Загальна характеристика класу Птахи

Урок № ____  Дата ___/___/___  Прізвище автора: __________

Загальна характеристика класу Птахи.

Риси пристосованості до польоту

Цілі уроку:

навчальна: сформувати в учнів уявлення про птахів, їхні особливості будови, про різноманітність птахів та риси пристосованості до польоту; визначити їх значення в природі та житті людини;

 розвивальна: розвивати логічне та критичне мислення учнів, культуру спілкування та увагу;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до тварин та природи в цілому.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методичне, дидактичне та технічне обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук, підключення до мережі Інтернет, таблиця «Зовнішня будова птахів», таблиця «Внутрішня будова птахів», аудіо запис пташиного співу, пір′я птахів.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

 Учитель: Добрий день! Я вітаю вас із гарним днем і хочу, щоб у цей день чудовим зробили наш настрій ваша продуктивна на уроці. Поруч із вами лежать «картки настрою». Завершіть малюнок так, щоб вираз обличчя відображав ваш настрій.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Вправа «Четвертий зайвий»

 Вибрати зайву тварину з переліку й пояснити свій вибір.

1. Степова гадюка, анаконда, королівська кобра, гримуча змія (анаконда не отруйна, вона вбиває жертву, обвиваючи її та стискаючи, поки та не задихнеться).

2. Акула, дельфін, ящірка, синій кит (для ящірки характерне наземно-повітряне середовище існування, а для всіх інших – водне).

2. Учні зачитують короткі тести про плазунів, складені вдома.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТАМОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Учитель: сьогодні ми почнемо вивчати тварин, яких можна побачити й почути скрізь: у парках, садах, лісах, на полях, біля водойм, у містах і селах. Їхні пісні звучать на Землі цілий рік, їхні голоси ми чуємо вдень і вночі. Хто ж ці тварини?

 Вправа «Закінчіть речення»(під запис пташиного співу)

Моя улюблена пташка…

Якби я був птахом, то хотів би бути схожим на…

Я хотів би дізнатися про…

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

 Учитель: Птахи – це хордові хребетні теплокровні тварини, тіло який вкрите пір′ям, передні кінцівк перетворился на крила, які здатні до активного польоту.Птахи розмножуються відкладанням яєць, вкритих вапняковою оболонкою. Предками птахів були давні рептилії.

 У зв’язку з польотом розміри птахів варіюють у невеликих межах. Маса найбільших літаючих птахів 14-16 кг (лебеді, грифи), найменших – 1,6-2 г (колібрі). В Україні найменші – корольки, кропивники. Втрата здатності до польоту часто зумовлює збільшення розмірів: маса деяких пінгвінів – до 40 кг, африканського страуса – 80-100 кг.

 У птахів невелика голова, довга рухома шия, компакний тулуб і сильно редукований хвіст. Передні кінцівки перетворилися на крила. Задні служать для пересування по твердому субстрату або плавання.

 Тіло птахів вкрите пір′ям, яке надає йому обтічності, має захисне значення і в комплексі з іншими пристосуваннями забезпечує політ. Пір′яний покрив властивий лише птахам. Перо є похідним епідермісу шкіри і складається з рогової речовини – кератину. Розрізняють кілька типів пер: контурні, пухові, пух, нитко- та щетинкоподібні. Контурне перо складається із стрижня, нижня частина якого – очин, і опахала (зовнішнього та внутрішнього). Кожне опахало утворене борідками першого порядку, від яких відходять борідки другого порядку (борідочки) з гачками. Така будова забезпечує щільність та еластичність пера. Контурні пера вкривають усе тіло птаха. Довгі й міцні пера розташовані на крилах (махові), утворюючи їх несучу площину, і на хвості (рульові), що спрямовують політ птаха. Під контурними лежать пухові пера, у яких стрижень тонкий, а на бородках немає гачків. Пухові пера найкраще розвинені у водоплавних птахів. Вони забезпечують теплоізоляцію. У деяких птахів по тілу розкидані ниткоподібні пера з тонким стовбуром і рідкими короткими борідками. Вони сигналізують про потік повітря. У багатьох птахів у кутках рота розташовані щетинкоподібні пера, що виконують функцію дотику.

