"Кібербулінг - більше, ніж неприємний коментар"

«Кібербулінг – більше, ніж неприємний коментар»315

Що таке кібербулінг та в чому його небезпека У сучасному світі Інтернет є невід'ємною частиною життя суспільства. З одного боку, це засіб розвитку людини, а з іншого - ситуація підвищеного ризику зіткнення з певними загрозами. Зокрема, віртуальне інтернет-середовище і новітні технічні засоби створили можливості для поширення нового виду насильства - кібербулінгу. Його жертвами найчастіше стають діти та підлітки, оскільки вони є найактивнішими користувачами.

Кібербулінг - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою принизити людину з використанням сучасних електронних технологій Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, соціальних мереж) та інших засобів електронної техніки - мобільних телефонів та інших ґаджетів. Наслідками кібербулінгу є такі дії, як розповсюдження особистої інформації (правдивої або фейкової),розсилка фото та відео образливого характеру, погрози та приниження. Жертви цих нападів зазнають великої психологічної шкоди, що може призвести до депресії, тривоги, низької самооцінки та навіть трагічних наслідків.

Соціально-психологічна структура кібербулінгу Типовий кривдник (булер):- відчуває потребу панувати і підкорювати інших;- імпульсивний, зухвалий та агресивний;- позбавлений співчуття;- закомплексований. Типова жертва:-полохлива, вразлива, замкнута, сором’язлива;-часто має низьку самооцінку;-схильна до депресії;-часто не має друзів, основна комунікація – через мережу Інтернет («Інтернет—залежна») Типовий спостерігач:- людина, якій цікаво переглянути (підглянути) компрометуючу інформацію та її вплив на жертву.

Види кібербулінгу: Нападки – постійні виснажливі атаки, регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато смс-повідомлень, постійні дзвінки) з перевантаженням приватних каналів комунікації. Образа (флеймінг, тролінг) – обмін короткими, гнівними та запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Найчастіше відбувається у відкритому публічному просторі мережі Інтернет(в чатах, дискусійних групах, на форумах ).

Наклеп – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, а й групи. Самозванство – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її особисті дані (логіни та паролі до акаунтів, соціальних мереж, блогів, сайтів, пошти), а потім здійснює негативну комунікацію. Від імені жертви без її відома відправляються ганебні і провокаційні листи її друзям, знайомим та рідним.

Ошуканство – отримання конфіденційної персональної інформації (текстів, фото, відео) для власних цілей, передачі третім особам або розповсюдження її в публічну зону Інтернету чи поштою тому, кому вона не призначалася. Відчуження (ізоляція) – онлайн-відчуження, виключення з груп (чати однокласників, групи в соціальних мережах),відсутність швидкої відповіді на миттєві повідомлення чи електронні листи. Виключення у віртуальному середовищі наражає на серйозні емоційні негаразди, аж до повного емоційного руйнування дитини. Сприймається жертвою як «соціальна смерть».

Кіберпереслідування – злочинець вистежує жертву віртуально через мережу Інтернет і отримує для себе інформацію про час, місце і усі необхідні умови для скоєння нападу, побиття, зґвалтування чи іншого реального злочину. Хепі-слепінг – насильство заради розваги. Реальні напади на жертву, які знімають на відео для подальшого розміщення в мережі Інтернет.

Ознаки кібербулінгу:обов'язково активні дії ;може бути персоніфікованим та анонімним (коли жертва не знає, хто є кривдником);здійснюється з використанням електронних технологій;швидко розповсюджується у віртуальному світі, від нього неможливо сховатися (на відміну від реального булінгу) ;може включати в себе деякі види фізичних знущань, наприклад, бійки і цькування, з метою подальшого поширення відео та фото в мережу Інтернет;спрямований на завдання психологічної шкоди людині.

Форми прояви кібербулінгу:відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;розповсюдження (спам) відео та фото порнографічного характеру;троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн- іграх );демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн- ігор;cтворення груп ненависті до конкретної дитини;

пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу “Синій кит”);створення підробних (фейкових) сторінок у соцмережах, викрадення даних для формування онлайн-клону;надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям);пропозиції до дітей надсилати їх особисті фотографії відвертого характеру та заклик до сексуальних розмов чи переписок за допомогою месенджерів.

Основні причини кібербулінгу:бажання завоювати авторитет в очах друзів та однолітків, стати «популярним»;бажання привернути увагу дорослих ;компенсація за особистісні невдачі;помилкове уявлення про те, що агресивна поведінка допустима;нудьга;заздрість, злість, жорстокість, підлість;тиск та жорстоке поводження батьків.

Поради «Як навчити дитину захищатися від кібербулінгу?» Роз’ясніть, що таке кібербулінг: Поясніть дитині, що кібербулінг – це будь-яка форма знущань за допомогою електронних пристроїв. Створіть правила користування інтернетом: Встановіть чіткі правила користування інтернетом і соціальними мережами. Навчіть дитину ігнорувати провокації: Поясніть дитині, що найкраща відповідь на кібербулінг – це ігнорування. Зберігайте докази: Навчіть дитину зберігати докази кібербулінгу (скріншоти, повідомлення). Блокуйте агресорів: Поясніть дитині, як блокувати агресорів у соціальних мережах. Не відповідайте на провокації: Навчіть дитину не відповідати на провокації, оскільки це може тільки погіршити ситуацію. Звертайтеся по допомогу: Навчіть дитину звертатися за допомогою до дорослих, якщо вона стала жертвою кібербулінгу.

Профілактика кібербулінгу – це спільна відповідальність батьків, вчителів і всієї спільноти. Тільки разом ми зможемо створити безпечне середовище для дітей.