Компетентнісний підхід до викладання географії

     Свиридова Ольга Іванівна , вчитель географії Чулаківського закладу  повної загальної середньої освіти Голопристанського району Херсонської області.

        Компетентнісний підхід до викладання географії .

   Вимоги сучасного суспільства ставлять перед вивченням географії в школі нові цілі, а саме пізнання на конкретних прикладах різноманіття сучасного географічного простору на різних його рівнях (від локального до глобального) для формування географічної картини світу; розуміння головних особливостей взаємодії природи і суспільства на сучасному етапі його розвитку, значення охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування, здійснення стратегії стійкого розвитку в масштабах України і світу; розуміння закономірностей розміщення населення і територіальної організації господарства у зв’язку з природними, соціально-економічними і екологічними чинниками, залежності проблем адаптації і здоров’я людини від географічних умов проживання; глибоке і всебічне вивчення географії України, включаючи її геополітичне положення, природу, населення, господарство, регіональні особливості природокористування в їх взаємозалежності.

    Спрямування цивілізаційного вектора України на інтеграцію в єдиний європейський освітній простір вплинула на  модернізацію змісту освіти, що розпочалась із впровадження нових підходів до формування освітніх та навчальних програм, пов’язаних з компетентнісно орієнтованим навчанням, оскільки воно має результативно-цільову спрямованість. Відповідно до мети й завдань географічної освіти, предметна географічна компетентність учнів визначається як здатність до застосування здобутих географічних знань, умінь і навичок, ціннісних установок та специфічного географічного мислення, сформованих на підґрунті здібностей і життєвого досвіду учнів, які необхідні для оптимальної діяльності в навколишньому середовищі та успішної самореалізації в соціумі, передбачення наслідків такої діяльності та розв'язання власних життєвих завдань і проблем, облаштування особистого життя, формуванням в учнів потреби у неперервній освіті. Предметна географічна компетентність учнів включає змістовий, діяльнісний, ціннісний та світоглядний компоненти, які закладено в очікуваних результатах навчально-пізнавальної  діяльності  учнів оновлених та нових навчальних програм.   

     Життя ставить вимоги до випускника школи  ХХІ століття , який повинен

• швидко діяти та приймати рішення в нестандартних  умовах;
• навчатися протягом усього життя, самостійно             здобувати необхідну суму знань,  формувати досвід;

         працювати з сучасними інформаційними технологіями, системами, різними джерелами  інформації, бути комунікабельним не тільки в межах своєї держави.

     У науковій літературі поняття ‘’компетентність’’ аналізується як структурна одиниця життєвих компетентностей, які об’єднують похідні,  ситуативні, комунікативні, інформаційні, економічні, інтелектуальні, соціальні.

    Міжнародна комісія Ради Європи розглядає поняття компетентності як загальні базові уміння. Європейські науковці визначають поняття  «компетентність» як здатність успішно задовольняти індивідуальні та соціальні потреби, а їх внутрішня структура розкриває взаємозалежність між ними. 

    На уроках географії  здійснюється формування важливих життєвих компетентностей: соціальних, комунікативних, інформаційних,  полікультурних, картознавчих.

   Відповідно  до Положення « Концепції Нової української школи « та змісту  оновленої програми з географії , яку розробляли на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти , чітко визначена реалізація компетентнісного підходу до навчання.  Саме компететнісний підхід є одним із найважливіших концептуальних принципів, який визначає суть сучасного оновлення змісту освіти і має орієнтацію на  здобутки учня Уміння і навички , необхідні  сучасній людині для успішної реалізації у професійній діяльності,  особистісному житті,  вміння конструктивно вирішувати життєві ситуації,  що визначають конкурентоспроможність особистості у сучасних економічних умовах. Тому вчителю потрібно використовувати  відповідні методи і принципи навчання , які б сприяли залученню учнів до практичної діяльності : дослідження , прогнозування , експерименту. Особливої уваги заслуговує проектна діяльність учнів під час уроків та використання компетентнісно орієнтованих завдань .З вимогами компетентнісного підходу  КОЗ мають бути наближені до реальної ситуації. Учні , використовуючи КОЗ,  мають навчитися добирати інформацію із різних розділів географії та суміжних наук , створювати географічні моделі , досліджувати стратегії, демонструвати рівень сформованості інтелектуальних умінь( аналіз , доведення, обґрунтування, систематизація, ,тощо),  а також демонструвати готовність використовувати  знання у незнайомій ситуації,  встановлювати зв’язки між окремим об’єктами, ,процесами , оцінювати власні дії і рішення. Застосування КОЗ дозволяють вчителю досягти кількох цілей :

