Київська Русь за Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича.

Урок № 11

Тема уроку: Київська Русь за Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича.

Мета уроку: охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику князів Володимира    Мономаха і Мстислава Володимировича.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

•           знати хронологічні межі правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича;
•           пояснювати поняття: «феодальна  роздробленість», «федеративна монархія»;
•           показати на історичній карті територію Русі  за Мономаха і Мстислава;
•           характеризувати внутрішню та зовнішню політику князів Володимира Мономаха та Мстислава Великого;
•           визначати причини та наслідки роздроблення Київської Русі.

Обладнання: Свідерській Ю., ЛадиченкоТ., Романишин Н. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл./Ю.Свідерський, Т.Ладиченко. – К.: Грамота, 2007. – 272 с.: іл.; Атлас  з історії України для 7 класу;

http://www.youtube.com/watch?v=xZv4VUuNIgk

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування знань, умінь, навичок учнів.

                                              Хід уроку

Питання для бесіди

• Яка система престолонаслідування була запроваджена Ярославом Мудрим? З Якою метою та як вона була змінена?
• В якому році, ким  і з якою метою було скликано з’їзд у Любечі?
• Які нові кочові племена з’явилися на кордонах Русі в середині ХІ ст.?

1. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Мономаха.

Варіант І

Вчитель пропонує учням переглянути відеоролик «Володимир Мономах» (серія 34,35) і скласти тезисну характеристику діяльності Володимира Мономаха. 

Варіант ІІ

Робота в групах – час роботи над завданнями 5-7 хв., потім презентація

Група І

• Опрацювати документи та дати відповіді на питання:

Коли навесні 1113 р. помер великий князь Святополк ІІ Ізяславич, його побожна дружина, за давньою традицією, улаштувала роздачу добра князя. Роздачі з княжої скарбниці виявилися досить щедрими: удова намагалася якось залагодити досить неприємну історію із сіллю, якою князь спекулював у змові з лихварями. Утім, щедрість мала протилежний результат. Кияни розцінили це як слабкість влади і, зібравшись на віче, вирішили запросити на київський престол Володимира Мономаха. Але той відмовився, пославшись на рішення Любецького з’їзду. Тим часом озброєні кияни погромили двір святополкового тисяцького Путяти, а слідом почали нищити квартали іноземців, особливо єврейських купців і лихварів. Налякані подіями, бояри і купці вдруге звернулися до Володимира Мономаха із проханням.

Зі звернення бояр і купців до Володимира Мономаха

«Іди, князю, у Київ, а як не підеш, то знай, що багато лиха вчиниться, це не тільки двір чи соцьких... пограбують, а ще й нападуть... і на бояр, і на монастирі, і будеш ти відповідати, князю, коли пограбують і монастирі».

• Внаслідок яких подій Володимир Мономах став князем київським?
• Чим аргументували своє звернення до князя бояри і купці?
• Як ви вважаєте, чому кияни звернулися саме до Володимира Мономаха? 

Група ІІ

• Опрацювати документ та дати відповіді на питання:

Велике значення для історії Русі мало правління онука Ярослава Мудрого Володимира Мономаха (1053—1125). Його називали так за родовим ім’ям матері. Існує також легенда, що Костянтин Мономах прислав йому символи царської влади — барми і корону, так звану шапку Мономаха, якою згодом коронувалися московські великі князі й царі. Великим князем Мономах став у 1113 р., коли йому вже виповнилося 60 років. На початку правління він зініціював прийняття нового збірника законів «Статуту Володимира Всеволодовича», який доповнив «Руську Правду». У «Статуті» було здійснено спробу вирішити найболючіші проблеми суспільного розвитку — обмеження лихварства, скасування перетворення вільних людей на холопів за борги тощо. Уперше було визначено права та обов’язки селян, які потрапляли в кабалу через невідпрацьований борг (закупи). Упродовж 12 років свого князювання, незважаючи на поважний вік, Володимир зберігав енергійність, гострий розум і здатність до рішучих дій. Він зміг приборкати міжкнязівські чвари, зміцнити одноосібну владу й відновити єдність Русі. Володимир востаннє об’єднав під своєю владою більшу частину Русі — Київську, Переяславську, Смоленську, Волинську, Турово-Пінську, Мінську, Новгородську, Ростово-Суздальську землі. Верховну владу київського князя визнавали навіть чернігівські та галицькі князі. Успіхи політики Володимира Мономаха позитивно вплинули на внутрішній розвиток Русі. Пожвавилися існуючі та виникли нові торговельні й господарські зв’язки. Величними будовами прикрасилися міста. Під Києвом було споруджено дерев’яний міст через Дніпро.

• Назвіть заходи Володимира Мономаха спрямовані на зміцнення

    великокнязівської влади.

• Назвіть і покажіть на карті князівства і землі, які входили до володінь

   Володимира Мономаха.

• Як політика Мономаха вплинула на внутрішній розвиток Русі?

Група ІІІ

• Опрацювати документ та дати відповіді на питання:

Від кінця ХІ — на початку ХІІ ст. Володимир Мономах був однією з найбільш шановних постатей. Це спричиняло, насамперед, те, що він був єдиним серед руських князів, хто зумів організувати дієву відсіч набігам половців й постійно перемагав їх. Тогочасні літописці не згадують про жодну поразку Володимира Мономаха. Сам князь наприкінці життя твердив, що лише великих походів проти половців, у яких брав участь, пам’ятає 83. «Я уклав з половцями 19 мирних угод,— писав Мономах у «Повчанні дітям»,— взяв у полон понад 100 кращих їхніх князів і відпустив їх, а понад 200 стратив і втопив у річках». Ставши великим князем, Володимир Мономах вів  активну  зовнішньополітичну діяльність. Як і внутрішня діяльність, вона була спрямована на зміцнення його особистої влади. У 1116 р. Володимир утрутився в боротьбу різних придворних угруповань за імператорський трон Візантії. Це призвело до конфлікту, і руські полки рушили на Дунай. Суперечку вдалося владнати мирним шляхом. У наступні роки відносини з Візантією покращилися, і в 1122 р. онука Володимира вийшла заміж за імператора Візантії. Підтримувалися династичні зв’язки і з іншими правителями Європи: Угорщини, Швеції, Польщі, Данії, Норвегії. Ці зв’язки мали засвідчити, що на Русі немає рівних цій родині, тому їй повинна належати одноосібна влада.

