Кіммерія. Скіфія. Племена, що проживали на території України в стародавні часи

Кіммерія. Скіфія. Підготувала вчитель історії Михалковська В. В.

Кіммерійці – перше плем’я на території сучасної України, про яке ми знаємо не лише з археологічних джерел і яке відомо за назвою. Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом. Геродот Гомер

Відкриття сучасних археологів засвідчують, що на землях України перехід до залізного віку розпочався у ХІІ ст. до н.е. У цей час посушливий клімат призвів до неврожаїв, у степовій частині українських теренів стало неможливо займатися землеробством. Саме в цей час зі сходу на південь нашої країни прийшли народи, які вели відмінний від землеробів спосіб життя…

Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Вели кочовий спосіб життя, жили в кибитках. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена.

У 720-х рр. до Р. Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону –Ассирією одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.

Нам мало відомо про військову організацію кіммерійців, однак щоб вести успішні війни з могутніми близькосхідними державами, треба було мати потужні збройні сили. Судячи з зображень та свідчень письмових джерел, зовнішній вигляд та спосіб ведення війни у кіммерійців мало відрізнявся від пізнішого скіфського. На чолі війська кіммерійців, так само як і їх племен, стояли царі. Кіммерійці застосовували новаторську на той час техніку бою – верхи на коні. Основу тогочасних армій складала піхота, а коні використовувалися у колісницях та обозах; ймовірно, від кіммерійців техніку кінного бою перейняли ассирійці, а від тих – решта народів Стародавнього Сходу. Кіммерійські вершники могли стріляти з лука на ходу, колоти списом та рубати мечем з коня. Кіммерійцям був відомий і “скіфський спосіб” стріляння з лука – з-за спини, під час відступу чи втечі.

 Вважають, що кіммерійці були витіснені з Північного Причорномор’я до Закавказзя та Малої Азії скіфами на рубежі VIII–VII ст. до Р. Х. Існує припущення, що частина кіммерійців не залишила причорноморських теренів і оселилася у горах Криму (Таврики); місцеве населення було відоме античним авторам під назвою таврів. Ймовірно, частина кіммерійців залишилася у північно-причорноморських степах, була підкорена скіфами та поступово перейняла їхню культуру. 

Елліни оповідали, що одного разу Геракл, коли гнав Геріонову худобу, забрів у землю Гілея, що була ще безлюдна. Прокинувшись після сну, він побачив, що худоба зникла. Обійшовши всю ту землю у пошуках худоби, зайшов до країни, що зветься Лісистою. Там у печері зустрів діву-змію (Богиня зі зміями). Вона сказала що худоба в неї, але віддасть її лише після того, як Геракл з нею залишиться. У неї з'явилося троє синів. Одного назвала Агафірсом, іншого Гелоном, а молодшого Скіфом. Вона таки віддала худобу Гераклу і запитала хто з синів має залишитись на цій землі, а хто піти, коли подорослішають. Геракл натягнув лук і сказав, що той з трьох синів, хто досягнувши дорослого віку подужає натягнути лук, той має залишитись. Двоє синів — Агафірс і Гелон не могли впоратися із завданням натягти лук Геракла, і мати вигнала їх з країни. Молодшому ж, Скіфу, вдалося виконати завдання, і він залишився в країні. Від цього Скіфа, сина Геракла, ведуть рід всі скіфські царі.

Основні заняття скіфів. ЗЕМЛЕРОБСТВОСКОТАРСТВОРЕМЕСЛО, ТОРГІВЛЯВИРОЩУВАЛИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ, ОБРОБЛЯЛИ САДИКОЧОВЕ СКОТАРСТВО. РОЗВОДИЛИ ОВЕЦЬ, КОНЕЙ, КОРІВ. ЗАЙМАЛИСЯ ЮВЕЛІРНОЮ СПРАВОЮ(ПЕКТОРАЛЬ). ГОНЧАРСТВО, ТКАЧТВО, КОВАЛЬСТВО, ВИЧИНКА ШКІРИ.

РЕЛІГІЯ - ЯЗИЧНИЦТВО

Чим уславилися скіфські воїни. Влітку 513 року до н. е., збудувавши мости через Босфор і Дунай, могутній перський цар Дарій І Великий вдерся в межі Скіфії з величезним військом. Підійшовши до Борисфену і не побачивши скіфів, які б покірно його зустрічали, Дарій направив до їхнього царя Іданфірса гінця з вимогою підкоритися і стати його данниками.

На той час у скіфів не було писемності, але у відповідь вони все ж таки передали Дарію свого листа, який складався з кількох предметів: птаха, миші, жаби і п’яти стріл. Спочатку Дарій нічого не зрозумів, та завдяки своєму раднику Гобрію цар зміг «прочитати» скіфського листа. Воно значило наступне: «Якщо ви, перси, не улетите на небеса, як птахи, не сховаєтесь у землі, як миші, або не пострибаєте в озера, як жаби, то ви не повернетеся звідси живими, будучи вражені цими стрілами».

Дарій не дослухався до попередження і повелів війську йти у наступ. Та скіфи виконали свою обіцянку. Вони зробили так, що земля почала горіти під ногами загарбників. Не маючи достатніх сил аби вступити з персами у відкритий бій, скіфи використали тактику відступу, заманюючи супротивника вглиб країни. На своєму шляху вони засипали колодязі і джерела, спалювали траву і дерева. Все своє майно і сім’ї скіфи відправили далеко на північ. По ночах скіфські воїни робили вилазки і знищували сонних ворогів. Зрозумівши безперспективність завоювання Скіфії, цар Дарій з ганьбою був змушений тікати з непокірної країни, спалюючи за собою усі мости, а у спини його вояків летіли скіфські стріли. Геродот пише, що з тих пір у всьому світі скіфи отримали прізвисько непереможних.

Дякую за увагу!