Постать святої рівноапостольної княгині Ольги оповита славою – народною, церковною, історичною. Вона є однією з найвідоміших жінок в нашій історії. Княгиня Ольга (у святому Хрещенні – Олена) була першою християнкою на великокняжому престолі Києва, мудро правила могутньою державою впродовж 17-ти років і стала святою Церкви Христової.
Було запроваджено норми данини, податків - “уроки", “оброки", “дані”, щоб регламентувати повинності (такі терміни вживає літописець);створено “устави”, щоб ними керувалися княжі дружинники, збираючи данину;• данину приймали від населення в укріплених пунктах - “становищах” — опорних пунктах центральної влади на місцях спеціально послані представники київської адміністрації у певний визначений час за визначеними розмірами;• встановила місця збору данини — “погости” — адміністративно-господарські осередки, куди зносилася данина де княжі люди забирали зібрану данину, тут здійснювалися князівські розпорядження, чинився суд;• дві частини данини відправляли до Києва як державний прибуток, третю частину — до Вишгорода в Ольжин двір і вона була прибутком княгині (Вишгород — місто княгині Ольги).
О́рден княги́ні О́льги I, II, III ступенів — державна нагорода України для відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї. Автор знаків ордена — художник О. Руденко.15 серпня 1997 року Указом Президента України Л. Д. Кучми № 827/97 на відзначення заслуг жінок у розвитку Української держави, духовному відродженні нації, вихованні дітей заснована відзнака Президента України «Орден княгині Ольги» I, II, III ступенів. Розмір знака: висота — 45 мм, ширина — 40 мм. Нагорода виготовлена у вигляді овального медальйона з зображенням княгині Ольги в центрі, який оздоблений чотирма каменями аметисту у вигляді хреста, що кріпиться до банта.
В переліку церковних нагород для єпископату, кліру та мирян поряд з іншими встановлений Орден святої рівноапостольної княгині Ольги, яким нагороджуються жінки за заслуги на різних теренах церковного, державного і суспільного служіння, а також за труди на користь ближніх. У деяких джерелах є свідчення, що княгиня Ольга ще раніше заснувала першу лікарню у Києві, в якій доглядати хворих було доручено жінкам. На іконах рівноапостольна Ольга традиційно зображається стоячи. В її правій руці – хрест, символ проповіді Христової, яку вели всі рівноапостольні святі, в лівій – символічне зображення храму. За переданням, вона збудувала багато церков у Київській державі, а першою – церкву на честь святого Миколая на Аскольдовій могилі.
Як свідчать літописи, княгиня Ольга «об’їжджала міста і села по всій землі Руській, проповідуючи Євангеліє, як правдива учениця Христова та єдиноревнителька з апостолами» і що «багато людей радо приймали з уст її слово Боже і хрестилися». Християнство мало глибокий вплив і на її особисте життя – вона почала чинити багато діл милосердя, до людей була доброю, щедрою, справедливою і ласкавою.
Шарко Тетяна. Княгиню Ольгу слід почитати як мудру в урядуванні. Після смерті свого чоловіка, князя Ігоря († 945), Ольга довгі роки сильною рукою правила великою державою від імені свого малолітнього сина Святослава. «Нікому з володарів, – каже історик Наталія Полонська-Василенко, – не присвятив наш літопис стільки уваги, як Ользі, що протягом двох десятиріч виступає в ореолі мудрості й жіночого чару».
Куць Яна. Від природи ця жінка мала гострий розум, нестримну енергію, широту поглядів і тверду волю. Ореол мудрості і жіночої чарівності. Смілива, з великою силою волі, хитрістю і дипломатичним тактом. Нестор-літописець називає її “світанком перед сонцем”, “наймудрішою серед усіх людей”.
Першим ділом за свій обов'язок Ольга вважала помститися за чоловіка і приборкати деревлян. Помста була святим ділом у ті часи: «Хто не відомстить — за того Бог не відомстить», — каже старе слов'янське прислів'я, і чим тяжчою була помста, тим більше честі було месникові. Літописець Нестор так розповідає про цю помсту та початок князювання Ольги: «... З усіх кінців міста люди прямували на Гору — Верхнє місто, де був княжий двір. Збиралися на майдані біля кам'яного палацу князя. Стояли мовчки й чекали появи княгині. Нарешті тишу розірвали звуки рогу. У дверях з'явилася княгиня з почтом. Вона була одягнена у чорний плащ — корзно, одна пола якого була перекинута через ліву руку. На голові — чорна хустка — мафорій і золотий обруч, які ще більше підкреслювали блідість вродливого обличчя. У правій руці вона тримала золотий князівський жезл з тризубом на кінці — символ влади. Поряд з нею був малолітній син Святослав. Ольга гучно мовила: «Вбито мого чоловіка, а вашого князя. Що будемо робити, люди?». Натовп загомонів, почулися вигуки. Наперед вийшов старий жрець і підняв руку: «Звичаї нашого народу та закони держави вимагають помсти деревлянам-вбивцям нашого князя. Та поможе нам великий Перун в цьому!». Натовп схвально загув, а воїни-дружинники вихопивши з піхов мечі, почали ними розмахувати. Княгиня, зачекавши трохи, мовила: «Хай буде так, як велять наші звичаї і закони. Клянуся помститися за мого і вашого князя Ігоря!». Заплакані очі її заблищали, увесь її вигляд свідчив про непохитну волю і рішучість.»