• Скільки великих походів проти половців здійснив Володимир  Мономах?
• На що була спрямована зовнішньополітична діяльність Володимира

   Мономаха?

• Назвіть і покажіть на карті  країни з якими Мономах налагодив міжнародні

   зв’язки?

Група ІV

• Опрацювати документ та дати відповіді на питання:

 Володимир Мономах залишив по собі пам’ять не лише як талановитий полководець і далекоглядний державний діяч, але й як видатний письменник свого часу. Його перу належить високохудожній літературно-публіцистичний твір «Повчання».

«...А се — мізерного слабого ума мойого поучення. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то хоч половину. ...Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте й подавайте сироті, і за вдовицю вступитесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте (і) не повелівайте вбити його; якщо хто і буде достоїн (навіть) смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

...Паче всього — гордості не майте в серці і в умі.

...Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться... На війну вийшовши не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню.

...Бережися брехні, і пияцтва, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло.

...недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте».

(Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха)

• З якою метою Володимир Мономах написав цей твір?
• Чому навчав своїх дітей князь?
• Чому саме такими хотів бачити своїх дітей Володимир?
• Що з «Повчання» Володимира Мономаха є актуальними й зараз?

2. Правління Мстислава Великого.

Варіант І

Розповідь учителя

 Перед смертю Мономах поділив землі Русі між своїми синами, які посіли провідні міста Русі: Новгород, Смоленськ, Переяслав, Туров, Володимир та Ростов. Коли Володимир помер, великокнязівський престол перейшов до його старшого сина Мстислава (1125—1132 рр.). Новий великий київський князь швидко домігся підпорядкування своїй владі всіх руських князів. Усі Мономаховичі під його твердою рукою діяли разом і згуртовано. За межами родини були лише Чернігів, Полоцьк та дрібні волості майбутньої Галицької землі. Але місцеві князі не наважувалися чинити опір Мономаховичам. Мстислав продовжував політику батька щодо збереження єдності Русі. Він приборкав полоцьких князів, яких відправив як заручників до Константинополя.

За часів правління Мстислава у свідомості князів уже настільки укорінилося право на вотчину, що на те чи інше княжіння стала швидко зростати кількість претендентів. Між спадкоємцями неодноразово починають спалахувати конфлікти, але завдяки таланту і політичній майстерності Мстислав вправно їх долав, наводячи лад залізною рукою. Його влада справді була загальноруською. Нащадки згадували його за це, називаючи «Великим». Проте він зробив одну фатальну помилку, яка дала про себе знати вже після його смерті. Так, у суперечці за чернігівський престол Мстислав підтримав Ольговичів (нащадків Олега Святославича), які згодом стали головними конкурентами Мономаховичів у боротьбі за владу на Русі.

Успішною була також відсіч князя спробам половців скористатися смертю Володимира Мономаха й повернутися в південноруські степи. Як писав літописець, Мстислав «багато пота утер за землю Руську». У 1129 р. він загнав їх аж за Волгу і далі.

Мстислав також воював із литовськими племенами, накладав данину на чудь, підтримував династичні зв’язки зі Швецією, Норвегією, Польщею, Чехією та Візантією.

   Цікаві факти

Про високий міжнародний авторитет князя свідчить такий випадок. У 1129 р. руські купці, що поверталися з Моравії (Чеське королівство), були пограбовані поляками. Тільки-но про це стало відомо Мстиславу, він негайно відправив посла до польського короля Болеслава з вимогою відшкодувати збитки, завдані купцям. Болеслав негайно дав відповідь, що компенсує всі збитки, а в подальшому буде надавати руським купцям на території своїх володінь охорону.

• Чому Мстислава назвали Великим?

Варіант ІІ

Розгляд питання про князювання Мстислава Володимировича вивчається учнями  за текстом вказаного вище підручника і відповідями на питання:

• Чи була внутрішня політика Мстислава продовженням політики його батька?
• Назвіть напрямки зовнішньої політики князя Мстислава.

 Після вивчення 1 та 2  питань уроку, учням можна запропонувати   заповнити  порівняльну таблицю

Політика Володимира Мономаха і Мстислава Великого:порівняльний аспект

3. Причини роздроблення Київської Русі.

• Які держави, що утримували під своєю владою велику кількість народів, існували у світовій історії?
• Яка участь спіткала всі ці держави?
• Чому всі вони зазнали політичної роздробленості? Відповідь обґрунтуйте.

         Вчитель підводить учнів до висновку, що процес роздробленості  великих держав, які утворюються шляхом приєднання великої кількості земель, є закономірним.

 Робота з термінами

«Феодальна роздробленість» – зміцнення самостійності удільних князівств.

«Політична роздробленість» – поділ держави на окремі самостійні території.

 З’ясувати причини роздробленості та записати в зошит.

• У чому полягає суть феодальної роздробленості?
• Що, на вашу думку, серед наслідків феодальної роздробленості було

   позитивним, а що негативним?