Кібербезпеки України та світу

Кібербезпеки України та світу. Викладач: Томко А. А

Поняття інформаційної безпекиінформаційна безпека — це стан захищеності інформаційного середовища суспільства, який забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.

  В залежності від виду загроз інформаційній безпеці інформаційну безпеку можна розглядати наступним чином :як забезпечення стану захищеності особистості, суспільства, держави від впливу неякісної інформації;інформації та інформаційних ресурсів від неправомірного впливу сторонніх осіб;інформаційних прав і свобод людини і громадянина.

Основними завданнями забезпечення безпеки вважаються: доступність, цілісність, що включає автентичність, а також конфіденційність. Кібербезпека є необхідною умовою розвитку інформаційного суспільства

Загрози інформаційній безпеціЗ технічної точки зору, залежно від результату шкідливих дій, можна виділити такі види загроз інформаційній безпеці:знищення та спотворення даних.отримання несанкціонованого доступу до секретних або конфіден-ційних даних;порушення або повне припинення роботи комп'ютерної інформаційної системи;отримання несанкціонованого доступу до керування роботою комп'ютерної інформаційної системи;

Загрози інформаційній безпеціКіберзлочинці сьогодні - «безстрашні, витончені і стійкі». До такого висновку прийшли автори доповіді компанії «Сіско» за підсумками дослідження сучасних умов ведення бізнесу. Дослідження виявило широке коло проблем, які виникають у компаній в боротьбі з кібератаками.

Загрози інформаційній безпецінесанкціонований доступ до інформаційних ресурсів та інформаційно-телекомунікаційних систем, наприклад у результаті цілеспрямованої хакерської атаки — дій, що спрямовані на порушення штатного режиму функціонування системи, порушення доступності її сервісів, отримання несанкціонованого доступу до конфіденційних відомостей, порушення цілісності даних тощо;

Загрози інформаційній безпеціінтернет-шахрайство, наприклад фішинг — вид шахрайства, метою якого є виманювання персональних даних у клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів з переказу або обміну валюти, інтернет-магазинів тощо;

Загрози інформаційній безпеціБоротьба з кіберзлочинністю відкрила нові можливості для ринку праці. За оцінками фінансового видання «Форбс», ця індустрія зросте з 75 мільярдів в 2015-му році до 170 мільярдів до 2020-го року.

Загрози інформаційній безпеціпотрапляння в інформаційну систему шкідливого програмного забезпечення:вірусівмережевих хробаківтроянських програмклавіатур-них шпигуніврекламних систем та ін.

Загрози інформаційній безпеціпотрапляння комп'ютера до ботнет-мережі (англ. botnet від robot і network — робот і мережа) через приховане встановлення програмного забезпечення, яке використовується зловмисникомдля виконання певних, найчастіше протиправних, дій з використанням ресурсів інфікованих комп'ютерів.

Загрози для мобільних пристроїв. Ви знаєте, що смартфони — це мобільні телефони, доповнені функціями персонального комп'ютера, зі своєю операційною системою та іншим програмним забезпеченням. Тому для смартфонів характерні ті самі загрози, що і для стаціонарних комп'ютерів: Як і стаціонарні комп'ютери, смартфони можуть потрапити до ботнет-мережі.віруситроянські програмимережеві хробакирекламні модулі та ін.

Загрози для мобільних пристроїв. Найчастіше смартфон постійно увімкнений, має підключення до мережі Інтернет, завжди розташований поруч із власником, містить різноманітні пристрої введення/виведення:мікрофонвідео-камеру. GPS-навігатор та ін. Зі смартфоном нерідко зв'язані грошові рахунки — в оператора мобільного зв'язку або банківські рахунки. Усе це підсилює небезпеку.

Загрози для мобільних пристроївІснують шпигунські програми, які зловмисники використовують для шпигування за користувачем смартфона. Використовуючи їх, можна:перехоплювати повідомлення про всі здійснені дзвінкипоказувати вміст СМС-листуванняпоказувати дані про відвідані сайтизнімати камерою телефона оточення користувачавизначати його місце розташуваннявключати мікрофон і записувати всі розмови

Президент України Володимир Зеленський своїм Указом № 447/2021 від 26 серпня 2021 року затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію кібербезпеки України». Кіберпростір — один з можливих театрів воєнних дій. Стратегія кібербезпеки України визначає пріоритети національних інтересів у сфері кібербезпеки, наявні та потенційно можливі кіберзагрози, цілі та завдання забезпечення кібербезпеки України з метою створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави. Стратегія кібербезпеки України визначає пріоритети національних інтересів у сфері кібербезпеки, наявні та потенційно можливі кіберзагрози, цілі та завдання забезпечення кібербезпеки України з метою створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави.

У цій Стратегії визначено, що «забезпечення кібербезпеки є одним з пріоритетів у системі національної безпеки України. Реалізація зазначеного пріоритету буде здійснюватися шляхом посилення спроможностей національної системи кібербезпеки для протидії кіберзагрозам у сучасному безпековому середовищі». Наголошується, що «кіберпростір разом з іншими фізичними просторами визнано одним з можливих театрів воєнних дій. Набирає сили тенденція зі створення кібервійськ, до завдань яких належить не лише забезпечення захисту критичної інформаційної інфраструктури від кібератак, а й проведення превентивних наступальних операцій у кіберпросторі». РФ залишається одним з основних джерел загроз національній та міжнародній кібербезпеціНадана оцінка діям країни-агресора, адже «Російська Федерація залишається одним з основних джерел загроз національній та міжнародній кібербезпеці, активно реалізує концепцію інформаційного протиборства, базовану на поєднанні деструктивних дій у кіберпросторі та

інформаційно-психологічних операцій, механізми якої активно застосовуються у гібридній війні проти України». Прогнозується зростання інтенсивності міждержавного протиборства й розвідувально-підривної діяльності у кіберпросторі. Розширюється коло держав, які намагаються сформувати власну кіберрозвідку, оволодіти сучасними технологіями розвідувально-підривної діяльності у кіберпросторі, посилюють державний контроль за національними сегментами мережі Інтернет. При цьому поширюється інструментарій та посилюється тенденція здійснення розвідувально-підривної діяльності у кіберпросторі шляхом залучення спецслужбами окремих держав, насамперед Російської Федерації, міжнародних хакерських угруповань для реалізації кібервпливу. У Стратегії також наголошується, що використання кіберпростору терористичними організаціями набуває глобального масштабу

Основні виклики для України. У Стратегії визначені основні виклики та загрози для України у сфері кібербезпеки. Основні виклики для України у сфері кібербезпеки:активне використання кіберзасобів у міжнародній конкуренції;змагальний характер розвитку засобів кібербезпеки в умовах швидких прогресуючих змін інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема хмарних та квантових обчислень, 5 G-мереж, великих даних, Інтернету речей, штучного інтелекту тощо;мілітаризація кіберпростору та розвиток кіберзброї, що дає можливість приховано проводити кібератаки для підтримки бойових дій і розвідувально-підривної діяльності у кіберпросторі;вплив пандемії COVID-19 на економічну діяльність та соціальну поведінку, що спричинив стрімку трансформацію і організацію значного сегмента суспільних відносин у дистанційному режимі з широким використанням електронних сервісів та інформаційно-комунікаційних систем;упровадження нових технологій, цифрових послуг та механізмів електронної взаємодії громадян з державою, що здійснюється безсистемно в частині заходів з кібербезпеки та без належної оцінки ризиків.