НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
Почати з себе, щоб врятувати планету
МЕТА: розширити і систематизувати знання учнів про джерела забруднення навколишнього середовища, виховувати бережливе ставлення до природного середовища і бажання брати участь у природоохоронній діяльності.
(на фоні музики)
Вчитель: Усім нам подобається відчувати легенький вітерець, насолоджуватися співом птахів, ласувати фруктами й овочами. Тисячоліттями людина споживає дари природи, зазвичай не замислюючись, якої шкоди навколишньому середовищу може завдати її діяльність. Особливо у ХХІ столітті, в епоху постійно зростаючих темпів виробництва і невпинного технічного прогресу, коли потрібно щораз більше ресурсів.
І саме для того, щоб ви усвідомили власну відповідальність за навколишній світ, вкрай необхідно проводити роботу з екологічної безпеки. Крім того, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя є однією з ключових компетентностей, які становлять основу компетентнісного підходу НУШ.
Для того, щоб ви краще розуміли головні екологічні проблеми сучасності, ми сьогодні і зібралися, щоб усе з’ясувати. А здобуті вами знання неодмінно допоможуть Вам поліпшити екологічну ситуацію в Україні.
Тварина лише користується зовнішньою
природою і змінює її в силу своєї присутності;
людина ж змінами, які вона вносить,
змушує її служити своїм цілям,
панує над нею.
Ф. Енгельс
Тому ми запрошуємо Вас разом із нами обговорити проблеми довкілля, можливо після цього Ви зміните своє ставлення до навколишнього середовища.
(Але для цього Вам потрібно у кінці конференції виконати завдання. У Вас будуть різнокольорові пелюстки, на яких Ви повинні написати, що треба зробити, щоб зберегти природу, а потім ми побудуємо «квітку - життя». То ж будьте не просто слухачами, але й активними учасниками).
Людство протягом свого існування постійно контактувало з природою. Цілеспрямовані антропогенні дії на неї мають як позитивний, так і негативний вплив. Серед негативних наслідків останніх десятиліть, особливо це стосується науково-технічного прогресу, дедалі більшого розмаху набуває забруднення атмосфери, водоймищ, деградація ґрунтового покрову, знищення запасів біологічних ресурсів, порушення стабільності екологічних систем та багато інших.
Світова спільнота вже не один рік поспіль попереджає про катастрофічні наслідки сучасних проблем довкілля, які потребують негайного вирішення. Забруднення повітря і води, глобальне потепління, деградація природних ресурсів, вирубка лісів – все це результат людської діяльності. Вирішення цих проблем потребуватиме чималих зусиль в багатьох сферах, у той час як стосуються вони виключно кожного.
Майбутнє екології значно залежить від кожного, і чим швидше людина почне робити «маленькі кроки» у допомозі природі, тим більше шансів буде створити для людства гідне довкілля.
1. Проблема забруднення водних ресурсів.
Учень 1 Стандарти питної води, якими зараз користується Україна, були розроблені ще в 80-і роки. За більш ніж 30 років з'явилася велика кількість речей, що не контролюються державними стандартами. Вода, яка надходить до нас в крани, донині очищається за старими стандартами. Виходить, що чисту воду можна знайти тільки в сільських колодязях, та й то, не у всіх. Вода в крани мешканців столиці надходить з Дніпра і Десни, а у нас з Хомори, вона і проходить необхідне етапи очищення, проте її якість оцінюється як "помірно забруднена". На сьогоднішній день Україна з 120 країн світу посідає 105-е місце по забрудненню води .
Лише 1 % води планети міститься в річках та інших прісних водоймах. Однак саме по цій «краплині», на якій тримається життя всіх організмів суші, людство завдає найбільшого удару. За останні 40 років в Україні висохло і щезло понад 300 малих річок.
Учень 2. У багатьох містах України гранично допустимі концентрації шкідливих речовин перевищено в 10 разів. Серед них Дніпро, Донецьк, Маріуполь, Запоріжжя, Краматорськ та багато інших міст.
"Нижче України в рейтингу стоять такі країни, як Казахстан, Узбекистан, Пакистан, які взагалі не звертають увагу на екологічні проблеми".
