Волинь здавна притягувала до себе натовпи подорожуючих, завойовник в, неодноразовими були в зити до цього краю княз в, мператор в та сучасних президент в, а певний час центр м сцини – Луцьк (колись носив назву Лучеськ) був у власност володар в Великого княз вства Литовського. В чому ж секрет ц єї л систої територ ї, дорог в дв дувач нашого сайту? Продовжуючи цикл розпов дей про замки України в рамках подорожей Карпатами, сьогодн гостем буде Верхн й замок у Луцьку, також в домий як Замок Любарта. Кожен українець вже бачив його – саме в н зображений на двухсотгривнев й купюр . Проте, краще ж побачити вживу, чи не так?

З X ст. розпочалась його славетна стор я. Луцький замок неодноразово був в облоз та часто зм нював своїх власник в. Істор я ц єї споруди насичена р зноман тними перипет ями та неоч куваними поворотами, тому тут розпов мо т льки найб льш значим етапи. Кам’яний замок у XIV стол тт починає активно забудовувати литовський князь Любарт, завдяки чому споруда отримала свою другу назву – замок Любарта. У 1366 роц Луцьк стає столицею Галицько-Волинського княз вства. В середин ж XV ст. Луцький замок майже 2 м сяц був м сцем для конференц ї монарх в Центральної Європи з питання в дс ч Турецьк й експанс ї.

Істор я Луцького замку починається в Х стол тт , коли з’являється на п двищенн над р чкою Стир укр плена твердиня. Вважається, що своє благословення на творення тут територ ї дав сам хреститель Рус − князь Володимир. Фортиф кац я, зг дно пера л тописця, зум ла встояти у протиборств з польським в йськом в 1069 роц , а перша достов рна згадка про Луцький замок постає в 1085 в Іпат ївському л топис . В роки Галицько-Волинської держави м сто належало брату князю Данилу – Васильку, який п д натиском монгол в був змушений зруйнувати фортецю в 1259 роц .

Проте, це лише стало передв сником славної стор ї м ста – в перш й третин XIV стол ття полки литовського князя Гедим на в дбиває його в д татар, а через к лька рок в весь Луцький уд л став власн стю його молодшого сина Любарта, що бере шлюб з м сцевою княжною та переймає в д неї  православ’я. Власне, литовський князь   розпочинає справжнє буд вництво нового кам’яного замку з яким  асоц юють тепер назву твердин − за сорок рок в було збудовано Стирову, Владичу та головну В'їзну веж , а решта фортец залишалась дерев’яними. У 1366 роц Любарт переносить столицю свого княз вства з Володимира до Луцька, п сля чого почалося буд вництво Окольного (Нижнього) замку, який примикав до територ ї уже збудованого Верхнього замку з зах дної сторони. В 1340−1385 роках замок вважався столичною резиденц єю уряду  глави держави, за своєю суттю це була остання столиця ГалицькоВолинської держави, спадкоємця Київської Рус . У центр замкового двору в XIV ст. завершили буд вництво храму св. Іоанна Богослова, а за князювання Дмитра Любарта в цьому храм були розм щен поховання луцьких княз в  єпископ в, серед яких  вищезазначений буд вничий.

Наступним власником Луцького замку став князь В товт, саме тут в 1429 роц в дбулась зустр ч монарх в та дипломат в Центральної та Сх дної Європи з метою вироблення сп льної концепц ї протид ї Турецьк й експанс ї. Масштабн сть под ї засв дчує хоча б той факт, що з’їзд тривав 7 тижн в, а чисельн сть гостей  їхньої свити сягала 15 тисяч. П сля В товта Луцький замок успадкував його брат Свидригайло. В н в в в йну проти Польщ для здобуття польського трону. Одна з цих сутичок в дбулась в 1431 роц б ля Луцького замку, польське коронне в йсько оточило його. Тод поляки так  не змогли взяти твердиню в дступили назад. В 1432 Луцьк отримує магдебурзьке право – можлив сть м ста бути незалежним у внутр шньому управл нн

XVI столітті неодноразовими були показові страти на території укріплення, а також тортури для злочинців.