• Виявити рівень сформованості та розвитку предметної географічної компетентності ;
• оцінити спроможність самостійно здобувати знання ;
• Формувати інтерес до географії та досвід творчої діяльності в процесі її вивчення;

Приклади  КОЗ  в курсі шкільної географії.

6 клас

1.Якої  відносної висоти досягне  через 30 років  гора  з абсолютною висотою  3874 м , яка розміщена    на узбережжі озера, розміщеного на висоті 1500 м над рівнем моря. Відомо , що темп денудації 1.6 мм/рік , а темп тектонічно підняття 1.2 мм/ рік.

2.Чому поклади найтвердішого і найкрасивішого мінералу  на Землі – алмаза знаходяться в тих же районах , де розташовані потужні пласти кам’яного вугілля.

3. Зелені рослини  - ось та велика сила , яка допомагає людині ефективно  протистояти двом великим зовнішнім силам – вітру і воді. У книзі українського письменника Зарудного є опис посадки лісу на Херсонщині : «За хутором рядками чорніли маленькі соснові саджанці. Хуторяни швидко призвичаїлися до роботи :викопай глибоку ямку , постав у неї саджанець та присип торфом. Молоді  саджанці захищали  очеретяними  щитами…» Яку мету переслідували люди , коли саджали ліс?  До яких наслідків може привести знищення штучного соснового лісу?

7 клас.

1.Уявіть , що з другом придбали на зимових канікулах туристичні путівки до країн Африки . У вас є можливість поїхати до Алжиру , а у вашого друга до Південної Африки. Які особливості клімату цих країн Африки ви повинні врахувати ?

2. Є в Африці озеро , на берегах якого розміщені велетенські кам’яні брили, але двічі на рік вам не вдасться заховатися від палючого сонця в тіні цього каміння.  Коли це буває?

3 Усім відомо, що пінгвіни – мешканці Антарктиди , але біля берегів Африки цих птахів теж можна зустріти. Поясніть,  в якому районі це можна спостерігати?

4. Вона –  найпосушливіша пустеля світу. Але бувають періоди , коли вона перетворюється на квітучий килим . Поясніть цей природний парадокс.

5. В океані рухається судно . Перше вимірювання показало висоту полярної зірки  -10 градусів, друге вимірювання -2 градуса , під час третього полярної зірки на небі не спостерігалося .В якому напрямі рухається судно ?

8 клас.

1.Чорним вихором називають пилові бурі в степах.  Нищівний вітер здуває пухкий грунт і , здається немає сили , яка б протистояла йому і врятувала землі . Запропонуйте заходи , які зменшать дефляцію грунту. Поясніть , чому до ХІХ ст. чорні бурі не були характерні для степу ?

2. Відомо , що в лісах утворюється більше відмерлої органічної маси , ніж у степах , зайнятих трав’янистою рослинністю. Але грунти степів вирізняються більш високим вмістом гумусу і більш високою родючістю в порівнянні з грунтами лісу . Чому?

3. У мешканців Карпат є приказка «Біс сидить на верховині , а діла його в долині». Про яке природне явище ведеться мова ? Як людина своєю діяльністю може провокувати «Біса»?

4.Чому всі піщані півострови – коси в Азовському морі мають однаковий напрям : вони витягнуті з північного сходу на південний захід?

9 клас.

1.Поясніть , чому розміщення Рівненської і Хмельницької АЕС з точки зору геоморфологічних процесів  є необґрунтованим і несе в собі небезпеку?

2.Уявіть , що вчені пропонують побудувати залізницю від Сімферополя до Ялти.  Науковці пропонують два проекти : 1. Короткий шлях через Кримські гори. 2.Довгий  і більш дорогий шлях вздовж морського узбережжя. Який проект ви підтримаєте,  враховуючи геоморфологічні процеси в цьому регіоні .

