Тема уроку: Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.
Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями політичного та соціально-економічного розвитку Київського, Чернігівського та Переяславського князівств.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть
половців,
центрами (столицями);
Обладнання: Смолій В.А. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл/ В.А. Смолій, В.С. Степанков. – К.: Генеза, 2007. – 224 с.: іл., карти.;
Атлас з історії України для 7 класу; «Слово про Ігорів похід»/ переклад на українську мову М. Рильського. – К., 1982.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування знань, умінь, навичок учнів
Хід уроку
На Любецькому з’їзді князів 1097 року було зроблено спробу припинити князівські усобиці. Володимир Мономах зумів на деякий час призупинити процес розпаду держави. Та у середині ХІІ століття Русь спіткала доля багатьох європейських держав.
Робота з картою
Зробіть порівняльний аналіз карт ««Київська Русь у ІХ –ХІ ст.» та «Роздробленість Київської Русі»:
Учитель підводить учнів до визначення причин феодальної роздробленості Русі.
Проблемне запитання учням класу
держав. Чи правильним буде твердження, що політична роздробленість є
закономірним процесом для тогочасної Європи?
Робота в групах
Об’єднайте учнів у три групи та розподіліть між ними завдання з опанування трьох частин тексту вказаного вище підручника:
Група І – Київське князівство;
Група ІІ – Переяславське князівство;
Група ІІІ – Чернігово-Сіверське князівство.
Кожна група на протязі 15-17 хв. заповнює відповідну графу в таблиці, потім обмін інформацією.
Питання для опрацювання |
Київське князівство |
Переяславське князівство |
Чернігово-Сіверське князівство |
Географічне положення (територія) |
|
|
|
Найбільші міста |
|
|
|
Характеристика господарства: а) сільське господарство б) ремесла в) торгівля |
|
|
|
Головні політичні події |
|
|
|
Культурні досягнення |
|
|
|
Відповіді на це запитання учні дають за допомогою прийому «Коло ідей».Учитель пропонує учням пригадати ознаки держави і підтвердити фактами твердження, що удільні князівства були державами в повному розумінні цього поняття. Характеризуючи форми відносин між князівствами учитель може ознайомити учнів із твердженням ряду істориків про те, що Русь не розпалася, а лише змінила форму державного устрою.
Робота з документом
Учитель пропонує учням за текстом вказаного вище підручника опрацювати фрагмент із «Слова о полку Ігоревім»:
«З ранку красного до вечора,
З вечора до світу ясного
Летять стріли гартовані,
Гримлять шаблі об шоломи,
Тріщать списи булатні
У полі невідомому,
Серед землі Половецької.
Чорна земля під копитами
Кістьми засіяна,
Кров’ю полита, —
Тугою зійшли тії кості
На Руській землі!
Бились день та бились і другий,
А на третій, в південну годину,
Похилились Ігореві стяги!
Тут брати розлучились
Над рікою Каялою бистрою.
Не стало вина кривавого,
Закінчили своє погуляння русичі,
Сватів своїх добре напоїли,
Самі полягли за землю Руську.»
Учитель повертається до проблемного завдання. Учні висловлюють свої міркування.