Класне родинне свято " Світи нам, Великодню!"

Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; розкрити зміст свят; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Обладнання: зал прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, композиціями на платівках, крашанками, писанками.

Хід заходу:

Вчитель. Доброго дня, дорога родино! Сьогодні ми поговоримо з Вами про величне християнське свято – ВЕЛИКДЕНЬ.

1 учень: Встає над світом сонце променисте
І будять всіх замріяні гаї…
Краса ж яка!.. Хай  небо буде чисте!
Дарує людям світ пісні свої…

 2 учень: Дзижчать комашки різні над квітками,
Десь вітерець співає у гіллі,
Хай лине наша пісня між зірками…
Іде весна чарівна по землі!

          (хореографічна композиція  «Дівчина-Весна»)

1-й ведучий:  Серед християнських весняних свят особливою врочистістю й радістю виокремлюється свято  Пасхи - Великдень.

2-й ведучий:  Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний а Великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.

1-й ведучий:  Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: «А що ти зробив?»  У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого.  Христос Воскрес ! Радійте!

2-й ведучий:  Останню неділю перед Великоднем називають Вербною…

У цей день святять вербу. Верба - одна з найулюбленіших дерев у народі. Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо  гріх не піти до церкви, як святять вербу.

1-й ведучий:  Повертаючись додому били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є,  за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.

 7 учень:

Верба б’є, не я б’ю,

За тиждень - Великдень.

Будь велика, як верба,

А здорова, як вода,

Будь багата, як земля,

І красива, як весна!

( пісня «Весняні котики», співають дівчатка класу)

1-й ведучий:  Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено.  Готувалися до нього  заздалегідь.
2-й ведучий:   Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

1-й ведучий:   Весь тиждень прийнято називати Великим, або Страсним, Білим або Чистим тижнем.
2-й ведучий:  Кожен день цього тижня має своє призначення:

(виходять  6 учнів)

1. Понеділок
   Понеділок білить хату
   любить, певно, працювати:
   і кути побілить й стелю,
   щоб Великдень був веселий!
2. Вівторок
   Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:
   чисто-начисто підлогу -
   шури-шури! – тре завзято
   наш вівторок довгоногий.
3. Середа
   Пишна пані середа і пере, й прасує.
   До Великодня, ще б пак, хату облаштує!
4. Четвер
   Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся
   ще до сходу сонця начисто скупався.
5. П’ятниця
   П’ятниця пече паски –господиня вміла:
   склянки зо три молока до цеберка влила,
   трохи борошна, яєць, додала й ванілі,
   щоби пригощати всіх вранці, у неділю.
6. Субота
   У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,
   ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

1-й ведучий: 

 Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, жайворонків.

 

Пісня-сварка Уляни і Мотрі (інсценізація):

Мотря. Ой, Уляна, Уляна, в тебе в хаті погано!
Уляна. Брешеш, брешеш, сусідко, що в мене в хаті гидко!
Мотря. Горщики під лавкою поросли отавкою,
             Мисочки на полиці поросли печерицями.
Уляна. Чи ж я не хазяйка, чи не господиня?
            Сім днів хати не мела, печі не топила!
Мотря. Подивіться на неї, премудрую швачку,
             Віник на кілочку, а мисник – в куточку!
Уляна. Гарна я хазяйка, добра господарка!
           Як прийде Великдень, буде в мене гарно! (Прибирає кімнату)

 

Учень:

Лине пісня до небес, -

Це радіють діти,

Ради нас Христос воскрес,

Як нам не радіти.

Зникне хай тривога,

Й ви, дорослі, не мовчіть -

Славте з нами Бога.

Про це чудо із чудес

Хай почують всюди.

З мертвих нам Христос воскрес.

Веселіться люди!

(пісня про родину, Зуйкова Ірина)

2-й ведучий:  Радісне свято світлого Христового Воскресіння. Радіє на небесах і на землі суще. У ці дні відкривається небо. І якщо в людини чисті помисли, наміри то Бог неодмінно почує їх,  допоможе здійснитися. Так мовиться у давньому Християнському повір’ї . Згадаймо про це хоча б на Великдень. І хай торжествує над світом заповіт, який залишив людству воскреслий Христос «Возлюби ближнього, як самого себе».

1-й ведучий:  Воскресіння Христове – настільки велике свято, що супроводжується щорічними чудесами. Про чудо Воскресіння Христа з мертвих свідчить Благодатний вогонь, який щорічно у Великодню ніч загоряєть­ся в Єрусалимському храмі Воскресіння Христова, зведеному на місці поховання і воскресіння Спасителя. Виникнення цього вогню не можна пояснити.

2 ведучий:  Зі своєю появою Благодатний вогонь не обпалює, і його полум'я може торкатися тіла. Лише через певний час вогонь досягає своєї початкової температури.  Православний Єрусалимський Патріарх, одержавши благодатний вогонь, запалює ним свічки, які відразу роздає численним віруючим, які збираються в храмі. Чудесний вогонь справляє на всіх присутніх у храмі величезне враження й викликає радість.

(Перегляд відео «Благодатний вогонь»)

Учень:

Задзвонив воскреслий дзвін -

І розкрились квіти,

Йде народ з усіх сторін -

Як же не радіти?

Що Христос Воскрес для нас,

Сонце засіяло,

Що настав весняний час,

Зла - зими - не стало!

Розспівалися пташки,

Радісно, святково

Крила гори і горби

Знов трава шовкова!

На травичці веснянки

Там виводять в свято

Не пізнати: чи квітки,

Чи в квітках дівчата.

