Опис досвіду роботи на тему "Формування громадянської та соціальної компетентностей учнів на уроках історії шляхом використання технології групової роботи"

Відділ освіти, молоді, спорта, культури

Куцурубської сільської ради об’єднаної територіальної громади

Очаківського району Миколаївської області

Куцурубський ліцей І-ІІІ ступенів імені Т.Г. Шевченка

Бохни С.О.

Формування громадянської та соціальної компетентностей учнів на уроках історії шляхом використання технології групової роботи.

Опис досвіду роботи учителя історії щодо формування громадянської та соціальної компетентностей учнів на уроках історії шляхом використання технології групової роботи. Збірка містить опис системи роботи учителя історії. Матеріали посібника можуть використовуватися учителями історії закладів освіти.

Світлана Бохна

Мета і завдання громадянської та соціальної компетентностей

Сучасна Україна потребує нове покоління громадян, які цінуватимуть громадянські цінності та відповідально ставитимуться до різноманітних рішень від яких залежатиме доля країни та її громадян. Саме такі якості і має формувати в учнях сучасна українська школа, головним завдання якої є формування основних компетентностей учнів, однією з яких є громадянська компетентність. Визначення громадянської компетентності за Державним стандартом – це здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства.

Складовими громадянської компетентності учня, які має формувати школа за Державним стандартом освіти є уміння:

-         моделювати свою поведінку як активного і відповідального члена суспільства, обстоювати свою громадянську позицію щодо локальних та глобальних питань;

-         виявляти відповідальність, уникати негативних стереотипів та узагальнень, а також мови ворожнечі в обговоренні суспільних проблем і різних соціальних груп;

-         брати участь у розв’язанні проблем різних спільнот, зважаючи на інтереси їх представників;

-         конструктивно співпрацювати з іншими особами, ініціювати або брати участь у реалізації проектів, громадських заходів;

-         критично оцінювати ідейні платформи та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій, розуміти їх роль у розвитку демократичного суспільства.

Ставлення:

-         усвідомлення себе відповідальним громадянином України, розуміння своїх прав і обов’язків як громадянина України та готовність їх виконувати; самоповага та повага до прав та гідності інших осіб;

-         громадянська поведінка, що ґрунтується на почутті власної гідності та внутрішньої свободи, розвинутій правосвідомості та обстоювання демократичних цінностей;

-         готовність відмовитися від нечесних практик під час розв’язання проблем;

-         визнання цінності іншої особи та повага до її приватності;

-         толерантність та готовність до взаємовигідного розв’язання соціально – політичних суперечностей.

Складовими громадянської компетентності учня, які має формувати школа за Державним стандартом освіти є уміння:

-         ідентифікувати себе як члена різних спільнот, громадянина України; - формулювати та обстоювати в дискусії власні погляди та переконання; - конструктивно спілкуватися на різноманітні актуальні теми історії та суспільства;

-         знаходити історичні приклади залагодження суперечностей і конфліктів;

-         працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю з іншими особами з відмінними ідеями та цінностями, використовуючи власний досвід та досвід інших осіб, зокрема взятий з історії.

Ставлення:

-         усвідомлення цінності людини, її життя, здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки;

-         повага до законів і традицій, досвіду інших народів, релігій та культур;

-         толерантне ставлення до життєвої позиції іншої особи, громадської думки, особливостей соціальної поведінки, способу життя та форм самовираження інших осіб;

-         керування власними емоціями, готовність до пошуку компромісів;

-         волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив, спрямованих на розв’язання актуальних суспільних проблем.

Мета громадянської освіти – сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі в житті суспільства.

Завдання громадянської освіти:

–     надати молодому поколінню знання про демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні;

–     сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько – політичних процесах, критично – конструктивне ставлення молоді до життя суспільства;

-         сприяти становленню активної позиції громадян щодо ідеалів і цінностей демократії в Україні;

-         створити умови учням щодо набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії.

Даний методичний посібник демонструє використання групової роботи як засобу формування громадянської та соціальної компетентностей учнів на уроках історії.

