Київська держава за правління Ярослава Мудрого
МЕТА:
Формування ключових компетентностей:
Уміння вчитися: навчити дотримуватися послідовності виконання роботи під керівництвом вчителя; формувати здатність сприймати мету, яку ставить вчитель, відповідно до неї планувати і виконувати необхідні дії, контролювати і оцінювати свої результати, виконувати навчальні завдання;
Комунікативної: удосконалювати володіння позитивними навичками спілкування, уміння налагоджувати взаємодію під час роботи в парі, групі, будуючи відповідним чином свої висловлювання;
Інформаційної: удосконалювати вміння здобувати інформацію з підручника і додаткових джерел;
Соціальної: розвивати вміння працювати в парі, в групі з усіма в колективі:
Загальнокультурної: сприяти дотриманню норм мовленнєвої культури, правил поведінки на уроці, виховувати повагу до видатних історичних діячів, почуття гордості за минуле свого народу.
Формування предметних компетентностей:
Хронологічної: направляю діяльність учнів на вміння орієнтуватися в історичному часі; називати дати подій та події за датами; встановлення хронологічної послідовності; знати роки правління Ярослава Мудрого, дати розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди», створення київської митрополії;
Просторової: знати та показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за Ярослава Мудрого; показувати землі, які приєднав Ярослав; країни з які встановлені дипломптичні зв’язки, напрямки набігів печенігів; порівняйте територію Київської Русі в період правління Ярослава Мудрого з територією сучасної України.
Інформаційної: удосконалювати вміння здобувати інформацію з підручника, додаткової літературию, документів та візуальних джерел; аналізувати, інтерпретувати зміст джерел;
Логічної компетентністі: аналізувати, синтезувати й узагальнювати факти, зокрема і подані в історичних документах, визначати причини, сутність, наслідки історичних явищ і подій, зв’язки між ними ;
Аксіологічної компетентністі: давати оцінку діяльності Ярослва Мудрого, формувати вміння аналізувати хід історичних подій, висловлювати власну думку.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: карта «Київська держава Русь-Україна в ІХ-ХІ ст.», портрет Ярослава Мудрого, картина «Суд часів "Руської правди"».
Основні терміни і поняття: міжусобна війна, дуумвірат, «тесть Європи», закон.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Розминка. Метод «Закінчи речення одним словом»: «Я бажаю тобі...». Вчитель. Отже, сьогодні я бажаю вам досягти вершини пізнання, попри будь-які перепони. І залишатися цілеспрямованими.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
2. Гра «Аукціон» Додаток 2
3. «Незакінчені речення»: Додаток 3
«Створив…»
«Переміг…»
«Розвивав…»
«Карбував…»
«Зміцнював…»
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
На фоні приємної мелодії учитель декламує вірш Р.Завадовича “Ярослав Мудрий”. Додаток 4
V. Побудова знань (Осмислення)
1. Прихід Ярослава до влади.
Демонстрація відеоролика
www.youtube.com/watch?v=OnPAh8rb948
Бесіда:
4.Перший збірник законів «Правда Ярослава».
Метод «Займи позицію» Проаналізувавши цей закон, дайте йому оцінку.
V. Рефлексія.
1.Експрес – оцінювання «Історичний орнамент: так чи ні» Додаток 10
2. Гра «Полий дерево». Додаток 11.
3. Кросворд Додаток 12
4. Метод «ПРЕС». Додаток 13
Чому з ім’ ям Ярослава Мудрого пов’язують розквіт Київської Русі?
5.Метод «Незавершене речення» :
«Сьогодні на уроці я навчився…».
VІ. . Домашнє завдання.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Бліц-опитування
1. Яку тему з історії України почали вивчати на минулому уроці?
2. У якій частині Європи була розташована Київська Русь? Покажіть її кордони.
3. Якими морями омивається держава?
4. Назвіть «сусідів» Русі-України.
5. Якого князя в народі називали «Ясним Сонечком», а історики «Великим»?
6. Яких змін зазнала територія руської держави за Володимира Великого? Покажіть на карті.
