"Компетентнісний підхід у викладанні географії"

Про матеріал
Сьогодні школа дає дитині хорошу теоретичну підготовку, але ще мало приділяє уваги практичному застосуванню знань, які учень може використовувати для вирішення конкретних завдань зараз і в майбутньому. У статті подано методичні рекомендації щодо компетентнісного підходу у викладанні географії
Перегляд файлу

 

Компетентнісний підхід у викладанні географії

 

Географія - універсальний шкільний предмет, який відкриває перед школярем великі можливості для становлення особистості. В період навчання вчитель допомагає учневі сформувати прообраз "дорослих" компетенцій. Сьогодні школа дає дитині хорошу теоретичну підготовку, але ще мало приділяє уваги практичному застосуванню знань, які учень може використовувати для вирішення конкретних завдань зараз і в майбутньому.

Конкурентоспроможність як якість, властива випускнику школи, багато в чому залежить від його здатності набувати і розвивати вміння, навички, які можуть застосовуватися або трансформуватися стосовно різних ситуацій.

Перед школою поставлені нові завдання:

  • створення навчального середовища, яке мотивує учнів самостійно здобувати, обробляти отриману інформацію, обмінюватися нею, швидко орієнтуватися в інформаційному просторі;
  • створення умов, що сприяють розвитку ключових компетентностей учнів;
  • пошук способів зниження перевантаження учнів.

Вирішення цих завдань викликало необхідність застосування мною нових педагогічних підходів і технологій на уроках географії. Одним із плідних напрямів модернізації географічної освіти є технологія компетентнісно орієнтованих завдань.

Мета компетентнісного підходу:

- вчитися знати;

- вчитися робити;

- вчитися жити;

- вчитися бути.

 

Що ж таке компетенція? У перекладі з латинської це коло питань, в яких людина добре обізнана. Компетентнісний підхід - це підхід, який наголошує на результаті освіти, при цьому результатом є не засвоєння великої кількості інформації, а здатність людини самостійно діяти в різних проблемних ситуаціях, застосовуючи знання і породжуючи нові.

Актуальним в цій ситуації є китайське прислів'я:

Скажи мені - і я забуду;

Покажи мені - і я запам'ятаю;

Дай зробити - і я зрозумію.

  Зрозуміло, що знання і досвід накопичуються й формуються поступово, вдосконалюючись від уроку до уроку. Учень 6 класу менш компетентний, ніж учень одинадцятого класу. Але їх об'єднує наявність певної компетенції, яка містить особистісне ставлення учня до предмета діяльності. І тут ми вже говоримо про компетентність учня і його особисті якості, а також про мінімальний досвід діяльності в певній сфері.

Сьогодні нашим учням для побудови успішної кар'єри необхідно володіти великим обсягом знань і умінь. Не менш важлива творчість у роботі, креативне мислення, вміння мислити нестандартно. Сучасна географія пропонує шляхи розв’язання багатьох проблем. У зв'язку з цим так важливо відповісти на питання: «З якою метою навчати школярів географії?». З його рішенням пов'язана розробка критеріїв відбору змісту географічної освіти, попиту його результатів в житті майбутнього покоління. Саме тому географічні знання повинні стати фундаментом практичної діяльності, а вміння (пізнавальні, практичні) - основою для формування ключових компетенцій.

 

Ключові компетенції є складовою частиною особистості учнів, їх внутрішнього світу, а також розвивають загальні здібності, в результаті чого з'являються можливості вирішувати проблеми в повсякденному житті.

Які ж компетенції можна сформувати на уроках географії?

