Компетентнісне навчання з історії України

     Автором завдань є вчитель історії Білозерської ЗОШ I – III ступенів № 14 Дороженкова Катерина Сергіївна. Стаж педагогічної діяльності 4 роки. Кваліфікаційна категорія спеціаліст.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

В даній брошурі підготовлені завдання, які направлені на формування предметних компетентностей учнів на уроках історії. Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування  національної свідомості народу. «Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне», - справедливо зауважував видатний український історик М. С. Грушевський. Як правило, більшість учнів в цілому володіють історичними фактами, знають історичні дати, але проблемою залишається формування в учнів загального історичного світогляду.

Актуальність цих розробок полягають в тому, що в умовах сучасного реформування освіти, де основоположним підходом до навчання визначено компетентністий підхід, який передбачає формування й розвиток базових і предметних умінь та навичок, що ґрунтується на знаннях, які дають змогу особистості ефективно діяти й виконувати певну функцію. Розв’язання цих задач потребує впровадження таких методичних розробок, які б дозволили реалізувати нову освітню парадигму. Серед них чільне місце посідають завдання, які направлені на розвиток компетентностей.

Мета роботи – представлення досвіду розроблення орієнтованих завдань для формування предметних компетентностей учнів на уроках історії.

       Завдання роботи – впровадження запропонованих розробок в освітній процес для підготовки історично– орієнтованої особистості.

Запропоновані завдання розраховані на учнів 8 класу Білозерської ЗОШ I – III ступенів № 14 з предмету історія України (академічний рівень) і відповідають темі уроку «Національно – визвольна війна українського народу середини XVII ст.»

Підготовлені розробки спрямовані на формування основних історико – предметних компетентностей :

• хронологічні;
• просторові;
• інформаційні;
• логічні.

1.Завдання  «Уявна подорож історичними місцями» (інформаційна компетентність)

Користуючись підказкою, вкажіть основні місця, де проходив основний шлях боїв національно – визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

Зразок відповіді:

Підказка

1. Назвіть битву, яка стала початком розгрому польської армії, кризи польського воєнного мистецтва.., подальшого розвитку українського воєнного мистецтва, зокрема ліквідації польської оперативно-стратегічної переваги у кавалерії за рахунок введення союзної татарської кінноти до складу української армії при гармонійному поєднанні на полі бою високої маневровості татарської кінноти з вогневою силою козацької піхоти.

2. Отримавши першу перемогу, Б. Хмельницький разом із татарами рушив далі, щоб розправитися з головним польським військом.

3. Ця битва відбулася 13 вересня 1648 р. Спільне козацько-татарське військо нараховувало 70 тис. Війська Хмельницького отримали блискучу перемогу, захопивши величезні трофеї – 100 гармат, багато іншої зброї і спорядження.

4. Серія штурмів, здійснена спільними силами козаків і кримських татар під загальним командуванням полковника Максима Кривоноса з кримськотатарським полководцем Тугай-Беєм, спрямовані на стратегічно важливу позицію для міста…

5. Швидким походом Б. Хмельницький рушив далі і взяв в облогу ще одне місто.

6. Удень 23 грудня 1648 року, напередодні Різдва, до міста…… по Волинському шляху з боку Білгородки підійшло переможне козацьке військо з-під Замостя. Цей день став днем справжнього тріумфу Богдана Хмельницького.

7. Бої козацького війська під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького і його союзників-татар на чолі з ханом Іслам-Ґіреєм III, які відбулися 30 червня – 12 серпня 1649 р.

8. Унаслідок зради татарських союзників повстанці зазнали поразки і були змушені укласти з польським королем угоду.

2. Завдання «Хто швидше» (хронологічна компетентність )

Хронологічні задачі:

а) До дати здобуття перемоги у битві під Жовтими Водами слід додати дату підписання «Березневих статей» з московською державою і відняти дату Жванецької облоги,  щоб отримати дату відомої битви. Якої саме?

Зразок відповіді: 1648+1654-1653=1649 Зборівська битва.

б) Від дати підписання Віленського перемир’я слід  відняти дату  Пилявецької битви і додати дату Зборівської битви.

Зразок відповіді: 1656-1648+1649=1657 Обрання гетьманом І. Виговського.

