Китай та Японія в XVI—XVIIІ ст.

Китай та Японія в XVI—XVIIІ ст.

План уроку. Китай в епоху Мін.Імперія Цин. Об’єднання Японії. Самозакриття Країни Вранішнього Сонця.

Китай в епоху Мін (1368-1644)Укріплення китайської економікисільське господарствомісторозширилися посівні площіпокращилася техніка землеробствадіяла налагоджена система штучного зрошенняпроцвітали торгівля й ремеслапрацювали великі мануфактури

Конфуціанство Із давніх-давен у Китай проникали різні релігії, у тому числі християнство та іслам. Але панівною стало конфуціанство, назване так за ім’ям його засновника Конфуція (Кун-фу-цзи - мудрець Кун)Конфуцій

Конфуціанство. Основачесність, справедливість, вірність обов’язку, відданість. Необхідні умовишанування батьків, повага до старших, турбота про молодших, щирість і гуманність. Велика рольнавчанню, тому що воно вдосконалює людину

Конфуціанство внесло в життя китайців чіткий порядок. Кожний мусив знати своє місце в суспільстві і не виходити за встановлені межі. Навіть вигляд одягу - вишиті на вбранні квіти чи тварини, вид головного убору чи пояса - мав підкреслювати становище людини. Звичайним людям (селянам, ремісникам, купцям) заборонялося носити коштовності, прикрашати свої будинки і навіть користуватися дорогим посудом. Покора імператору була беззаперечною.

Війна проти Японії на землях Кореї стала останньою значною перемогою імперії Мін. Війна коштувала Китаю великої крові і спустошила державну казну. Для отримання грошей уряд збільшив податки. Масове розорення селян і голод призвели до Селянської війни 1628-1644 рр. Ватажок Лі Цзи-чен у 1644 році захопив Пекін. Династія Мін припинила існування

Лі Цзи-чен звільнив селян від податків, а гроші, потрібні для утримання війська, стягував з багатіїв. Правління самопроголошеного імператора тривало всього 42 дні. Налякана повстанням знать звернулася по допомогу до вчорашніх ворогів - маньчжурів. Ті з готовністю відгукнулись і разом з мінським військом розбили повстанців. Але після перемоги маньчжури заявили, що забрали Китай у бунтівників, а не в народу, і відмовилися залишити країну. Так прийшла до влади маньчжурська династія Цин (1644-1911).

Імперія Цин (1644-1911)На чолі держави. Маньчжурський імператор (богдохан)Вищі посади. Маньчжурська знать. Династія Цин противилася зростанню європейського впливу і перейшла до політики «закриття» своїх територій для іноземців. У 1757 р. за наказом богдохана було закрито для іноземної торгівлі всі морські порти Китаю, крім Гуанчжоу (Кантона)

Об’єднання ЯпоніїЯпонія — це країна, яка свято дотримувалася традицій і в той самий час активно сприймала від інших усе те, що могло стати корисним. Країна розташована на чотирьох островах — Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю. Земля здебільшого була у власності князів (дайме)

Формально на чолі державиІмператор (Небесний Володар)Фактично на чолі держави. Сьогун («великий полководець, який підкорює варварів»)ФункціїФункціїВоєнна. Поліцейська. Управління державоюроль верховного жерця японської релігії Синто (синтоїзму)Синтоїзм, або Синто (шлях богів), — релігія, яка передбачала вірування у добрих і злих духів, а також обряди, за допомогою яких японці намагалися умилостивити духів.

