Конференція «Аналітичний звіт вчителів МК української мови, літератури, зарубіжної літератури за 2016-2017 навчальний рік»

Конференція за темою: «Аналітичний звіт вчителів МК української мови, літератури, зарубіжної літератури за 2016-2017 навчальний рік»

Мета: пропаганда досягнень самоосвітньої роботи, широке ознайомлення вчителів кафедри із темами, літературою та висновками самоосвітньої роботи колег шкільної комісії вчителів української мови, української літератури, зарубіжної літератури, обговорення проблем та можливих шляхів їх вирішення.

Гості та доповідачі : Литвиненко Л. В – завуч з НВР,вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії «вчитель-методист» Кучерява В. В. – вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії « старший вчитель» , голова МК, Узунова Л. П. – вчитель української мови та літератури, спеціаліст першої категорії. Войченко О. В. – вчитель зарубіжної літератури, спеціаліст. Калініч В. В. – вчитель української мови та літератури – спеціаліст.

Перебіг конференції1. Вступне слово ведучого “Самоосвіта як підвищення компетентності педагога”2. Доповіді членів МК3. Висновки. Настанови на наступний рік.

“Самоосвіта як підвищення компетентності педагога”Хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й полягає основна місія сучасного учителя…

Мотиви, які спонукають мене до самоосвіти: Бажання творчості. Вчитель - професія творча. Творча людина не зможе з року в рік працювати за одним і тим же поурочним планом або сценарієм. Робота повинна бути цікавою і приносити задоволення. Зміни, що відбуваються в житті суспільства. Ці зміни в першу чергу торкаються учнів, формують їхній світогляд, і не хотілося б, щоб мій образ формувався у них як образ «несучасної людини». Конкуренція. Можливість бути потрібною на роботі. Не секрет, що багато батьків, приводячи дитину до школи, просяться в клас до конкретного вчителя, предметника або класного керівника. Громадська думка. Мені не байдуже, вважають мене «хорошим» або «поганим». Поганим вчителем бути прикро. Матеріальне стимулювання. Без постійного засвоєння нових знань не домогтися підвищення категорії, збільшення навантаження у школі.Інтерес. Вчитися просто цікаво. Як людина, яка щодня вчить, не буде постійно вчитися? Чи вправі вона тоді викладати?

В чому ж полягає суть самоосвіти?вивчити необхідну літературу та передовий педагогічний досвід;виокремлювати з літератури, що вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний та методичний рівень педагога;відбирати з прочитаного та побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації власній педагогічній діяльності;систематизувати та розробити науково-методичні узагальнення;впроваджувати досягнення психолого-педагогічної науки та шкільної практики у власний досвід роботи з дітьми учнями. Отже, алгоритм роботи вчителя з самоосвіти є таким: Підготовчий етап;Творчий етап;Аналітико-узагальнюючий етап.

Якими джерелами користується педагог? книжки (наукова, науково-методична, методична, публіцистична, художня та інші літератури);фахова періодика (газети, журнали);Інтернет;телебачення;відео, аудіо інформація;семінари, круглі столи, конференції;майстер-класи;курси підвищення кваліфікації;екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти;заходи з обміну досвідом;різноманітні курси;

Виступи учасників конференції. Литвиненко Л. В. «Формування в учнів навичок лінгвістичного аналізу тексту»Узунова Л. П. «Розвиток комунікативних компетенцій учнів у процесі вивчення фразеологізмів»Войченко О. В. «Розкриття творчих здібностей на уроках зарубіжної літератури»Калініч В. В. «Виховання патріотизму на уроках укр.мови та літератури»Кучерява В. В. «Система критичного мислення в освітньому процесі »

Висновки. Всякий, хто вчить, ПОВИНЕН у першу чергу вчити самого себе! Тому самоосвіта - це чергова сходинка нашого педагогічного Олімпу.

Що таке критичне мислення ?Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже близько 50 років. Але це поняття настільки різнобічне, що спеціалісти різних галузей освіти сприймають його теж по-різному. З точки зору філософів, критичне мислення – це вміння логічно мислити та аргументувати. З точки зору теоретиків літератури, критичне мислення дозволяє міркувати про свої власні думки і причини, які стоять за власними точками зору. Люди міркують про те, яким чином прийшли до розв’язання проблеми. З точки зору психології, критичне мислення – це таке мислення, яке має наступні характеристики:

глибина – вміння проникати в суть, бачити неясне там, де іншим усе здається зрозумілим;- послідовність – уміння дотримуватись логічних правил, обґрунтовувати висновки;- самостійність – уміння ставити запитання, знаходити нові підходи до їх з’ясування;- гнучкість – уміння змінювати спосіб розв’язання проблеми, знаходити нові шляхи;- швидкість – уміння швидко впоратися з пізнавальним завданням;- стратегічність – послідовне висування гіпотез.

З точки зору педагогічної теорії розвивального навчання, критичне мислення має наступні ознаки:аналітичність – відбір, порівняння, зіставлення фактів та явищ;- асоціативність – установлення асоціації з раніше вивченими фактами;- самостійність;- логічність – уміння будувати логіку доказовості розв’язання проблеми;- системність – уміння розглядати проблему в цілісності зв’язків і характеристик.

Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини - це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань

Отже, для того, щоб навчитися критично мислити, учням необхідно почати мислити критично. Для цього потрібно:- дозволити учням вільно розмірковувати;- приймати різноманітні ідеї та думки;- сприяти активному залученню дітей до процесу навчання;- підтримувати віру у кожного учня;- цінувати міркування кожного.

Ця методична система дає можливість:- активізувати мислення учнів;- залучати до плідного обговорення;- мотивувати навчання учнів;- розкрити різні точки зору;- стимулювати зміни;- забезпечити обробку інформації;- допомагати учням ставити власні запитання;- заохочувати самовираження.