в)  Розв’яжіть історичне рівняння: замість букв підставте відомі вам дати:

{(A-4): Б+1008}*В-3010=Г 

А - дата (рік) початку національно – визвольної війни під проводом Б. Хмельницького;

Б – кількість поділів Польщі;

В – кількість етапів битви під Берестечком;

Яку подію ми пов’язуємо з датою, одержаною у фігурних дужках (Д)? У розв’язаному прикладі (Г)?

Зразок відповіді: 

      {(1648-4):3+1008}*3-3010=1658

Д – 1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі;

Г – 1658 р. – підписання І. Виговським Гадяцького договору.

3. Завдання «Знайди зайве» (хронологічна компетентність)

Суть полягає у виключенні зайвого для розвитку вміння міркувати логічно на основі знання дат і сутності історичних фактів. Визначте принцип утворення, хронологічного ряду і викресліть зайву дату:

а) 1700, 1708, 27.06.1709, 1711, 1721, 1798;

Зразок відповіді: Події Північної війни, зайва дата – 1798 – вихід друком «Енеїди» І. Котляревського;

б) 1657, 16.09.1658, 1659, 24.06.1659, 21.09.1659;

Зразок відповіді: Події періоду правління гетьмана І. Виговського, зайва дата 21.09. 1659 – обрання гетьманом Ю. Хмельницького;

в) 1648, 1649, 1651, 1652, 1659;

Зразок відповіді: Битви українського народу проти Польщі, зайва дата – 1659 – Конотопська битва, боротьба з Московською державою;

г) 16 травня 1648, 26 травня 1648, 23 вересня 1648, 18 червня 1651, 2 червня 1652;

Відповідь: Переможні битви Б. Хмельницького, зайва дата – 18 червня 1651 – битва під Берестечком завершилася поразкою).

4. Завдання «Що за числом?»  (логічна та хронологічна компетентності)

Пропонується 4 пар цифр: 5, 16;   18, 28 ;  1,8;  14, 19. Яка визначна подія в історії України відбулася у році, що означає їх суму + 1539? Підставте до кожного числа місяць і рік – назвіть історичну подію.

Зразок відповіді: Сума цифр – 109, додамо 1539=1648 рік – початок національно – визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

5 – травня, 1648 рік – битва під Жовтими Водами;

16 – травня, 1648 рік – битва під Корсунем;

18 – серпня, 1649 рік – підписання Зборівського  мирного  договору;

28- червня, 1651 рік – битва під Берестечком;

1 – жовтня, 1653 рік – московський Земський собор вирішив прийняти Військо Запорізьке під зверхність московського царя, встановлення протектората над Україною;

8 – січня, 1654 рік – Переяславська козацька рада;

14 – січня, 1655 рік – героїчна оборона Умані загонами І. Богуна;

19 – січня, 1655 рік – битва під Охматовим.

5. Завдання «Україна на картографічних творах»  (просторова компетентність)

Використовуючи контурну карту за посиланням  https://goo.gl/gdPvFz

Визначте  межі Гетьманської України за Зборівським договором і дайте відповідь на наступні запитання:

1. З яких територій складалася територія козацької України?
2. Яке місто стало столицею України?
3. Яке історичне значення Зборівського мирного договору?

Зразок відповіді:

19 серпня 1649 р. Богдан Хмельницький присягнув на дотримання Зборівської мирної угоди. Територія козацької України складалася з Чернігівського, Київського і Брацлавського воєводств. Чигирин – столиця Гетьманської України. Зборівський договір був переломним в дипломатичній історії Української держави. Саме після нього дипломатична активність Богдана Хмельницького різко зросла і Україну почали визнавати на міжнародній арені як окрему державу.

ВИСНОВКИ

Матеріали даної роботи можуть використовуватися безпосередньо на уроці, для самостійної домашньої роботи учнів та при підготовці до олімпіад. Пропонується широкий спектр для вибору різноманітного дидактичного матеріалу. Наведені в роботі вправи та завдання представляють для учнів та вчителів чималу практичну цінність.

Отже, використання наданого матеріалу для учнів 8 класу надасть вчителю великі можливості в поданні теоретичного матеріалу, його закріпленні та перевірки знань; активізує та вдосконалює розумові процеси учнів – увагу, сприйняття, мислення, уяву, пам'ять.