Портал «На Урок»

 

 

 

 

 

 

Курсовий проект

 

 

 

 

Розроблено 

В.Петриченко

Перевірено

Спільнота 

«Критичне мислення»

 

 

 

 

 

 

                                                                                           Миколаїв 2023                                                 

Курсовий проєкт? Так. І зауважте, що це вже друга спроба, хоч перша була, строго кажучи, не «проєктом» а «роботою». Оскільки там на посиланні є розгалужене обґрунтування такого підходу, то не будемо марнувати час, ми ж тайм-менеджменту не чужі, правда? 

А власне вже цей проєкт починався так. А тепер годі преамбул – до справи.

 

1. Мета і завдання

Збираючись на конференцію я, може, і не дуже виразно, нехай приблизно, але бачив свою мету: пристойна Фейсбук-сторінка закладу освіти. От, скажімо, така. Але ж не модельна, іграшкова, а справжня, наповнена шкільним народом – педагогами, учнями і батьками. Народом, що саме тут обговорює і вирішує свої питання, планує розвиток колективу, сперечається, шукає… І було таке очікування, що на конференції спочатку можна буде почути про це щось важливе, послухати, що скажуть лектори, а потім ще про це і поговорити. З усіма учасниками – що з лекторами, що з практиками, які питанням зацікавились і на конференцію завітали.

А от після того, як ми вже попрацювали, крім мети (критично поставившись до своїх зусиль у цьому напрямку) виразно побачив і перепону: невміння налагодити діалог с педагогами і адміністраторами. Ну не вдається мені з ними фундаментально так, змістовно про це поговорити. А чого? То от це питання і допомогла мені сформулювати конференція. Кожен з лекторів, як видається, зробив тут свій внесок в межах тої теми, що її він презентував. Їм, звісно, за це подяка, але ж потрібне продовження! Так, сформулювати завдання – це наполовину його вирішити, а як саме має виглядати реалізація? Далі побачимо, чи подальша розмова допоможе тут зробити наступні кроки.

 

2. Любов Цукор

Мабуть, хто уважно слухав, той зрозумів, що саме в руслі критичного чи самокритичного підходу до власних зусиль можна відкрити для себе щось нове. Подібне тому, про що я казав вище як про нове бачення своїх завдань в розвитку Фейсбук-сторінок закладів освіти. А пані Любов може мені (і тим закладам) в цьому суттєво допомогти, як погляне критично на кластер «На Уроку». От дивімося:

А чому б не запровадити для спільноти «Критичне мислення» групу на сторінці «На Уроку»? І саме там ми б з іншими учасниками конференції продовжили нашу спільну роботу. Звісно, поставивши модераторами наших поважних лекторів. Зрозуміло, за їх бажання, я не сумніваюсь, що тут проблем не буде. Принагідно можна запозичити досвід природних партнерів, що працюють паралельно (1 і 2), але ж тема універсальна? І коли досвід цієї нової групи буде позитивний, то тоді вже для кожного напрямку «На Уроку» відкрити свою групу. 

А як така тематична група «На Уроці» посприяє вирішенню моєї проблеми? Так це ж практика, це опановування педагогами-практиками навичок комунікаційних компетенцій в новому форматі, досвід дискусії у ФБ-групі. Зрозуміло, що він буде поширюватись на заклади освіти.

Втім, чи це позитивно вплине на сайт? Позірно ні, бо можна вважати це відволіканням відвідувачів, загубленим трафіком. Але насправді навпаки: пожвавлення діалогу, запровадження його нових форм повернуть сайту і додаткових відвідувачів і – що, мабуть, більш важливо – публікації на сайті розгорнутої аргументації (от як тут і зараз) результатів дискусій в групах, прикладів тих розробок, що будуть обговорюватись. 

А хіба сьогодні на сторінці не можна дискутувати? Не можна, бо повідомлення йдуть в розділ Спільнота. Є вони там? Нема. От і відповідь.

