Компетентнісний підхід до навчання на уроках суспільствознавчих дисциплін

   Шуба Валентина Богданівна

учитель історії

Сирівський НВК "ЗОШ І-ІІІ ст - ДНЗ"

Компетентнісний підхід до навчання на уроках суспільствознавчих дисциплін

На сьогодні в Україні триває процес реформування освітньої системи, спрямований на розвиток та набуття особистістю якісних здатностей, приведення вітчизняних критеріїв та стандартів освіти у відповідність до європейських вимог. На сучасному етапі розвитку шкільної освіти актуальним є послідовне впровадження в навчанні компетентнісного підходу. Відбуватися це має і на рівні змісту освіти і на рівні організації навчального процесу.

Закон України « Про освіту» чітко в преамбулі визначає мету освіти: освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Компетентність - динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність

Вимоги до обов’язкових компетентностей визначає стандарт освіти. В 5-10 класах сьогодні діє стандарт, затверджений Кабінетом міністрів 23.11.2011, №1392

На розвитку ключових і предметних компетентностях наголошується в Концепції НУШ. Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві.

Ключові компетентності – об’єктивна категорія, що фіксує досягнення знань, вмінь, навичок і цінностей.

Компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності

Вимоги до обов’язкових компетентностей визначає стандарт освіти. В 5-10 класах сьогодні діє стандарт, затверджений Кабінетом міністрів 23.11.2011, №1392, що ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

Предметну чи галузеву компетентність учня багато вчених витлумачують як особистісну комплексну характеристику, що містить когнітивний (знання, уявлення, способи пізнавальної діяльності), мотиваційно-ціннісний (мотиви, інтереси, орієнтації, пов’язані із пізнавальною діяльністю та самостійним застосуванням відповідних знань і умінь), процесуально-діяльнісний (складні вміння з пошуком інформації, застосування знань у тій чи іншій ситуації, прийняттям та обгрунтуванням рішень, оцінкою й самооцінкою дій) складники.

Для постійного моніторингу та оцінки рівня сформованості предметних і ключових компетентностей необхідно використати активні та інтерактивні методи, що забезпечують:

• Включення учнів в активну пізнавальну і дослідницьку діяльність;
• Можливість постановки та розв’язання проблемних і ситуативних завдань;
• Використання обговорень, дискусій, навчальних ігор, навчальних проектів;
• Можливість мультимедійного навчання, комп’ютерного моделювання:
• Застосування самооцінки та зовнішньої експертної оцінки для відслідковування рівнів розвитку компетентності учнів.

Трансформація змісту освіти за умов компетентнісного підходу насамперед визначається принципово іншим підходом до його відбору і структурування, що мають бути підпорядковані кінцевому результату освітнього процесу: набуття учнем цілого комплексу предметних, галузевих і ключових компетентностей. Такого результату можна досягти лише шляхом системного, послідовного їх формування.
Підготовлена розробка уроку з історії України для 10 класу. В 10 класі освітній процес проходить за навчальною програмою для загальноосвітніх закладів «Історія України. Всесвітня історія» для 10-11 класів, чинна з 1 вересня 2018 р. Тема уроку «Внутрішнє і міжнародне становище Радянської України на початку 1920-х рр. Утворення Радянського Союзу.» Це перший урок розділу «ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ». Здобувачі освіти мають дійти розуміння, що в надто складних умовах державотворчий процес на початку ХХ ст. зазнав краху і більша частина українських земель опинилася в складі СРСР, що наклало негативний відбиток на розвиток держави та становище українського народу. Сталін не зупинився навіть перед геноцидом, щоб зламати опір українського народу насаджуванню протиприродних відносин між суспільством і державою. Ці події визначили місце України напередодні та в ході Другої світової війни і на довгі 70 років позбавили нас права на власну державу.

