) )Здрастуй, книго, пораднице світлаІ наставниця мудра моя!Ти - надія, що в серці розквітла,Як живе джерело пізнання. Ти давно вже супутниця днини,помічниця незмінна в житті. Завжди вчителька, справжня людина,Співбесідниця на самоті. Здрастуй, книго, я буду з тобою. У хвилини веселі й сумні,Поділюся своєю любов'ю. Ти ж несеш тільки добре мені!Мій друже, супутнику, книго моя,Завжди на дозвіллі, де ти - там і я. Ми добре з тобою проводимо час. Чудова розмова триває у нас.Іду я на поклик чаруючий твій, Спускаюсь до моря і бачу прибій. З тобою шляхи пролягають мої. В найдальші віки і найдальші краї
Книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З того часу, як люди навчилися писати, всю мудрість вони довіряли книгам, які відкривають нам світ, допомагають зрозуміти минуле та заглянути в майбутнє. Важко уявити собі, що колись книга не була паперовою… А чи знаєш ти, коли з’явилися та якими були перші книжки?
У стародавні часи на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Але потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід , знання виникла у людей дуже давно. Тож „сторінками" найдавніших книжок ставали камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому Бо ж не було тоді ані паперу, ані олівців, не знали люди і літер, їх замінювали малюнки.«Газетний камінь» штат Юта, СШАМалюнкове письмо
В Україні найдавнішими вважаються наскельні малюнки поблизу міста Мелітополя на Запоріжжі. Нині в цій місцевості розташований Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Моги́ла». Тут можна побачити унікальні стародавні зображення, які називаються петрогліфи*.*Петрогліфи (наскельні зображення) — висічені зображення на кам'яній основі (грец. πέτρος - камінь і грец. γλυφή - різьблення). В степу біля Мелітополя
Малюнкове письмо використовується і в наш час. Його переваги в тому, що одним значком можна позначити різні життєві ситуації, застереження тощо. Ці умовні позначення стали міжнародними та зрозумілі людям різних країн світу і по-сучасному називаються інфографікою . Види спорту. Дорожні знаки
Пізніше на кам'яних плитах почали з'являтися надписи - ієрогліфи -найстарші зображувально-образні знаки єгипетського письма, які застосовувалися з кінця 4 тисячоліття до нашої ери. Єгипетські назви тих часів схожі на наші ребуси: одні значки означають ціле слово, інші - тільки склади, а треті - букви.
Книга-плитка. Існувала я за 700 - 600 років до Різдва Христова і робилася на глині. Розміром я трішки більша за аркуш із зошита. На кожній моїй плитці підписувалася назва твору, ставився номер, як номер сторінки в сучасній книзі. Писець креслив свої знаки на м'якій глиняній плитці тригранною загостреною паличкою. Вдавивши паличку в глину, він тут же виймав її. На плитці залишався слід Потім сторінки-плитки відправлялися в піч. Плитка ставала твердою, напис зберігався. Плитки зв'язувалися шнурами. Я складалася з кількох десятків або сотень таких табличок. Зберігалась я у великих скринях Книга-плитка
Книга-стрічка. Книга-стрічка. Придумали мене древні єгиптяни в 3 тисячолітті до нашої ери. Я була виготовлена у вигляді довгої-предовгої стрічки - кроків у сто довжиною. Мене виготовляли з рослини, яка називалася папірус. Папірус - це рослина вдвічі вища за людину і зі стовбуром товщиною з руку. Росте вона в Африці, на берегах річок і боліт. У неї солодкий сік. Із кори цієї рослини робили сандалії, із волокон - тканини. Зі зв'язних стовбурів будували великі кораблі. Але найбільше славився папірус тим, що з нього робили книгу.
Книга-стрічка. Ось як мене виготовляли: серцевину очерету-папірусу різали на смуги, смуги клали одна на одну, придавлювали вагою, сушили на сонці. Отримували аркуші, на яких можна було писати. Чому ж мене називали книго-стрічкою? Тому що папірусний папір при згинанні ламався. А стрічку можна було скласти у трубку, подібно тому, як зараз ми згортаємо географічні карти чи листи ватману. Мене не можна було засунути в кишеню. Круглі сувої складали у ящик з ременями і несли за спиною. Багаті люди, ідучи до бібліотеки чи книжкової лавки, брали з собою раба, для того , щоб ніс ящик із книгами. Найбільший з відомих нам папірусних сувоїв зберігається нині в бібліотеці Британського музею, його довжина 40,5 метрів.
