Компетентнісний підхід до навчання математики

                                                                                                  Шевчук     О. П.

                                                                                       вчитель початкових класів

Нетішинської гімназії «Гармонія»,

                                                                                                      вчитель-методист

 

Компетентнісний підхід до навчання математики

 

Анотація: у статті на тему «Компетентнісний підхід до навчання математики» висвітлюється питання використання педагогічних інноваційних технологій, які сприяють формуванню у здобувачів освіти ключових та предметних компетентностей при вивченні математики. Представлено структурний аналіз та зміст компетентнісно зорієнтованих задач.

 

Ключові слова: компетенція, компетентність, ключові та предметні компетентності, компетентнісно зорієнтовані задачі.

 

 Питання формування ключових та предметних компетентностей здобувачів освіти на уроках математики є актуальним, оскільки, маючи певні знання, вміння й навички, школярі часто не вміють їх застосовувати на практиці, у спілкуванні з оточенням, а іноді не вміють переноситти їх не тільки у практичну діяльність, а й з однієї навчальної галузі у іншу. З цією проблемою вчителі початкової школи зустрічаються постійно. Як зробити, щоб дитина не лише засвоювала нові знання, а й вміла застосовувати їх у повсякденнному житті?

У північних народів є простий, але дуже мудрий афоризм: «Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. Якщо людину навчити ловити рибу - вона буде ситою все життя». Так і в навчанні: мало озброїти школяра знаннями, уміннями та навичками, потрібно так організувати навчальний процес, щоб учень навчився самостійно здобувати знання та застосовувати їх  у повсякденному житті.

Для досягнення цієї мети я працюю над проблемою компетентнісного підходу до навчання математики. Компетентнісний підхід у шкільному навчанні є інноваційним засобом його модернізації. Це зумовлено проблемами досягнення більш якісної освіти не загалом для системи, а для кожного учня. Компетентнісна освіта – спроба вийти за межі традиційної парадигми навчання, коли результатом вважається система знань, умінь і навичок учня, а не його здатність діяти. Тому коротко можна визначити, що компетентнісна освіта – особистісно-діяльнісна. Звичний результат навчання: «знаю що…», змінюється у напрямі «знаю як».

Українські вчені О. В. Овчарук, О. І. Локшина, Н. М. Бібік, О. І. Пометун, О. І. Савченко та ін. на основі вивчення потреб розвитку української школи визначили таку сукупність ключових компетентностей: уміння вчитись (навчальна); громадянська; загальнокультурна; компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій; соціальна; здоров’язбережувальна.

 З власного досвіду я зрозуміла, що формування ключових і предметних компетентностей у молодших школярів потрібно здійснювати шляхом виявлення можливостей конкретного предмета для кожної з них. Найбільшу увагу я звернула на предмет «математика», оскільки мета цього предмета – інтелектуальний розвиток учня,  зміст  збагачений діяльнісним компонентом, а в програмі конкретизовано цілі, пов’язані із формуванням ключових компетентностей у процесі опанування учнями математичних компетенцій (додаток Б), з-поміж яких основною виступає «уміння вчитися» як здатність до самоорганізації у навчальній діяльності.

У результаті посилення інтеграції  на рівні змістових ліній  і діяльнісно-практичного спрямування навчально-виховного процесу в учнів формуються індивідуальні  особливості.

Робота над проблемою визначення шляхів формування ключових та предметних компетентностей  на уроках математики є актуальною та практично значущою в даний час. Бо саме математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів  як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані у школі знання та сформовані вміння і навички  є, безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме компетентності більшість міжнародних експертів вважають тими індикаторами, що дають змогу визначити готовність учня-випускника до життя, подальшого особистого розвитку та актив­ної участі в суспільному житті.