 Шкіра у птахів тонка, суха: як і в рептилій, вона позбавлена залоз. Із шкірних залоз у птахів розвинена лише куприкова, розташована на верхній основі хвоста. Вона виробляє жироподібний секрет, який сприяє збереженню еластичності пера та захищає його від намокання.

 Скелет легкий і міцний. Його легкість зумовлена тонкістю та пневматичністю кісток; міцність – зростанням окремих кісток між собою, їхньою структурою та вмістом значної кількості неорганічних солей.

 Кістки черепа тонкі, повністю зростаються між собою до повного зникнення швів. Характерний для птахів дзьоб складається із наддзьобника й піддзьобка; зверху він має роговий покрив.

 Шийний відділ хребта складається з великої кількості хребців (від 11 до 25), з’єднаних сідлоподібними поверхнями, що забезпечує значну довжину й рухливість шиї. Голова за допомогою атланта та епістрофея також рухомо сполучається з шиєю, і птахи можуть повертати її на 130ᵒ, а сови – навіть на 270ᵒ.

 Грудні хребці (від 3 до 10) зрослися між собою й крижовим відділом, тому тулубний відділ осьового скелета став нерухомим, що важливо при польоті. До грудних хребців приєднується по парі ребер, кожне з яких складається з двох рухомо з’єднаних відділів: спинного й черевного. Ребра нижнім кінцем прикріплюються до грудини. Кожне з них - гачкоподібний відросток, яким налягає на сусіднє ребро, що надає міцності грудній клітці. На грудині більшості птахів розвинений кіль, до якого прикріплюються м′язи, що приводять у рух крила. Поперекові, крижові й передні хвостові хребці зростаються, утворюючи складні крижі, до яких нерухомо приростають кістки тазового пояса. Це створює надійну опору для задніх кінцівок. Кількість хвостових хребців невелика: останні з них зливаються у куприкову кістку, до якої прикріплюються рульові пера.

 Скелет крила, що складається з типових для п’ятипалої кінцівки кісток, у зв’язку з новою функцією – польотом – зазнав значних змін. Кісточки зап’ястка і п’ястка зливаються між собою. Скелет пальців зазнав редукції: частково розвинені лише ІІ, ІІІ і ІV пальці, І і V атрофувалися. Зазначені зміни забезпечують міцну опору для махових пер, які витримують велике навантаження під час польоту.

 Кістки тазового поясу зростаються в одну кістку. Скелет задніх кінцівок зазнав змін у зв’язку з тим, що при русі по землі на них переноситься вся маса тіла.

 М′язи в птахів більш диференційовані і краще розвинені, ніж у плазунів. Найбільшого розвитку досягли великі й малі грудні, а також підключичні м′язи, що приводять у рух крила. Добре розвинена підшкірна мускулатура дозволяє змінювати положення пір′я.

 Центральна нервова система досконаліша, ніж у плазунів. Помітно збільшується загальна маса головного мозку. У птахів більші розміри півкуль головного мозку та великий мозочок.

 З органів чуття у птахів найкраще розвинені очі. Вони розташовані по боках голови. Поле зору кожного ока становить 150-170ᵒ. Птахам властивий кольоровий зір, тому оперення їх яскраве.

 У птахів добре розвинений слух. У них є зачаток зовнішнього слухового проходу. Зовнішніх раковин немає, але їх роль виконує пір′я або складка шкіри. Звук сприймають у широкому діапазоні – від 30 до 20 тис. Гц, а деякі сприймають і ультразвуки (до 35-20 кГц). Птахи здатні відтворювати різноманітні звуки, що несуть важливу інформацію.

 Нюх у птахів розвинений гірше, ніж слух; сприймання запахів обмежене. Органи смаку містяться на язиці та в стінках ротової порожнини.