Після укладання між Польщею та Литвою Люблінської унії в 1569 році та втрати замком статусу княжої

резиденції, головною спорудою двору став будинок єпископа, а сам Луцький замок з середини XVI

століття набуває славу центру духовної та судової влади Волині. На території Верхнього і Нижнього

замків були розташовані кафедри для віруючих обох віросповідань: латинська кафедра Святої Трійці і

православна Іоанна Богослова. У період з 1578 по 1589 тут діяв Луцький трибунал – суд для кількох

воєводств. У другій половині цього століття Луцький

замок перестав бути прикордонною фортецею, в зв’язку з чим його оборонне значення зійшло

нанівець. Опісля третього поділу Речі Посполитої (1795 р.), внаслідок якого Волинь стала частиною Російської імперії, Луцький замок стали використовуватися в якості канцелярії, архіву та казенного житла.

Арх тектура Луцького замку

За планом Замок Любарта являє собою р вносторонн й трикутник.

Висота ст н сягає 12 метр в над валом, а товщина − 3 метри. Ст ни

 веж вимуруван у готичн й систем кладки. На ст нах

розташовуються бойов галереї з

б йницями. Над входом наявн два портали з арковим

завершенням. Це колишн входи у замок, колись вони закривались п дйомним мостом

Луцький замок складався з двох частин: Верхнього  Нижнього. В д Нижнього замку тепер залишилися виключно сл ди вал в, зате Верхн й  збер гся дотепер: план побудови був визначений наявн стю невисокого пагорба м ж р чками Глушець та Стир, в н виконаний у вигляд трикутника з випуклими ст нами. Стирова, Владича  В'їзна веж входять до складу оборонних споруд, вони сполучен мурами довжиною 230 метр в. За легендою, три веж символ зувати В ру, Над ю  Любов. Вс оборонн веж в перв сному вигляд були триярусними  завершувалися своєр дними зубцями з вузькими б йницями у вигляд щ лин, з яких було зручно стр ляти з лука. У XV−XVI ст., коли з'явилася вогнепальна зброя, оборонн споруди були модерн зован − веж зазнали значного посилення.

В’їзна вежа з самого початку буд вництва замку Любарта була трьохярусною, в  ХVІ стол тт ярус в стало п’ять, а в ХVІІ ст. її було прикрашено аттиком. Зверху знаходяться дв замурован арки − це колись був вх д до веж , до якої можна було д статися за допомогою п дв сного моста. Згодом вх д опустили нижче, а п дв сний м ст зм нили на звичайний нав сний. При вход до веж знаходиться нап взруйнований княз вський палац. З ц єї локац ї в дкривається шикарний вид на м сто.

Стирова вежа

Квадратна в план вежа височ є над р чкою Стир. В д чого отримала таку назву. П сля того, як її укр пив князь Свидригайло, вежа отримала ще одну назву – Свидригайлова. Її, як  В'їзну, зб льшили на один ярус та ув нчали аттиком. Колись вона вм щала скарбницю на першому поверс , на другому – в'язницю, на третьому – б бл отеку.

Владича вежа

Таку назву вона отримала тому, що за нею доглядав сам владика. На сьогоднішній день у Владичій вежі з 1985 року розміщується єдина та унікальна колекція дзвонів — «Дзвони Волині, історія та сучасність». Тут зібрані експонати від далекого ХVІІ ст. до ХХ ст. 345 років – найбільша різниця між творіннями майстрів.

Справжньою знахідкою та скарбом для музею є дзвін 1647 року. Він унікальний, бо зумів оминути гірку долю своїх побратимів. Всі дзвони у період Національно-визвольної війни були переплавлені у гармати. Тобто цей дзвін – сучасник самого Богдана Хмельницького. Також це чи не єдиний дзвін вилитий власноручно майстром за унікальною та неповторною технологією, відомою тільки йому.

Поруч з такими гігантами знаходяться різноманітні бубенці, дзвоники, дзвіночки. Деякі із них настільки неповторні, що їх можна побачити тільки в Луцьком замку.