  1. Ціннісно смислові компетенції формують ставлення до життя, правильно розставляють ціннісні орієнтири, допомагають учневі самовизначитися і навчитися приймати рішення і брати за них відповідальність на себе.
  2. Загальнокультурні компетенції формуються при вивченні етносів, загальнолюдських і національних культур, сімейних і громадських цінностей, традицій і способу життя різних народів. Більшість уроків географії допомагає сформувати ці компетенції.
  3. Навчально-пізнавальні компетенції формуються в урочній та позаурочній діяльності учня, коли він здобуває знання з навколишнього світу, вчиться відрізняти факти від домислів, користується статистичною інформацією, грамотно організовує самостійну пізнавальну роботу. Відносно до досліджуваних об'єктів учень опановує креативні навички: здобування знань безпосередньо з навколишньої дійсності, розв’язання навчально-пізнавальних проблем, знаходження способів дій в нестандартних ситуаціях. Багато старшокласників беруть участь в науково-дослідній та проєктній роботі, яка вимагає від учня аналітичного і творчого підходу до вирішення поставлених завдань. Ця робота дозволяє кожній дитині показати наявні компетенції і придбати нові.
  4. Інформаційна компетенція припускає опанування сучасних засобів інформації та інформаційних технологій. Сьогодні важко уявити учня, який не вміє користуватися комп'ютером, Інтернетом, адже це так сучасно, а молодь завжди тягнеться до нового. Завдання вчителя географії - показати можливості інформаційної бази Інтернету, навчити вести самостійний пошук, аналіз, відбір інформації, її перетворення, збереження, передачу і презентацію за допомогою технічних засобів й інформаційних технологій. Картина світу змінюється занадто швидко, а "книжкова" література не встигає відслідковувати ці процеси. Інтернет служить джерелом інформації, з якою школяр вчиться працювати, наприклад, створити презентацію до уроку або позакласного заходу, підготувати, показати і проаналізувати знімки досліджуваних територій з Космосу і багато іншого. Залучаючи учнів до цієї роботи, ми наділяємо їх важливими інформаційними компетенціями, які напевно будуть затребувані в дорослому житті.
  5. Комунікативні компетенції формуються в процесі спілкування, містять знання способів взаємодії з оточуючими і віддаленими подіями і людьми; навички роботи в групі, колективі, опанування різних соціальних ролей. Кожен учень в майбутньому буде виконувати різні соціальні ролі, де неможливо обійтися без взаємодії з навколишніми. Учень повинен вміти уявити себе, написати лист, анкету, заяву, поставити запитання, вести дискусію.

Географія - предмет переважно усного спілкування, тому на уроках ми проводимо дискусії, вчимося оперувати фактами, використовувати доказову базу, аналізувати, ставити питання, робити висновки, захищати свої ідеї. Добре зарекомендували себе уроки, на яких учні працюють в групах: захист проєкту, екологічний моніторинг.

Компетенції особистісного самовдосконалення формуються, коли учень усвідомлює, що все, чого він вчиться, необхідне йому для розкриття власних здібностей, можливостей, тобто самовдосконалення. Чим раніше учень це усвідомлює, тим більше компетенцій опанує.

 

 

Види робіт, спрямовані на посилення практичної спрямованості шкільної географії:

1.Робота з підручником, географічною та науково-популярною літературою.

2. Робота з картами і картосхемами.

3.Робота зі статистичними матеріалами.

4.Робота на місцевості.

5.Спостереження за навколишнім середовищем.

6.Робота з ресурсами ЗМІ та Інтернет.

7.Навчальні наукові проєкти тощо.

Необхідною умовою для реалізації компетентнісного підходу до навчання є посилення уваги до особливостей, мотивів та інтересів окремого учня. Саме вчитель створює сприятливі умови для ефективного навчання, для формування особистісних характеристик кожного учня.

Система роботи вчителя: можливості формування компетентностей учнів на уроках географії:

1.Допомогти дітям освоїти знання, набути навичок навчально-пізнавальної діяльності.

2.Навчитися застосовувати знання в конкретній ситуації.

3.Уміти досягати позитивних результатів.

 Ці три складові і є основа поняття «компетентність», яка полягає в його готовності ефективно організовувати внутрішні і зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети.

 

Компетентнісне навчання є перспективним, адже навчальна діяльність набуває дослідний і практико-орієнтований характер і при цьому сама стає предметом засвоєння.

 

 Педагогічну майстерню з формування ключових компетентностей учнів можна представити наступною схемою:

1. По-перше, це зміна позиції вчителя в організації освітнього процесу, зміна характеру взаємовідносин між учителем і учнем. Учитель повинен бути наставником, координатором, партнером. Моє завдання на уроці - супровід дітей в їх самостійному пошуку знань.

2. По-друге, це створення розвивального середовища, що забезпечує умови для формування ключових компетентностей. це:

- створення умов для набуття досвіду постановки і досягнення мети; включення учнів в реалізацію будь-якої діяльності - дослідження, проєктування;

- розвиток самостійності і відповідальності учня за результати своєї діяльності;

- організація групової роботи;

3. По-третє, розвиток ключових компетентностей неможливо здійснити без організаційних змін форм навчальної діяльності.

