Компетентнісний підхід у викладанні математики в початковій школі НУШ: практичні стратегії та приклади занять

Компетентнісний підхід у викладанні математики в початковій школі НУШ: практичні стратегії та приклади занять

Стаття присвячена актуальній темі впровадження компетентнісного підходу у викладанні математики в початковій школі в контексті Нової української школи (НУШ). Розглядаються ключові аспекти компетентнісного навчання, його значення для формування математичної грамотності учнів. Автор пропонує практичні стратегії реалізації компетентнісного підходу, включаючи контекстуалізацію навчання, проєктну діяльність, міжпредметну інтеграцію та використання цифрових технологій. Наведено конкретні приклади занять та проєктів, які сприяють розвитку математичних компетентностей. Стаття буде корисною для вчителів початкових класів, методистів та керівників освітніх закладів.

Ключові слова: НУШ, компетентнісний підхід, математична освіта, початкова школа, практичні стратегії навчання, проєктна діяльність, міжпредметна інтеграція.

Нова українська школа (НУШ) ставить перед освітянами амбітне завдання – формувати в учнів ключові компетентності, необхідні для успішного життя в сучасному світі. Математична компетентність посідає особливе місце серед цих ключових компетентностей, адже вона не лише забезпечує здатність застосовувати математичні знання в повсякденному житті, але й розвиває логічне мислення, вміння аналізувати та вирішувати проблеми.

У цій статті ми детально розглянемо, як реалізувати компетентнісний підхід у викладанні математики в початковій школі НУШ, надамо розширені практичні стратегії та приклади занять, які допоможуть вчителям ефективно впроваджувати цей підхід у своїй педагогічній практиці.

1. Сутність компетентнісного підходу в математиці НУШ

Компетентнісний підхід у викладанні математики – це освітня стратегія, яка зосереджується на формуванні в учнів здатності ефективно застосовувати математичні знання, вміння та навички для вирішення реальних життєвих завдань. На відміну від традиційного підходу, який часто зосереджувався на запам'ятовуванні формул та виконанні типових завдань, компетентнісний підхід ставить на перше місце розвиток критичного мислення, вміння аналізувати ситуації та приймати обґрунтовані рішення.

У контексті НУШ, компетентнісний підхід у математиці передбачає:

1. Орієнтацію на практичне застосування знань

2. Розвиток математичного мислення та інтуїції

3. Формування здатності бачити математику в повсякденному житті

4. Розвиток вміння працювати з даними та інформацією

5. Виховання впевненості у власних математичних здібностях

2. Ключові компетентності, які розвиває математика

Математика в початковій школі НУШ спрямована на розвиток низки важливих компетентностей. Розглянемо їх детальніше у таблиці 1.

Таблиця 1

Ключові компетентності, які розвиває математика

Джерело: систематизовано автором

3. Практичні стратегії реалізації компетентнісного підходу

3.1. Контекстуалізація навчання

Контекстуалізація навчання передбачає створення навчальних ситуацій, які імітують реальні життєві обставини. Це допомагає учням побачити зв'язок між математикою та повсякденним життям.

Приклад заняття: «Математика в супермаркеті» (2 клас)

Мета: Розвиток навичок додавання і віднімання в межах 100, розуміння концепції грошей та бюджету.

Хід заняття:

1. Підготовчий етап. Створіть в класі імітацію супермаркету з різними «товарами» та цінниками.

2. Основна частина:

   - Дайте учням «бюджет» (наприклад, 50 грн) та список покупок.

   - Учні мають вибрати товари, підрахувати загальну вартість та перевірити, чи вкладаються вони в бюджет.

   - Якщо сума перевищує бюджет, учні мають вирішити, від чого можна відмовитися.

3. Заключний етап. Обговорення стратегій, які використовували учні для підрахунків та прийняття рішень.

Це заняття розвиває не лише математичні навички, але й фінансову грамотність та вміння приймати рішення.

3.2. Проєктна діяльність

Проєктна діяльність дозволяє учням застосовувати математичні знання та навички для вирішення комплексних завдань протягом тривалого періоду.

Приклад проєкту: «Математичний город» (3-4 клас)

Мета: Інтеграція різних математичних концепцій (вимірювання, геометрія, арифметика) в практичному контексті.

