Компетентнісний підхід в освіті

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, оновлення інформації та колосальні темпи її нагромадження зумовлюють потребу в таких членах суспільства, які здатні гнучко і активно адаптуватися до нових вимог.  Вчитель має бути не «транслятором» інформації, а організатором діяльності , спрямованої на виконання навчальних завдань. Тобто як би активно вчитель не намагався викладати свій предмет, якщо при цьому він не забезпечив активну діяльність учнів, процес навчання фактично не буде функціонувати. Що різноманітнішою є навчальна діяльність, то більшою розвивальною функцією наповнюється учіння.  Дидактичні можливості конкретних тем курсу хімії дають змогу проводити цілеспрямовану ефективну роботу з формування всіх основних груп компетентностей.  

  Шляхи впровадження компетентнісного підходу.

Читання лекцій з проблемним викладом або лекцій з демонстраціями;
проведення семінарів та конференцій, рольових ігор;
створення навчально-дослідницьких проектів, спрямованих на розв’язування певних проблем;
розв’язування експериментальних задач, постановка та проведення експериментів;
розв’язування завдань практичного та екологічного спрямування;
складання опорних конспектів, схем, алгоритмів розв’язування задач.
 

З особистого досвіду впровадження компетентнісного підходу на уроках хімії:

Соціальна компетентність:

Соціальна компетентність пов’язана з готовністю учнів брати на себе
відповідальність, бути активним у прийнятті рішень у суспільному житті, у
в регулюванні конфліктів, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства.

На уроках хімії формування соціальної компетентності учнів  здійснюю шляхом:
 стимулювання учнів до самостійного прийняття тактичних та стратегічних
рішень: як навчитися, раціонального шляху розв’язування розрахункових задач;
використання життєвих ситуацій, пов’язаних із властивостями та використанням речовин;
використання різнорівневих навчальних та контролюючих завдань;
стимулювання  толерантного ставлення учнів до різноманітних проявів життя;
стимулювання роботи учнів в групах;
оцінювання корисності та шкоди від виробництва;
проведення нестандартних уроків: урок-подорож, творча лабораторія, урок-суд та інші; позакласних заходів з предмету; тижня хімії; збирання матеріалів для написання екологічних проектів «Кисень – енергія життя», «Джерела продовжують жити».

Полікультурна компетентність:

Полікультурна компетентність стосується розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо.

На уроках хімії формування полікультурної компетентності учнів здійснюю шляхом:

- використання в процесі викладання хімії віршів, приказок, загадок, уривків із творів художньої літератури для ілюстрації конкретних природничо- наукових явищ, що вивчаються для пояснення їх хімічної сутності;

- наведення прикладів інформації, пов’язаних із сучасним становищем у світі та впливом на нього тих чи інших хімічних аспектів;

- висвітлення зв’язку хімії з іншими природничими та суспільними дисциплінами;

- проведення позакласних заходів, хімічних тижнів, хімічних вечорів;

- висвітлення значення хімії для розвитку цивілізації.

- вивчення природи рідного краю, проведення екологічних досліджень, з'ясування причин тривожної екологічної ситуації в нашому регіоні;

- проведення інтегрованих уроків: хімія-біологія, хімія-математика на тему «Масова частка розчиненої речовини», «Узагальнення знань про основні класи неорганічних сполук»;

Комунікативна компетентність.

Комунікативна компетентність передбачає освоєння важливого в роботі й суспільному житті усного та писемного спілкування, володіння кількома мовами.

На уроках хімії формування комунікативної компетентності учнів  здійснюю шляхом:

- забезпечення розвитку монологічного мовлення учнів через проведення усного опитування: аналізу та самоаналізу відповіді, учнівських повідомлень, захист творчих робіт, проектів, доповідей, висування гіпотез;

- забезпечення розвитку ділового мовлення через проведення: бесід, взаємоопитування, диспутів, семінарів, конференцій, обговорювання проблем в групі;

- забезпечення розвитку писемного мовлення учнів через написання повідомлень, рефератів, хімічних казок;

- забезпечення розвитку культури мовлення через дотримання норм сучасної літературної мови та вимог нової хімічної номенклатури, вимог використання наукового лексикону, культури спілкування;

- використання віршів, загадок, ребусів, кросвордів тощо;

- проведення рольових ігор на уроках та в позаурочний час;

- впровадження прийомів і методів інтерактивного навчання: «Мозковий штурм», «Вільний мікрофон»,«Навчаючи вчуся» , «Пошук інформації»; інтерактивних вправ: «Знайди пару», «Доповни вираз», «Знайди помилку» тощо;

- залучення учнів до роботи в парах та малих групах.