Актуальність та перспективність досвіду

Методичний посібник містить матеріали з досвіду роботи, які демонструють формування громадянської та соціальної компетентностей шляхом застосування технології роботи в групах, яка спрямована на розвиток особистості учнів, творчої активності та конструктивної участі у громадському житті. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів, формування громадянської та соціальної компетентностей укладено та розроблено вправи, які демонструють практичні підходи вчителя щодо реалізації теми досвіду.

Науково – теоретична та нормативна база досвіду

-         Державний стандарт освіти;

-         навчальні програми;

-         форми і методи навчання предметів соціально – гуманітарного циклу, які сприяють формуванню громадянської компетентності учнів;

-         педагогічні      дослідження        О.Пометун, Т.Асламової,        К.      Баханова,     В.

Журавльова, В. Зікратова, Е. Слабунової, А. Уварова.

Формування громадянської та соціальної компетентностей учнів на уроках історії шляхом використання технології групової роботи.

Групова робота є однієї з форм діяльності інтерактивних технологій навчання.

Завдяки роботі в групах одночасно у декількох учнів є можливість активізувати свою діяльність та висловити свою позицію, а для вчителя – це ще й заощадження часу на уроці. Учням легше висловлюватися у невеликих групах, де вони відчувають підтримку інших учасників групи.

Групова робота виробляє мову взаємодії та допомагає організувати дискусію, надає можливість учням стати ініціаторами розмови та вести обмін думками.

Під час роботи в групах мовчазні учні стають більш розкутішими та активніше беруть участь у навчальному процесі.

Для ефективної діяльності під час групової роботи потрібно дотримуватися простих правил:

-         співпрацювати один з одним;

-         ділитися своїми ідеями;

-         відчувати індивідуальну відповідальність; - поповнювати знання усіх учасників групи;

-         розподіляти роботу між усіма учасниками групи.

Роботу в групах, відповідно до поставленої мети та завдань, можна застосовувати у різних формах: проведення рольових ігор та імітацій, інтерв’ю, дискусій, виконання проектів та досліджень.

При оцінюванні роботи групи приймаю до уваги самооцінювання та оцінка іншими членами групи, але підсумковим результатом є оцінка вчителем.

Процес формування громадянської та соціальної компетентностей найкраще реалізувати на уроках історії шляхом використання технології групової роботи. В даній роботі пропонуються вправи, які сприяють формуванню громадянської компетентності на уроках історії з 5 - го по 11 – й класи.

5 клас

Урок « Україна сучасна».

Під час вивчення питання розбудова держави Україна, можна об’єднати учнів у групи та запропонувати їм виконати завдання: за допомогою інтернет ресурсу дізнатися про зображення на сучасних українських гривнях. Потрібно назвати особистість, яку зображено на купюрі та зображення будівлі на зворотньому боці купюри. А також коротко розповісти про досягнення цих людей та значення зображень в історії України.

1   група – 1 грн., 1000 грн.

2   група – 2 грн., 500 грн.

3   група – 5 грн., 200 грн.

4   група – 10 грн., 100 грн.

5   група – 20 грн., 50 грн.

Урок «Козаччина. Втрата державності»

Учитель об’єднує дітей у групи та пропонує їм завдання. Отримавши картки з ребусами, учні повинні виконати завдання за різним рівнем складності.

Ребуси складені за допомогою онлайн ресурсу rebus1.com.

1   група – розгадати слова, зашифровані в ребусах.

2   група – розгадати слова, зашифровані в ребусах та пояснити значення цих слів.

3   група - розгадати слова, зашифровані в ребусах та скласти коротку розповідь, використовуючи дані слова.

Виконання даних вправ сприяє обміну ідеями між членами групи, сприяє розвитку навичок спілкування та взаємодії, надає знання про здобутки української історії. Учні за допомогою конструктивного спілкування висловлюють свою думку про діяльність історичних осіб

6 клас

Тема «Склавини й Анти на теренах України»

Учні об’єднуються в групи, які повинні підібрати відомі фактів з історії антів та склавинів та довести, що вони пов’язані з історією нашої країни.