2-й ведучий:  Невід’ємна частина Великоднього свята - писанка. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок і крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Учень:

В хаті на осонні

Сяду на ослоні,

Сяду я скраєчку -

Розпишу яєчко.

Нумо, пензлик потанцюй

Гарну писанку малюй.

Буде небо і земля,

І ставочки, і поля,

Сильний і міцний дубок,

А на ньому - яструбок.

Буде в мене писанка -

Про Вкраїну пісенька.

(пісня «Квітуча Україна», виконують всі учні класу)

1-й ведучий:  Назва «писанка» походить від слова «писати». Крашанки - однотонні, а писанки «писані» малюнками, орнаментами. Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.

(виходять 2 учня)

1. Мені бабуся розповіла таку легенду.

Після смерті Христа сім іудеїв зібрались на банкет. Серед страв була смажена курка і зварені натвердо яйця. Під час банкету хтось сказав, що Ісус воскресне на третій день. На що господар дому заперечив : «Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне». Тієї самої миті яйця змінили свій колір, а курка ожила…

2. А я прочитала ось цю легенду.

Діва Марія, щоб розважити малого Ісусика, пофарбувала варені яйця червоною, жовтою, зеленою фарбами. Тому великодні яйця прийнято фарбувати не тільки в червоні кольори.

2-й ведучий:  Звичаї, вірування та ігри, пов’язані з писанками, що зберігаються в народі по нинішній день, указують, що писанки своєю традицією сягають глибоко в дохристиянські часи.

Послухайте повір’я, прислів’я та легенди, пов’язані з Великоднем.

(виходять 5 учнів)

1.На Великдень опівночі тварини говорять людською мовою.

2. .Боронь Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанки. Господиня враз шепотіла: «Сіль тобі в очах, кремінь у зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам».

3. Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

4. А моя бабуся мене вчила, що шкарлупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводились черв’яки.

5. Якщо дівчина дарувала парубкові писанку – це означало, що вона його вибирала. Дівчата малювали писанки, пускали з гори. Куди писанка скотиться, звідти буде суджений.

(Перегляд презентації « Великодні яйця»)

Вчитель:  Прийшла весна з квітками

Парубки з дівчатами

На гойдалках гойдаються

Писанками забавляються!

Запрошую Вас взяти участь у великодніх іграх!

1. Гра «Хто швидше перенесе яєчко в ложці (з кошика в кошик)»
2. Гра «У СЛІПЦЯ». Двом дітям зав'язують очі, декілька раз обертають на місці. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.

3) Гра «Подоляночка»

Вчитель: Багато ворогів колись напали на нашу землю, тому батьки навчали дітей бути обачними і спостережливими, вміти заплутувати свої сліди, щоб не привести в рідне село ворогів. Із тих далеких часів дійшов до нас Кривий танець, в якого немає ні початку, ні кінця.

4) «Кривий танець»

(вальс, Зуйков Д)

1-й ведучий:  У невеликому прикарпатському місті Коломия, що на Івано-Франківщині, розташовано унікальний, єдиний у світі музей «Писанки», в якому зібрано більше 12 тис. писанок з різних країн світу.

Музей «Писанки» — унікальна споруда у вигляді яйця заввишки 13 мет­рів з каменя і бетону.

(Перегляд презентації «Музей писанки в Коломиї»)

 2-й ведучий: Традиція фарбувати і розписувати яйця до Великодня є у багатьох на­родів, але тільки в Україні вона набула особливого змісту.

Кожний колір є символом:

Жовтий — символ місяця, зірок, це колір хлібного лану, жита, життя.

Блакитний — уособлення неба, вітру, здоров'я.

Зелений — колір весни, воскресіння природи, надії, радості буття.

Червоний — вогонь небесний, колір життя, колір крові, колір дня, радість життя й любові.

Коричневий — земля-матір.

Чорний пов'язується з богом потойбічного світу, це дух померлих, пам'яті про них, про своє коріння.

Білий — пошана духів

4—5 кольорів одночасно — родинне щастя, мир, любов.

1-й ведучий:  Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Ось  значення деяких символів:

(Перегляд презентації «Значення  символів»)

Інтерв'ю з батьками

(вручаються сувеніри   і  писанки батькам )

2-й ведучий:  Лунають Великодні дзвони. Не просто лунають по землі - рвуться до неба, щоб сповістити всіх, що правда є і що вона жива.

 1 ведучий: І ми щасливі від усвідомлення того, що життя вічне. Серця людські наповнені радістю, яка примушує нас спрямовувати свої погляди на ідеали добра і справедливості і вірити в їх здійснення.

 

(виходять 2 учні)

 

Учень 1. Квітневий день, святе причастя

Із чаші сонця, з Божої руки,

І від цього хмільного щастя

Життя здається щирим і легким…

Підсніжники і котики вербові,

Шати зелені у берез…

І чути в кожнім дзвоні, в кожнім  слові:

Христос Воскрес!  Воістину Воскрес!

Учень 2. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До неба, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться страждання добротою

На ранньому і  скромному столі…

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце,  полотно небес,

І Крашанку, як усмішку, підносить

Христос Воскрес!  Воістину Воскрес!

 

( фінальна пісня «Не давайте суму жити», співають всі учні)

 

Вчитель. Послухайте  притчу про чотири свічки.

(притча про 4 свічки (відео))

Вчитель:  Пам'ятайте, насамперед ми повинні дотримуватися Божих заповідей, бути милосердним, любити всіх тих, хто живе поруч нас. Ми повинні очистити наші душі і серця, щоб у них не залишилось місця для злоби, ненависті, презирства, а панувала тільки  Надія, Віра  і Любов.

 

Фото на згадку, запрошення на чаювання