КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ВПРОВАДЖЕННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ВПРОВАДЖЕННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ                                                                НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
З досвіду роботи вчителя біології                                                                      Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №37  Сергієнко О.Ю.

…Дитя вимагає діяльності безупинно
і стомлюється не діяльністю,
а її одноманітністю і однобічністю.
К.Д. Ушинський

Сьогодні головним завданням освіти в Україні є створення умов для формування і розвитку високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією,  готової до вибору свого місця в житті, здатної продуктивно розв’язувати проблеми сьогодення.

Пріоритетним у освітньому процесі є всебічний розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями, глибоко розуміє традиції свого народу.

Проблема виховання людини, здатної гармонійно взаємодіяти з природним середовищем, яке її оточує, в умовах сьогодення розглядається як одна з найбільш пріоритетних. Важко уявити людину майбутнього, яка не володіє державною та іноземною мовами, не уміє впевнено та  критично застосувати інформаційно-комунікаційні технології, у якої відсутнє уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. Гадаю,  важко уявити формування цих компетентностей  без уроків біології.

Сучасна молодь чітко розуміє, що успішна сучасна людина – це  людина , яка має  високий інтелект та  чітко сформовані життєві компетентності. Отже, пошук нових ефективних прийомів вивчення біології в наш час – явище не тільки закономірне, але і необхідне. В наш час  особливе місце посідають  інтерактивні форми навчання, які забезпечують ефективність освітнього процесу та активну діяльність на уроці кожної дитини, підвищують авторитет вчителя та індивідуальну відповідальність учнів за результати своєї навчальної діяльності. Розвиток пізнавального інтересу учнів не можливий без пошуку нових цікавих форм та прийомів навчання. Вивчати  природничі науки необхідно так, щоб у дітей чітко формувалось враження  їх значущості та практичного застосування в житті .[3, с.12]

Існує велика кількість сучасних педагогічних методик, які використовуються на уроках з різних навчальних дисциплін. Вивчення біології також потребує сучасного підходу, а саме використання новітніх технологій,   які не тільки дають змогу учню зрозуміти та якісно відтворити матеріал, а й стимулюють до подальшого розвитку самоосвіти. Використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій направлено на засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров'я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, застосування знань з біології у повсякденному житті.

    Сьогодення вимагає від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а також  уміння самостійно набувати й використовувати на практиці нові знання, уміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Сучасний випускник нової української школи повинен знайти своє місце в житті, бути успішним, конкурентоспроможним і володіти всіма життєвими компетентностями. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особи щодо саморегуляції, самоосвіти і самовдосконалення та виховання відчуття постійної потреби цього. Працювати з учнями п’ятих  класів, коли вони лише починають вивчати природничі науки на уроках природознавства, треба так, щоб діти чітко усвідомлювали необхідність збереження цілістності природи та розглядали себе як її складову, формуючи в учнів основні засади екологічної культури та здоров'язберігаючі компетентності.

Вивчаючи біологію, де дається вже більш важкий матеріал для розуміння, необхідно шукати доречні інтерактивні форми роботи, які захоплять учнів у практичну діяльність із метою дослідження різноманіття проявів природи.  Ефективність інтерактивних технологій полягає в тому, що вони сприяють розвитку в учнів вміння критично оцінювати проблему, всебічно аналізувати її, приймати рішення, аргументовано відстоювати свою точку зору. Тим самим формуються в учнів комунікативні, інформаційні та соціальні компетентності.