Скорочення середньої тривалості життя жителів України. На думку експертів, цю проблему також сміливо можна назвати екологічною, бо українці живуть у забрудненому природному середовищу, п'ють погану воду, дихають брудним повітрям, а це скорочує тривалість життя. Для порівняння: в Україні середня тривалість життя людини становить приблизно 65 років, у Польщі - 75 років, у Швеції - 80 років, а в Японії - 85.
"Здавалося б - Польща не далеко від нас, а жителі - такі ж слов'яни, як і ми, але ми, через забруднення середовища живемо на 10 років менше".
Забруднення повітря.
Учень 3. Рівень смертності від забруднення повітря у світі підвищується. В Україні кожен 918-й мешканець під ризиком смерті від забруднення атмосфери.
Вдихніть та замисліться над таким фактом: показник смертності, спричиненої забрудненням атмосферного повітря вже є шокуючи високим та буде надалі збільшуватись. І це все незважаючи на численні спроби зменшення викидів на фабриках, дорогах та енергетичних підприємствах по всьому світі. Ситуація в нашій країні не сама втішна. Україна має показник забруднення повітря вище, ніж США, країнах Південної Америки, і Європи.
За годину роботи автомобільного двигуна спалюється 200 л кисню, що в 2,5 рази перевищує добову норму, необхідну для дихання людини. Щороку з виробництв України надходить у біосферу понад 1,5 млрд. тонн твердих відходів. На кожного жителя України припадає 400 тонн відходів.
Скорочення тваринного і рослинного світу.
Учень 4. За словами екологів, в Україні спостерігається різке скорочення багатьох видів тварин і рослин, багато з них вже давно занесені до Червоної книги або зовсім зникли з території України. Конкретний приклад - зубри. До 1991 року їх налічувалося більше 720, а потім через знищення тварин у комерційних цілях під виглядом селекційного відстрілу і браконьєрства їх чисельність впала до 200-250 голів.
Один гектар лісу протягом року очищає 18 млн. куб. метрів повітря, а з повітря збирає 36 тонн пилу. Однак ліси на планеті зникають зі швидкістю 20 га за хвилину.
"Точний облік зубрів в Україні не ведеться, оскільки лісники постійно завищують кількість зубрів, а органи захисту природи цим питанням не цікавляться".
Проблема незаконної забудови берегів річок, озер і морів.
Наслідки Чорнобильської катастрофи.
Учень 5. Станом на 2009 рік в Україні було зареєстровано 6049 випадків раку щитовидної залози у людей, які на момент аварії були дітьми і підлітками. Крім того, за час, що минув після катастрофи на ЧАЕС, зросла кількість психоневрологічних захворювань, патології серцево-судинної системи.
"Це проблема" на літа ", з цим уже нічого не поробиш. Територія буде забруднена тисячоліттями: радіація випала і період розпаду багатьох частинок і елементів складає сотні тисяч років. Проблема Чорнобиля не вирішувана ".
Проблема сміття та побутових відходів. Кількість сміття в Україні зростає з року в рік. "Це пояснюється тим, що у нас сміття не переробляють, а просто складують або спалюють. Якщо в Європі переробляється 95% сміття, то у нас тільки близько 10%. Тому, природно, все інше викидається на муніципальні звалища.
Вчитель. Сьогодні дуже гостро і актуально перед людством постала проблема саме засміченості і вона досягла планетарного масштабу. А що ж таке сміття? Усі ми чули це слово але кожен уявляє щось своє. Сміття – це «слова паразити» присутні у вашій мові, це відпрацьовані файли. Кожна мама назве сміттям побутові відходи. З точки зору біолога сміття – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення і мають негативний вплив на навколишнє середовище. А що ви уявляєте коли чуєте слово сміття?
Складання асоціативного куща (колективна робота)
(сміття: метали, деревина, папір, поліетилен, пластмаса, скло, непотрібні речі, будівельні відходи, залишки їжі…)
Ситуація з відходами досягає критичних масштабів. Кількість сміттєзвалищ росте.
