Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа.

Тема уроку: Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом                            Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа.                                                              

Мета уроку: охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Романа                        

Мстиславовича та його синів.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

• знати роки правління Романа Мстиславовича, Василька та Данила 

     Романовичів;

• показувати територію Галицько-Волинської держави за правління Романа

     Мстиславовича та його синів;                                                                                                  

• характеризувати заходи, до яких вдавалися Романовичі, для возз’єднання      

     князівства та збереження могутності Галицько-Волинської держави;

• висловити власну думку щодо діяльності Романа Мстиславовича та його

синів.

Обладнання уроку: Смолій В.А. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвітніх  навчальних закладів / В.А. Смолій, В.С. Степанков. – К.: Генеза, 2007. – 224 с.: іл., карти.; Літопис Руський /переклад з давньорус. Л. Махновиця. – К.: Дніпро, 1989; Карта «Київська Русь IX – XII ст.»; відеоролики з телефільмів «Невідома Україна», «Обличчя української історії»; аудіозаписи на підставі різних історичних джерел.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу, формування знань, вмінь та навичок

Хід   уроку

Проблемне завдання

Доведіть, що створення Галицько-Волинської держави мало прогресивне значення в історії України.

1.Об’єднання Галицького і Волинського князівств.

Робота в групах

Група І

• Використовуючи матеріал вказаного вище підручника та джерело, з’ясуйте,

   якими були передумови утворення Галицько-Волинської держави.

Скориставшись смертю Володимира, у 1199р. до Галича негайно вступило військо волинського князя Романа Мстиславича (1173-1205), який був одним із претендентів на галицький престол.

        Захопивши Галич, Роман приєднав нові володіння до волинських. Таким чином відбулося об’єднання Галицького і Волинського князівств у єдину Галицько-Волинську державу. Це об’єднання було подією великої історичної ваги, оскільки утворилось князівство, яке стало претендувати на об’єднання земель Південно-Західної Русі, тобто українських земель.

        Виникненню та піднесенню Галицько-Волинського князівства сприяло вдале географічне розташування. Воно знаходилося на перехресті важливих торговельних шляхів і водночас важкодоступним для набігів кочовиків. Віддаленість від Києва послаблювала залежність від центральної влади. До того ж, ставши єдиним князівством, Галичина і Волинь змогли об’єднати свої зусилля для боротьби з агресією сусідніх Польщі та Угорщини, а пізніше – з монгольською навалою і наступом хрестоносців.

Група ІІ

• Спираючись на текст підручника, карту, визначте географічне положення

   Галицько-Волинської держави та назвіть її сусідів.

Вході відповіді учнів групи І заповнюється таблиця.

Передумови утворення Галицько-Волинської держави

Завдання

• Скласти історичний портрет Романа Мстиславовича

Варіант І

Учитель пропонує учням переглянути відеоролик про діяльність Романа   Мстиславовича, після чого  скласти історичний портрет князя.

Орієнтовний план, за яким учні складають історичний портрет:

1. Здолав боярську опозицію:

• кара смертю;
• «Не вбивши бджіл, не поласуєш медом».

2. Проект «доброго порядку» – обов’язкове передання престолу старшому сину.

3. Захисник простого люду.

4. Походи на Литву і Польщу («Ой, Романе, Романе, лихим живеш, Литвою ореш!»).

5.Відстоював православну віру (відмовився від пропозиції папи римського надати йому корону короля Руського в обмін на перехід до католицизму: «Як був князем, так і буду, а ламати свою віру задля королівської корони не стану»).

6. Розгромив половців.

7. Встановив рівноправні відносини з Візантією та Германською імперією.

8. Вдала війна за Київ.

9. Втрутився у міжусобну боротьбу польських князів (загинув біля міста Завихвоста у 1205р.).

Варіант ІІ

Учитель не має можливості продемонструвати відеоролик, то використовує матеріал підручника та додатковий матеріал, в ході опрацювання учні складають таблицю.

 «По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючись заповідей Божих. Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх] як той крокодил,і переходив землі їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха…»

(З «Галицько-Волинського літопису» (ХІІІст.)

«Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний: з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві, запинався, коли сердився,довго не міг слова вимовити; багато веселився з вельможами, але  п’яним ніколи не був. Багатьох жінок любив, але жодна ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові вправи; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув, а в одній був переможений. Через те всім навколишнім був страшний. Коли йшов на поляків, то сказав: « Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернусь!» і збулося останнє».

   (В.Татищев, автор «Історії держави Російської»)

«Хоч галичани й вагалися у своїх роздумах… однак мусили прийняти князем Романа, якого страхалися, як блискавки. Адже вони вже добре знали, яку витончену тиранію й криваву жорстокість виявляє він до своїх підданців. Звідусіль вони терплять утиски, і немає жодної надії на можливість повстання…

      Роман, як увійшов у роль жорстокого тирана, захопив найвидатніших галицьких достойників, які цього не сподівалися. Кого вбиває, кого живим закопує в землю, з інших здирає шкіру, розриває на шматки, багатьох простромлює стрілами. А в декотрих вириває нутрощі, а вже потім убиває. Використовуючи всі види катувань, він являє собою для своїх громадян жахливішого ворога, ніж для недругів. А тих, кого він не може одразу схопити, тому що вони, нажахані, повтікали в інші краї, використовуючи дарунки, лестощі, всілякі хитрощі, кличе назад, обдаровує їх шаною  і підносить. А потім наказує стратити їх з найжахливішими, неймовірними катуваннями, щоб цим викликати жах у сусідів і, нищачи могутніх, правити безпечніше. Звідси й походить відоме прислів’я: «Не можна безпечно скуштувати меду, доки не винищено бджіл». І завдяки нещастям інших він сягнув добробуту й за короткий час став могутнім настільки, що панував всесильно  майже над усіма руськими князями, провінціями».

(З «Великопольської  хроніки» (кін.ХІІІ – поч.ХІVст.)

2. «Велика смута постала в землі Руській».

Учні самостійно опрацьовують матеріал вказаного  підручника та відповідають на запитання у формі прес-конференції. Можна використати прийом «Мікрофон».

1. Кому належать слова : «Велика смута постала в землі Руській»?

2. Що вони означають?

3.Охарактеризуйте становище Галицько-Волинської держави після смерті Романа Мстиславовича.

3.Боротьба Данила і Василька за відродження держави.

Варіант І

Учитель пропонує учням переглянути відеоролик про боротьбу Данила і Василька за відродження держави  і дати відповідь на запитання:

• За яких обставин Данило утвердився при владі?
• Які риси характеру проявив Данило у боротьбі за владу?

Варіант ІІ

Розповідь учителя про боротьбу Данила і Василька за відродження держави та самостійна робота учнів з текстом вказаного підручника.

• Що спонукало жителів Галича підтримати Данила Романовича?
• Які висновки ми можемо зробити?

Закріплення матеріалу можна провести у формі дидактичних ігор «Історична дуель», « Правда-неправда» .

Обговорення проблемного запитання