Класна година "Свято Стрітення"

 

Тема: Свято Стрітення

 

Мета: розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні;  розвивати   пізнавальні інтереси; виховувати дружбу, любов до рідної мови, Батьківщини, шанобливе ставлення до історії українських свят.

Обладнання: вишиті рушники, підсвічник зі свічкою, відео- та звукозаписи, демонстраційний та ігровий матеріал.

 

                                                 Хід заходу

Діти.

1.  День чарівний, справжнє диво,

      В залі посмішок багато,

      Тут так ладно і красиво,

      Бо у нас сьогодні свято.

2.   Добрий день, вам люди добрі,

      Що сидять в нашій господі.

      Раді з святом вас вітати,

      Щастя і добра бажати.

Відео «Стрітення»

 

Ведуча.

•       А в народі з прадавен «Стрітення» вважають святом зустрічі зими з весною.                                                               Під пісню  «Стрітення» діти заходять до зали

 

Ведуча.

• Сьогодні свято Стрітення.

 У церквах на Стрітення освячували воду і свічки – вони вважалися цілющими, слугували сімейними оберегами і захищали людей від грізних сил природи: бурі, грому, блискавки, оберігали від лиха й хвороб. Їх тримали в хаті цілий рік.

 

Ось і ми запалимо свічку – хай вона захистить наш край, всю нашу рідну землю, наші родини, наш клас від біди та лиха…

•       Цього дня, за переказами, зима з весною не лише зустрічаються, але і змагаються. Хто з них переможе, той і буде до кінця місяця господарювати.

Якщо зима переможе, то довго ще буде холодно, а якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло.

Сьогодні ми станемо не лише свідками зустрічі Зими і Весни, але й будемо їм допомагати змагатися.

(Чути звуки заметілі)

 

1.В цьому році зима по нашім краї

Без санчаток роз’їжджає.

Снігу довго ми чекали,

Все в віконце виглядали.

 

 

2.       Де не гляну я – надворі,                                

               Ну, не бачу білий колір!

               Ліс і поле, і діброви  

               Не дочекались білої обнови!

 

3. Дощ ішов безперестанку,

          Зима була лише із ранку!

          Останніми днями – морозом пригрозила,

          Та більш вітрами нам нахолодила.

 

(Всі разом) Не мети, не мети вже, зимонько, снігами                                                                                                

                   А краще - приходь до нас з піснями!

 

(Чути звуки заметілі)

 

Зима. Це хто тут кличе мене?

          Іду – іду!

          Снігу намету.

          З вами разом потанцюю,

          Бо ще силу свою чую.

                                                        Пісня «Жартувала зима»

 

• Рада я вас бачити. Люблю маленьких розважати, погратись з ними.
• Скажіть, а чи ви любите мене?
• Чи весело вам було зі мною, Зимою?

Тож, давайте покатаємося на санчатах…

                                                     Гра «Катання на  санчатах»

 

Ведуча.

• Добре, Зимонько, нам було з тобою весело. Та вже Весна не за горами.

Зима.

• Хіба прийшов час мені з Весною зустрічатися? Я ж тільки нещодавно до вас завітала...

Ведуча.

• Хто ж тобі винен, що ти так довго йшла до нас. Але сьогодні ж Стрітення. Саме сьогодні Зима з Весною зустрічаються і міряються силами.

Зима.

•  Ой! Я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну, що ж позмагаємось із Весною. Подивимось чия візьме. Кличте Весну.

Ведуча.

• Перш ніж ми покличемо Весну, давайте для Зими стежку снігом вистелемо, а весні вінок сплетемо..

Гра «Стежка для Зими» і «Вінок для Весни»

 

Зима. Яка чудова сніжна стежка!

Не прийде Весна сюди!

Всюди будуть холоди!

 

                            (Чути звуки заметілі)

Весна.

            Бач, як розійшлась Зима.

            Хоче царювать сама.

            І нікого не боїться...

            Ох і лютая сестриця! 

Вже пора іти  на зустріч,

Та доріг ніде нема!

Все засипала Зима!

              Підемо ми по річках,

              По струмках і потічках.

              Все, як скло, навкруг блищить.

              Я ступлю - почне все жить.

