;
• покращують свої інтелектуальні та комунікаційні здібності.

Цікаво, чи не так? Але як все це реалізувати на практиці, зокрема в умовах НУШ? Як зробити дійсно оригінальні кейси та правильно поєднати різні галузі знань? Ці питання цікавлять всіх, але особливо ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– вчителів, які вже невдовзі працюватимуть за програмою Нової української школи. Вивчаєте нюанси компетентнісного підходу? Кейс-уроки ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– це саме те, що вам потрібно!