Для оперативного включення учнів у діяльність, активізації опорних знань та мотивації освітньої діяльності на уроці використано метод «Мікрофон». Цей метод дає можливість в короткий проміжок часу вислухати кількох учнів, долучити їх до роботи.

Метод «Очікування». Пов’язуються очікування зі змістом теми уроку, що вивчається, і пропонується учням «поочікувати» конкретного розвитку історичних подій, зв’язку нової теми з попередньою, вивчення нових явищ, ідей. Головним у цьому випадку буде зосередження уваги на новому матеріалі, посилення їх занурення в зміст теми.

«Незакінчене речення». Передбачає оперативне включення учнів у діяльність, взаємодія, можливість грунтовніше працювати над формою висловлених власних ідей, вільніше висловлюватися, відпрацювання говорити коротко, але по суті. Учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчувати його.

«Постав запитання». Формулюючи запитання, учень здійснює акт «осмислення», визначаючи рівень свого знання і приблизні орієнтири «незнання». Метод сприяє розвитку логічної компетентності, критичного мислення

Тема: Внутрішнє і міжнародне становище Радянської України на початку 1920-х рр. Утворення Радянського Союзу.

Очікувані результати /здобувачі освіти мають навчитися/:

• Показувати на карті регіони масового голоду 1921-1923 рр., територію УРСР;
• Називати громадсько-політичних діячів УСРР;
• Визначати особливості втягування російською владою України до складу СРСР; природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;
• Оцінювати голод 1921-1923 рр як злочин комуністичного тоталітарного режиму;
• Витлумачувати і доречно вживати терміни і поняття: «продрозкладка», «терор», «договірна федерація», «голод»

Обладнання: підручник, історична карта, інтерактивна дошка

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування ключових і предметних компетентностей, вмінь і навичок.

Перебіг уроку

І Підготовчий етап

1. Підготовка готовності класу до уроку
2. Активізація пізнавальної діяльності класу

Звертаємо увагу, що це перший урок нового розділу. На етапі активізації пізнавальної діяльності застосовуємо метод «Мікрофон».

Дайте відповіді на запитання:

• Який розділ передував нашій темі уроку? /«РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ»/
• Назвіть його хронологічні рамки /1918 р.-1921 р./
• Які події були доленосними? Свою думку обгрунтуйте
• Назвіть основні дати /віхи/ історичного періоду, свою думку обгрунтуйте
• Назвіть основні історичні постаті, свою думку обгрунтуйте
• Назвіть основні терміни та поняття історичного періоду, свою думку обгрунтуйте

Пропонуємо роботу в групах з навчальним матеріалом на с. 153-154. Прочитайте вступне слово до параграфа й дайте назву тексту, а також окремо 1 варіант – 1 абзацу, 2 варіант – 2 абзацу, підберіть з тексту словничок до вашої назви. /Відповідь: назва - економіка, 1 абзац – стан промисловості: нищівні пошкодження, зруйновані мости, понівечені заводи …скорочення чисельності робітників, брак продовольства, протести; 2 абзац – стан сільського господарства – труднощі, саботаж, куркулі/

• Пригадайте, що таке економіка і що ми відносимо до економіки  \фабрики, заводи, транспорт, торгівля, фінанси\
• Як розвивалася економіка до революції? /2 регіони: пд-сх – промисловий і пд-зх - аграрний/
• Які галузі були розвинені в пд-сх регіоні? /камяновугільна, залізорудна, марганцева, металургійна/
• Якою була спеціалізація районів в пд-зх? /землеробство/
• Кому належала земля до революції? /поміщицьке і селянське землеволодіння/
• Який процес пройшов? /розшарування/
• Як вирішувалося земельне питання під час Української революції? /обіцяли землю, але не дали/
• Більшовики? /більшовики дали землю/
• Як називалася політика більшовиків в галузі економіки? / «воєнний комунізм», розміри податку були не фіксованими/
• Спрогнозуйте тему сьогоднішнього уроку

ІІ Основний етап

1. Оголошення теми, визначення навчальних цілей уроку; мотивація пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Після оголошення теми для визначення навчальних цілей та мотивації пізнавальної діяльності просимо роздивитися сторінки параграфа та застосовуємо прийом «Очікування», пропонуючи продовжити речення: «На уроці дізнаюся дати …, терміни та поняття …, історичні постаті …»

2. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування ключових і предметних компетентностей та вдосконалення вмінь і навичок.