 

3. Ганна Сукачова

Тема, що її нам презентувала пані Ганна, мені дуже близька. Втім, як видно, не в частині теорії, яку ми почули під час лекції, а саме в практичному аспекті. Про це б поговорити в  якійсь групі, але навіть і не знаю, чи потрібно мати групу Тайм-менеджмент на сторінці школи або «На Уроці»? Про це спитаємо у тих учасників нашої конференції (чи вже і семінару, а може колоквіуму), що приєднаються до розмови в новому форумі, про який йшлося раніше – «Критичне мислення». Про це ж вже домовились з пані Любов’ю?

А як не буде «На Уроці» такої групи? Ну то і не буде постійної предметної розмови про таймменеджмент, про досвід його впровадження. Реальними членами спільноти по реальних школах в процесі вирішення реальних завдань розвитку.

Тепер ближче до конкретики тайм-менеджменту. От на малюнку реалізація ідей таймменеджменту в Гугль-календарі мого особистого акаунту. Як можна побачити, сьогодні в роботі два проекти: Конференція і Вараш-клас. Ну і є запланованими кілька стандартних подій. Зрозуміло, що це план для пенсіонера, коли я був діючим менеджером, то весь час був щільно розписаний по проєктах. Тепер роботи менше, але ж планувати її треба? Звичка.

Я хочу пана Олександра Желібу, який під час семінару згадував свій Гугль-календар як засіб особистого тайм-менеджменту, попросити подати у якийсь спосіб (найкраще в нашому майбутньому форумі) відповідну картинку. Це буде приклад реального розкладу роботи реального менеджера чи освітянина. Щоб, знаєте, можна було колегам, так би мовити, помацати і переконатись: це дійсно зручно і реально допомагає в реалізації всіх тих ідей, про які розповідав лектор.

А пані Ганну (разом з паном Олександром?) я запрошую взятись практично за цю програму класу органайзер: поставити її на своїх гаджетах і почати в ній працювати. А далі – увага – підготувати разом з тими колегами, що захочуть взяти участь в проекті, певну адаптацію чи прив’язку того, про що йшлося під час її лекції, до практики відповідного програмного засобу. Ну звісно, кожен розповість про власний досвід, покаже власні здобутки, поділиться проблемами, які виринули саме під час практичної роботи з програмним засобом. Уявляєте, який може вийти дистанційний курс ? Ну просто бомба!

Ну і група «Тайм-менеджмент» - тепер вже для освітян – знов маячить на обрії, так же? А в вашій школі варто її мати? А на кафедрі? А в ОТГ? При чому тут ОТГ? 

А при тому, що це ж ваші батьки, ваші депутати, навчіть їх тайм-менеджменту, ви ж освітяни. А пенсіонери? А пенсіонери-освітяни? Громадянське суспільство починається з громадянської компетенції, так же? То хто має надолужувати те, чого радянська школа не навчила? НУШ. В широкому розумінні, звісно, як подивитись на це критично. І тоді школа буде виглядати для депутатів не як місце, на яке треба витрачати і витрачати, а як місце звідкіля приходять знання, вміння вирішувати поточні проблеми громади сучасними засобами. Але для того, щоб ОТГ одержала сучасну інформаційну систему, Фейсбук-сторінку зокрема, школа ж має показати приклад, згодні? Як навчати того, чого не навчивсь сам?

 

4. Олександр Желіба

Ну, Ніжин – це окреме питання. Це я зрозумів, ще коли готувався до конференції. І дещо запропонував колегам, про це можна побачити на тому посиланні. 

Дуже сподіваюсь, що пан Олександр підкаже мені щось з цим напрямком роботи, а я зі свого боку хочу попросити його подумати разом із його студентами про інше. 

Про те, що, може, запустити нам сторінку «Ніжин.Освіта»? Ну, от, як в Долинській чи Новій Одесі? Так, так, модераторами зробити студентів. Адміном пана Олександра – все видається дуже просто і зрозуміло. Про деталі цього можливого процесу в наступному розділі.