7. Чим політика Володимира відрізнялася від політики його попередників.
8 Реформи Володимира. Яка реформа Володимира мала найбільший вплив на подальший розвиток Київської держави?
Додаток 2
Гра «Аукціон»
Додаток 3
«Незакінчені речення»:
«Створив…»
«Переміг…»
«Розвивав…»
«Карбував…»
«Зміцнював…»
Додаток 4
Свого батька гідний сину,
Ти підніс до сили, слави,
До могуття Батьківщину.
А над Сяном, край кордону,
Гарний город збудував ти,
І щоб пам’ять не пропала,
Ярославль його назвав ти.
Пильнував ти, Ярославе,
Щоб жили по правді люди,
Щоб законом справедливим
І твої судили суди.
І про те подбав ти, княже,
Щоб коштовним самоцвітом,
Прибраний увесь, багатий,
Блиснув Київ перед світом.
Ти здвигнув собор Софії
З каменю і срібла-злата,
Ще й тепер про тую славу
Мріють Золоті ворота.
Скрізь з пошаною по світі
Твоє вчення споминали,
Королі, князі, вельможі
В тебе ласки забігали.
Про які славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити?
Додаток 5
І група «Літопис Руський».
«В літо 1037 р. заклав Ярослав город великий Київ, а біля нього Золоті ворота. Заклав і церкву митрополичу на честь святої Софії, премудрості Божої, і потім на Золотих воротах кам’яну церкву святої Богородиці Благовіщення… Після цього заснував монастир святого Георгія і святої Ірини».
За свідченнями сучасника, «славне місто… Київ величністю, як вінцем, увінчав».
Бесіда.
1. Про яку діяльність князя повідомляє літопис?
2. Як ви гадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва?
3. Чи знаєте ви пам’ятники культури епохи Ярослава, що збереглися до наших днів? Назвіть їх.
ІІ група «Літопис Руський».
«…І до книг він мав нахил, читаючи (їх) часто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо (святе), і писали багато книг.
І придбав він (книги), що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова…
…Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив (їх) у церкві святої Софії, що її спорудив він сам.»
Запитання.
1. Про яку діяльність князь повідомляє літопис?
2. Навіщо князеві знадобилась така велика кількість писців?
3. Чи пов’язано це з розвитком освіти? Відповідь обґрунтуйте.
Додаток 6
Політика Ярослава Мудрого
Внутрішня |
Зовнішня |
Створив перший збірник законів - «Руська правда» |
Розширив межі Київської держави, приєднав Чудській землі , де заклав місто Юр’єв. |
Розбудовує Київ
|
Остаточно розгромив печенігів у |
Збудував Софійський собор |
Укладав вигідні шлюби з королівськими родинами. |
Зібрав першу бібліотеку
|
Підніс міжнародний авторитет |
Сприяв поширенню знань
|
|
Збудував м.Ярославль.
|
|
Додаток 7
Держави |
Міждинастичний шлюб |
Візантія |
Шлюб сина Ярослава Всеволода з дочкою Константина ІХ Мономаха Марією |
Польща |
Шлюби князя Казимира із сестрою Ярослава Марією Добронігою, сестри польського володаря Гертруди- Оліслави з Ізяславом Ярославичем |
Швеція |
Шлюб Ярослава з Інгігердою |
Норвегія |
Шлюб короля Гаральда з дочкою Ярослава Єлизаветою |
Угорщина |
Шлюб дочки Ярослава Анастасії з королем Андрашем |
Франція |
Шлюб короля Генріха І з Анною Ярославівною |
З якою метою укладалися ці династичні шлюби?
Додаток 8
Робота з картиною за алгоритмом.
І. Білібін «Суворий суд за часів «Руської Правди».
1) Уважно розгляньте картину. Опишіть події, зображені на ній.
2) Охарактеризуйте зображену ситуацію і спрогнозуйте її розв’язку.
3) Чи вдалося вам упізнати центральних персонажів полотна?
4) Що виражають їхні пози і жести.
