Конференція: "Екологічні проблеми навколишнього середовища"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологічні проблеми навколишнього середовища

 

Урок-конференція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Почкун Н.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми
План

 

1. Вступ
2. Причини виникнення екологічної проблеми
3. Екологічні проблеми:
   1. Забруднення та зміна стану атмосфери
   2. Забруднення гідросфери
   3. Руйнування ґрунтів
4. Райони екологічної кризи на Україні
5. Шляхи виходу із екологічної кризи

 

1.                    Вступ  

Екологічна проблема – одна з глобальних проблем сучасності, що проявляється у різкому загостренні суперечностей міх суспільством і природою, порушенні природних процесів, що може призвести до загибелі цивілізації.

Особливо різко зросло навантаження на навколишнє середовище у другій половині 20 ст.. На кожного жителя землі припадає більше 20 тон на рік промислових та інших відходів. В атмосферу щорічно потрапляє більше 200 млн. тон окислів сірки та азоту – складних забруднювачів, особливо шкідливих для людей. Велику небезпеку несуть людству промислові аварії. 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС відбулася найбільша глобальна екологічна катастрофа техногенного походження. У взаєминах між людиною і природою відбувся якісний стрибок, коли господарське навантаження почали перевищувати можливості природних систем до самоочищення. У результаті погіршився стан навколишнього середовища.

Науковці.

Причини екологічної кризи:

1. ріст населення. На Землі проживає 6,5 млрд. чоловік;
2.   розвиток таких галузей промисловості: енергетики(особливо атомної), чорної і кольорової металургії, машинобудування. Найбільшу небезпеку несе хімічна промисловість, яка виробляє штучні матеріали, яких ніколи не знала природа;
3.   впливає на природу розвиток сільського господарства і транспорту(особливо автомобільного).

Висновок: отже, збільшилася антропогенне навантаження на природу. Природа в небезпеці.

 

3.1 Еколог №1. Атмосфера складається з: азоту(78%) і кисню(21%). 1% - інші гази.

В результаті господарської діяльності людини в атмосферу попадають газоподібні речовини – пил і тверді речовини. Значну частину(до 90%) всіх викидів займають хімічні з’єднання:

1) вуглекислий газ – утворюється в результаті спалювання палива та виробництва цементу. Сам газ не шкідливий, але спричиняє парниковий ефект.

2) сірчаний газ – утворюється в результаті спалювання палива та виплавки кольорових металів. Він є ядовитим і спричиняє загрозу здоров’ю і навіть життю людини.

3) важкі метали – є найбільш небезпечними для людини – цинк, нікель, миш’як та ін.

Атмосфера дозволяє зберегти рівновагу в природі, треба це завжди пам’ятати.

 

Еколог №2. Парниковий ефект. Діяльність людини порушує природну рівновагу атмосфери. Надлишки вуглекислого газу від згорання вугілля, нафти, природного газу зосереджуються в атмосфері і утримують багато тепла – це явище називається парниковим ефектом. За підрахунками вчених за таких викидів протягом наступних 20 років температура на Землі підвищиться на 3,5°С. Найбільше потепління буде на полюсах. Це призведе до танення льоду і Світовому океані, що підвищить рівень води на 50-100 см. У результаті значні площі на Землі будуть затоплені.

 

Еколог №3. Кислотні дощі. Окиси сірки і азоту, що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів сполучаючись з атмосферною вологою утворюють дрібні капельки сірчаної та азотної кислот ,які переносяться вітрами й випадають на землю у вигляді кислотних дощів. Ці дощі мають шкідливу дію:

а) знижується врожайність сільськогосподарських культур на 3-8%;

б) гинуть ліси;

в) отруюється вода озер і ставків у яких гине риба;

г) прискорюється руйнування пам’ятників, житлових будинків, погіршується здоров’я людей.

 

Еколог №4. Руйнування озонового шару. Озоновий шар утворився над поверхнею Землі дуже давно(400 млн. років тому) на висоті від 10 до 50 км, він захищає нас і всю біосферу від ультрафіолетового випромінювання сонця. Тривожні повідомлення з Антарктиди свідчать, що озонових шар дуже помітно зменшується. Причиною такого явища є широке використання у промисловості та побуті такого газу як фреон.

Зниження вмісту озону в атмосфері загрожує природі та людству вимиранням.

 

3.2 Еколог №5. Вода – найбільш розповсюджений мінерал на Землі. Тканини рослин і тварин складаються на 50-90% з води, а людський організм – на 65%. Біологічна потреба людини в воді за рік в 10 раз перевищує її власні вагу. Для виробництва 1тони мила необхідно 2 тони води, цукру – 9 тон, паперу – 1тис. тон. Використана людиною вода знову потрапляє в природне середовище, але біологічно, хімічно та фізично забрудненою.