Ведуча.

- Дякуємо тобі, зимонько, що, накінець, ти завітала до нас із снігом, з морозами.     

 Принесла стільки радості дітворі.

 Але всьому свій час і пора. Бо в лютому, кажуть, сонце йде на літо, а зима - на мороз.

Діти.

1.Зимо, Зимонько, царице!

Йде сюди твоя сестриця!

Ступить де, там скрізь вода.

Чую, буде нам біда!

2. Весна іде, Весна іде!

    Весну вітайте, діти!

    Вона пісні нам принесе,

    Вінки, чудові квіти.

 (Музика)

Весна. А ось і я – Весна – красна.

            Куди ступлю, там сонце сяє,

            Усе навколо оживає,

            Іду, пробуджую від сну

            Всю землю чарівну!

 

3. У кожної пори року свій час на землі.

Це знають усі: і старі, і малі -

          Весна знову прийде,

          І буде тепло.

Проснеться природа,

          Розквітне зело.

          Хай в світі завжди так буває

          Добро - зло перемагає!

(Ведуча  бере за руки Весну та Зиму) 

• Зимонько, Веснонько!

           Не сваріться!

           Ви несете радість людям.

           Помиріться!

4. Ти вже, Зимонько, стомилась,

    Бо старанно потрудилась.

    Тобі треба відпочити,

    І Весні вже шлях звільнити.

Зима.

•  Але на прощання хочу пограти з вами і повеселитись…

Гра з сніжинками

 

• Ох, як гарно діти грали! Бачу не хочуть, щоб я їх покидала, ще не награлися вони снігом…
• Сама винна, що довго не приходила.       

                                       Пісня-хоровод «Ой, минула вже Зима»

 

Ведуча.

• Що ж, Зимонько, час тобі прощатися з нами…

Зима.

•  Буде так, якщо виконаєте, ще одне випробування. Давай, Весно, загадаємо загадки дітям. Цікаво, чи здогадаються: про кого з нас вони?

Весна.

• Нехай буде по-твоєму, і на цьому кінець твоїм випробуванням.

 

Загадки:

Зима.

 Впаде з неба – не розіб’ється,

          Впаде у воду – розпливеться.         (Сніг).

 

Весна.

 Що взимку росте догори коренем? (Бурулька)

 

Зима.

 Без сокири, без долота, а мости будує.   (Мороз).

 

Весна.

 Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують,

          а другого всякий чує, але не бачить.      (Блискавка і грім).

 

Зима.

 Вдень вікно вибите, а вночі вставлене.   (Ополонка). 

 

Весна.

 Зоря-зоряниця, молода дівиця,

гуляти ходила, сльозу зронила,

місяць бачив – не підняв,

сонце бачило – підняло.      (Роса).                                                                                                                                                      

 

Весна.

• Зимонько, знають дітки все і про тебе, і про мене. Але вже скоро пригріє сонечко, з’являться квіти, і ти сама зараз побачиш, як всім подобається дарувати квіти…

 

                                                               ( Гра з квітами )  

 

 

Зима. Що ж прощавайте, любі діти!

           За зиму ви подорослішали,

           Пішли на користь і мороз, і сніг.

           І щічки ваші так порожевіли,

          Неначе маки розцвіли на них!

          Прощавай і ти, Весна – красна,

          Прощаюсь з вами усіма.

          Здорові будьте! Через рік я знову

          Свою вам казку принесу зимову!

• На згадку про мене ось вам подарунки. Малюйте зиму, зимові пейзажі, не забувайте мене.   (Дарує подарунки)

Весна.

Ось і пішла від нас Зима…

А я помандрую лугами, лісами,

Встелю землю килимами.

Заквітчаю різним зелом,

Щоб усім було весело.

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я вам навію.

Щоб щасливими зростали,

Щоб українські звичаї пам’ятали.

Ведуча.

• У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись до зустрічі весни, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям. Щоб росли здоровими і щасливими. Вважали, що саме птахи на своїх крилах приносять весну із далекого краю, проганяють люту зиму.

Весна.

- Я спекла для вас печиво - жайворонків. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася зі сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає, що весна настала.

                               (Під звукозапис співу жайворонка Весна роздає дітям печиво).