1. Якими були причини голоду в радянській Україні?

Учням пропонуємо опрацювати в парах текст підручника на ст.154-156 та заповнити таблицю «Голод 1921-1923 рр. в Україні»

Доречною буде робота над історичним джерелом – плакати на ст.155. Звертаємо увагу на додаткові питання, які допоможуть детальніше опрацювати джерело і зробити висновки:

• Які явища доби зображено на плакатах? Чи є суперечності між зображеними та реальними подіями?

Підбиваючи підсумок роботи над цим пунктом, здобувачі освіти усвідомлюють , що голод 1921-1923 рр. в Україні, окрім природних чинників та розвалу господарства після виснажливих воєнних дій, мав і соціальні причини, зумовлені владною більшовицькою політикою «викачування» хліба з села, руйнування його традиційних основ. Керівники Кремля помітили, що голод пригнічує повстанську активність селянства. Саме через це вони дали вказівку не припиняти хлібозаготівлі в голодуючих районах України. Так у 1921 р. в Україні було вперше застосовано терор голодом.

2. Яким був державний статус УСРР у 1921-1922 рр.

На цьому етапі уроку застосовуємо прийом «Незакінчене речення»

1. Держава -… це універсальна політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, політичним та публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів та організацій.
2. Суверенітет - …це верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах; Незалежність держави в міжнародних відносинах — це її не підпорядкованість будь-якій зовнішній владі, владі інших держав.
3. В 1921 р. українські землі були розділені між … Австрійською і Російською імперіями
4. Українське національне відродження – це …соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації.
5. Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм завданням створення демократичної … федерації слов'янських народів
6. Громадівці, Драгоманов відстоювали ідею … автономії
7. Першою українською політичною організацією, що стояла на засадах самостійності України, було … «Братство тарасівців»
8. Більшість політичних партій відстоювали ідею … автономії
9. Погляди Центральної Ради щодо майбутнього державного устрою … змінювалися
10.  Більшовики приходили до влади в Україні … рази /1 –грудень 1917 – квітень 1918 р., 2 – грудень 1918 – серпень 1919 рр., 3 – грудень 1920 р. – 1991 р./
11.  У червні 1919 р. було опубліковано декрет ВЦВК про утворення … воєнно-політичного союзу
12.  У грудні 1920 р. УСРР та РСФРР підписали … робітничо-селянський договір, проголошувалося об’єднаними  … сім наркоматів: військових і морських справ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів сполучення, пошти і телеграфу

Сьогодні на уроці ми переходимо до завершального етапу утворення СРСР.

3. Як відбувалося оформлення Союзу РадянськихСоціалістичних Республік

  Прийом «Постав запитання». Робота в групах з підручником, ст.158-159. Опрацювати пункт 4 підручника і скласти запитання до абзаців, 1 група – 1 абзац, 2-2, 3-3, 4-4-5.

Орієнтовані запитання.