Книга з воску. Винайшли мене ще за часів Древнього Риму і проіснувала я майже 18 століть. Складалась я з декількох табличок - дощечок, охайно витесаних всередині, скріплялася шнурками через дірочки, які були пророблені у двох кутах дощечок. Поглиблення кожної дощечки заповнювалося жовтим або чорним воском. Книга з воску
. Книга із шкіри. З часом книги-стрічки з папірусу та воскові дощечки почали витіснятися мною - книгою зі шкіри. І поява моя досить цікава. Ось послухайте: У 2 столітті до нашої ери в єгипетському місті Олександрія була найкраща бібліотека з майже мільйонною кількістю сувоїв. Ця бібліотека була першою у світі. І ось єгипетський фараон дізнається , що за морем у місті Пергамі з'явилася і швидко розвивається нова наукова бібліотека. Це його дуже роздратувало. Єгипетський фараон вирішив розправитися з Пергамською бібліотекою: він видав наказ, який суворо забороняв вивіз папірусу в Азію Книга зі шкіри
Цар Пергама, шукаючи вихід, наказав своїм майстрам та науковцям винайти новий матеріал, на якому можна було б писати книги. Відкриття було зроблене. Почали в Пергамі виготовляти матеріал для письма з овечих та козячих шкір. Книга із шкіри, тобто з пергаменту , так почали мене називати, набула вже звичного для нас вигляду . Зверху і знизу листочки захищалися дошками( це прообраз обкладинки), які часто обтягувалися тканиною чи шкірою, прикрашали мене сріблом, дорогоцінним камінням
Берестяна книга Берестяна книга. Виникла я на Русі в 11 столітті і використовувалася для письма аж до 15 століття. Виготовляли мене з берези, до того ж тільки з нижніх і товстих чистих шарів. Спочатку кору бересту кип'ятили, зішкрібали внутрішній шар кори, а потім обрізали по краях, надаючи потрібної прямокутної форми.
Книга з паперу. А вже в 13 столітті почали мене виготовляти у в Європі - у Німеччині, у Франції, в Італії на паперових млинах (так тоді називали схожі на сучасні фабрики). Спочатку я була непопулярною , на мені писали те, що повинно зберігатися недовго. Книги, як і раніше, робилися з пергаменту. Але згодом дорогий пергамент поступається місцем дешевому паперу. Усюди виникають школи й університети, у великій кількості стали потрібні книги. На Русь папір завезли новгородські й італійські купці, які приїжджали у Новгород.
Електронна книга. Створена я зовсім недавно - в кінці 20 на початку 21 століть, але вже впевнено займаю почесне місце разом з паперовою книгою. Маю вигляд я дещо незвичний, та вам знайомий : у вигляді компакт - диску. У мене також є свої сторінки і прочитати їх можна за допомогою комп'ютера. Є навіть електронні бібліотеки, спеціально створені для електронних книг. Та дякувати в першу чергу я повинна своїй молодшій книзі - книзі з паперу, без неї мене б просто не було.
Книга Книг. Біблія - це лист Бога до людей, священна книга іудаїзму і християнства. Складається вона з двох частин: Старого Завіту, що сповідують лише іудеї, та Нового завіту . Християни приймають як Старий так і Новий Завіт. Але Біблія - це не лише„Святе письмо", тобто канонічний текст, а й історична, філософська та літературна памґятка. Цікаво, що за кількістю перекладів іншими мовами Біблія посідає перше місце у світі.
Творилася Біблія протягом майже півтори тисячі років, починаючи з 12 століття до нашої ери. За різними даними, над книгами Біблії, написаними у різних місцях і в різний час, працювало від 75 до 400 авторів. Книгу Книг творили приблизно 60 поколінь письменників. Створювалась вона на трьох континентах - в Азії, Африці та Європі. Писалась трьома мовами: давньоєврейською, арамейською, грецькою
Книга Книг. Старий Завіт написаний був до народження Ісуса Христа, а Новий - після народження Сина Божого. Написана Біблія за натхненням та одкровенням Святого Духа через обраних від Бога людей, які називаються пророками і апостолами. Вони були рибалками і солдатами, поетами і пастухами, царями і полководцями. Вони жили в різні часи, говорили на різних мовах, і багато з них навіть не знали один одного.
