Боротьба з монгольською навалою

Тема уроку: Боротьба з монгольською навалою

Мета уроку: ознайомити учням з  утворенням монгольські держави, походами монголів на Русь,  причинами невдач руських князів

Очікувані результати

Після цього уроку  учні зможуть:

•           знати рік:

• битва на річці Калка;
• зруйнування Переяслава,Чернігова , Києва монголами;

•           пояснювати терміни «орда», «баскак», «улус», «ярлик»;
•           показати   на карті:

• напрямки походів монголів на українські міста;
• показати міста, зруйновані Батиєм;
  •           називати:
    • причини поразки руських військ у війні з монголами;
    • ознаки залежності Русі від монголів.

Обладнання: Смолій В.А, Історія України: Підручник для 7 класу. загальноосвіт.  навч. закл/ В.А. Смолій, В.С.Степанков – К.: Генеза, 2007.– 224с.: іл., карти; Атлас з історії України для 7 класу; відеоролики -STAR MEDIA,  babich  desing . Історія України 58 серія «Нове нашестя  монголо – татар»; Марченко О.С. історія України .7 клас: матеріали до уроків- Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2007-144с.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу, формування знань, вмінь та навичок

Хід   уроку

Пояснення вчителя – про утворення монгольської держави.

У 1222 році монголи підійшли  до кордонів сучасної України. Половці ,перед якими нависла смертельна небезпека, попросили допомоги у руських князів: «Якщо не допоможете  нам , будемо ми сьогодні порубані, а  вас завтра порубають». Руські князі відгукнулися на прохання половців. Як пише літописець князі вирішили : «краще бити ворога на чужій землі ….».

31 травня на березі  річки Калка відбулася перша битва з монголами  русько - половецького війська.

Варіант І

Розповідь вчителя  про битву на річці Калка з демонстрацією схеми бою:

Уявний план битви на Калці за Іпатіївським літописом ^[11](31 травня 1223 року):

1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича;

3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе;

8) Бродники Плоскині.

Варіант ІІ

Під час розповіді учитель пропонує учням заповнити таблицю :

Варіант ІІІ

Робота з документом

Вчитель пропонує учням опрацювати документ і дати відповідь на запитання . Для пришвидшення роботи текст документа можна розділити на дві і  більше частин , а потім застосувати прийом  «2+2».

«Мстислава Удатного мирний результат не влаштовував. Він перейшов Калку, підняв в атаку половців, дружину Данила Романовича й свою дружину. Говорять, навіть не вважав за потрібне повідомити , що йде в атаку, ні Мстиславу Чернігівському, ні Мстиславу Київському. Разом із тим цілком резонно було б залишити  частину військ як резерв і для охорони переправи . У Київського Мстислава було багато піших воїнів. Природно , що для атаки кінних військ вони  були не придатні , а оборону тримати  на випадок непередбачуваності бою могли. Чернігівському Мстиславу належало свою кінноту поставити в резерв  і берегти переправу. Відсутність головнокомандуючого , наділеного  правом єдиновладно розпоряджатися всіма силами, звичайно ж позбавило руське військо взаємодії.

     З огляду на перевагу військової організації татар над феодальною структурою князівських дружин, можна стверджувати, що уведення в бій усіх дружин – і київської і  чернігівської – не призвело би до іншого результату. Першими вдарили половці, за ними до рядів завойовників додалася дружина Данила Романовича  зі своїм військом на чолі  . Усі руські дружини виявилися між правим і лівим крилом монголо-татар , перед  обличчям  залізного строю головних сил. Погляду учасників битви відкрилися зовсім не ті сили, на які вони сподівалися. Удар був міцний. Половці побігли, Данилова дружина була майже повністю знищена . Стиснута з трьох боків , не могла відбити удару й дружина Мстислава Удатного. Літописці звинувачують  Мстислава Київського, що стояв він на своїй горі і байдуже дивився. Як гине руське військо. А що він міг зробити? Рушити своїх  піших воїнів на переправу, зруйновану половцями? Підставити  під вірну смерть від кривих монгольських мечів пішу рать? Йому не залишалося  нічого ,як замкнути кільце оборони . Дивно інше. Мстислав Удатний  незважаючи на свою славу , кинувся тікати й навіть не намагався вритися із залишками  дружини  в стані Мстислава Київського. Винний  він був перед  київським князем своєю поспішністю, а не київський князь своєю обережністю».

(Сучасний історик про битву на річці Калка. Марченко О.С. історія України.

7 клас: матеріали до уроків – Харків: Веста : Видавництво «Ранок», 2007- ст.89)

• Які причини поразки руських дружин виділяє дослідник?  Які ще причини 

   поразки ви   можете назвати?

• Кого дослідник уважає винуватцем поразки руських дружин? Якою є ваша

   думка з цього питання ?

• За яких умов у русичів  був шанс здобути перемогу  над монголо-татарами?

2. Підкорення Переяславського і Чернігівського князівств.

Варіант І

Вчитель пропонує учням переглянути відеоролик про  знищення монголами Переяславського і Чернігівського князівстві дати відповідь на запитання до відеоролика.

Варіант ІІ

Робота з документом

«Узяв він (Батий) город Переяслав списом, вибив його весь, і церкву архангела Михайла сокрушив , і начиння церковне незчисленне срібне і золоте , і дороге каміння  взяв. І єпископа  преподобного Симона вони вбили . У той же час послав він війська на Чернігів . Обступивши  вони город великою силою , і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них  зо всіма воїнами. Билися вони, переможний  був Мстислав, і безліч із воїнів його побито  було, і взяли вони город , і запалили вогнем ».

(Із «Повісті  минулих літ»)

• У якому році відбулися описувані події ?
• Що ви дізналися про завоювання монголами Переяслава і Чернігова?
• Визначить наслідки завоювання  для подальшої історії цих міст

3. Велич і трагедія оборони Києва.

Варіант І

Вчитель пропонує переглянути відеоролик і дати відповіді на запитання до відеоролика.

Варіант ІІ

Робота з документом

• Опрацювати документ на с.129, вказаного підручника і поставити до нього запитання.

Варіант ІІІ

Вчитель пропонує після перегляду відеоролика спів ставити матеріал відео з опрацьованим документом підручника. Можна запропонувати учням визначити спільне та відмінне: перший варіант – спільне; другий варіант – відмінне.

4. Похід монголів на Захід . Утворення Золотої Орди

Варіант І

Вчитель розповідає про похід монголів на Захід та утворення  Золотої Орди.

Робота з термінами

• «хан», «улус», «Золота Орда».

Варіант ІІ

Самостійне опрацювання матеріалу підручника учнями. Після завершення читання вчитель пропонує учням пограти в «історичний волейбол» –задавати один одному запитання.