Київська держава за наступників Ярослава Мудрого.

Тема уроку:  Київська держава за наступників Ярослава Мудрого.

Мета уроку: ознайомити учнів з періодом міжкнязівських  усобиць по смерті Ярослава Мудрого; рокрити причини занепаду Київської держави за Ярославичів; розвивати навички роботи з історичними джерелами, вчити учнів/учениць робити власні висновки, аргументовано  висловлювати  думки; виховувати  почуття шанобливого ставлення до історичного минулого свого народу.

Очікувані результати

По закінченню уроку учні/учениці зможуть:

• називати дати, пояснювати терміни та поняття пов’язані з темою уроку;
• давати оцінку діяльності Ярославовичів;
• пояснити, з якою метою відбувся з’їзд князів в 1097 році в Любечі і які він мав наслідки;
• визначити причини занепаду Київської держави (Русі-України);
• вдосконалити навички роботи з історичними джерелами .

Основні дати:  1068р.. 1072р., 1097р.

Основні поняття: уділ, тріумвірат, половці, міжусобиці.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, ілюстративний ряд до теми, контурні карти, карта «Київська держава за правління Ярославовичів».

                                                                                   Хід уроку

І.Організаційна частина

ІІ.Актуалізація опорних знань

Повторення основних дат, понять, персоналій.

«Пятихвилинка»

988р., 1019р., 882р., 1036р., 945р., 1054р.

Закон,  вотчина,  дружинники, смерди, бояри

Фронтальне бесіда

Поміркуйте:

1)У чому полягало історичне значення запровадження християнства?

2)Учому полягало історичне значення прийняття збірника законів «Руська Правда»?

3)Які наслідки для Русі-України мала ліквідація Ярославом печенізької загрози?

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

Ярослав був видатним державним діячем, мудрим політиком, талановитим полководцем, його цілком заслужено прозвали Мудрим.Літописець, аналізуючи значення діяльності князя, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засі, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут батько Ярослава зорав та зрушив землю,просвітивши хрестом, а Ярослав , Володимирів син,засіяв книжними словами серце вірних…»За кілька літ до смерті він скликав своїх синів і розділив між ними землі й міста для князювання. При цьому Мудрий суворо наказав синам жити в злагоді, мирі, шанувати один одного, дружно боронити руські землі від ворогів.

ІV.Вивчення нової теми

1. Заповіт Ярослава. Правління тріумвірату

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

1.       Згадайте ,у якому році помер Ярослав Мудрий?
2.       Які землі знаходилися у Київській державі на момент смерті Ярослав Мудрого? (карта на стор.73 підручник Власов В.)

Робота зі схемою на стор.72 ( підручника  Власов В.)

 

Завдання:

1)Назвіть імена синів Ярослава Мудрого.

2). Вкажіть землі, які належали спадкоємцям Ярослава Мудрого?

Словничок

Уділ - у Русі-Україні так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

 

Колективна робота за завданням

• Порівняйте логічні схеми «Принципи престолонаслідування в Київській державі»

Принцип престолонаслідування в Київській державі, що діяв до 1054р.

 

 

 

              Принцип престолонаслідування, введений Ярославом Мудрим

 

 

 

Поміркуйте!

1.       З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип престолонаслідування?
2.       До яких наслідків могла призвести така система?

Жоден з братів не хотів поступитися владою, тож формується компромісна система – тріумвірат.

Словничок

Тріумвірат - союз між трьома практично однаково могутніми політичними чи військовими лідерами.

Тріумвірат – спільне правління трьох осіб :Ізяслава, Святослава, Всеволода. Але війна між братами не закінчилась.

2. Поразка русичів на Альті. Повстання киян 1068 р.

Самостійна робота з текстом підручника ( Історія України В.Власов) стор.73-74.

Вправа «Чиста дошка»

Завдання: Прочитати текст і знайти відповіді на питання

1.       Чому політика Ізяслава викликала невдоволення киян?
2.       Коли відбулося повстання?
3.       Які наслідки воно мало?

Кияни підняли повстання бо з’явились нові вороги – половці.

Словничок

Половці - середньовічний народ, тюркомовні кочовики. Із початку XI ст. і до монгольської навали панували в євразійських степах (від Алтаю до Нижнього Дунаю).

