Коливальний рух. Фізичні величини, що характеризують коли¬вальний рух

Про матеріал
Мета уроку: навчальна - ознайомити учнів з одним з найпоширеніших рухів у природі й техніці — коливальним рухом; з'ясувати умови існування вільних коливань. Ознайомити учнів з фізичними ве¬личинами, що характеризують коливальний рух розвивальна – формувати в учнів вміння користуватися науково-популярною літературою та виявлення творчих здібностей при розв’язуваннні вправ; виховна – виховати трудолюбивість, точність і чіткість при відповідях і розв’язуванні завдань та навчити дітей «бачити» фізику навколо себе
Перегляд файлу

\

План-конспект уроку фізики  _________

в 10 класі

Тема. Коливальний рух. Фізичні величини, що характеризують коли­вальний рух

 Мета уроку:

навчальна - ознайомити учнів з одним з найпоширеніших рухів у природі й техніці — коливальним рухом; з'ясувати умови іс­нування вільних коливань. Ознайомити учнів з фізичними ве­личинами, що характеризують коливальний рух

 розвивальна – формувати в учнів вміння користуватися науково-популярною  літературою та виявлення творчих здібностей при розв’язуваннні вправ;

виховна – виховати трудолюбивість, точність і чіткість при відповідях  і  розв’язуванні завдань та навчити дітей «бачити» фізику навколо себе

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

План уроку

Демонстрації

5 хв

  1. Вільні коливання вантажу на нитці й ванта­жу на пружині.
  2. Вимушені коливання.
  3. Вільні коливання вантажу на нитці.
  4. Вільні коливання вантажу на пружині

Вивчення

нового

матеріалу

30 хв

  1. Механічні коливання.
  2. Вільні та вимушені коливання.
  3. Умови існування вільних коливань.
  4. Амплітуда коливань.
  5. Період і частота.
  6. Циклічна частота

Закріплення

вивченого

матеріалу

10 хв

  1. Тренуємося розв’язувати задачі.
  2. Контрольні запитання

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Механічні коливання

Коливання — один з найпоширеніших видів руху в природі й техніці. Коливаються дерева в лісі, пшениця в полі, струни му­зичних інструментів, мембрана телефону. Коливаються площини та фюзеляж літака, кузов автомобіля, поршні двигуна. Коливальні рухи відбуваються й у житті нашої планети (землетруси, припли­ви та відпливи), і в астрономічних явищах. З коливаннями ми зу­стрічаємося й у живій природі: биття серця, рух голосових зв’язок тощо.

^ Коливаннями називаються фізичні процеси, що точно або при­близно повторюються через однакові інтервали часу.

Залежно від фізичної природи розрізняють механічні й елек­тромагнітні коливання.

Підвісимо важок на нитці, відведемо його убік від положення рівноваги й відпустимо. Важок почне здійснювати коливання по­близу положення рівноваги, тобто здійснювати періодичний рух. Коливання поблизу положення рівноваги здійснює також важок, підвішений на пружині.

Механічними коливаннями називаються такі рухи тіл, за яких через однакові інтервали часу координати тіла, що рухається, його швидкість і прискорення, набувають вихідних значень.

  1. Вільні й вимушені коливання

Існують два види коливальних рухів: вільні та вимушені.

^ Вільні коливанняце коливання, що відбуваються в механіч­ній системі під дією внутрішніх сил системи після коротко­часної дїї якоїсь зовнішньої сили.

До вільних коливань належать, наприклад, коливання маятни­ка, важка на нитці, важка на пружині, шальок терезів тощо.

Можна дати учням ще одне формулювання визначення вільних коливань — енергетичне:

^ Вільні коливанняце коливання, що відбуваються виключно за рахунок початкового запасу енергії, переданого системі.

Тіло або систему тіл можна «примусити» здійснювати коливан­ня, застосовуючи зовнішню періодичну силу. Скажімо, гойдалку можна розгойдувати, періодично підштовхуючи її.

^ Коливання, що виникають під дією зовнішніх сил і змінюють­ся з плином часу за величиною і напрямом, називаються виму­шеними.

Якщо ви говорите по телефону, то мембрана мікрофона коли­вається під дією коливань повітря, а повітря — під дією коливань голосових зв’язок. Коливання мембрани мікрофона й коливання повітря — вимушені.

Корпуси всіх машин і механізмів, що працюють, також здій­снюють вимушені коливання. Вимушені коливання здійснює ди­фузор гучномовця.

  1. Умови існування вільних коливань

Розглянемо коливання важка на нитці або важка на пружині. У наведених прикладах система здійснювала коливання поблизу положення стійкої рівноваги. Чому ж коливання виникають саме поблизу цього положення системи? Справа в тому, що під час від­хилення системи від положення стійкої рівноваги, рівнодійна всіх сил, прикладених до тіла, прагне повернути систему в поло­ження рівноваги. Цю рівнодійну так і називають — повертальною силою. Однак, повернувшись у стан рівноваги, система внаслідок інерції «проскакує» його. Після цього знову виникає повертальна сила, спрямована тепер у протилежний бік. Так і виникають ко­ливання.