При всьому різноманітті технологій, форм і методів, переважними повинні бути ті, які орієнтовані на самостійність учня. Потрібно вчити своїх дітей представляти результати праці у вигляді: аналізу тексту, узагальнення інформації у вигляді таблиць, схем, опорних конспектів, обговорення, виступи (презентації).

Створення такого середовища дозволяє мені істотно підвищити мотивацію дітей. Адже саме мотивація (тобто готовність до діяльності) є основним компонентом компетентностей. Поряд з традиційними способами підвищення мотивації перевага віддається таким прийомам, які підвищують внутрішню мотивацію дитини.

  В роботі з формування ключових компетентностей існують 5 правил:

 

1. Намагатися не нав'язувати навчальних цілей "зверху". Спільна робота з дитиною по виробленню цілей і завдань може виявитися значно ефективніше.

 

2. Стежити за тим, щоб навчальні завдання не тільки відповідали віковим обмеженням, але мали рівень оптимальної складності, сприяли прояву майстерності і компетентності дитини.

 

3. Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому його волі.

 

4. Бажано підбирати навчальні завдання з елементом новизни і непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу в процесі їх виконання.

 

5. Також необхідно пам'ятати про те, що покарання за неправильне рішення навчального завдання є крайнім і найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції і негативно впливає на ставлення дитини до навчальної діяльності.

 

Технологія формування ключових компетентностей учнів передбачає використання компетентнісно орієнтованих завдань у системі. Існує наступна структура самого компетентнісно орієнтованого завдання:

- стимул,

- постановка завдань,

- джерело інформації,

- бланк для виконання завдання (якщо воно має на увазі структуровану відповідь),

- інструмент перевірки.

 

Кожна складова компетентнісно орієнтованого завдання підпорядковується певним вимогам, обумовленим тим, що компетентнісно орієнтоване завдання організовує діяльність учня.

Застосування компетентнісно орієнтованих завдань на уроці дозволяють вчителю вирішити одночасно кілька завдань:

- оцінити рівень розвитку предметних знань і умінь;

- оцінити рівень розвитку загальнонавчальних умінь і навичок (інтелектуальних, пізнавальних, культуру писемного та усного мовлення і под.);

- оцінити здатність самостійно здобувати знання і вибирати способи діяльності, необхідні для досягнення поставленої мети в завданні;

 - формувати пізнавальний інтерес до предмета через розвиток дослідницької компетенції.

 

Рекомендацій при використанні компетентнісного підходу:

 

  1. Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.

 

  1. На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член суспільства.

 

  1. Допомагайте учням опанувати найбільш продуктивні методи навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

 

  1. Необхідно частіше використовувати питання "чому?", щоб навчити мислити критично: розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.

 

  1. Пам’ятайте, що знає не той, хто переказує, а той, хто використовує на практиці.

 

  1. Привчайте учнів думати і діяти самостійно.

 

  1. Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем; пізнавальні завдання вирішуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

 

  1. Необхідно частіше показувати учням перспективи їх навчання.

 

  1. Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

 

  1. В процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем знань.

 

  1. Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
  2.  Заохочуйте дослідницьку роботу учнів. Знайдіть можливість ознайомити їх з технікою експериментальної роботи, алгоритмами вирішення завдань, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

 

  1. Навчайте так, щоб учень розумів, що знання є для нього життєвою необхідністю.

 

  1. Пояснюйте учням, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації життєвих планів.

 

Отже, використання компетентнісно орієнтованих завдань дозволяє активізувати самостійну навчальну діяльність школяра, розвивають здібності і допомагають вирішувати в повсякденному житті проблеми, змінюється характер взаємовідносин між учнем і вчителем. Впровадження цієї технології дозволить випускнику успішно реалізувати себе в умовах сучасної економіки, де популярними і успішними стають люди, здатні мислити і діяти самостійно. Звичайно, потрібно відзначити, що в процесі формування компетенцій учнів виникає ряд труднощів. Тому не можна говорити про те, що всі питання вирішені і всі використовувані сучасні методи сприяють розвитку компетенцій учнів.

Ключовий задум модернізації освіти - ідея розвитку, де людська особистість - головне багатство, яким володіє світ. Вчителі географії всіляко сприяють розвитку цієї особистості. Нехай наш світ буде багатшим.

docx
Додано
21 липня
Переглядів
23
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку