Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого

Вчитель: Прийменко О.А.

Дата __________      Номер  уроку ___________               Історія  України 7  клас

Тема: Київська  держава  за  часів  правління  Ярослава  Мудрого.

Мета: сприяти  засвоєнню  знань  з  історії  Київської  Русі  за  часів  правління 

Ярослава  Мудрого; усвідомити  значення  діяльності  князя  для  зміцнення  державності; розвивати  вміння  працювати  з  документами, аналізувати  писемні  джерела, давати  стислу  характеристику  історичному  діячеві; виховувати  інтерес  до  історії  минулого  свого  народу  та  поважне  ставлення  до  культурних  надбань  українців.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип  уроку: урок  формування компетентностей.

Обладнання:  зошити, ілюстративний  матеріал, історична  карта, атласи, контурні

карти, картки, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

 Доброго дня! Пропоную розпочати урок з музичної хвилинки, а поки слухаєте музику намалюйте свій настрій дівчатка на ілюстрації княгині, а хлопчики на ілюстрації князя

https://www.youtube.com/watch?v=CN8jFidfcW8

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Тестування

https://naurok.com.ua/test/knyaz-volodimir-velikiy-3348.html

Бесіда на повторення.

1. Яких змін зазнала територія держави за Володимира Великого? Позначте на контурній карті.
2. Які заходи здійснив Володимир для зміцнення держави?
3. Яка реформа мала найбільший вплив на подальший розвиток Київської держави?
4. Згадайте, коли помер Володимир Великий.

Сьогодні  на  уроці  ми  розглянемо  подальший  розвиток  Київської  Держави. Цей  період  тісно  пов'язаний  із  життя  та  діяльністю  Великого  Київського  князя  Ярослава  Мудрого.

Але, перш  ніж  розглядати  шляхи  розбудови  Київської  держави  за  часів  Ярослава, давайте  пригадаємо, яку  спадщину  він  отримав  від  батька, князя  Володимира.

Робота з текстом.

Пролетіли дні короткі.

Перед смертю Ярослав

Всіх своїх синів покликав

І з любов'ю проказав:

«Вас я, діти, покидаю,

Йду я, в ліпшу сторону,

Але, діти, пам'ятайте

Мою заповідь одну:

Ярослав Мудрий заповідав своїм дітям: «Діти мої, майте між собою любов, бо ви брати одного отця і однієї матері... Якщо будете жити в ненависті і роздорах, то самі загинете і затру­бите землю батьків і дідів своїх, придбану їхньою великою працею».

Оголошення теми та мети уроку

Проблемне питання: По закінченню вивчення навчального матеріалу ви повинні будете відповісти на запитання:

- Чому Ярослава назвали Мудрим?

Це запитання «ключ» від Золотих воріт, які ми зможемо відкрити в кінці уроку. Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

Протягом всього уроку відбувається робота з ментальною картою

Кожне питання це окрема гілка карти. На гілку записуємо або наклеюємо друковану назву питання, яке розглядаємо. По ходу вивчення питання на гілку приклеюються дати, фото символи. По центрі вписати ім’я князя або наклеїти його портрет

ментальна карта онлайн

https://cdn6.mindmeister.com/ru/507457858/_?fullscreen=1#

1. Міжусобна  боротьба  між  синами  Володимира  Великого.

Останні  роки  життя  князя  Володимира  не  були  спокійними  роками  старця, що  відпочивав, доживаючи  свого  віку.

Проти  його  влади  повстали  сини: Святополк, який  дістав  прізвисько  окаянний  за  вбивство  своїх  братів  Бориса  та  Гліба, та  рідний  син  Ярослав, якого  батько  в  10  років  посадив  правити  в  Новгороді.

Міжусобна боротьба — незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі.

У 1015 році Володимир Великий несподівано помер. Відомо, що у Володимира було 12 синів.

Коло ідей

- Спрогнозуйте розвиток подій у Київській державі після смерті князя Володимира Великого.(відповіді учнів)

2. Утвердження  Ярослава  у  Києві.

Робота з документом

«Повість минулих літ» ПРО ПОХІД ЯРОСЛАВА НА СВЯТОПОЛКА І ПОЧАТОК ЙОГО КНЯЗЮВАННЯ В КИЄВІ

 «У рік 1016. Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони по обидва боки Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних.

         І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега і говорячи: «Чого прийшли ви із шкандибою оцим? (Ярослав був кульгавим) А ви теслярі є! Ось ми заставимо вас хороми зводити наші!» Це почувши, новгородці сказали Ярославу: «Завтра переправимось на них. Якщо хтось не піде з нами, то ми самі його порубаєм».

