конференція «Михайло Остроградський – геній, визнаний за життя».

Михайло Остроградський – геній, визнаний  за життя

Конференція до 220 річниці

з дня народження українського математика Михайла Васильовича Остроградського

План конференції

1. Михайло Остроградський - видатний учений-математик XІX ст.
2. Дитячі і юнацькі роки

          а) дитячі роки

         б) Навчання у Харківському університеті.

         в) Вивчення фізики,механіки під керівництвом Ампера,Коші.

3. Наукова діяльність

         а) Перша наукова праця

         б) 3вання екстраординарного академіка

         в) Науковий твір «Курс небесної механіки»

         г) Математична фізика. «Замітка про інтеграл, який зустрічається в теорії тяжіння»

4. Педагогічна діяльність

          а) Лекції Остроградського - справжня насолода

          б) Світогляд Остроградського

          в) Перший підручник з геометрії.

5. Хвороба та смерть М.В.Остроградського. Вшанування пам’яті.

6. Висновки

7. Література та посилання

Михайло Остроградський - видатний учений-математик XІX ст.

  Серед славетних імен великих українців – легендарних подвижників духу – золотим німбом осяяне ім’я Михайла Васильовича Остроградського – одного з найвидатніших  математиків ХІХ століття. Завдяки непересічному таланту, гостроті та сміливості свого розуму, глибині аналітичних здібностей та широкій математичній освіті він зумів оволодіти вищими ступенями сучасного йому природознавства; у своїх наукових працях отримати результати першорядного значення у багатьох галузях математики і механіки, зокрема математичній фізиці, аналітичній механіці, математичному аналізі, теорії пружності, теорії тяжіння, гідростатиці, гідродинаміці, балістиці, теорії удару, алгебрі й теорії чисел.

      Остроградський зробив великий внесок у розвиток математичної культури в Росії, створив потужну наукову школу, відлуння гучної слави якої вчувається ще й сьогодні в тематиці і проблемах сучасних математичних досліджень.

       Вийшовши з глибин народу і досягнувши найвищих вершин у науці, він був взірцем для тисяч молодих людей з усіх верств суспільства, які обирали сенсом життя служіння високим ідеалам науки.  Про надзвичайну популярність і авторитет М.В.Остроградського свідчать напутні слова, з якими в минулому столітті батьки відправляли своїх дітей на навчання: «Ставай Остроградським».

Дитячі і юнацькі роки

Дитячі  роки

      Остроградський Михайло Васильович (нар.12(24) вересня 1801 р., Пашенівка Полтавської губернії — пом.1січня 1862. Полтава) — видатний український математик, походив із козацько-старшинського роду Остроградських.

Уже в ранньому віці у нього проявилося значне зацікавлення до математичних обчислень і він вимірював різні предмети: вози, дерева, глибину ярів та криниць.

З 9 років Михайло Васильович у пансіоні «для бідних дворян» при Полтавській гімназії, де він навчався до 1816 року, коли надумав стати військовим. Цікаво, що саме тоді наглядачем у пансіоні був відомий український поет І.Котляревський.

Навчання у Харківському університеті

     Однак, навчання малого Михайла в Полтаві було доволі посереднім, а з латини і зовсім кепським. Бачачи це, батько у 1813 р. забирає його з гімназії і зібрався було везти до Петербурга, щоб влаштувати там до гвардійського полку, але по дорозі зустрівся з родичем своєї дружини, який порадив відвезти Михайлика до щойно відкритого Харківського університету. Восени 1816 став вільним слухачем Харківського університету, а з 1817 — студентом фізико-математичного факультету. Інтерес до математичних наук сформувався під впливом викладача університету Івана Павловського. Навчався на «відмінно» і як найкращому випускникові 1820 року йому присудили ступінь кандидата наук

Остроградський захопився математичними дисциплінами і на кінець 1820 р. відмінно склав заліки з усіх дисциплін. Ректор університету Т.П.Осиповський, зважаючи на особливі успіхи молодого математика, мав намір надати йому одразу звання кандидата математичних наук. Але Рада відділу фізико-математичних наук висловилась проти цього і запропонувала йому складати екзамен вдруге. Остроградський успішно склав усі екзамени, крім філософії, до складу якої входили і богословські науки. Професор, який

Харківський Університет за часів М.В.Остроградського

викладав цю дисципліну, відмовився приймати екзамен на тій підставі, що Остроградський не відвідував його лекції, і написав наклепницьку доповідну записку до ради університету, в якій звинуватив Остроградського і Осиповського в безбожності. Міністерство освіти і духовних справ, якому було передано              справу,  вирішило              звільнити ректора Осиповського, а Остроградському запропонували скласти екзамен втретє.

