\
План-конспект уроку фізики _________
в 10 класі
Тема. Коливальний рух. Фізичні величини, що характеризують коливальний рух
Мета уроку:
навчальна - ознайомити учнів з одним з найпоширеніших рухів у природі й техніці — коливальним рухом; з'ясувати умови існування вільних коливань. Ознайомити учнів з фізичними величинами, що характеризують коливальний рух
розвивальна – формувати в учнів вміння користуватися науково-популярною літературою та виявлення творчих здібностей при розв’язуваннні вправ;
виховна – виховати трудолюбивість, точність і чіткість при відповідях і розв’язуванні завдань та навчити дітей «бачити» фізику навколо себе
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
План уроку
Демонстрації |
5 хв |
|
Вивчення нового матеріалу |
30 хв |
|
Закріплення вивченого матеріалу |
10 хв |
|
Хід уроку
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Коливання — один з найпоширеніших видів руху в природі й техніці. Коливаються дерева в лісі, пшениця в полі, струни музичних інструментів, мембрана телефону. Коливаються площини та фюзеляж літака, кузов автомобіля, поршні двигуна. Коливальні рухи відбуваються й у житті нашої планети (землетруси, припливи та відпливи), і в астрономічних явищах. З коливаннями ми зустрічаємося й у живій природі: биття серця, рух голосових зв’язок тощо.
^ Коливаннями називаються фізичні процеси, що точно або приблизно повторюються через однакові інтервали часу.
Залежно від фізичної природи розрізняють механічні й електромагнітні коливання.
Підвісимо важок на нитці, відведемо його убік від положення рівноваги й відпустимо. Важок почне здійснювати коливання поблизу положення рівноваги, тобто здійснювати періодичний рух. Коливання поблизу положення рівноваги здійснює також важок, підвішений на пружині.
Механічними коливаннями називаються такі рухи тіл, за яких через однакові інтервали часу координати тіла, що рухається, його швидкість і прискорення, набувають вихідних значень.
Існують два види коливальних рухів: вільні та вимушені.
^ Вільні коливання — це коливання, що відбуваються в механічній системі під дією внутрішніх сил системи після короткочасної дїї якоїсь зовнішньої сили.
До вільних коливань належать, наприклад, коливання маятника, важка на нитці, важка на пружині, шальок терезів тощо.
Можна дати учням ще одне формулювання визначення вільних коливань — енергетичне:
^ Вільні коливання — це коливання, що відбуваються виключно за рахунок початкового запасу енергії, переданого системі.
Тіло або систему тіл можна «примусити» здійснювати коливання, застосовуючи зовнішню періодичну силу. Скажімо, гойдалку можна розгойдувати, періодично підштовхуючи її.
^ Коливання, що виникають під дією зовнішніх сил і змінюються з плином часу за величиною і напрямом, називаються вимушеними.
Якщо ви говорите по телефону, то мембрана мікрофона коливається під дією коливань повітря, а повітря — під дією коливань голосових зв’язок. Коливання мембрани мікрофона й коливання повітря — вимушені.
Корпуси всіх машин і механізмів, що працюють, також здійснюють вимушені коливання. Вимушені коливання здійснює дифузор гучномовця.
Розглянемо коливання важка на нитці або важка на пружині. У наведених прикладах система здійснювала коливання поблизу положення стійкої рівноваги. Чому ж коливання виникають саме поблизу цього положення системи? Справа в тому, що під час відхилення системи від положення стійкої рівноваги, рівнодійна всіх сил, прикладених до тіла, прагне повернути систему в положення рівноваги. Цю рівнодійну так і називають — повертальною силою. Однак, повернувшись у стан рівноваги, система внаслідок інерції «проскакує» його. Після цього знову виникає повертальна сила, спрямована тепер у протилежний бік. Так і виникають коливання.
Щоб коливання тривали довгий час, необхідно, щоб сили тертя або сили опору були дуже малими.
Отже, для того, щоб у системі відбувалися вільні коливання, необхідне виконання двох умов:
Під час коливань зсув тіла від положення рівноваги періодично змінюється.
Амплітуда коливань — це фізична величина, що характеризує коливальний рух і дорівнює максимальній відстані, на яку відхиляється коливне тіло від свого положення рівноваги.
Амплітуду коливань позначають символом А. Одиниця амплітуди коливань у СІ — метр (м).
Амплітуда вільних коливань визначається початковими умовами, тобто тим початковим відхиленням або поштовхом, яким вантажі на нитці або на пружині були приведені в рух.
Якщо вантаж на нитці (або на пружині) залишити в спокої, то через якийсь час амплітуда коливань помітно зменшиться. Коливання, амплітуда яких з плином часу зменшується, називаються затухаючими. Коливання, амплітуда яких з часом не змінюється, називаються незатухаючими.
5. Період і частота
Якщо вантаж на нитці за час і зробить N повних коливань, то час одного повного коливання:
^ Період коливань — це проміжок часу, упродовж якого відбувається одне повне коливання.
Одиниця періоду коливань у СІ — секунда (с).
Частота коливань — це число повних коливань, здійснених за 1 с:
Одиниця частоти коливань у СІ — герц (Гц).
^ 1Гц дорівнює частоті коливань, під час яких тіло за 1 с здійснює одне повне коливання.
Період і частота — взаємно обернені величини.
Позначимо циклічну частоту коливань символом ю.
^ Циклічна частота дорівнює числу повних коливань, здійснених тілом за 2п секунд:
Одиниця циклічної частоти коливань у СІ — радіан на секунду (рад/с або 1/с).
Запитання до учнів під час викладу нового матеріалу
а) на нитці?
б) на пружині?
IV.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
а) поплавця на хвилях?
б) струни скрипки?
в) вантажівки, що їде по вибоїнах?
г) голки швейної машини?
д) відділів камертона?
а) коливання підвішеного на пружині важка після випадкового поштовху;
б) коливання поверхні ввімкненого динаміка;
в) коливання підвішеного на нитці важка (нитку вивели з положення рівноваги й відпустили)?
П.:§39.
1