         А було уже в заморозь, і стояв Святополк межи двома озерами і всю ніч ту спав, упившись з дружиною. Ярослав же назавтра, приготувавши до бою дружину, перед світлом переправився, і, висівши на берег, одпихнули вони човни од берега. І пішли війська одні проти одних, а коли зійшлися докупи, то була січа люта, і не можна було із-за озера печенігам помагати Святополкові. І притиснули Святополкових воїв до озера, і ступили вони на лід, і одломився лід із воями Святополковими, і багато втопилося у водах, і одолівати почав Ярослав. Побачивши ж це, Святополк побіг. І одолів Ярослав. А Святополк утік у Ляхи.

        Ярослав же сів у Києві на столі отчім. Було ж тоді Ярославу літ тридцять і вісім.»

Запитання вчителя.

1) Як, за повідомленням літописця, відбувалася битва Ярослава зі Святополком?

        2) У яку пору року, імовірно, відбулася битва?

        3) Яким, на вашу думку, є ставлення літописця до описуваних подій? Чому ви так вважаєте?

3. Зміцнення  великокняжої  влади  та  стабілізація  внутрішнього  життя.

Але  княжі  міжусобиці  на  Русі  не  закінчилися. Брячислав, князь  полоцький, напав  на  Новгород, полонив  багато  людей. Ярослав  поспішив  на  допомогу  новгородцям  перехопив  його  в  дорозі  розбив  і  змусив  присягати  на  вірність.

Через  2  роки  боротьба  розгорнулася  між  Мстиславом  Тмутараканським  та  Ярославом. Досвідчений  воїн  та  полководець  Мстислав  вщент   розбив  Ярославове  військо, а  самому  київському  князю  довелось  тікати  до  Новгорода. Проте  на  Ярослава  чекала  несподіванка: прибули  посланці  від  брата  Мстислава  і  передали  послання  князя: «Брате, ти  старший. Вертайся  до  Києва  і  князюй  собі  над  правобережною  частиною. А  я  буду  князем  лівобережжя».

У  1026  році  між  братами  було  укладено  мирну  угоду, за  якою  вони  поділили  між  собою  Русь  на  окремі  володіння  по  Дніпру: Ярослав  став  княжити  у  Києві, а  Мстислав  в  Чернігові. Як  повідомляє  літописець, стали  вони  обидва  жити  «у  братолюбстві  та  злагоді, припинились  усобиці, заколот, була  тиша  на  землі  руській».

У  1036  році  Мстислав  помер, і  Ярослав  став, за  виразом  Нестора  літописця, «самовладцем  Руської  землі».

Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах

І державнім будівництві

Владі, устрої, судах.(на слайд)

4. «Руська  Правда».

https://www.youtube.com/watch?v=lIgfYV7fn2s

Збірник  норм  давньоруського  права  «Руська  Правда»  був  укладений  в  ХІ  ст. це  найважливіше  джерело  для  вивчення  суспільних  відносин, історії  та  правової  системи  Київської  Русі. Питання  про  її  походження, а  також  час  складання  найдавнішої  частини  є  спірним. Деякі  автори  відносять  його  навіть  до  VІІ  ст. однак  більшість  дослідників  пов'язують  «Найдавнішу  Правду» з  Ярославом  Мудрим. Дискусійним  залишається  питання  про  місце  видання  цієї  частини  «Руської  правди»  у  літописі  вказується  Новгород, але  багато  дослідників  називає - Київ. Початковий  текст  «РП»  до  нас  не  дійшов.

Налагодження внутрішнього життя було неможливим без упорядкування законів.

Запитання вчителя

•    Що ж таке закон?

Робота над формуванням історичних понять ( учні записують у зошит)

Закон- встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу.

 «Руська правда»- перший звід писаного давньоруського права. До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші злочини.

Завдання:

- Про що розповідає нам «Руська правда».

У статтях Ярослава йшлося:

•   про покарання за вбивство,
•   побиття до крові чи синців,
•   за вчинене каліцтво,
•   виривання бороди й вусів,
•   їзду на чужому коні,
•   псування майна,
•   переховування чужого холопа тощо.

Покарання передбачало здебільшого грошові виплати, хоч іще зберігалося право родичів на кровну помсту.

     Грошові виплати сплачувалися або на користь князя – їх називали «вірами», або на користь потерпілого чи його родичів – «головщини». Тілесні покарання мали застосовуватися лише для холопів за побиття вільної людини. З-поміж мір покарання не було й смертної кари.

На вашому столі знадиться старовинний документ, де зображені статті «Руської правди». Опрацюйте цей документ в парах і дайте відповідь на запитання.

Метод « Займи позицію»

- Ви, як цивілізовані й досвідчені люди ХХІ століття, проаналізувавши цей закон, дайте йому оцінку.

 Висновок: Упорядкування законодавства засвідчили намагання Ярослава піднести Русь на рівень найрозвинутіших країн тогочасної Європи

Валеохвилинка

Встаньте біля парт. Заплющить очі. Уявіть, що ви молодий колосок. Потягніться до сонця. Відчуйте як вас огортає теплом і по вашому тілу розтікається хвиля енергії. Тепер похитайтесь зі сторони в сторону, відчуйте на шкірі легенький теплий вітерець. Ваша голова це колосочок, який стає важчим і важчим. Згинаємося вперед повільно. А тепер випрямляємося і сідаємо за парти.