3.Зелена енергетика – сучасний шлях виробництва електроенергії . Які важливі проблеми допоможе вирішити розвиток альтернативної енергетики у світі?

10 клас.

1.Європа – регіон найвищого рівня інтеграції . Але в Європі ми спостерігаємо прояв дезінтеграційних процесів . Поясніть причини цього процесу.

2.Демографічна політика дозволяє здійснювати  контроль над процесам природного приросту , стимулюючи , або ж стримуючи його.  Але  вона може привести до небажаних наслідків , а саме - гендерного дисбалансу. В якій країні і чому  це спостерігається? 

3. На нашій водній планеті спостерігається проблема водного дефіциту.  Найближчим часом конфлікти між найбільшими ТНК світу  будуть точитися не за мінеральні ресурси , а за воду, як найважливіший ресурс.  Висловыть власну думку з цього питання .

4.Відомо , природно ресурсний  потенціал – важливий чинник  розвитку економіки країни, адже природні ресурси становлять енергетичну і сировинну базу господарства. Чи може країна з обмеженим природно –ресурсним потенціалом претендувати на роль світового лідера економіки. Відповідь обґрунтуйте. 

    Слід відзначити , що завдання  ЗНО з географії  мають компетентнісно орієнтований характер, вимагають від учнів уміння застосовувати знання , прогнозувати,  порівнювати. Тому  успішна і цілеспрямована робота на уроках географії над КОЗ – є,  безперечно,  запорукою успішного проходження ЗНО.  Володіючи теоретичними і практичними знаннями з  географії,  в майбутньому дорослому житті вони можуть успішно протистояти виникненню цілого ряду екологічних і економічних проблем і  з можуть пропонувати конструктивні шляхи рішення цих проблем.

     Підвищенню рівня компетентності здобувачів освіти можливо за допомогою технології «критичного мислення», яка дозволить активізувати навчально-виховний процес з географії і буде сприяти кращому засвоєнню географічних знань учнями, підвищенню рівня компетентності здобувачів освіти. Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже близько 50 років. А саме відтоді, коли Бенджаміном Блумом була розроблена таксономія пізнавальних здібностей і критичне мислення було означено як мислення вищого рівня . З ним погоджується американський філософ і педагог Джон Дьюї, вважає, що критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатись конкретною проблемою. «Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі сформованої ситуації, учень дійсно думає» . Технологія «критичного мислення» включає три основні стадії, кожна з яких виконує відповідні функції. 1) стадія виклику. Для неї характерні такі функції, як мотиваційна (пробудження інтересу до роботи), інформаційна (актуалізація вже наявних знань) та комунікаційна (безконфліктний обмін думками); 2) стадія осмислення виконує інформаційну (отримання нової інформації) і систематизовану (класифікація і ранжування інформації) функції; 3) стадія рефлексії виконує наступні функції: комунікаційна (обмін думками про нову інформацію), мотиваційна (збудження до подальшого розширення інформаційного поля), інформаційна (набуття нових знань), оціночна (вироблення власної позиції). Для того, щоб кожна стадія даної технології була максимально ефективною і викликала захопленість учнів навчальним процесом, необхідно протягом уроку використовувати різноманітні методичні прийоми, які допоможуть учням з інтересом опановувати нові знання. На стадії виклику доцільно використовувати такі методичні прийоми, які зацікавлять та налаштують учнів на вивчення нової теми. До таких прийомів можна віднести: «що я знаю», «вільне письмо», «асоціація», «ключові слова», «вірно - не вірно», «переплутані логічні ланцюжки», «інструкції», «кластер». Доцільним є табличний метод , адже проводячи порівняння учням обов’язково доводиться  робити аналіз, а потім синтез матеріалу.    Коли вчитель застосовує проблемний метод , то завдання мають нести інформаційно – пізнавальну суперечність між відомим і пошуком , містити пізнавальну новизну,  концентрувати увагу.  Прикладом таких завдань можуть бути наступні:

1.Відомо, що перша подорож Христофора Колумба до Нового світу тривала 33 дні , а час другої скоротився до 20 днів. Як мореплавець зумів досягти такого результату?