Когут Вероніка. Припущення дослідників, Ольга вона народилася близько 910 року і взяла шлюб з Ігорем приблизно у 930 році. Ольга не лише дружиною, а й мудрою помічницею Ігоря. Про роки правління Ігоря відомо дуже мало. За своє недовге князювання Ігор проявив себе талановитим будівничим держави і відважним флотоводцем.
…А як узяла вона город, то спалила його. І старійшин же города спалила, а інших людей — тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм, а решту їх зоставила платити данину. І наклала вона на них данину тяжку, і дві частини її] ішли Києву, а третя — Вишгороду, до Ольги, бо Вишгород був Ольжиним городом. І пішла Ольга по Деревлянській землі з сином своїм і з дружиною своєю, встановлюючи устави і уроки донині є становища її і ловища її.« Повість минулих літ
Вона була реформаторкою. Почавши правити самостійно, Ольга здійснює успішні військові акції, унормовує фіскальну структуру Русі, окреслює кордони, вибудовує адміністративну систему. Це час стабільності та спокою у державі. Княгиня стабілізувала внутрішньополітичну ситуацію і вибудувала величезну дипломатичну візію інших держав на Русь. Після двох десятків років правління княгині її син Святослав мав величезні скарби. Багатства, які назбирала Ольга, дозволили князю сформувати велику армію.
На Старокиївській горі Ольга вибудувала камінний князівський терем. А неподалік – кам’яний палац з великою прибудовою, оздобленою фресковими розписами і деталями з мармуру та рожевого шиферу. У цьому тронному залі Ольга приймала бояр, підвладних князів та закордонних послів. Палац княгині Ольги - перша кам'яна споруда в КиєвіКнягиня Ольга. Наріжний камінь церкви і держави
Ольга померла 11 липня 969 р. на 77-му році життя. Відомо, що вона заповідала "не творити над нею тризни". Де саме поховали княгиню, невідомо, можливо, це була одна із християнських церков, збудованих нею у Києві. У «Повісті минулих літ» розповідається про похоронний обряд над її тілом, здійсненим християнським «презвутером», тобто священиком. Там же згадується, що у 1007 р. князь Володимир переніс останки княгині до Десятинної церкви, де її й поховали у кам'яному саркофазі.
Пам’ятник княгині Ользі в КиєвіПам'ятник було урочисто освячено та відкрито 4 (17) вересня 1911 року. Його авторами були скульптори Іван Кавалерідзе, Петро Сниткін та архітектор Валеріян Риков. У 1919 році вандали скинули скульптуру княгині Ольги, а до 1935 року пам'ятник був остаточно демонтований. У 1996 році пам'ятник відновили. Автори реконструкції — скульптори Віталій Сівко, Микола Білик та Віталій Шишов.
Свята Ольго, ти була княгинею давньоукраїнської землі, Ти була рівноапостольною у голошенні святої віри Христової в Русі-Україні. До Господа через тебе кличе ввесь наш нарід, як до могутньої нашої заступниці в небі. Отож, свята княгине, опікуйся нами. Будь нам матір’ю в небі, як була ти матір’ю українському народові на землі. Разом з нами випроси нам у Христа Спаса ласку, щоб у всіх наших родинах і в цілому народі шанувалося й славилося ім’я Боже і зберігались Божі заповіді і правди. За нашими й твоїми молитвами, свята наша заступнице, українська молодь нехай виростає у скромності і праведності, люди середніх літ нехай служать побожністю і працьовитістю, а старші нехай добрим прикладом та мудрою порадою ведуть увесь український нарід до Божого миру, злагоди й любові, святости і добробуту. Могутня заступнице України - свята княгине Ольго, молися Богові за нас. Амінь. МОЛИТВА ДО КНЯГИНІ ОЛЬГИ