Обурений Михайло відмовився не тільки ще раз складати іспити, а й від диплома університету з вимогою викреслити його ім'я зі списків колишніх студентів. Здавалося б усе втрачено, кар'єра зруйнована. Однак талановитий юнак їде навчатися до Парижа, хоч у Росії закордонні дипломи ніякого значення не мали.

  Вивчення фізики,механіки під керівництвом Ампера,Коші.

У серпні 1822 р. Остроградський був у Парижі. Під керівництвом таких видатних учених, як Лаплас, Ампер, Пуассон, Коші, він енергійно вивчає математичні дисципліни, фізику, механіку, астрономію. За короткий час успішними дослідженнями в галузі математики він привернув до себе увагу провідних французьких учених. За їх рекомендаціями Остроградський починає працювати в колегіумі Генріха IV.

Наукова діяльність

Перша наукова праця

У 1926р. Остроградський подав Паризькій академії наук свою першу наукову працю «Про хвилеподібний рух рідини в циліндричній посудині». Її було схвалено і надруковано. Перші наукові досягнення молодого Остроградського створили йому авторитет серед французьких учених і зблизили його з ними: з Пуассоном і Коші він був у дружніх стосунках, у Лан Лоса його приймали вдома як члена родини. Дружба з видатним математиком не лише сприяла науковим досягненням Остроградського, а й допомагала в біді. Батько Михайла не задоволений довгими перебуваннями сина за кордоном, перестав висилати гроші. Остроградський заборгував значну суму господареві готелю, за що його посадили у в'язницю для боржників. Довідавшись про сумну долю Михайла, його визволяють друзі, заплативши усім кредиторам.

3вання екстраординарного академіка

У грудні 1828 р. Петербурзька Академія наук обрала Остроградського ад'юнтом прикладної математики. У 1830 р. він одержав званням екстраординарного академіка, а через рік був обраний академіком. Одночасно він читав лекції в таких вищих навчальних закладах, як :морський кадетський корпус, інститут інженерів шляхів сполучення, головний педагогічний інститут. 3 1847 р. протягом майже 15 років Остроградський працював при штабі головного начальника військових навчальних закладів наглядачем за викладанням математики.

Науковий твір «Курс небесної механіки»

       У 1829-1830 рр. Михайло Васильович написав науковий твір «Курс небесної механіки» і під час відрядження до Парижа подав його Паризькій академії наук. Французькі вчені дали чудову характеристику цій праці. Твір Остроградського був надрукований французькою мовою у Парижі і приніс Михайлу Васильовичу славу першого вченого-математика Росії. Його ім'я стало широко відоме за кордоном, Паризька академія обрала його своїм почесним членом - кореспондентом; він був обраний членом Туринської, Римської і Американської академії. Олександрівський Університет (м. Вільно) обрав його своїм почесним доктором. Молодий талановитий академік Михайло Остроградський здобув широку популярність і серед своїх співвітчизників. Залишилися відомості, ще молодим вступникам до університету батьки говорили : «Бажаємо тобі бути Остроградським».

У 1837 р. Остроградський видав лекції, які він читав у Морському кадетському корпусі, під назвою:»Лекції з алгебраїчного і трансцендентичного аналізу ». Це був один із перших і досконалих посібників для студентів вищих шкіл.

Математична фізика. «Замітка про інтеграл, який зустрічається в теорії тяжіння»

Велику увагу М.В.Остроградський приділяв математичній фізиці. Першою працею, поданою до Академії наук, була «Замітка про інтеграл, який зустрічається в теорії тяжіння». Друга його важлива праця з математичної фізики стосується теорії теплоти. У цій праці Остроградський вивів формулу, яка зв'язує інтеграл, узятий за об'ємом, з подвійним інтегралом за поверхнею, що обмежує цей об'єм. Ця формула має велике значення в математичній фізиці, векторному аналізі та в інших розділах математики, вона увійшла у підручники вищих шкіл як формула Остроградського - Гауса.

За свою майже сорокарічну наукову діяльність Михайло Васильович написав понад 50 наукових праць з різних галузей математики і математичного аналізу, аналітичної і небесної механіки,  математичної фізики, балістики тощо.

Педагогічна діяльність

Лекції Остроградського - справжня насолода

         Усі, хто серйозно вчився, завжди чекали лекцій Остроградського з гарячковим нетерпінням, як манни небесної. Слухати його лекції було справжньою насолодою, ніби він читав нам високо-політичний твір.  Він був не тільки великим математиком, але якщо можна так висловитись і філософом- геометром, який вмів піднімати дух слухача.