 

5. Початкова школа

Я сприйняв лекції бригади у складі Інни Іванової і Лілії Таран як щось єдине, але в двох частинах. І змінив свою позицію з одного важливого питання. Раніше, до нашої конференції, я вважав, що початок роботи учнів у середовищі Фейсбуку на шкільній сторінці має приходитись на 7 клас, коли з’являється формальне право на власний акаунт. Зараз, послухавши колег, я зрозумів, що починати це треба з першого класу. Зрозуміло, членами форуму мають бути батьки, але від самого початку діти мають бути поруч, знаходитись в курсі цієї роботи, бачити, як це працює, долучатись до діалогу, формувати за допомоги батьків повідомлення. Ну а вже згодом, за рік-два-три братись і за клавіатуру, як думаєте? Разом з батьками?

А оцей документ - Концепція, був на підставі почутого і скоригований, легко зрозуміти, як саме. Це про мої здобутки, що я їх одержав в результаті участі в конференції. То, бачте, для мене є важливий практичний результат. Тепер до пропозицій, які, мабуть, будуть досить очікувані.

Так, Фейсбук-представництва закладів освіти, де працюють колеги, мають бути піднесені на новий щабель. Але спочатку, будь ласка, погляньте:

Першотравенський ліцей №2 (сайт, директор Наталя Габісова). 

Хмельницька школа №3 (сайт, директор Інна Мудра). 

Ну треба, треба піднести наявний рівень. То як, колеги, берімося за цю роботу разом?

Загальний порядок такий, три фази:

І. Технічна фаза

Це найпростіше: за п’ять хвилин можна створити сторінку «Локація.Заклад». І написати там, де інформація: навчальна сторінка для підготовки модераторів. Ну і прізвище адміна. 

В старому інтерфейсі Фейсбуку була така опція: показ акаунту адміна в розділі Інформація про сторінку, потім її зняли. І сьогодні на жодній сторінці закладу освіти ви не побачите, хто ж це з вами розмовляє від імені колективу? Чи адміністрації? Не дуже зручно.

Але ж ця фаза і найважча, бо треба прийняти рішення, наважитись. Сподіваюсь, ми про це поговоримо в приваті, але за участі директорів закладів освіти, що їх прізвища я навів зовсім не випадково. Треба – не треба, навіщо, кому, скільки потребує часу, які вигоди і проблеми - треба включати критичний розум на повну.

ІІ. Навчальна фаза

… розпадається в свою чергу ще на три кроки:

Крок 1. Читання

Читаємо брошуру про те, що таке модерація.

Крок 2. Знайомство з досвідом колег

В форумі модераторів знайомимся з тим, які бувають форуми, що там люди роблять, як виглядає результат роботи різних форумів. Результат? А має бути результат? От це і є головне питання. Відповідь має дати наступний крок.

Крок 3. Формування концепції власного форуму

Багато хто з модераторів займається цим без рефлексії, без критичного ставлення до того, що вони роблять. А про що тут треба думати й говорити? Ну форум і форум… Тому дуже корисно подивитись на різні форуми і спитати себе саме про результат їх роботи – як його, може, бачить (чи вважає очевидним) модератор і як воно є насправді.

А скільки має бути учасників? Найбільше? А чому?

А про що нове мають дізнаватись учасники в форумі? Щодня? Щотижня?

А потрібні автори, ініціативні публікації? А якої тематики? А їх розмір чи рівень, стиль, формат? Чи має (може) бути план публікацій?

А потрібна комерційна реклама? А потрібні об’яви? А які мають бути обговорення, вони загалом потрібні в форумі? 

ІІІ. Організаційна фаза

Підводимо підсумки навчання і формування первинного уявлення про сторінку, пишемо Положення і готуємо наказ директора. Ну тепер же все просто, всі все розуміють, є досвід! Залишилось просто все це зафіксувати. 

І це все про сторінку чи форуми, на цьому легкі питання завершено. 