Опрацьовуючи Державний стандарт початкової загальної освіти, наукову педагогічну літературу, я дійшла висновку, що зміст  математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей:

•                  інтелектуальний розвиток учнів, формування видів мис­лення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві;
•                  оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні  при  вивченні  суміжних предметів для продовження навчання та у практичній діяльності;
•                  формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнання дійсності;
•                  виховання учнів у процесі навчання математики;
•                  формування позитивного ставлення та інтересу до мате­матики.

 

Ключові компетентності я намагаюсь формувати через спеціально підготовлений зміст, технології і розвивально збагачене середовище, яке має такі ознаки: відкритість, цілісність, емоційна комфортність, суб’єктність навчальної взаємодії.

Таким чином, компетентнісний підхід дозволяє мені в певній мірі осучаснити всі складові навчального процесу, починаючи з його мети і змісту. Це сприяє моїй і учнівській зосередженості на результативній складовій навчання, підвищує можливості для практико зорієнтованої освіти, мотивації дітей до навчання.

Застосування компетентністного підходу до навчання  –  це одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним суспільством. Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом. Тому, зважаючи на те, що реалізація компетентнісного підходу має діяльнісно-особистісний характер (О.Я.Савченко), роботу на уроці математики  будую, спираючись на структуру компетентнісно зорієнтованого уроку.

Усі складові частини ідеї компетентністного підходу до навчання сприятимуть тому, що успішній особистості в сучасному суспільстві буде легше  застосувати свої знання в професійній діяльності, в життєвих ситуаціях.

Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. Методика формування ключових компетентностей, яку я використовую в своїй роботі, включає в себе 5 етапів:

1-й етап – мотиваційний.

Ефективними є методичні прийоми, які привертають мимовільну увагу учнів, формують у них позитивне емоційне ставлення до навчального матеріалу і внутрішню необхідність його пізнання. На цьому етапі учні повинні усвідомити, чому і навіщо їм потрібно вивчати дану тему, і зрозуміти основну навчальну мету роботи.

2-й етап – відкриття математичних знань.

На даному етапі вирішальне значення мають прийоми, які вимагають концентрації уваги, проведення самостійних досліджень, які стимулюють ріст пізнавальної необхідності.

3-й етап – формалізація знань.

Головна мета прийомів на цьому етапі – організація діяльності учнів, яка буде направлена на  всебічне вивчення вже встановленого математичного факту, виконання навчальних дій за інструкцією вчителя або з коментуванням, на застосування аналітико-синтетичного методу розв’язання поставлених задач.

4-й етап – застосування математичних знань.

На цьому етапі використовуються завдання (проблеми), які  розв’язуються у частково змінених умовах. Прийоми створення проблемних ситуацій на даному етапі повинні активізувати дослідницьку діяльність учнів і сприяти глибокому засвоєнню навчального матеріалу.

5-й етап – рефлексія діяльності на уроці.

Саме на цьому етапі потрібно привести набуті математичні знання у систему, здійснити управління взаємо- та самооцінкою учнів.

Математика не існує у безповітряному просторі. Математичні поняття, аксіоми, теореми мають своїм витоком реальність і сво­єю метою мають дослідження реальності за допомогою матема­тичного моделювання. Тому я намагаюся знайти шлях до особистості кожної дитини через звернення до їх життєвого досвіду, через підбір за­дач прикладного змісту (історичні задачі, задачі природничо-екологічного, побутового змісту), що викликає інтерес учнів до предмета, формує у них певні компетентності.

Формування ключових та предметних компетентностей молодших школярів – це складний процес, який охоплює зміст навчання, методи, форми організації навчальної діяльності, засоби навчання.

 Організовуючи діяльність учнів у навчанні математики на засадах компетентнісного підходу, практикую використання компетентнісно зорієнтованих задач. Це задачі, які діти мають розв’язати на основі свого життєвого досвіду, й такі, що дозволяють перевірити різноманітні уміння працювати з інформацією предметного змісту (М.Ю.Демидова)

Наприклад:

1) задачі на виокремлення потрібних даних з-поміж кількох уведених в умову:

•                  Учні придбали в кіоску різні товари. Назви найдешевшу і найдорожчу покупки. З якими предметами слід поводитися дуже обережно?

                         

•                  Учень вирішив зробити закладку в книгу, довжина якої 10 см. Яка закладка буде найзручнішою? Поясни свій вибір.

 

 

 

 

 

 

 

 

•                  Для  виготовлення пляшкового скла використали 10 кг вапна, 30 кг піску, а соди на 22 кг менше, ніж піску. Скільки кілограмів соди використали? Яке дане, на вашу думку, в задачі зайве? Чи є інші думки? Чому ми не можемо вивести інформацію про вапно із задачі?

2) доповнення умови задачі даними, які випливають із описаної ситуації:

•                  Собаки  Білка і Стрілка побували в космосі раніше людини. Їхній політ тривав 25 годин. На скільки годин більше доби були в польоті собаки-космонавти?
•                  Сьогодні 12 грудня. Скільки днів залишилося до зустрічі Нового 2014 року?
•                  Сергійко був в гостях у дідуся 21 день. Скільки тижнів гостював Сергійко у дідуся?

3) пояснення неочевидностей відповіді:

•                  У Галинки 12 гривень. Які товари вона може купити?

                     

    

•                    Визначте за малюнком, які посудини потрібно використати, щоб набрати 31 л води?   75 л води?

                   

                 

 

 

•                  У банку можна налити 12 склянок молока. У які дві банки потрібно долити найбільшу кількість склянок молока?

 

         

 

4) обгрунтування різних варіантів правильних відповідей:

•                  Мама дає доньці до школи сніданок у харчовому контейнері. Його довжина 1 дм 2 см. Які сосиски вмістяться у контейнері?

                    

 

•                  Пакет витримує 10 кілограмів. Бабуся купила на базарі 2 кг перцю, 5 кг цибулі та 8 кг картоплі. Які овочі можна покласти у пакет?

  

 

•                  Маса 1 ящика винограду і 1 ящика слив  23 кілограми. Маса 2 ящиків слив і 1 ящика винограду – 39 кілограмів. Яка маса окремо 1 ящика слив та 1 ящика винограду?

     

Використання інноваційних технологій – це спосіб створення в класі атмосфери, котра найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості. З-поміж існуючої великої кількості інноваційних технологій я надаю перевагу таким методам та технологіям:

•                  створення ситуації успіху;
•                  активі методи навчання;
•                  метод проектів;
•                  інформаційно-комунікативні техзнології;
•                  нестандартні уроки.

 

Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні  ключових і предметних компетентностей. Цей процес стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів.  Навчання з використанням компетентністного підходу підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

Список використаних джерел та літератури

1.               Анісімова Г., Нікулочкіна О. Сучасний урок у початковій школі. – Тернопіль: Мандрівець, 2012.
2.               Бібік Н. Компетентність і компетенції в результатах початкової освіти /Н. Бібік //Початкова школа. – 2010.- №9.
3.               Державний стандарт початкової загальної освіти. – К. постанова Кабінету міністрів України від 20. 04. 2011.
4.               Дидактика початкової школи: практичний курс: : навчально-методичний посібник / Кодлюк Я. П.- Тернопіль: Астон, 2013. – 160 с.
5.               Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Наволокова Н. П. – Х.: Вид. група «Основа», 2012 – 176 с.
6.               Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / За ред. О. В. Овчарук. – К.:К. І. С., 2004.
7.               Листопад Н. Логічний складник математичної компетентності молодшого школяра: сутністна характеристика та шляхи його формування. // Початкова школа. – 2013. - №9 – с. 13 – 16.
8.               Онопрієнко О.Компетентнісно зорієнтовані задачі як засіб формування математичної компетентності учнів. // Початкова школа. – 2013. - №3. – с. 26- 28.
9.               Формування змісту навчання математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу. – Дайджест 2 / Укл. О. В. Онопрієнко. – Донецьк: Каштан – 2012. – 142с.