КИДКИ В КОШИК В ГРІ БАСКЕТБОЛ

КИДКИ В КОШИК  (Модуль баскетбол. Теоретичні відомості. )

Підготовка до виконання кидка складає основний зміст гри команди в нападі і попадання в кошик - її головна мета. Для успішної участі в змаганні кожен баскетболіст повинен не тільки уміло застосовувати передачі, ловлю і ведення м'яча, але і точно атакувати кільце, виконуючи кидки з різних початкових положень з будь-яких дистанцій при протидії суперників. Зміна обстановки гри і прагнення використати кожен зручний момент для атаки визначають необхідність володіння різноманітним арсеналом способів виконання кидка з урахуванням індивідуальних особливостей гравця.

У кидку з-під щита з незручних положень застосовується обертання м'яча навколо вертикальної осі. Це дозволяє вільніше обрати точку віддзеркалення від щита, не обмежуючись його частиною, розташованою безпосередньо над кільцем, повніше використати простір за щитом для проходу і кидка.

 Кидки з середніх і дальніх дистанцій доцільно виконувати сильною рукою. Кидки поблизу кошика треба вміти виконувати як правою, так і лівою рукою. Траекторію польоту м'яча вибирають залежно від дистанції, зросту гравця, висоти його стрибка і активності протидії високорослого захисника. При кидках з середніх (3-6,5 м від кільця) і дальніх (понад 6,5 м від кільця) дистанцій краще всього обирати оптимальну траєкторію польоту м'яча - параболу, при якій найвищий рівень м’яча над кільцем приблизно 1,4-2 м. При більш навісній траєкторії дещо подовжується шлях м'яча, що знижує точність кидка. Чим більша дистанція, тим більша повинна бути амплітуда рухів під час замаху, могутнє завершальне зусилля при випусканні м'яча.

 У загальній структурі конкретного виду кидка в кошик виділяють три фази: підготовчу, основну і завершальну. Якщо в підготовчі рухи гравець може внести деякі зміни залежно від зовнішніх чинників без помітної шкоди для точності прийому, то основні рухи повинні відрізнятися стабільністю і раціональною варіаційністю в межах рішення конкретних завдань, обумовлених установкою на кидок. Ці установки можуть бути направлені на регулювання:

 • точки замаху (від плеча, знизу, над головою, за головою);

• точки випуску м'яча (попереду себе, високо над головою);

 • швидкості виконання;

• висоти траекторії польоту м'яча.

Кидок двома руками від грудей переважно використовують для атаки кошика з дальніх дистанцій, якщо немає активної протидії захисника.

Кидок двома руками зверху доцільно виконувати з середніх дистанцій при щільній опіці суперника.

Кидок двома руками знизу виконують переважно при стрімких проходах до щита і атаках кільця в затяжному стрибку захисника, що під руками накриває м'яч.

Кидок двома руками зверху вниз все частіше починають використовувати гравці високого зросту з відмінною стрибучістю. Перешкодити цьому способу  кидка суперник майже не в змозі, оскільки м'яч летить тільки по низхідній, дуже короткій траєкторії з великою швидкістю.

Кидок однією рукою від плеча - поширений спосіб атаки кільця з місця з середніх і дальніх дистанцій. Часто спортсмени використовують його також як штрафний кидок.

Кидок однією рукою зверху використовують частіше за інші способи для атаки кошика в русі з близьких дистанцій і безпосередньо з-під щита.

Кидок однією рукою зверху в стрибку (кидок в стрибку) - основний засіб нападу в сучасному баскетболі.

Кидок однією рукою «гаком» часто використовують центрові гравці для атаки кільця з близьких і середніх дистанцій при активній протидії високорослого захисника.

Кидок однією рукою знизу застосовують приблизно у таких же ситуаціях, що і обома руками знизу в стрибку. Крім того, деякі центрові гравці з успіхом використовують цей кидок у поєднанні з поворотом і фінтами у боротьбі поблизу щита суперника.

 Добивання м'яча. У ряді ігрових положень, коли м'яч відскакує від щита після невдалого кидка або пролітає поблизу кошика, у гравця немає часу для приземлення з м'ячем, прицілу і кидка. У таких випадках слід добивати м'яч в кільце в стрибку двома руками або однією.