Додаток 9
Робота з документом
Руська Правда
1. Якщо уб’є вільна людина вільну, то за неї мстяться брат за брата, син за батька, або батько за сина, або племінники; якщо хто з них не бажає (чи не буде кому) номститись, то нехай одержить 40 гривень за вбитого; якщо вбитий буде русин, чи гридь, чи купець, чи ябедник, чи мечник, чи ізгой чи словенин, то призначити за нього 40 гривень.
2. Якщо буде побитий до крові чи до синців, то не треба йому шукати свідка; якщо ж на ньому не буде ніяких слідів, то нехай прийде свідок; якщо ж не може [привести його], то справі кінець. [...]
5. Якщо хто-небудь ударить мечем по руці і відсіче її або вона всохне, то винуватий платить 40 гривень. Якщо нога залишиться цілою, але почне [людина] кульгати, тоді нехай мстяться за пораненого.
6. Якщо ж хтось відсіче комусь будь-який палець, то має сплатити 3 гривні штрафу.
7. За висмикнутий вус сплатити 12 гривень, а за жмут бороди — 12 гривень.
8. Хто вийме [погрожуючи] меч, але не вдарить ним, то платить гривну. [...]
12. Якщо хтось вкраде чужого коня, або зброю, або одяг, або знайде вкрадене в своїй общині, то дістає своє та 3 гривні за кривду. [...]
16. Якщо холоп вдарить вільного чоловіка та сховається в хоромах свого пана, а господар не захоче його видати, то сплачує скривдженому 12 гривень; а потім, якщо зустріне побитий холопа, то має право побити його».
Словник
Гривна — срібний чи золотий зливок.
Гридник — молодший дружинник.
Ізгой — людина, яка втратила зв’язок з общиною за якусь провину.
Мечник — княжий слуга.
Русин — мешканець Київської землі.
Словенин — мешканець Новгородської землі.
Ябедник — княжий суддя.
Запитання:
Додаток 10
«Історичний орнамент: так чи ні»
1. Першим збірником законів на Русі була Салічна правда. –
2. Митрополитом Київським було обрано Іларіона. +
3. Дочка Ярослава Мудрого Анна стала дружиною французького короля Генріха І.+
4. Князь Ярослав Мудрий вороже ставився до освіти.—
5. Основною святинею Києва був Києво-Печерський монастир. —
6. Ярослав остаточно здолав печенігів. +
7. Князь Ярослав Мудрий заснував першу на Русі бібліотеку. +
8. Остаточно Ярослав утвердився у Києві в 1015 р.—
9. Місто Ярослава розміщувалося в тих же кордонах, що і місто Володимира.—
10. 1037 р. було розпочато будівництво Софійського собору.+
11. Ярослава називали «тестем Європи». +
12. Золоті ворота - головний в’їзд до Києва, були виготовлені із золота.
Додаток 11
Гра «Полий дерево».
1. Назвіть роки правління Ярослава Мудрого.
2. Дайте визначення поняття «дуумвірат».
3. Покажіть на карті територію, розподілену під час спільного правління Ярослава та Мстислава.
4. Назвіть дату розгрому печенігів.
5. Чому постала необхідність прийняття збірника законів «Руська Правда»?
6. Як ви вважаєте, чи можна порівняти значення таких подій, як прийняття християнства і запровадження «Руської Правди» для Київської Русі-України.
Додаток 12
Кросворд :
Додаток 13
Метод «ПРЕС».
Я вважаю, що...
(висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору)
тому, що...
(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)
наприклад...
(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони зміцнять вашу позицію)
тому...
(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це заклик прийняти вашу позицію).
Додаток 14
Державотворча діяльність |
Я |
Війни з іноземними загарбниками |
|
Р |
|
|
О |
|
|
С |
|
|
Л |
|
|
А |
|
Внутрішня політика |
В |
Зовнішня політика |
Культурно-просвітницька
|
М |
Династичні шлюби |
|
У |
|
|
Д |
|
|
Р |
|
|
И |
|
|
Й |
|