Комп’ютерні мережі. Локальна мережа.

Локальна мережа Автор: Сало О.В.

Комп'ютерною мережею називаються сукупність обчислювальних машин, з'єднаних між собою каналами передачі даних, призначених для розподілу та колективного користування апаратними, обчислювальними та програмними засобами, інформаційними ресурсами. Користувач, який працює на з'єднаному з мережею комп'ютерів, має змогу використовувати всі апаратні та програмно-інформаційні ресурси мережі, на які він отримує дозвіл від адміністратора мережі.

Сучасне інформаційне суспільство потребує високих швидкостей обробки інформації, зручних форм її збереження та передачі. Для цього окремі комп'ютери з'єднали за допомогою каналів зв'язку в єдині системи – комп'ютерні мережі. Абоненти мережі – це об'єкти, що користуються послугами комп'ютерної мережі за допомогою під’єднаних до неї пристроїв.

Швидкий обмін даними між окремими комп'ютерами мережі; Спільне використання обчислювальних ресурсів, принтерів, модемів, сканерів та ін.; Спільне використання комп'ютерних програм; Можливість віддаленого керування комп'ютерами; Спільна робота користувачів над певними проектами та інше.

Сервер – це один або декілька потужний комп'ютерів, що надають інформацію, до якої здійснюється доступ за допомогою мережі (лише обслуговує мережу), а ті комп'ютери, що користуються ресурсами серверів – клієнтами (робочими станціями).

Комп'ютерні мережі За призначенням За правом доступу до ресурсів За видом операційної системи За розподілом функцій між комп'ютерами За охопленою територією Науково-дослідницькі Обчислювальні Освітні Інші Персональні Корпоративні Загального використання На основі Windows На основі Unix На основі Net Ware Інші Однорангові З виділеним сервером Локальні Регіональні Глобальні

Персональні – це мережі, доступ до яких має окрема людина (ПК, ноутбуки, кишенькові комп'ютери, мобільні телефони, смартфони тощо); Корпоративні – це мережі, ресурси яких доступні працівникам однієї організації, підприємства, навчального закладу тощо. Загального використання – мережі, в яких апаратні та інформаційні ресурси є загальнодоступними, хоча права доступу до яких можуть розрізнятися для різних користувачів.

Однорангові – це мережі, в яких усі комп'ютери мають рівні права: кожний може надати свої ресурси і використовувати ресурси інших; З виділеним сервером – це мережі, в яких один або кілька комп'ютерів є серверами, а всі інші – клієнтами. Така мережа є багаторанговою.

Локальні – з'єднують пристрої, що розташовані на, порівняно, невеликій відстані один від одного, як правило, в межах однієї або кількох сусідніх будівель. Регіональні – ресурси яких розміщені на території деякого регіону. Серед них виділяють міські, обласні, національні мережі. Глобальні – об'єднують комп'ютерні мережі та окремі комп'ютери, що розміщені в різних частинах світу. (Інтернет)

Кожний комп'ютер, під’єднаний до мережі, повинен мати мережну карту (мережний адаптер), яка забезпечує передачу та прийом інформації з мережі. А для створення високоякісних каналів зв'язку в локальній мережі комп'ютери (мережні карти) пов'язують між собою за допомогою: Кабельних (дротових) мереж Витої пари; Коаксіального кабелю; Оптоволоконного кабелю. Бездротових мереж IrDa (інфрачервона ідентифікація даних); Bluetooth Wi-Fi WiMax

Спосіб з'єднання комп'ютерів у мережу називаються топологією мережі, а правила обміну даними – протоколами. Існує три базові топології локальної мережі: Шина; Зірка; Кільце.

Шина – усі комп'ютери (мережні вузли) паралельно підєднані до однієї лінії зв'язку. Кожний комп'ютер одночасно передає інформацію всім іншим комп'ютерам.

Зірка – комп'ютери з'єднані між собою не безпосередньо, а через спеціальний пристрій – концентратор (може бути центральний комп'ютер). Периферійний комп'ютер передає інформацію лише до концентратора, а від концентратора – одному або кільком комп'ютерам. Цей вид топології є найнадійнішим, оскільки в разі пошкодження будь-якої її ділянки, наприклад мережного кабелю, уся інша мережа залишиться справною.

Кільце – комп'ютери з'єднані в кільце. Інформацію в кільці передають лише в одному напрямку. Кожний з комп'ютерів передає інформацію лише одному комп'ютеру, розміщеному за ним в ланцюжку, а також отримує інформацію лише від попереднього в ланцюжку комп'ютера.

Розподіл даних (Data Sharing). Дані в мережі зберігаються на центральному РС та можуть бути доступні для будь-якого РС, підключеного до мережі, тому не потрібно на кожному робочому місці мати накопичувач для зберігання однієї ітієї ж інформації. Розподіл ресурсів (Resource Sharing). Периферійні пристрої можуть бути доступні для всіх користувачів мережі (наприклад, факс або лазерний принтер). Розподіл програм (Software Sharing). Усі користувачі мережі можуть мати доступ до програм, які були один раз централізовано встановлені. При цьому повинна працювати мережна версія відповідних програм. Електронна пошта (Electronic Mail). Усі користувачі мережі можуть передавати або приймати повідомлення.

Із розвитком нових досягнень в технологіях мереж на початку 80-х років мережі почали поширюватись. Кожна компанія створювала власні стандарти та обладнання, технічні засоби мереж та програмне забезпечення. Ця конкуренція привела до несумісності створених технологій, та виникненню проблем узгодження обладнання. Необхідно було робити повне оновлення обладнання. Спочатку були створені стандарти LAN. Ці стандарти були відкритим набором директив для створення мережевих технічних засобів та програмного забезпечення. Апаратне забезпечення різних компаній було узгоджено, що давало можливість будувати надійні і стабільні LAN. Вихід