Найбільше небезпечним є хімічне забруднення через промислові підприємства, сільське господарство та побутові відходи. Небезпечними для водойм є: нафтопродукти, відходи целюлозно-паперової промисловості, кислоти, мінеральні солі та миючі засоби. Як наслідок, вода є, але споживати її не можна. В тканині риб концентрація отрути перевищує її концентрацію у воді, що небезпечно для тварин, птахів і людей.

Біологічне забруднення полягає у надходженні до водойм із стічними водами різних видів мікроорганізмів, яких раніше тут не було. Багато з них є хвороботворними для людей. Забруднювачі: комунально-побутові стоки, м’ясокомбінати та безкультурний відпочинок людей на узбережжі морів.

Фізичне забруднення спричинене спуском у водойми теплих вод від різних енергетичних установок. У річках, які знаходяться поряд з ТЕС і АЕС порушуються умови нересту риб та гине планктон. Наприклад: АЕС скидають у водойми воду нагріту до 45°.

 

 

 

3.3 Еколог №6. Людство з давніх пір забруднювало Земну поверхню відходами своєї діяльності. Ґрунт, як природне утворення в результаті хижацького користування, не розумної аграрної політики та розбазарювання під різні види будівництва знаходиться в стадії виснаження.

Використання мінеральних добрив приводить до перенасичення шкідливими хімічними речовинами. Культури, вирощенні на цих землях є шкідливими на для людини(збільшення нітратів).

Найбільш небезпечними є радіоактивні відходи (тверді і рідкі). Проблема з їх захороненням до цього часу не вирішена.

Вирубка лісу на схилах, знищення трав’яного покриву, неправильна агротехнічна обробка землі приводить до ерозії ґрунтів. Урожайність на цих землях падає на 40-90%. І все це зумовлено діяльністю людини.

 

Еколог №7. Рослинність світу є головною умовою існування людства. Ліси - „легені планети”, вони забезпечують Землю киснем, щорічно виділяючи в атмосферу 400 млрд. тон кисню, а витрати його сьогодні є більшим. Наприклад: 1 реактивний літак перелітаючи з Європи в Америку спалює від 50 до 100 тон кисню. Отже, ліс – це найголовніший стабілізатор навколишнього середовища, виробник кисню та головний об’єкт, що поглинає вуглекислий газ.

„Пам’ятайте, у рослин і тварин не має депутатів, крім……….. ”

 

4. Райони екологічної кризи на Україні.

Науковець №1. Екологічна криза не обминула Україну:

1) Чорнобиль – це найбільша промислова катастрофа за всю історію людства. Вибух на 4 енергоблоці еквівалентний силі вибуху 300 таким же атомним бомбам, які були скинуті на Хіросіму(Японія). Постраждало 3159 населених пунктів, в яких проживало 3,7 млн. чоловік. Великі матеріальні збитки та людські жертви. Пройшло 20 років, але Чорнобиль – це наша біль і вічна тривога.

2) Полісся – осушення боліт на площі 2,5 млн. га призвели до падіння рівня ґрунтових вод, деградації ґрунтів, зниженню врожайності(картоплі 18%, льону-22%, пшениці-27%), зменшенню мисливських угідь і їстівних лісових рослин.

3) Донбас – довготривалий інтенсивний видобуток вугілля, робота металургійних, машинобудівних та хімічних підприємств привела до забруднення навколишнього середовища.

4) Придніпров’я – висока концентрація промислових об’єктів у великих та середніх містах  підвищила забруднення атмосфери у 5 разів, погіршився стан води річки Дніпро.

Таким чином, екологічна ситуація в Україні критично складна.

Екологічна ситуація в м. Суми є нормальною для життя і здоров’я людей, але найбільші забруднювачі ВАТ Хімпром, ВАТ Фрунзе та автомобільний транспорт потребують оновлення та вдосконалення, щоб зменшити їх негативний вплив.

 

5. Шляхи виходу із екологічної кризи

Науковець №2. Шляхи виходу з екологічної кризи:

1) створення різних очисних споруд у використанні мало сірчаного палива, переробка сміття, будування димових труб висотою 300м, створення безвідходного виробництва;

2) розробка та використання нової природоохоронної технології виробництва;

3) раціональне розміщення брудних виробництв, тобто треба створити нормальний екологічний розвиток, щоб природа і людина були друзями.