1 група. Пояснити які погляди були щодо форми державного устрою СРСР /автономізація, федерація/

2 група. Коли утворився СРСР? /30 грудня 1922 р./ Які держави ввійшли до складу СРСР на початковому етапі? /Російська Федерація, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька Федерація/ Коли ухвалено Конституцію СРСР? /1924 р./Кому належав Крим? /у жовтні 1921 р. на півостровній частині Таврійської губернії створено Кримську АСРР у складі РРФСР/

3 група. Коли було прийнято Конституцію УСРР? /1925 р./ Яка держава ввійшла до складу УСРР? /Молдавська АСРР/

4 група. Коли в УСРР проведено адміністративно-територіальну реформу? /1923-1925 рр/ Коли було встановлено триступеневу систему управління? /1925 р./ Коли в Україні ліквідовано округи й укрупнено райони? /1930 р./ Коли знову повернулися до триступеневої системи управління? /1932 р./ Коли утворилася наша область ? /1937 р./ Які сьогодні гасла звучать щодо змін в адміністративно-територіальному устрої? /укрупнення, створення територіальних громад/

Робота з картою

1. Визначте, якою була територія УСРР в 1922 р. /більша частина України, крім Зх. Українських областей, Пд. Бессарабії, Криму/
2. Порівняйте її з УНР в кордонах, заявлених Третім Універсалом Центральної Ради /територія включала 9 губерній/
3. Які терени УСРР були охоплені масовим голодом у 1921-1923 рр? /південні губернії України/

Відповіді супроводжуються демонстрацією на карті.

4. Як функціонував компартійно-радянський апарат в системі влади.

Перед початком роботи з текстом п.4 акцентуємо увагу здобувачів освіти на природі комуністичного тоталітарного режиму та особливостях його встановлення в Україні і пропонуємо виконати роботу в парах, поділивши між парами різні форми відповіді на питання на с. 158

«Які факти доводять, що система влади в СРСР заперечувала принципи представницької демократії?»

Підсумовуючи, учитель наголошує, що режим радянської влади все більше відходив від оголошеного демократичного права і став тоталітарним з керуючою однопартійною системою і підпорядкованими їм органами влади.

ІІІ Завершальний етап

1. Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень.

На цьому етапі уроку здобувачам освіти пропонуємо пройти тестові завдання в форматі ЗНО на закріплення нового матеріалу, якщо є можливість з використанням ІКТ-засобів.

1. Державно-політичний статус УСРР у 1921–1922 роках визначався

А«договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади.

Бюридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави й не перебувала з ними в союзно-договірних відносинах.

В«воєнно-політичним союзом» з РСФРР зі збереженням УСРР формального статусу та ознак незалежної держави.

Г«військовим союзом» з РСФРР та перебуванням УСРР у її складі на правах автономного утворення.

2. У якому році Українська СРР стала складовою СРСР?

А1919 р.

Б1920 р.

В1921 р.

Г1922 р.

3. Що зумовило появу зображеного плаката? Напис на плакаті: "Дар американського народу", "АРА", "Герберт Гувер".

Апоширення голоду

Бзапровадження непу

Впочаток боротьби з неписьменністю

Гупровадження політики "коренізації"

4. На картосхемі штрихуванням позначено територію

Аформування радянських повстанських загонів улітку 1918 р.

Бконтрольовану Добровольчою армією генерала А. Денікіна в жовтні 1919 р.

Встворення численних парафій Української автокефальної православної церкви в 1921-1930 рр.

Гуражену масовим голодом 1921-1923 рр.

2. Підведення підсумків. Рефлексія.

Для підведення підсумків уроку пропонуємо здобувачам освіти сформулювати враження від уроку, повернувшись до прийому «Очікування», та порівняти свої очікування на початку уроку та наприкінці: «Від цього уроку я очікував(вала) дізнатися …, навчитися …», «Тепер я зможу ….»

 Домашнє завдання

Для учнів достатнього і високого рівня. Підготувати інформацію про процес утворення Миколаївської області. Прослідкувати статус Криму за часів ЦР, Гетьманату, Директорії, УСРР (до 1930 р.)

Використана література:

1. Історія України: підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ В.С. Власов, С.В. Кульчицький. – Київ: Літера ЛТД, 2018-304 с.
2. Історія України (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ Пометун, О. І.; Гупан, Н. М. (2018)
3. Науково-методичний журнал "Історія і суспільствознавство в школах України" №2, 2018 р.