Щоб коливання тривали довгий час, необхідно, щоб сили тертя або сили опору були дуже малими.

Отже, для того, щоб у системі відбувалися вільні коливання, необхідне виконання двох умов:

  • система має перебувати поблизу положення стійкої рівноваги;
  • сили тертя або сили опору мають бути досить малими.
  1. Амплітуда коливань

Під час коливань зсув тіла від положення рівноваги періодично змінюється.

 Амплітуда коливаньце фізична величина, що характери­зує коливальний рух і дорівнює максимальній відстані, на яку відхиляється коливне тіло від свого положення рівноваги.

Амплітуду коливань позначають символом А. Одиниця амплі­туди коливань у СІ — метр (м).

Амплітуда вільних коливань визначається початковими умо­вами, тобто тим початковим відхиленням або поштовхом, яким вантажі на нитці або на пружині були приведені в рух.

Якщо вантаж на нитці (або на пружині) залишити в спокої, то через якийсь час амплітуда коливань помітно зменшиться. Ко­ливання, амплітуда яких з плином часу зменшується, називаються затухаючими. Коливання, амплітуда яких з часом не змінюється, називаються незатухаючими.

 

 


5. Період і частота

Якщо вантаж на нитці за час і зробить N повних коливань, то час одного повного коливання:

^ Період коливаньце проміжок часу, упродовж якого відбува­ється одне повне коливання.

Одиниця періоду коливань у СІ — секунда (с).

Частота коливань — це число повних коливань, здійснених за 1 с:

Одиниця частоти коливань у СІ — герц (Гц).

^ 1Гц дорівнює частоті коливань, під час яких тіло за 1 с здій­снює одне повне коливання.

Період і частота — взаємно обернені величини.

6. Циклічна частота

Позначимо циклічну частоту коливань символом ю.

^ Циклічна частота дорівнює числу повних коливань, здійсне­них тілом за 2п секунд:

Одиниця циклічної частоти коливань у СІ — радіан на секунду (рад/с або 1/с).

Запитання до учнів під час викладу нового матеріалу

  1. Які тіла утворюють систему під час коливань вантажу, що ви­сить на нитці? Якою є природа сил у випадку взаємодії цих тіл?
  2. Які тіла утворюють систему під час коливань вантажу, який знаходиться на пружині? Якою є природа сил у випадку вза­ємодії цих тіл?
  3. Рівнодійна яких сил відіграє роль повертальної сили під час ко­ливань вантажу, що висить:

а) на нитці?

б) на пружині?

  1. Чи можна приймати за амплітуду розмах коливань?
  2. Як можна розрахувати період коливань?

IV.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Тренуємося розв'язувати задачі
  1. Чи можна назвати вільними коливання:

а) поплавця на хвилях?

б) струни скрипки?

в) вантажівки, що їде по вибоїнах?

г) голки швейної машини?

д) відділів камертона?

  1. Які з перелічених коливань є вільними:

а) коливання підвішеного на пружині важка після випадкового поштовху;

б) коливання поверхні ввімкненого динаміка;

в) коливання підвішеного на нитці важка (нитку вивели з по­ложення рівноваги й відпустили)?

  1. Тіло за 10 с здійснило 50 коливань. Чому дорівнює період коли­вань?
  2. Під час коливань важок, підвішений на нитці, проходить через положення рівноваги з інтервалом 0,5 с. Чому дорівнює період коливань?
  3. Поплавець, що коливається на поверхні води, за 3 с спливає й пірнає у воду шість разів. Обчисліть період і частоту коливань.

2. Контрольні запитання

  1. Наведіть приклади вільних і вимушених коливань.
  2. У яких випадках коливання неможливі?
  3. Назвіть властивості коливальної системи.
  4. У чому полягає принципова відмінність коливального руху від руху по колу?
  5. Які величини, що характеризують коливальний рух, зміню­ються періодично?
  6. У яких одиницях вимірюються період, частота і циклічна час­тота коливань?

Що ми дізналися на уроці

  • Коливаннями називаються фізичні процеси, що точно або при­близно повторюються через однакові інтервали часу.
  • Механічними коливаннями називаються такі рухи тіл, під час яких через однакові інтервали часу координати тіла в русі — швидкість і прискорення — набувають вихідних значень.
  • Вільні коливання — це коливання, що відбуваються в механіч­ній системі під дією внутрішніх сил системи після короткочас­ної дії якоїсь зовнішньої сили.
  • Коливання, що виникають під дією зовнішніх сил і змінюються з плином часу за величиною й напрямом, називаються вимуше­ними.
  • Умови існування вільних коливань:
  • система має перебувати поблизу положення стійкої рівноваги;
  • сили тертя або сили опору мають бути досить малими;
  • Амплітуда коливань — це фізична величина, що характеризує коливальний рух і дорівнює максимальній відстані, на яку від­хиляється коливне тіло від свого положення рівноваги.
  • Період коливань — це проміжок часу, упродовж якого відбува­ється одне повне коливання:


V.Домашнє завдання

П.:§39.


 

1

 

doc
Пов’язані теми
Фізика, 10 клас, Розробки уроків
Додано
1 квітня 2020
Переглядів
14512
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку