Комунікація тварин. Сучасні досягнення біологічних досліджень.

Комунікація тварин

Сигнали-символи у тварин завжди викликали підвищений інтерес дослідників. Комунікація тварин односпрямована. «Мова» тварин уроджена, учитися їй тварині не доводиться. Сигнали виражають емоційний стан. «Мова» - не знаряддя пізнання, результат роботи органів чуттів. Мислення тварин образне й не пов'язане з поняттями.

Біокомунікація (гр. bios - життя і лат. communico - зв'язую, спілкуюся) - зв'язок, спілкування між особинами тварин одного або різних видів шляхом передачі інформації за допомогою різних сигналів. Мова тварин - сукупність способів обміну інформацією між тваринами.

Тварини спілкуються між собою різноманітними способами, наприклад, за допомогою запахів або яскравого забарвлення. Попри те, що існує безліч способів для передачі важливої інформації, самий ефективний спосіб спілкування - це мовна комунікація.

Діалоги можливі, але рідкісні. Зазвичай це два самостійні монологи, вимовлені одночасно. У комунікації тварин неможлива інформація не про себе. Вони не можуть розповісти про минуле або майбутнє. Однак тварини здатні засвоювати сигнали тварин інших видів(«есперанто» воронів і сорок, яке розуміють усі мешканці лісу), тобто пасивно володіти їхньою мовою. До таких тварин належать мавпи,слони, ведмеді, собаки, коні, свині.

Але лише деякі розвинені тварини здатні активноопановувати чужу мову. Це – папуги й птахи-пересмішники (шпаки,ворони, галки тощо). Багато папуг «знають» до 500 слів, але не розуміють їхнього значення. Між сигналами немає чітких меж, їхнє значення залежить від ситуації,у якій вони відтворені.

Значення сигналівсигнали, призначені статевим партнерам і можливим конкурентам;сигнали, що забезпечують обмін інформацією між батьками і потомством;крики тривоги;повідомлення про наявність їжі;сигнали, що допомагають підтримувати контакт між членами зграї;сигнали -"перемикачі", призначені для того, щоб підготувати тварину до дії подальших стимулів, так звана метакомунікація. Так, характерна для собак поза "запрошення до гри" передує ігровій боротьбі, що супроводжується ігровою агресивністю;сигнали -"наміри", передуючі якій-небудь реакції : наприклад, птахи перед зльотом роблять особливі рухи крилами;сигнали, пов'язані з вираженням агресії;сигнали миролюбності;сигнали незадоволення.

"Мова" звуків. Як відомо, тварини не можуть розмовляти, як люди. Але кожен знає, що тварини уміють видавати звуки. Звуки тварин - це сигнали, які виражають їх стан, бажання, почуття. Звукова сигналізація існує у усіх видів тварин. Приміром, курі видають 13 різних звуків, жаби - 6, півні - 15, синиці - 90, граки - 120, свині - 23, ворони - до 300, дельфіни - 32, лисиці - 36, мавпи - більше 40, коні - близько 100 звуків.

"Мова" звірів складається з небагатьох " слів", якими передаються задоволення, страх, жах, лють, перехід в напад та інші емоційні стани. Голос попереджає про небезпеку, допомагає тваринам розпізнати одне одного. З допомогою звуків тварини вітаються, сповіщають про знайдену поживу, подають сигнал тривоги, відлякують ворогів, висловлюють почуття- переляк, задоволення, радість спілкування. Звукова мова дозволяє тваринам спілкуватися, не бачачи один одного, в повній темряві або на великій відстані.

Спілкування різних видів тварин. Водні безхребетні спілкуються за допомогою звукових і зорових сигналів. Звуки у воді передаються на великі відстані. Двостулкові молюски, вусоногі рачки та інші виробляють звуки, відкриваючи і закриваючи свої раковини або будиночки. Такі ракоподібні, як лангусти,видають гучні звуки: скребуть, потираючи антенами по панциру. Краби попереджаютьабо відлякують чужаків,потрясаючи клешнею.

Риби використовують принаймні три типи сигналів: звукові, зорові і хімічні. Вони виробляють звуки, стукаючи зябровими кришками, а за допомогою плавального міхура видають бурчання і посвист. Звукові сигнали використовуються для збору в зграю, як запрошення до розмноження, для захисту території, а також як спосіб розпізнавання. Риби мають хороший зір, але погано бачать у темряві. Більшість риб сприймають колір. Це приваблює особин протилежної статі і служить попередженням для інших риб.

Риби, подібно іншим тваринам, використовують феромони – хімічні сигнальні речовини (сомики-кішки). У період розмноження деякі риби влаштовують шлюбні танці (триголкова колючка). У риб дуже сильно розвинена жестикуляція. Це зрозуміло і так, досить тільки за ними трохи спостерігати. Риби жестикулюють плавниками, щелепами, зміною забарвлення та зміною положення тіла.

Комахи Одним з найпоширеніших звуків є стрідуляція, тобто стрекотіння, викликаного потиранням однієї частини тіла про іншу. Найгучнішим сюрчанням відрізняються самці цикади. Комахи можуть виробляти звуки, стукаючи головою по дереву або листю, черевцем і передніми ногами по землі. Багато комах, особливо мухи, комарі та бджоли, видають звуки в польоті вібрацією крил. Зазвичай вони сприймають лише світло і темряву, але деякі, бджоли і метелики, здатні розрізняти кольори. 

Земноводні і плазуни Серед земноводних тільки жаби видають голосні звуки. З саламандр одні пищать або тихо свистять, інші мають голосові зв'язки і видають неголосний гавкіт. Звуки можуть означати загрозу, попередження, заклик до розмноження. Вони можуть використовуватися як сигнал неблагополуччя або як засіб захисту території. Деякі жаби, обороняючись, випускають сильно закислену рідину. Один вид саламандр використовує спеціальний «любовний напій», що виробляється в шлюбний період.  Плазуни та деякі змії сичать, інші видають тріск.

Птахи Спілкуються з особинами свого виду, а також інших видів, у тому числі з ссавцями і навіть з людиною. Для цього вони використовують не тільки звукові, а й зорові сигнали. Завдяки розвиненому слуховому апарату, птахи добре чують. У стайнях птахів є сигнали, що збирають зграю, сповіщають про небезпеку. Велика частина «розмов» у птахів відбувається між матір'ю і пташенятами, які випрошують їжу. Під час шлюбної поведінки самці птахів іноді виконують акробатичні трюки.

У шлюбний період голуби ніжно воркують, лелеки курличуть і виконують танці, тетерева видають гучні звуки, а солов'ї влаштовують сольні концерти, щоб затьмарити суперників. 

Наземні ссавці Видають шлюбні кліки і звуки загрози, залишають пахучімітки, обнюхують і ніжно пестять Один одного. У спілкуванні наземних ссавців досить багато місця займає інформація про емоційні стани - страх, гнів, задоволення, голод і біль. Кочуючи групами, тварини за допомогою зорових сигналів підтримують цілісність групи і попереджають один одного про небезпеку.

У приматів простежується ще більш витончена система комунікації. Вищі мавпи, не мають розвиненої нюхової системи. Лише деякі з них мають шкірні залози, спеціально призначеними для вироблення сигнальних речовин. Слова супроводжуються жестами та мімікою. Інші примати використовують у спілкуванні набагато частіше сигнальні пози і рухи, а голос - набагато рідше. Тварини навчаються різних способів спілкування в міру дорослішання.   

Водні ссавціДо числа самих гучних водних ссавців відносяться тюлені. У період розмноження самки і молоді тюлені виють і мукають, і ці звуки приглушуються гавкотом і ревом самців. Кити постійно видають такі звуки, як клацання, скрип, зітхання на низьких тонах. Деякі водні ссавці, що проводять частину часу на суші, здійснюють демонстративні дії, пов'язані із захистом території і розмноженням. У водних ссавців особливо важливе відчуття дотику, особливо в періоди залицяння і турботи про потомство.

"Мова" запахів Найважливішим елементом мови тварин є мова запахів. У багатьох видів є спеціальні залози, які виділяють специфічні для цього виду сильні пахнучі речовини, сліди яких тварина залишає на місцях свого перебування і таким чином мітить межі своєї території. Дуже часто для такого спілкування використовуються речовини, що називаються феромонами. По запаху тварини визначають зрілість особин, вистежують здобич, уникають ворогів або небезпечні місця - пастки і капкани.

"Мова" фарб і вогників. Візуальний спосіб спілкування представлений зовнішніми характеристиками, такі як яскраве забарвлення, малюнок на тілі, плями, наявність органів, що світяться. За допомогою кольорів тварини ховаються від ворога, лякають його, маскуються, підкрадаючись до здобичі, " говорять“,визначають представників свого виду, а також визначається статева приналежність. (метелики, тропічні рибки)

Практично всі види тварин мають свою мову, і більшість з них «спілкуються» за допомогою цієї мови. Рівень «спілкування» безпосередньо залежить від рівня розвитку тварин.