Тема «Антична цивілізація та її сусіди».

                Для   виконання   вправи   використовую   сервіс   для   побудови   хмари   слів

(WordItOut ).

Учні об’єднуються в групи, які повинні за допомогою хмаринки слів скласти коротку розповідь про перебування кочовиків на території України.

За допомогою цих вправ учні мають змогу ідентифікувати себе з кочовиками залізного віку та слов’янськими племенами, які проживали на території нашої країни. Діти висловлюють толерантне ставлення до інших народів, формується повага до традицій та досвіду різних культур.

7 клас

Тема «Походи монголів на Русь»

Вправа « Подорож на хронольоті».

На звичайному паперовому літаку, записую дату, місце події і запускаю «хронолітак»: до кого на парту він сяде, та група учнів й опиниться в “іншому часі”. Учні, які опинилися в «іншому часі», повинні розповісти про те, що вони там бачили та проаналізувати значення цих подій в історії України.

1   група - 31 травня 1223р. – поразка руського війська на р. Калці.

2   група - 5 вересня – 6 грудня 1240р – героїчна оборона Києва.

3   група - середина 40-х років ХІІІ ст. – утворення Золотої Орди.

Узагальнення знань з теми «Королівство Руське (Галицько – Волинська держава)»

Для виконання завдання використовую інтерактивну вправу, створену за допомогою сервісу learningapps.org

Учні об’єднуються в групи – команди, які візьмуть участь в історичних гонках, яка команда першою правильно виконає завдання і є переможцем гри. https://learningapps.org/display?v=p30itvfd321

Виконуючи вправу, учні вчаться працювати в команді, дотримуються правил гри і прагнуть застосувати свої знання для спільної перемоги. Також моделюють свою поведінку як активного члена суспільства, який формує та обстоює свою позицію щодо відносин русичів з іншими народами.

8 клас.

Урок узагальнення знань до теми «Національно – визвольна війна українського народу середини 17 ст.»

Вправа «Дерево рішень».

Учні об’єднуються в групи та отримують завдання.

1                    група – назвати основні події Національно – визвольної війни 17 ст. та дати їм коротку характеристику (події виписують на листочках – стікерах, озвучивши їх наклеюють на дерево на фліпчарті.)

2                    група – поміркуйте, які були основні причини розбудови Української козацької держави? (причини виписують на квіточках – стікерах та наклеюють їх на дерево на фліпчарті.)

3                    група – назвати здобутки та прорахунки Національно – визвольної війни 17 ст. (здобутки та прорахунки виписують на яблуках – стікерах та наклеюють їх на дерево на фліпчарті.)

В результаті повинно утворитися «Дерево рішень» з листками, квітками та плодами.

Тема «Воєнні дії 1648 – 1649 рр.».

Кожна група отримує завдання опрацювати відповідний пункт  параграфа і підготувати військовий репортаж з місця події.

1   група. Битва під Жовтими Водами.

2   група. Битва під Пилявцями.

3   група. Зборівська битва.

За допомогою цих вправ учні вчаться висловлювати свою думку стосовно подій в історії нашої країни та формувати свою громадянську позицію відносно даних подій. Діти вчаться знаходити історичні приклади залагодження суперечностей і конфліктів.

9 клас

Тема «Російська імперія у другій половині ХІХ на початку ХХ ст.»

Вправа «Шість капелюхів»

Розглядаючи питання «Реформи Олександра та їх наслідки» потрібно об’єднати учнів в групи за кольорами шести капелюхів та запропонувати проаналізувати реформи 60-70-х років ХІХ ст. в Російській імперії, спираючись на поставлені перед ними завдання.

-         Білий капелюх (збирають фактичний матеріал про реформи 60-70-х років ХІХ ст. в Російській імперії );

-         Жовтий капелюх (відповідають на питання які завдання вирішувалися);

-         Чорний капелюх (доводять, що ці реформи були ефективними);

-         Червоний капелюх (проаналізують, які емоції викликають ці реформи);

-         Зелений капелюх (думають, як дані реформи можна співставити з сучасним світом, а саме з подіями які відбуваються на території сучасної України);

-         Синій капелюх (узагальнюють все сказане).