5. Культурно-освітнє  та  церковне  життя.

Ярослав Мудрий приділяв велику увагу церкві, намагаючись забезпечити незалежність церковної ієрархії від Візантії, сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення. Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію. Так, за сприяння Ярослава Мудрого 1051 р. було обрано першого митрополита з русичів – ним став Іларіон. Того самого року, сповіщав літописець, чернець Антоній заклав Печерський монастир – у недалекому майбутньому провідний осередок церковного й культурно-освітнього життя. У цей час засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини, що стали важливими культурними осередками, де писалися літописи, відкривалися школи іконописання. Справа утвердження християнства, що нею переймався князь Ярослав, перебувала в прямій залежності від поширення освіти. Церковні відправи були можливими лише за наявності богослужбових книжок. Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстерню для переписування книжок.  За сприяння князя в Києві розпочалася робота над перекладами грецьких та інших книг церковнослов’янською мовою, було укладений літописний звід. Згодом такі майстерні з’явилися і в інших містах Русі. А ще в Софійському соборі зберігалися найцінніші книжки. У Софії Київській навчали грамоти й ознайомлювали з основами наук дітей із заможних родин. Виникали школи й при інших церквах та монастирях.

Літописець: «1037 року Я.Мудрий зібрав писців багато, і переклали вони з грецької на словенську мову і письмо. І написали вони багато книг, і славу цим здобули… Ярослав мав любов до книг, багато переписав їх, і зібрав у церкві Святої Софії».

Цікаво знати

Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні вважається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її так і не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона зберігалася в Софійському соборі. Можливо, вона  була пограбована або захована під час штурму монголами Києва в 1240 р., що тривав 10 тижнів. У підземних коридорах собору, розташованих на глибині 6 метрів, знайдено напис: «Аще кто найде сей ход, тот найде великий клад Ярослава». Проте жодної книги там не було, а напис виявився підробкою. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор.

Після смерті Ярослава Іларіон, позбавлений митрополичого сану, міг забрати з собою до Печерського монастиря чимало церковних книг. Не менш імовірно, що бібліотека захована в Звіринецьких печерах неподалік Видубицького монастиря, який був одним із центрів літописанняІсторики-аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М. Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними й монастирськими бібліотеками Києва.

6. Зовнішньополітична  діяльність.

https://www.youtube.com/watch?v=nWBjYcenVco

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Хмара слів

https://wordart.com/z43mmb2y2ssj/хмара-слів

Інтерактивні вправи

https://wordwall.net/uk/resource/7382429/ярослав-мудрий

https://wordwall.net/uk/resource/7016235/правління-ярослава-мудрого

Експрес – оцінювання «Історичний орнамент: так чи ні»

1. Першим збірником законів на Русі була Салічна правда.

2. Митрополитом Київським було обрано Іларіона.

3. Дочка Ярослава Мудрого Анна стала дружиною французького короля Генріха І.

4. Князь Ярослав Мудрий вороже ставився до освіти.

5. Основною святинею Києва був Києво-Печерський монастир.

6. 1036 р. Ярослав розгромив половців.

7. Князь Ярослав Мудрий заснував першу на Русі бібліотеку.

8. Остаточно Ярослав утвердився у Києві в 1016 р.

9. Місто Ярослава розміщувалося в тих же кордонах, що і місто Володимира.

10. 1037 р. було розпочато будівництво Софійського собору.

11. Ярослава називали «тестем Європи».

12. Золоті ворота- головний в’їзд до Києва, були виготовлені із золота.

Проблемне питання

Отже, наші старання допомогли відчинити Золоті ворота. Останнє наше завдання – це відкрити браму ключем, який є нашим проблемним питанням:

- Чому Ярослава назвали Мудрим?

Рефлексія з лего-цеглинками

  Ярослав мудрий помер у віці 76 років. Мармуровий саркофаг з рештками князя та його дружини Ірини стоїть в Софіївському соборі. Ми, як його нащадки можемо пишатися ним. У 2008р. Україна серед багатьох історичних постатей різних часів у проекті «Великі українці» обрала на перше місце Ярослава Мудрого. За мудрість, честь і славу цієї особи в Україні створена державна нагорода «Орден Ярослава Мудрого», для нагородження громадян за визначні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, розвитку економіки,науки,освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність. Ці факти свідчать про те, що українці не забувають, а шанують діяльність князя Ярослава Мудрого.

Літописець, вказуючи на значення діяльності князів Володимира та Ярослава, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки».

V. Домашнє  завдання.

1. Опрацювати параграф з підручник.
2. Підготуватися до порівняння історичних осіб Володимира Великого та Ярослава Мудрого.