Тепер про найважче: яким має бути учнівське самоврядування в першому класі? Я відповіді не знаю. Але я знаю шлях до його пошуку: форум. А може кілька форумів. Це форма, вона з часом проявиться. А зміст полягає в дискусії, яку треба організувати. Так, перші кроки для нас очевидні: треба запустити оті згадані форуми по різних школах, містах, педагогічних сайтах, громадських організаціях. Ну а далі, далі робота, щоденна, копітка, цілеспрямована, що і є життям педагога. Так же нас навчає Антон Семенович?

Але є ще одна ідея для початкової школи взагалі і до бригади, що, можливо, складається саме зараз на базі двох педагогічних колективів чи особистої унії двох творчих педагогів. 

Дуже багато методичних засобів, що представлені в тексті обох лекцій, добре було б якось систематизувати на окремому сайті. Ну от щось подібне до історичного чи філологічного напрямків роботи. А вести той сайт вдвох. Ні, не тільки вдвох, силами двох закладів освіти, що можуть за допомоги Мережі утворити єдиний творчій простір. Скоріше, навіть, так:

виведуть інформаційну базу «На Уроку», накопичену з питань початкової школи, на новий мережевий щабель – розподілений, кластерний.

 

7. Далі буде? Цілком можливо, але спроба зазирнути у майбутнє логічно розпадається на дві половини: загальну чи товариську-громадську і індивідуальну. 

Чи утвориться з тих людей, що були присутні на конференції, товариство, спільнота? Чи перейде з ситуативної форми до стабільної, тривкої. Питання. Як «На Урок» групу на своїй сторінці створить, то перший крок буде зроблено. 

А далі все залежатиме від модераторів – намацають цікаву для педагогів політику, то група зростатиме і буде квітнути. Поставляться до тої роботи як до формальності, ну тоді й група буде нецікава, млява, пасивна. Група чи спільнота? Ну так це ж буде очевидна тотожність у даному випадку. Дізнатись, чи клас дружний (або педагогічний колектив) непросто, треба поспостерігати, дізнатись докладно про різні події їхнього життя. А з ФБ-групою дуже просто: зайшов і побачив за п’ять хвилин, що там і як. 

Найперша задача для тої новопосталої спільноти очевидна: продовжити започатковану в ході конференції дискусію. Учасники першої розмови, або ті, хто побачить її запис, можуть (і мають, хотілось би сподіватись) подумати про все почуте і написати в цьому контексті про себе. Про своє ставлення, свої думки, свої плани в цій царині. Бо ж послухати, ми всі розуміємо, це перший крок. Далі йде щось більш конкретне, виміряне до певної міри якимись кроками до якихось цілей. Яких? Відомо, що коли пишеш, то формулюєш. Відтак, написавши в форум, ви зробите певний крок в практичному запровадженню всього того, про що йшлося на конференції, але вже у своєму вимірі, у своїх умовах, на шляху досягнення своїх власних цілей. А їх же треба ще осмислити, сформулювати – робота, що й казати, для критичного розуму.

Зрозуміло, що все це стосується в першу чергу педагогів-практиків, слухачів нашої конференції. Але і лекторам, я думаю, буде цікаво одержати зворотній зв’язок? Ні, що ми, слухачі, вдячні їм за виконану роботу, то ясно. Про це ми вже зазначили при запису трансляції. А далі? В міру того, як їх лекції зачепили кожного з нас, ми можемо допомогти їм побачити свою роботу відрефлексованою, відображеною кожним з нас виходячи з власного досвіду й бачення проблем нашої школи. То подальша постійна жива робота лектора з аудиторією, вже асинхронно і дистанційно, може дати велику користь. Як на мене, втім...

То не лінуйтесь, не лінуйтесь, шановні. Сідайте за комп’ютер і пишіть. Себто рухайте себе і свою спільноту до нового рівня розвитку. Він не впаде нам з неба, ми його маємо викохати спочатку в дискусії, а потім в реалізації того, про що говорено.

Але як про спільноту все більш-менш ясно, то з окремими учасниками, зрозуміло, все буде дуже по-різному. В залежності від їх налаштованості на співпрацю, зрозуміло. Побачимо.

 

---

Додаток

Досить несподіваний і для мене самого.

Ну і продовження.