Легенди Луцького замку

Куди ж без романтичної та водночас моторошної легенди. І фігурує в ній ніхто інший як сам князь Любарт. Дуже сильно кохав він княгиню Бушу – онуку Данила Галицького. Кохання їхнє було взаємне та щире. Жити б їм у мирі та злагоді довго та щасливо. От тільки доля розпорядилася по-іншому. Забрала вона єдину радість у князя – його кохану в сиру та холодну землю. Довго горював та побивався Любарт.Та його становище не дозволяло залишатися без спадкоємців. Одружився, завів дітей. Та ні на мить не забував своє перше кохання. Кожного Божого дня носив квіти на могилу Буші. Така прив'язаність залишила душу нещасної жінки на землі. І от уже майже 8 століть її душа бродить по замку, не знаючи спокою.

Серед місцевих молодят пішло повір'я: якщо вибратися на вежу та разом помолитися – кохання буде вічне. Неймовірно те, що на вежі зовсім недавно поселилися два соколи. Мабуть, то сам Любарт з Бушею повернулися в своє гніздечко.

Окрім цього, в підвалі замку живуть душі дівчат, що заблукали в підземному лабіринті. Лучани вірять, що той лабіринт проходить через усе місто.

Сьогодн Луцький замок – це ц л сн й музейний комплекс . На другому поверс В ’ їзної веж розташована виставка « Плитниця » , де експонуються старовинн буд вельн матер али , знайден в ход археолог чних досл джень .

На нижньому ярус Владичої веж можна в дв дати середньов чну в ’ язницю й оглянути в дпов дну експозиц ю .

Ярусом вище – виставка замкової зброї , де розм щений арсенал X V − X V I I стол ть . На верхн х ярусах веж розм щений єдиний в Україн музей дзвон в . Тут з брана чимала колекц я дзвон в з України , Польщ , Австр ї , Румун ї та Рос ї . Найдавн ший з них датується 1 6 4 7 роком .

Також радимо в Луцькому замку в дв дати музей книги , який розм стився у колишн й пов тов й скарбниц , яка постала на початку X I X ст . У його колекц ї не лише стар книги , а й реконструйован старовинн друкарськ верстати .

Фестивал як проводяться на територ ї замку : дзвонарного мистецтва ( « Благов ст Волин » ) ; флористичного мистецтва ;

« Меч Луцького замку » ;

U p - f e s t ;

мистецьке шоу « Н ч у Луцькому замку » . Це фестиваль середньов чної культури , який збирає музикант в з р зних країн , як грають старовинну музику , а нод в дтворюють її реставрованими нструментами р зних стол ть . В н супроводжується вогняним шоу , ярмарком ремесел , дегустац єю страв стародавньої кухн ; у травн проходить джазовий фестиваль « Музичн д алоги » ;

джазовий фест A r t J a z z C o o p e r a t i o n , що в дбувається у серпн . Також цього м сяця проходить День м ста в ход якого в замку орган зовують лицарськ турн ри та виставки народних майстр в , а також фестиваль с мейного дозв лля « Солом ’ яна птаха » , який збирає флорист в та ковал в з ус єї України ;

« Пол ське л то з фольклором » − фестиваль , який об ’ єднав представник в 5 0 країн св ту ус х континент в . Тут кожен бажаючий може в дчути себе в цьому м сц лицарем , постр лявши з лука , або взяти участь в майстер - клас з створення мила або св чок .

Ц кав факти про Луцький замок

Замок Любарта в домий з вигляду майже вс м . Р ч в т м , що В ' їзна вежа зображена на зворот  банкноти ном налом в 2 0 0 гривень .

Луцький замок є одним з найдавн ших замк в України , який добре збер гся .

У 2 0 1 1 роц за п дсумками голосуванням « С м чудес України » Верхн й замок пос в перше м сце .

Ун кальний дзв н 1 6 4 7 року , який розташовується у замку . В н зум в оминути г рку долю своїх побратим в , оск льки дзвони у пер од Нац онально - визвольної в йни були переплавлен у гармати . Тому в н – сучасник самого Богдана Хмельницького . Також це єдиний дзв н , що був вилитий власноручно майстром за ун кальною та неповторною технолог єю .

Знаменита замкова канцеляр я створила  зберегла для України понад м льйон документ в з її стор ї . Свого часу в н й працював  майбутн й гетьман України Іван Виговський .

Замок Любарта – це також м сце ц кавого автографу . На одн й з цеглин його мур в можна побачити п дпис сестри Лес Українки , Ольги Косач .