2.Уявіть, що ви капітан пасажирського судна , яке перетинає Атлантику, рухаючись від Європи до Америки. Які види небезпеки , як капітан ви повинні передбачити?

   Формуванню компетентності учнів сприяє метод «Ромашка Блума», розроблений американським вченим Бенджаміном Блумом і базується на шести рівнях навчальних цілей в когнітивній сфері: знання –розуміння - застосування –аналіз - синтез – оцінка. На кожному рівні пропонуються певні питання . Розглянемо на прикладі  проблеми глобального потепління.

• І рівень –фактичні (прості ) : Що? Де? Коли?

Що спостерігають кліматологи останнім часом на планеті?

• ІІ рівень – Уточнювальні питання :Ти вважаєш , що …?

Ти вважаєш , що причинами глобального потепління є антропогенна діяльність людини?

• ІІІ рівень – пояснювальні питання : Чому ? Що маєш на увазі? Яка головна причина?

Яка головна причина підвищення температури на планеті останнім часом?

• ІV рівень – творчі питання , де є елемент прогнозу , припущення : А що , якби.? Запропонуйте альтернативне рішення ?

 Що очікує людство, якщо підвищення температури буде продовжувати досить швидко ?

Яке альтернативне рішення проблеми пропонують науковці?

• V рівень- Оцінювальні питання : Як би ви визначили значення …? Наскільки важливим є…?
• Наскільки важливим є об’єднання зусиль країн світу для рішення проблеми глобального потепління ?
• VІ рівень – практичні питання : Як це можна використати в конкретні життєвій ситуації ? Де це застосовується в житті ?
• Які конкретні заходи зменшення кількості газу утеплювачу в атмосфері ви пропонуєте?
• Який внесок у рішення цієї проблеми можете зробити безпосередньо ви?

    Формуванню компетентності учнів сприяють також методичні прийоми : «Кластер», «Переплутані логічні ланцюжки», «Ретроальтернативістики», « мозковий штурм»,  «Так чи ні» географічні задачі,  «Розповідь за ілюстрацією» та ін.. 

    Вимоги сучасного суспільства ставлять перед вивченням географії в школі нові цілі, а саме пізнання на конкретних прикладах різноманіття сучасного географічного простору на різних його рівнях (від локального до глобального) для формування географічної картини світу; розуміння головних особливостей взаємодії природи і суспільства на сучасному етапі його розвитку, значення охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування, здійснення стратегії стійкого розвитку в масштабах України і світу. Реалізації цих  важливих завдань сприятиме компетентнісний підхід до викладання географії.

Список використаних джерел.

1. Вішнікіна Л. П. Компетентнісне навчання географії в основній школі: монографія/Л. П. Вішнікіна. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2017. – 407 с.

2. Топузов О. М. Педагогічні технології як основа творчої діяльності вчителя географії/О. М. Топузов, Л. П. Вішнікіна//Педагогічний альманах: Збірник наукових праць/редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ін. – Херсон: РІПО, 2011. – Випуск 10. – С. 52–57. 5.

3. Самойленко В. М. Створення та застосування тестів у навчанні географії/В. М. Самойленко, Л. П. Вішнікіна//Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. Випуск 32. – Кривий Ріг. – 2011. – С. 15–29. 8.

4. Вішнікіна Л. П. Психодидактичні засади формування предметної географічної компетентності учнів/Л. П. Вішнікіна, О. М. Топузов//Український педагогічний журнал. – 2016. – № 2. – С. 65–74.

5.  Вішнікіна Л. П. Підручник географії як універсальний інтегрований засіб формування предметної географічної компетентності учнів/Л. П. Вішнікіна, О. М. Топузов//Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць/[ред. кол.; голов. ред. – О. М. Топузов].– К. : Педагогічна думка, 2016. – Вип. 17. – С. 60–68. 13.

6. Вішнікіна Л. П. Компетентнісно-формувальний урок географії/Л. П. Вішнікіна//Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки»: Збірник наукових праць. – Випуск № 5/2016 р. – С. 83–88. 14.

7. Гільберг Т. Г. Реалізація компетентнісного підходу до навчання на уроках географії. Журнал «Географія та основи економіки в  школі» - №4, 2009.