На початку Нового часу в Японії продовжував існувати суворий поділ суспільства на стани. Населення поділялося на чотири стани. Воїни. Селяни. Ремісники. КупціНе входили до жодного зі станів: Парії — недоторкані, які виконували найбруднішу роботу. Придворні, священики, лікарі та вчені

У становій системі існувала чітка ієрархія. Самураї Належність до цього стану передавалася у спадок. До нього входили: воїни, князі, чиновники. Селянимали годувати самураїв. Привілей: носити два мечі та отримувати пайку рису. Не могли залишити своє господарство. Рис селяни вирощували лише для самураїв. Ремісники Жили переважно в містах і обслуговували, як правило, потреби самураїв. КупціСтавлення до них було принизливим

У результаті тривалих міжусобних війн Японія розпалася на окремі князівства. Понад століття між ними йшла невпинна кровопролитна боротьба, яка виснажувала сили народу і супроводжувалася його численними повстаннями. Змінити ситуацію і повернути Японію до мирного життя могли тільки її об’єднання та зміцнення центральної влади. Землевласник Ода Нобунага (1534-1582) розгромив своїх головних противників і став фактичним главою Японії. Нобунага зупинив міжусобиці на значній частині територій Японії, але сам загинув. Об’єднання країни продовжив Тойотомі Хідейосі (1536-1598). Він став одноосібним правителем Японії

Тойотомі Хідейосі Правляння Тойотомі Хідейосі Були випущені нові золоті та срібні грошіЗросли площі оброблюваних земель і врожаїЗаохочувався розвиток ремесла і торгівліЗовнішня політика Японії стала дуже агресивною. Це не принесло успіху: війна проти Кореї закінчилася для Японії ганебним миром. Невдоволена таким результатом знать, скориставшись смертю Хідейосі, підняла заколот

Крапку в міжусобній війні поставив Іеясу Токугава (1542-1616)Іеясу Токугава В 1603 р. оголосив себе сьогуном. Прибічникам роздав землі В противників відібрав частину чи все майно. Епоха, коли правили спадкоємці Іеясу, тривала 264 роки і відома як сьогунат Токугава (1603-1867)XVII ст. Із «Заповіту» Іеясу Токугава. Сьогун має остерігатися, щоб його не вводили в оману родичі. Правителі повинні поводитися відповідно до своїх прибутків і не розкошувати. Впровадженням шкіл і поширенням освіти слід зробити Японію відомою. Якщо правитель не знає труднощів свого народу, а народ не знає турбот свого правителя, то заворушення виникнуть самі по собі. Якщо правитель людинолюбний, то держава немає турбот. Якщо хтось із моїх нащадків зрадить ці правила, то тим самим виявить свою нездатність бути сьогуном. Це вже не буде мій гідний нащадок.

Самозакриття Країни Вранішнього Сонця. Японія підтримувала зовнішні зв’язки з народами шістнадцяти країн. Першими прибулими в Японію європейцями стали португальціСлідом за ними з’явились іспанці, голландці та англійці. Торгівля з ними розвивалася бурхливо і приносила великі прибутки всім учасникам. XVI ст. З «Японських листів» єзуїта Франціска Ксав’єЯпонці дуже товариські, доброзичливі, не злобні, цінують честь і гідність, ставлячи їх понад усе. Здебільшого вони бідні, але бідність тут не зневажається... Японці високо цінують зброю і дуже покладаються на неї... Вони не дозволяють собі звертатися до будь-кого образливо та зневажливо. Люди поводяться гідно, з великою повагою ставляться один до одного.

Якось один іспанський моряк похвалявся в японському порту, що володіння короля Іспанії постійно розширюються. Коли його спитали, чому так відбувається, іспанець відповів, що «спочатку приходять місіонери, а потім солдати короля». Про це негайно доповіли сьогуну Хідейосі той відреагував миттєво: усіх місіонерів змусили покинути країну. Сьогуни династії Токугава контакти з іноземцями звели до мінімуму. Заборонили не лише християнство, а й в’їзд іноземців до ЯпоніїВиняток було зроблено лише для голландців, які допомогли придушити потужне селянське повстання, та для сусідів-китайців. Самим японцям під загрозою смертної кари не дозволялося залишати межі батьківщини, а також будувати великі, придатні для далекого плавання корабліу 1639 р. Японія завершила перехід до політики самоізоляції від зовнішнього світу

«Самозакриття» Японії тривало 215 років і врятувало її від європейського колоніального поневолення. Але в умовах, коли в Європі розгортався промисловий переворот, ізоляція прирекла країну на технічну відсталість.

Дякую за увагу!