     Михайло Васильович, як лектор користувався величезною популярністю. Його лекції відвідували не лише студенти, а й викладачі, професори, відомі математики. Усіх приваблювала його система викладання предмета-широка загальність теми, виразність і стислість викладу . М.В. Остроградський був енергійним проповідником прогресивних педагогічних ідей. Зокрема він рекомендував у навчальному процесі додержуватись таких вимог: збуджувати в учнів інтерес, добиватися свідомого засвоєння, розвивати самостійне мислення, вести точний науковий виклад, застосовувати навченість, проводити практичні роботи. Остроградський вказував,що навчання повинно бути реальним, близьким до життя. Він писав, що вчителі повинні любити свою справу, бо в хороших вчителів будуть хороші учні.

      Загальновідомо, М.В.Остроградський прославився як дивовижний педагог! На лекціях студенти ловили кожне його слово, на перервах – грайливо копіювали манери. Коли професор ще викладав у Головному артилерійському училищі, очевидці переказували, що майбутні офіцери потайки від педагога брали його пальто і надягали… удвох, вставляючи по дві руки в кожен рукав, застібували макінтош та перевальцем ходили, заклавши по дві руки у кожну кишеню.

Світогляд Остроградського

        За світоглядом і переконанням Остроградський був матеріалістом і атеїстом .Він палко любив свій край, свій народ, свою культуру. Улюбленим його письменником був Т.Г.Шевченко, значну частину творів якого Остроградський знав напам' ять і охоче декламував. З такою самою щирою повагою і любов'ю ставився до Остроградського і Великий Кобзар. Шевченко приїздив до нього у 1858 р.

«Лише думки світло, не сковане числом, освітить тайни і досягне правди.». Ці рядки присвятив Т.Г.Шевченко  М.В.Остроградському

          Завдяки його невичерпній енергії, наполегливості в досягненні поставленої мети, любові до науки та самовідданому служінню їй, любові до рідного народу і його культури, широким прогресивним матеріалістичним поглядом значно підніс авторитет російської науки.

         На схилі літ після стількох поневірянь ставлення до Творця докорінним чином змінилося. Із віком Михайло Васильович перетворився на богомільну людину, а віри більше не приховував. Геніальний математик регулярно відвідував церкву, а вдома перед образами, навіть у невеликі свята, запалював лампади. Поштовхом до духовного перетворення послужила смерть матері Ярини Андріївни – найближчої у світі людини.

Під час читання своїх лекції Остроградський полюбляв час від часу розвеселяти своїх слухачів яким-небудь анекдотом чи каламбуром. Ці вставки здебільшого мали зв'язок зі змістом самої лекції. Гумор його анекдотів передати неможливо. Тут багато значила форма викладу українського акценту в його російській мові та гра фізіономії.

Своїх слухачів Михайло Васильович поділив на геометрів та землемірів, відносячи до перших тих, хто займався наукою успішно, а до других-тих, хто посередньо.

Слова Остроградського, сказані одному з учнів: «Я бачу, що ти вмієш міркувати, а це в математиці головне. Вивчитися ж інтегральному численню - справа нехитра. Якщо вона коли-небудь тобі буде потрібна (у чому я дуже сумніваюся), то ти візьмеш книжку і за кілька днів прочитаєш».

Перший підручник з геометрії.

Перебуваючи на вершині всесвітньої слави першокласного математика, Остроградський взявся за написання підручника з геометрії для учнів. «Зайве говорити, - писав М.І.Чернишевський, що підручник з елементарної геометрії Остроградського відрізняється незвичайною чіткістю і строгістю викладу; зайве і рекомендувати його книгу якнайпильнішій увазі всіх викладачів математики-усе це абсолютно зайве, тому що на ній стоїть ім'я М.В.Остроградського».

Улітку 1861 р. Остроградський поїхав у своє рідне село, там захворів і помер 1 січня 1862 р.

      …Із Полтави труну з померлим на звичайних сільських санях повернули на малу батьківщину – в Пашенну, де поховали у фамільному дворянському склепі. Бо пам’ятали його усну духівницю… Перебуваючи в родинному маєтку та милуючись краєвидом сусіднього містечка Говтви, що гордовито височіє над навколишніми хуторами, Остроградський, уже нагороджений орденами Святої Анни І ступеня і Святого Володимира ІІ ступеня, уголос промовив:

- Помру у себе, бо у москалів не хочу помирати… Поховайте мене там (у Говтві), щоб було видно і Пашенну, і Довге, і Глибоке.

Вшанування пам’яті

Могила у селі Пашенівка.

Іменем Остроградського названі:

•                  Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (1998)
•                  Кременчуцький національний університет (2007)
•                  Хорішківська загальноосвітня школа Козельщинського району     Полтавської області(1983)
•                  Вулиця у центральній частині  HYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%