Компоненти готовності дитини до навчання у школі
Дитина, що вступає до школи, має бути зрілою у фізичному й соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку. Навчальна діяльність потребує певного запасу знать про навколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна володіти розумовими операціями, вміти узагальнювати й диференціювати предмети і явища довкілля, уміти планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль. Важливе позитивне ставлення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки і вияв вольових зусиль. Тому поняття «готовність дитини до школи» ми розглядаємо як комплексне, багатогранне і таке, що охоплює всі життєві компетентності дитини.
Готовність дитини до шкільного навчання складається з багатьох компонентів. Недостатня сформованість якогось із них не може не позначитись на її адаптації до школи. Ще складніше, якщо неготовність виявляється за багатьма показниками. Саме для того, щоб вчасно запобігти біді, необхідне психологічне обстеження готовності дітей до школи за показниками психофізіологічного розвитку, а не за рівнем сформованості шкільних навичок.
Неготовність дитини до навчання в школі означає, що вона залишається більшою мірою дошкільником, ніж її ровесники, готові стати учнями. Серед них є дві категорії: ті, що мають порушення навчальної діяльності через різні недоліки пізнавальної сфери, а також ті, у яких ускладнення виникають у зв’язку з динамічними особливостями поведінки і порушенням формування особистості.
Структура компонентів готовності до навчання у школі включає наступні блоки:
Морфологічна зрілість
Соціальна зрілість
Емоційно-вольова зрілість
Інтелектуальна зрілість
На базі учнів 1-х класів було досліджено і проведено аналіз даних психодіагностичного обстеження першокласників щодо готовності дітей до школи і створено діаграму за показниками:
- червоний колір – учні, які не відвідували ДНЗ;
- синій колір – учні, що відвідували ДНЗ.
Висновок: випускники ДНЗ показали значно вищий відсоток достатнього рівня готовності до школи (85% - 15%). Водночас спостерігаємо майже однакові показники низького рівня серед дітей, які відвідували ДНЗ та не відвідували (45% - 55%).