Щорічно на нашій планеті накопичується більше 190 мільйонів тонн сміття. Основна частина побутового сміття - упаковка: целофан, поліетилен, пластмаса, скло. Це неорганічні матеріали, які отримують в результаті складних хімічних процесів. Терміни розкладання такого сміття дуже великі, наприклад:
паперова коробка з-під молока або соку - 5 років;
картонна коробка - до 1 року;
цигаркові фільтри - 10-12 років;
пінопластовий стакан - 50 років;
пластикова пляшка - понад 100 років;
поліетиленовий пакет -10-12 років;
огризок від яблука - 2 місяці;
шкірка фруктів - 6 місяців;
фольга - до 100 років;
алюмінієва банка - 300 років;
скло - понад 1000 років.
Учень 6. Скупчення сміття на відкритому повітрі є максимально небезпечною формою забруднення навколишнього середовища. Це пов'язано з тим, що при розкладанні сміття виділяються шкідливі хімічні речовини, які отруюють повітря, через дихання проникають в тканини організму, порушуючи обмін речовин.
Існує теорія, що в Україні немає потужностей для переробки сировини, але факти говорять про інше. Так, працює 15 заводів з переробки скла, 15 – з переробки паперу, 16 – з переробки металу, 19 – з переробки ПЕТ, 36 – з переробки вторинних полімерів. Їх завантаженість є не повною. Наприклад, заводи з переробки паперу мають потужність – 1100 тис тон сировини, однак переробляють лише 600 тис тон. Скла здатні переробити близько 800 тис тон, переробляють – 350 тис тон. Папір та скло навіть імпортують, оскільки, як би це не звучало парадоксально, своєї сировини не вистачає. Так, паперу завозиться близько 340 тис тон, скла – 20 тис тон.
Учень 7. Про те, що Україна як держава реально може заробляти на смітті, в ЗМІ говорять давно. Сплеск медіаактивності довкола цієї теми можна було спостерігати нещодавно, коли інформагентства опублікували новину про те, що у Швеції закінчилися власні відходи, і там мають намір імпортувати 700 тонн сміття із сусідніх країн.
Шведи, розробивши ефективну та прибуткову технологію перетворення побутових відходів на електроенергію, переконують: відходи — відносно дешеве паливо. 20% витрат центрального опалення Швеції покривають сміттєспалювальні заводи. Більше того, частину отриманої на них теплової енергії використовують для вироблення електрики, яку споживають близько чверті мільйона будинків. У цілому ж, завдяки «безвідходному виробництву» Швеція є однією з найбільш чистих і зелених країн світу.
Ці сміттєві піраміди щороку зростатимуть — в Україні захоронюють майже всі відходи, а саме 94%. Ще 2% спалюють, а 3% переробляють.
Вивозять сміття на п’ять тисяч легальних полігонів, ще 27 тисяч сміттєвих звалищ стихійно щороку з’являється по всіх областях. Мішками чи машинами сміття викидають у найближчі ліси, яри, канави чи під паркани.
Для боротьби зі стихійними звалищами у Мінекології створили карту ecomapa.gov.ua, куди користувачі можуть завантажувати координати і фото смітників та слідкувати за тим, як комунальники їх прибирають.
Проте навіть після закриття полігони продовжують становити небезпеку. Якщо не провести рекультивацію, опади, які потрапляють на сміття, будуть забруднюють навколишні ґрунти і підземні води.
Звалища сміття в Україні:
Учень 8. Україна ж з її 15 мільйонами тонн сміття, які ми продукуємо щороку, могла б економити 2200 мільйонів кубометрів природного газу, 634 мільйонів кВт-год. електроенергії й отримувати ще приблизно 1,8 мільйона тонн сировини, яку можна використовувати для виробництва упаковки, тари, будівельних матеріалів та інших потреб. Також, крім суто економічної вигоди, ми матимемо соціальну у вигляді створення 50 тисяч робочих місць та, що має особливий сенс, екологічну — адже замість 6148 діючих сміттєзвалищ та 32 984 несанкціонованих ми отримаємо конкретну визначену кількість цивілізованих центрів поводження з твердими побутовими відходами. У середньому, щоб побудувати і запустити в роботу один такий об’єкт, який зможе переробляти на рік до 300 тисяч тонн твердих побутових відходів, знадобиться три роки та 70 мільйонів доларів інвестицій. Як виявилось, якраз із останнім для України наразі немає проблем. Іноземні компанії буквально стоять у черзі за українським сміттям.