Тема «Початок українського національного відродження»

При перевірці домашнього завдання використовую вправу «Історичне фехтування»

Учні об’єднуються в групи та починають ставити запитання (одна група іншій), та група яка не відповість на запитання отримує «поранення», перемагає та група, яка відповість на якомога більше запитань.

Виконуючи ці вправи учні демонструють власне бачення історичних подій, яке може відрізнятися від позиції учителя чи автора підручника. Діти вчаться формулювати та обстоювати в дискусії власні погляди та переконання, конструктивно спілкуватися на актуальні теми історії та суспільства.

10 клас

Під час вивчення теми «Холодноярська республіка» учням пропонується об’єднатися у три групи та проаналізувати образ повстанців у радянських газетах 1923-1924 років та знайти слова-маркери пропаганди.

Матеріали з радянських газет учні шукають за допомогою QR – кодів (коди використані з матеріалів проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо – медійна грамотність»).

                           1 група                   2 група                      3 група

Тема «Насильницька колективізація»

Вправа «Займи позицію». Завдання.

Учням потрібно об’єднатися в групи наступним чином:

1             група – підтримує думку, що насильницька колективізація була вимушеним кроком радянської влади, якій потрібні були кошти на впровадження процесів індустріалізації.

2             група – доводить, що колективізація остаточно «зламала» українське село.

3             група – пропонує вирішення цієї проблеми іншим способом.

Ці вправи відкривають перед учнями шляхи до подальшого пізнання, а не просто засвоєння якогось обсягу знань та розкривають їхнє бачення історичних подій. Дають змогу сформувати громадянську позицію, сприяють уникненню негативних стереотипів та упереджень.

11 клас

Тема «Чорнобильська катастрофа».

Учні отримують випереджувальне завдання: підготувати короткі повідомлення по Чорнобильській аварії. Учні виступають у ролі «Журналістів» - 1 група, «Науковців» - 2 група, «Представники влади» - 3 група.

Наприкінці уроку учні дають відповідь на проблемне питання: «Чи можна було уникнути аварії? Якщо можна, то що завадило цьому?»

Тема «Депортації українців».

Робота з візуальними джерелами.

Учням пропонується об’єднатися у групи, розглянути світлини та відповісти на запитання:

-                     Перегляньте світлини, та скажіть, які події зображені на них?

-                     Які деталі спланованих операцій засвідчують ці фотографії?

-                     Які почуття та настрої викликають у вас люди, зображені на фото?

-                     Дайте оцінку діям влади стосовно відношення до людей.

                 1 група.                                   2 група                           3 група

Депортації населення                  Акція «Вісла»                          Операція «Захід»

Відповідаючи на запитання, учні вчаться виділяти в історичному контексті конкретних людей з їх постійними життєвими потребами та розставляти акценти на діях влади по відношенню до своїх громадян; виявляти самоповагу та повагу до прав та гідності інших осіб.

Результативність впровадження досвіду:

Формування громадянської та соціальної компетентностей сприяє розвитку особистості, становленню громадянського суспільства і демократичної правової держави.

Отже, як результат роботи – є підготовка учнів до суспільного життя, формування демократичних цінностей громадянина своєї держави, який усвідомлює свою значущість для держави та відповідальність за майбутнє своєї країни.

Використані джерела та література

Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року про Державний стандарт повної загальної середньої освіти

Баханов К. Компетентнісний підхід у цільовому компоненті навчання історії в школі//Історія і суспільствознавство в школах України. – 2013. № 3.

Гирич І. Історична освіта мусить виховувати громадянина// Історія і суспільствознавство в школах України. – 2014. - № 5

Пометун О. Формування предметної компетентності учнів у процесі навчання історії в основній школі// Історія і суспільствознавство в школах України. – 2014. - № 4.

Пометун О. Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки. Вісник програм шкільних обмінів.

2005. № 23

Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.:Вид. група «Основа», 2005 р.