Робота з історичним джерелом «Повість минулих літ» (стор.76 підручник Історія України Власов.В)

Року 1093. Половці ж, узявши город, запалили його вогнем, а людей розділили і повели їх у вежі до ближніх своїх і родичів своїх. Мучені холодом і виснажені, у голоді, і в спразі, і в біді, поблідлі лицями і почорнілі тілами, ходячи невідомою землею голі й босі, ноги маючи поколоті терням, вони запаленим язиком, зі сльозами відповідали один одному, говорячи: “Я був зі сього города”, а другий: “Я із сього села”. І так розпитувалися вони зі сльозами, рід свій називаючи, а очі підносячи до неба до Всевишнього, який відає все потаємне».

Завдання: Використовуючи літописне свідчення, поясніть, якими були наслідки половецьких набігів на Русь.

Робота з історичною картою.Учні/учениці працюють з атласами і контурними картами

Завдання: Позначити на контурній карті місце розташування половців.

 

3.  Боротьба за київський стіл між Ярославовичами в останній чверті XI ст.

Суперечки між Ярославовичами наростали, що призвело до відкритий розколу

Словничок

Міжусобиці – війни між правителями окремих частин однієї держави.

Невдовзі, 1072 р., відбулася непересічна подія в державному житті Русі - Вишгородська нарада князів. Історики вважають це зібрання першим зі згаданих у літописах князівських з’їздів.

Робота з історичним джерелом (стор.75 підручник Історія України Власов В.)

Завдання: Роздивіться картину П. Андрусіва «З’їзд руських князів». Уявіть, що зображені події відбуваються на Вишгородській нараді князів 1072 р. Представників яких верств суспільства - учасників зібрання - зображено на картині? Підготуйте короткий виступ від імені учасника з’їзду за планом:

а) Про що, на вашу думку, могли розмовляти князі?

б) Які питання та теми могли обговорювати?

4. Любецький з’їзд князів 1097 р.

Боротьба проти половців потребувала залучення дружин інших князів. Лише злагодою можна було покласти край князівським чварам. Розуміючи це, Володимир Мономах ініціював організацію з’їзду князів у Любечі 1097 р.

Робота з історичним джерелом «Повість минулих літ» (стор.78 підручник Історія України Власов.В) учні/учениці опрацьовують документ і відповідають на  запитання.

Року 1097 прибули Святополк Ізяславович, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігорович, і Василько Ростиславович, і Давид Святославович, і брат його Олег і зібралися в городі Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк - Київ Ізяславів; Володимир - Всеволодів уділ (Переяслав); Давид, і Олег, і Ярослав - Святославів уділ (Чернігів); іншим хай будуть городи, які їм роздав Всеволод: Давидові - Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль - Володареві, а Теребовля - Василькові”. І на цім вони цілували хреста: “А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест”. І, поцілувавшись, пішли вони до себе. І прийшли Святополк із Давидом у Київ, і раді були всі люди, і тільки диявол засмучений був доброю згодою цією, і проник сатана у серце деяких мужів, і почали вони підбивати Давида Ігоровича такими словами: “Володимир змовився з Васильком проти Святополка і проти тебе”. І повірив Давид брехливим словесам».

Запитання

1.       Назвіть князів, що були учасниками Любецького з’їзду?
2.       Які рішення було прийнято на з’їзді?
3.       Як ви вважаєте, в чому історичне значення цих рішень?

 Поміркуйте !  Висловте власне ставлення до рішень Любецького з’їзду. Чому він не поклав край князівським усобицям?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Підсумкова бесіда за запитаннями

• Що передбачав новий принцип столонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим?

• Як розпочалося правління Ярославовичів?

• Яку роль у житті Київської держави відіграли події 1068 р. на річці Альті?

• Як розгорталася боротьба за київський стіл між Ярославовичами, якими були її наслідки?

• Які проблеми обговорювали князі на Любецькому з’їзді? Назвіть наслідки цієї події.

VІ. Підсумки уроку

Вправа «Три речення»

Завдання: Спробуйте трьома простими реченнями охарактеризувати правління Ярославовичів

VІІ.Домашнє завдання

1.       Опрацювати матеріал підручника § 9;
2.       Вивчити нові поняття, хронологію;
3.       Спростуйте або аргументуйте твердження істориків:«Правління Ярославовичів ознаменувалося посиленням усобиць, послабленням єдиновладдя, зростанням політичної ролі місцевих князів».