Тема уроку: Київська Русь Ярослава Мудрого.
Мета уроку: охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику князя Ярослава Мудрого
Очікувані результати уроку
Після цього уроку учні зможуть:
Обладнання: Смолій В.А. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів / В.А. Смолій, В.С. Степанков. – К.: Генеза, 2007. – 224 с.: іл., карти.;
Літопис Руський /переклад з давньорус. Л. Махновця. – К.: Дніпро, 1989;
Карта «Київська Русь IX – XII ст.»; відеоролики з телефільмів «Невідома Україна», «Обличчя української історії»; аудіозаписи на підставі різних історичних джерел.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування вмінь і навичок учнів.
Хід уроку
1. Боротьба за владу. Утвердження на престолі Ярослава.
Варіант1
Робота учнів в групах
Учитель об’єднує учнів у три групи, пропонує їм прослухати аудіозапис, переглянути відео ролик або інші джерела інформації про боротьбу між синами Володимира Великого за владу. Після чого учні відповідають на запитання:
Група 1: Хто приймав участь у боротьбі за київський престол?
Група 2: Як відбувалася боротьба за владу?
Група 3: Які риси характеру проявив Ярослав у боротьбі за владу?
Варіант 2
Якщо учитель не має можливості продемонструвати відеоролик, то пропонується презентація, яку учитель роздруковує і роздає на парти, після чого учні відповідають на вище поставлені запитання.
При необхідності закріплення матеріалу можна провести у формі дидактичної гри «Незакінчене речення».
2. Розбудова Києва. Зовнішньополітична діяльність.
Варіант 1
Учитель пропонує учням переглянути відеоролик про діяльність Ярослава. Після перегляду учні самостійно заповнюють схему (якщо учитель не має можливості продемонструвати відеоролик, то пропонує самостійну роботу з текстом вище вказаного підручником – с.51-53)
Варіант 2
Учитель може запропонувати варіанти тез до вище вказаної схеми, а учні самостійно виберуть потрібне і заповнять позиції щодо внутрішньої(учні І варіанту) та зовнішньої політиці(учні ІІ варіанту).
Спорудив оборонну лінію вздовж річок Сули, Стугни, Росі; побудував Золоті ворота, Софіївський собор, Києво-Печерський монастир, храм Святого Георгія, церкву Святої Ірини; приєднав Перемишль, Белз, Берестя, Червенські міста; заснував над р. Сян м. Ярослав; розгромив печенігів; заснував над Чудським озером місто Юр’їв; встановив дружні відносини з Францією, Угорщиною, Швецією; побудував «Місто Ярослава»; запровадив «Руську правду»; досяг церковної самостійності; відкрив першу державну бібліотеку; проводив шлюбну дипломатію
3. Династичні зв’язки Ярослава.
Варіант 1
Учитель пропонує учням переглянути відеоролик про династичні зв’язки Ярослава і дати відповідь на запитання:
Варіант 2
Якщо учитель не має можливості продемонструвати відеоролик, то пропонується презентація, яку учитель роздруковує і роздає на парти, після чого учні відповідають на вище поставлені запитання.
4. Ярослав Мудрий – людина і державник. Заповіт Ярослава.
Повідомлення учня (випереджаюче завдання).
Ярослав усвідомлював неминучість боротьби за владу між синами після своєї смерті. Щоб якось запобігти цій трагедії, склав заповіт, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади й розподіл між синами території імперії на окремі володіння – уділи.
Верховна влада повинна належати групі князів – родичів, пов’язаних між собою васально – ієрархічними стосунками. Згідно із заповітом, київський стіл за принципом старшинства мав послідовно переходити до старшого за віком брата. Старший син Ярослава мав стати для братів «старшим» не лише за віком, а й за місцем, яке посідав на щаблях ієрархічної драбини.
Підсумок уроку:
Учні самостійно роблять висновки щодо діяльності Ярослава Мудрого (застосовується метод «Мікрофон»)
Учитель перевіряє роботу учнів на уроці та оцінює її.