Етапи проєкту:

1. Планування. Учні створюють план городу на папері, використовуючи геометричні фігури для позначення різних грядок.

2. Вимірювання. Діти вимірюють реальну ділянку шкільного подвір'я та масштабують свій план відповідно.

3. Розрахунки. Учні обчислюють кількість насіння та добрив, необхідних для кожної грядки, базуючись на площі.

4. Бюджетування. Складання кошторису проєкту, враховуючи ціни на насіння, інструменти тощо.

5. Реалізація. Створення реального городу на шкільному подвір'ї.

6. Моніторинг. Регулярні вимірювання росту рослин, створення графіків.

Цей проєкт інтегрує математику з природознавством, технологіями та навіть елементами фінансової грамотності.

3.3. Інтеграція з іншими предметами

Міжпредметна інтеграція допомагає учням побачити, як математика пов'язана з іншими галузями знань та аспектами життя.

Приклад інтегрованого уроку: «Математика і мистецтво» (4 клас)

Тема: «Симетрія в природі та мистецтві»

Мета: Вивчення концепції симетрії через її прояви в природі та використання в мистецтві.

Хід уроку:

1. Вступ. Обговорення поняття симетрії, демонстрація прикладів з природи (метелики, сніжинки).

2. Математична частина. Вивчення осьової симетрії, створення симетричних фігур на папері.

3. Мистецька частина. Створення симетричних візерунків за допомогою фарб (техніка монотипії).

4. Аналіз. Учні аналізують свої роботи та роботи однокласників, визначаючи осі симетрії.

Цей урок поєднує математичні концепції з візуальним мистецтвом, допомагаючи учням побачити красу математики в навколишньому світі.

3.4. Використання цифрових технологій

Цифрові технології можуть значно збагатити процес навчання математики, роблячи його більш інтерактивним та наочним.

Приклад використання цифрових інструментів: «Геометричні дослідження з GeoGebra» (4 клас)

Мета: Дослідження властивостей геометричних фігур за допомогою інтерактивного програмного забезпечення.

Хід заняття:

1. Знайомство з інтерфейсом GeoGebra.

2. Створення різних геометричних фігур (трикутники, чотирикутники).

3. Дослідження зміни площі та периметру фігур при зміні їхніх параметрів.

4. Створення динамічних моделей, наприклад, зміна форми паралелограма при русі однієї з його вершин.

Використання такого програмного забезпечення дозволяє учням експериментувати з геометричними об'єктами, розвиваючи інтуїтивне розуміння їхніх властивостей.

4. Оцінювання математичної компетентності

У контексті компетентнісного підходу важливо переосмислити методи оцінювання. Замість фокусу на відтворенні формул чи виконанні типових завдань, оцінювання має зосереджуватися на здатності учнів застосовувати знання в різних контекстах.

Методи оцінювання математичної компетентності:

1. Практичні завдання. Оцінювання здатності застосовувати математичні знання в реальних ситуаціях.

2. Проєктні роботи. Оцінювання довгострокових проєктів, які вимагають застосування різних математичних навичок.

3. Портфоліо. Збір робіт учня, що демонструють прогрес у розвитку математичних компетентностей.

4. Самооцінювання та взаємооцінювання. Розвиток здатності учнів аналізувати власну роботу та роботу однокласників.

Компетентнісний підхід у викладанні математики в початковій школі НУШ відкриває нові можливості для формування в учнів не лише математичних знань, але й життєво важливих навичок.

Впровадження компетентнісного підходу у викладанні математики в початковій школі НУШ - це не лише вимога часу, але й захоплююча можливість змінити ставлення дітей до математики, зробити її живою, практичною та цікавою. Цей підхід вимагає від вчителів креативності, гнучкості та постійного професійного розвитку, але результати варті зусиль.

Список використаних джерел

1. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи. Київ: Міністерство освіти і науки України, 2016. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

2. Державний стандарт початкової освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text

3. Скворцова С., Онопрієнко О. Нова українська школа: методика навчання математики у 1–2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах інтегративного і компетентнісного підходів. Харків: Ранок, 2019. 352 с.

4. Гісь О., Філяк І. Планета міркувань. Навчальний посібник з розвитку мислення для 1 класу. Львів: Світ, 2018. 80 с.

5. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. 336 с.