Тому я обрала тему для самоосвіти, пов’язану з інтерактивними  технологіями, яку можу використовувати на будь-якому уроці і навіть етапі уроку з користю для учнів, це- ігрові технології.
     На сьогодні  навчальна гра  є досить актуальною, у зв’язку з доступністю різних джерел пізнання, наростанням обсягу різноманітної інформації, що поставляється телебаченням, відео, Інтернетом та  все більш масштабним використанням засобами масової інформації ігрових технологій. Одним із приорітетів в  освіті стає уміння та розвиток  у дітей інтересу до самостійного відбору інформації та її активного застосування на практиці. Це можливо досягти  завдяки  участі в дидактичних іграх, які дають можливість на практиці проявити свої здібності, застосовувати  знання та продемонструвати свої  уміння. Застосування в навчальному пізнанні ігрових технологій стимулює саморозвиток учня , мотивує його до вивчення більш складного матеріалу,  розвиває  інтелект та комунікативні навички, формує емоційно-вольову сталість. Рішення цього завдання реальне на шляху використання ігрових технологій у навчанні біології.
     Практична значущість полягає також у тому, що гра легко сприймається і її можна застосовувати будь-яким учителям-предметникам. У кожної науки, навчального предмета є своя цікава сторона, є велика кількість ігор і ігрових форм. Є ігри, що включають пізнавальні елементи декількох навчальних предметів (міжпредметні зв’язки). Як правило, вони вимагають від школярів уміння розшифровувати, розплутувати, розгадувати або, головне, – знати сам предмет. Технологія універсальна. Будь-яка з розглянутих організаційних форм легко відтворна. Цю форму вчитель-предметник може наповнити своїм змістом, використовуючи для розумових вправ учнів, їхньої самоперевірки, творчого інтелектуального розвитку. [10, с.3]
     У процесі роботи застосовую різні групи ігор – предметні, сюжетно-рольові, дидактичні, інтелектуальні й рольові. Інтелектуальні й рольові ігри я найчастіше використовую під час проведення виховних заходів і в позакласній роботі при проведенні предметних тижнів природничих наук, що дозволяє підвищити інтерес в учнів до природознавства, біології й екології. (Додаток 1)
     Всі ці ігри носять пізнавальний і розвивальний характер. Спектр їхньої різноманітності великий, але для себе я з’ясувала основні показники гри: цілі, завдання, принципи і функції.[5, с 12]
         Мета застосування технології ігрових форм навчання – розвиток стійкого пізнавального інтересу в учнів через різноманітні ігрові форми навчання.
     Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні важливі ознаки і свою стійку структуру; у яку входять такі компоненти (за В. Коваленко, П. Підкасистим):

• ігрова задумка;
• правила гри;
• ігрові дії;
• дидактичні завдання;
• дидактичне оснащення гри;
• результат гри.

     Кінцева мета гри – навчити дитину самостійно орієнтуватися в складній і суперечливій обстановці, швидко ухвалювати правильні рішення, уміти адекватно оцінювати ситуацію й дії інших людей.

    Завдання гри:
    Освітні: сприяти міцному засвоєнню учнями навчального матеріалу. Сприяти розширенню кругозору учнів через використання додаткових історичних джерел.
    Розвивальні: розвивати в учнів творче мислення. Сприяти практичному застосуванню вмінь і навичок, отриманих на уроці.
     Виховні: виховувати моральні погляди й переконання. Сприяти вихованню особи, яка саморозвивається і самореалізується.
     Функції гри:
      Навчальна функція – розвиток загальних навчальних умінь і звичок, таких, як пам’ять, увага.
     Розважальна функція – створення сприятливої атмосфери на заняттях, перетворення уроку з нудного заходу в захоплюючу пригоду.
      Комунікативна функція – об’єднання колективів учнів, установлення емоційних контактів.
     Функція релаксації – зняття емоційної напруги, викликаної навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні.
       Основні принципи організації гри:

• Відсутність примушення будь-якої форми при залученні дітей у гру.    Принципи розвитку ігрової динаміки.
• Принципи підтримки ігрової атмосфери (підтримка реальних відчуттів дітей).
• Принципи взаємозв’язку ігрової і неігрової діяльності. Для педагогів важливе перенесення основного змісту ігрових дій у реальний життєвий досвід дітей.
• Принципи переходу від простих ігор до складних ігрових форм.

     Будь-яка навчальна гра включає три основні етапи: підготовчий, етап етап проведення гри, етап узагальнення та аналіз результатів.

Урок, проведений в ігровій формі, вимагає дотримання певних правил:

• Попередня підготовка. Треба обговорити коло питань і форму проведення. Мають бути наперед розподілені ролі. Це стимулює пізнавальну діяльність. Обов’язкові атрибути гри: оформлення, ефект несподіванки, що сприятиме підвищенню емоційного фону уроку.
• Обов’язкова констатація результату гри.
• Компетентне журі.
• Обов’язкові ігрові моменти не навчального характеру (проквакати, заспівати пісню, як той птах, проскакати на коні та ін.) для переключення уваги і зняття напруги.

     Поняття "Ігрові педагогічні технології” включає достатньо обширну групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор узагалі, педагогічна гра володіє істотною ознакою – чітко поставленою метою навчання й відповідними їй педагогічними результатами, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. [3, с.14]
     На моїх уроках ігрова форма занять створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб стимулювання учнів до навчальної діяльності. Серед великої кількості різноманітних засобів навчання   широко використовую також фізкультхвилинки на уроках. Фізкультхвилинку можна назвати також  грою. Адже  граючись, виконуючи деякі вправи,  діти засвоюють життєво необхідні рухові  навички  і вміння, у яких  виробляється  сміливість, воля, кмітливість. Вони сприяють поліпшенню функціонування мозку, відновлюють тонус м’язів, які підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору  і слуху, розслаблюється кисть рук. Ефективним прийомом для підвищення загальної працездатності  учнів дуже корисні фізкультхвилинки і паузи. Саме тому  фізкультхвилинки  є обов’язковим  елементом  кожного  уроку . [4, с.28] Вправи слід обирати такі, які б зняли втому зі спини, плечового пояса, тазових суглобів. (Додаток 2) Дітям подобається виконувати танцювальні рухи під музику. Це піднімає настрій. Вони стають веселішими і життєрадісними.                                                                                                    У процесі ігрової діяльності учні:                                                                                                     - застосовують на практиці вміння й навички, отримані на уроках;                                            -чітко формулюють питання для з’ясування істотних ознак предмета або явища; - пояснюють свою точку зору, намагаються відстоювати її;

• ведуть діалог, уміють слухати товариша;
• розвивають креативне мислення;  
• застосовують власний життєвий досвід;  
• розвивають комунікативні навички.

     Під час  застосування ігрових технологій на різних етапах уроку можна досягти слідуючих результатів:

• активність учнів;
• учні відчувають упевненість у своїх силах;
• учні відчувають необхідність і користь у допомозі товаришів;
• уміння взяти відповідальність на себе;
• самостійне дослідження та вирішення  проблемних завдань;
• уміння аргументувати свої рішення;
• засвоєння програмного матеріалу;
• доброзичливе ставлення одне до одного;
• послідовність і старанність у виконанні завдань;
• уміння працювати з різними джерелами інформації;
• створення позитивної атмосфери  в умовах психологічного комфорту на уроці.

     У навчальній діяльності роблю   акцент на активізацію та інтенсифікацію освітнього процесу. Ігрові форми роботи використовую в таких випадках, як:

• презентація самостійного освоєння поняття чи теми;
• як елемент уроку;
• як технологія позакласної роботи.                                                                                     Також на  уроках  біології окрім ігрових форм використовую наступні інтерактивні технології: «Біологічна розминка», «Біологічний крос», «Так - ні», «Вірю – не вірю», «Чомучка», «Корова», «Шпаргалка», «Мікрофон», «Взаємоопитування», «Дивуй!», «Мозковий штурм», «Учитель-учень», «Конкурс запитань», «Прес-конференція», «Світлофор» та багато інших.

        Метод «Біологічна розминка» полягає у роботі учнів у парах, під час якої вони ставлять один одному запитання з теми, яка вивчалася раніше. Я вважаю, що даний метод допомагає налаштуватись дітям на роботу та створити відповідний робочий настрій.       

       Метод «Біологічний крос» має за мету актуалізувати знання учнів з попередньо вивчених тем та виправити можливі помилки. Вчитель зачитує учням незавершені вислови та пропонує доповнити їх необхідними відомостями.

 Метод «Так – ні» полягає у тому, що учні намагаються знайти зашифровану відповідь, ставлячи навідні питання, відповідати на які необхідно лише «Так» або «Ні».

Метод «Вірю – не вірю» впроваджую  для актуалізації опорних знань або для закріплення знань після вивчення теми. Учням пропоную відповісти на запитання, що починаються словами «Чи вірите ви в те, що …»

Метод «Чомучка» полягає в тому, що учні заздалегідь готують запитання з теми та на уроці, під час перевірки домашнього завдання, обмінюються запитаннями і відповідають на них.

Метод «Корова» –полягає у безсловесній демонстрації учнем біологічного поняття, яке потрібно визначити іншим учням.

Метод «Шпаргалка» –заздалегідь  учні отримують завдання створити шпаргалку (опорний конспект відповіді), яка повинна задовольняти наступні вимоги: бути інформативною, лаконічною, схематичною, оригінальною. Після створення шпаргалки учні мають її захистити, тобто, використовуючи тільки її, дати відповіді на всі питання по темі, що вивчається.

Метод «Мікрофон» використовую під час мотивації навчальної діяльності учнів або для закріплення знань. Пропоную учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи мікрофон. Учень, що висловився, передає «мікрофон» далі.

Метод «Взаємоопитування» – учні працюють у парах та ставлять одне одному запитання за домашнім завданням.

Метод «Дивуй!» використовую під час мотивації навчальних знань учнів. Наводжу дивні цікаві факти про об’єкт, що вивчається.

Метод «Мозковий штурм» використовую для формування позитивного наукового ставлення до теми, що вивчається. Учні отримують завдання напрацювати ідеї для розв’язання певної проблеми.

Метод «Учитель-учень» застосовую таким чином: працюючи в парах, учні вивчають різний навчальний матеріал, потім один стає «вчителем» та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються ролями.

Метод «Конкурс запитань» застосовую  під час самостійного вивчення матеріалу або вивчення у групах. Учні формують творчі проблемні запитання з щойно вивченої теми. Обмін запитаннями відбувається у вигляді конкурсу.

Метод «Прес-конференція» зазвичай лишаю для етапу  закріплення знань. Учні обговорюють, наскільки повно було виконано роботу, розкрито тему, в якому напрямку її можна вивчати далі.

Метод «Світлофор» використовую в своїй практиці для перевірки розуміння нового матеріалу, для узагальнення знань. Ставлю запитання з вивченого матеріалу. Учні, замість відповіді, піднімають картку: якщо згодні з твердженням – зелену, якщо не згодні – червону.
           Отже значення інтерактивних технологій  неможливо вичерпати й оцінити розважально-креативними можливостями. У тому й полягає їх феномен, наприклад гра ,  будучи розвагою, відпочинком, здатна перерости з навчання, у творчість, в терапію, в модель типу людських відносин і проявів у праці, вихованні. Виходячи з вище сказаного, можна дійти висновку, що нова українська школа передбачає постійну, активну взаємодію, взаєморозуміння вчителя й усіх учнів класу — учасників процесу навчання; розв’язання загальних, але значущих для кожного учасника завдань, проблем; рівноправність учителя й учнів як суб’єктів освітнього  процесу.

Бібліографія

1.Богданова О. К. Інноваційні підходи до викладання біології / О. К. Богданова. – К.: Вид. група «Основа», 2003.-128с.     

       2.Інтерактивні технології  навчання :теорія, практика, досвід: Методич. посібник/ Авт.-уклад. О. Пометун – К.: 2001. – 250 с.

3.Сергієнко О.Ю.//Впровадження інтерактивних технологій на уроках біології //Біологія – 2016 - №10-11.- С.12-16.;

4. Сергієнко О.Ю.//Фізкультхвилинки ігрові та у віршованій формі для                                                        учнів. // Основи здоров'я – 2017 - №7.- С.27-29.;

5. Сергієнко О.Ю.//Впровадження інтерактивних технологій на уроках біології в  межах компетентнісно-орієнтованого навчання (на прикладі ігрових технологій) //Біологія – 2018 - №34-36..- С.11-15.;

      6. Яремійчук М.Л. //Біологічна казка як засіб пізнання і творчості // Біологія. Шкільний світ. – 2009. - № 7.

Інтернет ресурси

7.http://journal.osnova.com.ua/article/50628-Сучасний_урок%3A_інтерактивні_технології_навчання

8.https://nvk-licey.at.ua/_ld/0/2_BTn.pdf

9.https://lit.ukrtvory.ru/interaktivni-texnologiyi-navchannya/

10. http://catalog.library.tnpu.edu.ua:8080/library/DocDescription?doc_id=670841

11. https://docplayer.net/51662332-Vikoristannya-innovaciynih-tehnologiy-na-urokah-biologiyi.html