 Органи травлення мають ряд пристосувань, що зменшують масу тіла птаха і водночас сприяють інтенсивному травленню. Зубів у птахів немає. Їх частково замінюють рогові краї дзьоба, якими птах схоплює, утримує, а іноді й подрібнює їжу. Довгий стравохід має розширення – воло, де їжа під дією слини бубнявіє й розм’якшується. Шлунок диференційований на два відділи: залозистий, у якому на їжу діють травні соки, та м’язовий, що забезпечує її механічну переробку. Рештки їжі, що не засвоюються, викидаються назовні зі шлунка крізь рот. У тонких кишках їжа остаточно перетравлюється та всмоктуються. Важливу роль у травленні відіграють секрет печінки та підшлункової залози, а також травні соки, що виділяються стінками кишок.

 Органами виділення, як і в плазунів, є тазові нирки. Їх розміри збільшуються, досягаючи в окремих видів 2,6% маси тіла. Сеча виводиться по сечоводах у клоаку (сечового міхура немає). Вона містить багато сечової кислоти і має вигляд білої кашкоподібної маси.

 Органи дихання забезпечують інтенсивний газообмін під час польоту. Дихальні шляхи розвинені добре. Гортанна щілина веде до гортані. Від гортані відходить трахея, що ділиться біля входу в легені на два бронхи. Кожен бронх входить у легені і галузиться на дрібні бронхи («бронхіальне дерево»), від яких відходить безліч бронхіолей, густо обплетених капілярами. У них і відбувається газообмін. Легені птахів маю вигляд щільних губчастих тіл, які міцно прилягають до спинної частини грудної клітки. Частина бронхів виходить за межі легенів і, розширюючись, утворює повітряні мішки, розташовані між внутрішніми органами; їхні численні відростки проникають між м′язи, у порожнини кісток, під шкіру. Об’єм повітряних мішків у 10 раз більший за об’єм легенів. Вони відіграють важливу роль у диханні під час польоту.

 Кровоносна система птахів значно досконаліша, ніж у рептилій. Серце чотирикамерне; у ньому артеріальна кров повністю відокремлюється від венозної. Не змішується кров і в судинах, бо від серця (лівого шлуночка) відходить лише одна права дуга аорти, яка продовжується в спинну аорту. Від неї артерії розгалужуються до всіх органів, несучи збагачену киснем і поживними речовинами кров. Венозна система птахів подібна до такої в плазунів. Від правого шлуночка серця відходять легеневі артерії, які несуть венозну кров до легенів. Тут відбувається газообмін, і насичена киснем кров по легеневих венах іде до лівого передсердя. Це мале, або легеневе, коло кровообігу. Птахи – теплокровні тварини. Температура тіла в них висока (у середньому 42ᵒ С) і мало залежить від температури навколишнього середовища. Гомойотермність пов’язана з прогресивним розвитком усіх систем органів, а також наявністю теплоізолюючого пір′яного покриву.

Ознаки пристосування птахів до польоту

ІV. РУХАНКА

 Учитель: для більшої концентрації уваги виконаємо вправу «Кулак і долоня».

 Одну руку стискаємо у кулак, а іншу притискаємо кінчиками пальців до зап’ястку. Рухи руками міняємо, кожен раз пришвидшуючись.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.Вправа «Дискусійне павутиння»

 Працюючи в парах, обіркуйте спільні й відмінні ознаки класу Плазуни та класу Птахи. Побудуйте «дискусійне павутиння» за зразком:

СПІЛЬНЕ      ВІДМІННЕ

__________________________  __________________________

__________________________  __________________________

__________________________  __________________________

__________________________  __________________________

__________________________  __________________________

__________________________  __________________________

ВИСНОВОК:

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

2. Запишіть місце птахів у системі органічного світу.

3. Розгляньте малюнок. Визначте та підпишіть типи пер та їх будову.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

 Учитель: оберіть будь-яке із запропонованих словосполучень, щоб продовжити його:

«Сьогодні мені було цікаво…»

«Сьогодні мені було легко…»

«Сьогодні мені було непросто…»

«Сьогодні мені вдалося…»

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про перельоти та мандрівки птахів.

3.Скласти сенкан на тему «Птахи».