Інформаційна компетентність:

Інформаційна компетентність зумовлена зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві й передбачає оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію.

Використання нових інформаційних технологій на уроці має ряд позитивних моментів: розширюються методи та засоби навчання, полегшується сприймання інформації, в учнів з’являється додаткова мотивація до навчання, у ході опрацювання інформації учні виконують низку логічних операцій, вчаться критично мислити тощо. При викладання хімії  використовую

- навчальні програми з хімії, програми репетиторів; 

- програми із хімічного експерименту;

- інтернет в процесі опрацювання питань сучасного розвитку хімічної науки та    технології;

 -демонстрації відео фрагментів;

- проекторів при підготовці учнями доповідей, семінарів;

-стимулювання роботи з різними джерелами інформації: підручником,      енциклопедією, додатковою літературою, Інтернетом;

- використання завдань, пов'язаних з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків;

постійна робота з обдарованими учнями щодо підготовки до участі в  олімпіадах.

Вміння вчитися.

 Компетентність самоосвіти та саморозвитку пов’язана з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійній діяльності, так і в особистому та суспільному житті. У ході формування цієї компетентності ставлю такі завдання:

1. Розвивати навчальні навички учнів як умову раціональної організації їхньої самоосвітньої діяльності.

2. Забезпечити розвиток організаційних умінь і навичок визначення мети діяльності та планування роботи з її реалізації.

3. Формувати адекватні логічні операції і розумові дії.

4. Стимулювати активну пізнавальну діяльність.

5. Формулювати навички дослідницької роботи в теоретичному та практичному вивченні хімії.

6. Забезпечувати стійку мотивацію учнів до навчання й самоосвіти.

Роль учителя полягає у тому , щоб допомогти учням самостійно вчитися, вказуючи прийоми, методи набуття знань, організуючи роботу із самоосвіти, навчаючи учнів раціональних умінь творчого використання знань у подальшій пізнавальній діяльності.

Здійснюю формування інтересу учнів до предмету через:

цікаві уроки, емоційне викладання;

написання рефератів та творчих робіт;

залучення учнів до складання планів, конспектів, питання до текстів, творчих малюнків;

розвиток уміння аналізувати опрацьоване, робити висновки;

здійснення рефлексії в процесі самоосвіти через проведення бесід, тестів,

ігор.

 Здоров’язберігаючі компетентності.

Важливим складником шкільної освіти є формування в учнів здоров’язберігаючих компетентностей, які включають в себе свідоме ставлення до власного життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки.

Методи навчання, які використовують з метою формування здоров’язберігаючих компетенцій, повинні бути спрямовані на формування в учнів умінь визначати рівень здоров’я, прогнозувати і зберігати його, коригувати спосіб життя і, отже, запобігати захворюванням.

Так, наприклад, вивчаючи класи неорганічних сполук особливу увагу необхідно звернути на хімічні речовини, з якими дитина може зустрітися у повсякденному житті, формуючи у школярів навички безпечного поводження з побутовими хімікатами та надання першої медичної допомоги при опіках кислотами та лугами. При вивченні основ органічної хімії в 9 класі з метою оволодіння учнями основ здорового способу життя та навичок здорової поведінки, доцільно знайомити учнів з принципами раціонального харчування, особливостями розв’язання екологічних проблем через інтегровані уроки, проектні роботи та позакласні заходи.

Дослідницька компетентність:

демонстраційний і фронтальний експеримент;

лабораторні роботи;

хімічний практикум;

експериментальні задачі;

пошуково-дослідницькі задачі.