Книга Книг. На територію України Біблія потрапила в X столітті одночасно з прийняттям християнства. Спочатку поширювалась окремими книгами, найдавнішими відомими пам'ятками яких є Остромирове Євангеліє( 1056-1067), Псалтирі (XI ст.), Чотириєвангелія (XI -ХИст.), Апостоли(1195-1220). У 1581 році вийшла у світ знаменита Острозька Біблія, а перший повний текст Біблії в Україні з'явився в друкарні Києво-Печерської лаври 1758 року
На українських землях перші друкарні виникають у другій половині 16 століття. Початок українському друкарству поклав у 1574 році видатний російський першодрукар Іван Федоров, який переїхав з Москви до Львова і заснував першу в Україні друкарню, перша друкована книга в Україні - „ Апостол" побачила світ у лютому 1574 року. Із цього часу відраховується історія українського книгодрукування. Перші друковані українські книжки
Глибоко розуміючи значення освіти для народу, Іван Федоров того ж 1574 року видає „Буквар"Що може бути простішим за буквар? Насправді, що може бути складнішим? Задумаємося на хвилинку, - це перша книга, що вчить грамоті. Вона повинна бути бездоганною. Читати малюк повинен вільно і правильно, бо наука навчитися читати - на все життя . „ Буквар" був надрукований уже на білому високоякісному папері, прикрашений малюнками, декоративними початковими буквами, гравірованими ілюстраціями . Єдиний примірник „Букваря" Івана Федорова зберігся і до наших днів і знаходиться у Гарвардському університетіПереписувачі книг(староруська мініатюра)
Вивчивши цей „Буквар", школярі могли читати не лише старослов'янською, але й російською, українською та білоруськими мовами. Адже і всіх цих слов'янських мовах вживалася та сама кирилична абетка. Іван Федоров. Першодрукар. Художник: О. В. Моравов«Буквар»Перша в Україні книга – «Апостол»Першиі друковані українські книжки
„ Велика-бо користь від навчання книжкою. Книг - мов ріки, що наповнюють собою увесь світ, це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина" („Повість минулих літ")„ Хто багато читає, той більше знає" ( Народна мудрість)„Якщо пошукаєш у книгах мудрості уважно, то знайдеш велику користь для своєї душі" (Нестор Літописець)„ Золото добувають із землі, знання - з книжок" ( Народна мудрість)„ Той, хто читає численні, до того ж з різними думками, книги, буде благо-вченим"(Григорій Сковорода)„ Книга добру навчить, від дурного відверне" ( Народна мудрість)„ Читання хороших книг - це розмова з найкращими людьми минулих часів і до того ж така розмова, коли вони повідомляють нам тільки найкращі свої думки" (Р. Декарт)
У Києво-Печерській лаврі знаходиться Музей книги і друкарства України, створений у 1972 році. Там зберігаються незвичайні книги (близько 56 тисяч). У музеї можна побачити книги заввишки півтора метри. Але є й такі, розмір яких не перевищує поштової марки. Музей книги і книгодрукування
В наш час знайшли заміну навіть паперу. Бо яким би зручним він не був, а кількість інформації, яку потрібно записувати і зберігати, стрімко зростає. Навіть найбільші у світі бібліотеки мають обмежену площу для зберігання книг. І що ж у такому випадку робити? Вихід знайшли завдяки новітнім технологіям – книги на електронних носіях. Але це зовсім інша історія…Книги 21 століття
…усі рукописні книжки переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом та атласом. Потім прикріплювали металеві бляхи, щоб книжки довше зберігалися. Верхню кришку прикрашали самоцвітами, перлами.…на пергаменті писали чорнилом, яке робили із сажі, відвару кори вільхи та дуба. А заголовки, ініціали та великі букви виводили червоною фарбою. Використовували також охру – світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло. Цікаво знати, що…
…греки і римляни до 4-го століття нашої ери використовували книги з дощечок чи пластинок зі слонової кістки, з’єднаних кільцями або ремінчиками. Такі книги, залежно від кількості дощечок, називали диптихом – 2 дощечки, триптихом – 3 дощечки і поліпти́хом – багато дощечок. Сьогодні подібне скріплення використовується в календарях, записниках.…серед руїн палацу ассирійського царя Ашшурбаніпала було знайдено цілу бібліотеку з глиняних книжок. Усе знищила пожежа в палаці, але книги зберіглися. Бібліотека царя нараховувала близько 25 тисяч глиняних табличок. Цікаво знати, що…
…друкарські верстати 17-го століття випускали по 1000 аркушів на день. А їх модернізовані нащадки у 20-му столітті – по 2000 аркушів на годину. Цікаво знати, що……щоб слова на папері читалися правильно, набірні літери вирізали у дзеркальному зображенні. І як тільки у них не плуталися?
…припускають, що перші друковані тексти з’явилися у 8-му столітті в Японії. Сторінки віддруковували з різьблених дерев’яних форм. Виготовлення однієї такої форми потребувало багато часу, а надрукувати з неї можна було тільки одну сторінку. Цікаво знати, що……колись у бібліотеках Західної Європи найцінніші книги приковували до своїх місць ланцюгами. Та одним з найцікавіших був засіб, що широко практикувався в Україні. На полях книги чи на початку її писалося міцне закляття до того, хто захотів би цю книгу привласнити. Наприклад, на одному рукописі 18-го століття написаний такий двовірш: «Хто би мав сю книгу красти, тому сім літ свині пасти».