Вчитель. Пам’ятайте! Кожної години на нашій планеті:
- 1700 акрів продуктивної землі стають пустелею;
- 55 осіб отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;
- 1000 чоловік помирають від отруєння водою;
- 2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі;
- 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникає;
-12000 тонн вуглекислого газу виділяється в атмосферу;
- 50 млн. тонн агресивних речовин скидаються у водойми України;
- 50 тонн родючого ґрунту знищується через неправильне використання.
Інформаційний блок «Закони екології». Екологічний календар. (Слайд 15)
Як бачимо, природа дуже жорстоко карає тих, хто не виконує її законів. А тим часом цих законів всього чотири. Їх так легко запам'ятати!
1. Все пов'язано з усім.
2. Все повинно кудись діватися.
3. Ніщо не дається даремно.
4. Природа знає краще.
Їх сформулював американський вчений Баррі Коммонер.
Перший закон: «Все пов'язано з усім». Дія цього закону ми вже бачили на наших прикладах.
Другий закон говорить: «Все повинно кудись діватися». Ніщо не зникає безслідно, в тому числі і сміття, який закопують або спалюють. З однієї речовини виникає інша, при цьому отруюється повітря, змінюється клімат, хворіють люди.
Третій закон: «Ніщо не дається даремно». Все, що ми виграли, взявши у природи, вона забере у нас іншими шляхами. Знищили горобців - шкідники з'їли весь урожай, відстріляли хижих птахів - зникли куріпки. За все доводиться платити.
Четвертий закон: «Природа знає краще». Людина, самовпевнено бажаючи «поліпшити» природу, порушує хід природних процесів. У природи немає ніяких відходів: для будь-якої органічної речовини в природі існує фермент, здатний цю речовину розкласти. Ну а людина створила і продовжує створювати величезне число хімічних речовин і матеріалів, які потрапляючи в природне середовище, не розкладаються, накопичуються і забруднюють її.
Екологічна культура полягає в тому, щоб знати і виконувати ці закони.
І сьогодні перед людьми стоїть завдання зберегти природні багатства для майбутніх поколінь. Тому був створений спеціальний екологічний календар, що включає в себе особливі дні. (Слайд 16)
16 вересня Міжнародний день охорони озонового шару Землі.
20 вересня День лісу.
27 вересня День моря.
4 жовтня День захисту тварин.
29 грудня День біологіческого різноманіття.
22 березня Всесвітній день води.
1 квітня День птахів.
18-22 квітня Дні заповідників і національних парків.
22 квітня День Землі.
5 червня День охорони навколишнього середовища.
17 червня День боротьби з опустелюванням і засухою.
Природа – джерело краси, вона викликає в нас почуття радості, подиву. Було проведено одне цікаве спостереження: чим багатша, красивіша природа, тим добріші люди, які мешкають там. Пам’ятай, що людина – частина природи. Знищуємо природу – значить знищуємо самі себе.
Всі ми хочемо дихати свіжим повітрям, пити чисту воду, жити в екологічно чистому середовищі. Саме від цього залежить здоров’я кожної людини і всієї планети. Давайте ж будемо її берегти! Всюди на кожному кроці, кожної хвилини свого життя!
Отже, захист природи стосується всіх нас. Всі ми дихаємо одним і тим же повітрям землі, п'ємо воду і їмо хліб, молекули яких безперервно беруть участь в нескінченному круговороті речовин. І ми самі її мислячі частки. Це накладає величезну відповідальність за збереження природи на кожного з нас, на кожного без винятку. Кожен з нас може і повинен вносити свій вклад в боротьбу за збереження природи, а, отже, життя на Землі. (Слайд 17-18)
Українцям же, щоб перетворити проблему сміття на перспективну можливість і позбутися першого місця у світі за кількістю відходів на душу населення, треба змінити своє ставлення до сортування сміття як до незручності, а до тарифу на «прибирання» — як до витрати. Це — інвестиція в нашу якість життя і здоров’я.
І один у полі воїн» - (незакінчені пропозиції) - кожен учасник по черзі продовжує відповідь:
«Напуття людству ...»
Скласти пропозицію - напуття людству з метою запобігання екологічній катастрофі. Враховується оригінальність, емоційність і грамотність висловлювань. (Будуємо квітку життя).
Н.Г. Гарін-Михайлівський казав: «Природа - це найкраща з книг, написана на особливій мові. Цю мову треба вивчати». Тож вивчаймо цю мову.