Конфлікт у науково-педагогічному колективі ("педагог — педагог", "керівник - педагог").

Конфлікт у науково-педагогічному колективі ("педагог — педагог", "керівник - педагог").

Конфлікти з колегами і керівництвом існують і в такій високо-статусній групі, як науково-педагогічний склад вищої школи. Сутички можуть виникати через розбіжність думок з якоїсь обговорюваної на кафедрі проблеми, не обов'язково наукової, а, наприклад, при обговоренні вимог трудової дисципліни. Одні викладачі підходять до цих вимог як до необхідності, а інші можуть вважати їх суто суб'єктивними, такими, що не відносяться до учбового процесу (це різного роду чергування, кураторство тощо).

Конфлікти між керівництвом кафедри та викладачами можуть виникати через несправедливий (нерівнозначний) розподіл навантаження, особливо в тих випадках, коли надається можливість додаткового заробітку. Несправедливий розподіл завжди провокує конфлікти.

Зіткнення можуть виникати між викладачами й тими лідерами, що організовують неформальне життя кафедри (різного роду чаювання з нагоди свят, днів народження тощо). Сутички виникають при зборі коштів на ці заходи.

Конфліктні ситуації в середовищі науково-педагогічного складу виникають також через своєрідність темпераменту і характеру викладачів. Вони можуть виникати й у випадках не досить високого рівня розвитку моральних якостей особи викладача. Виділяють кілька варіантів поведінки в середовищі викладачів:

•                        а) суперництво викладача, котрий уже досяг досить високого рівня професійної діяльності з уже визнаними авторитетами, який може поширювати негативну інформацію про визнаних авторитетних викладачів (доцентів, професорів), котрі давно й успішно працюють зі студентами;
•                        б) поведінка, що підкреслює ступінь переваги досвідчених викладачів (доцентів, професорів) над молодими, коли вони дозволяють собі поблажливо повчати їх, виражати незадоволеність їхніми методами навчання, нав'язувати свою методику у вигляді зразка;
•                        в) створення деякими викладачами (доцентами, професорами) сприятливого враження про себе не продуктивною викладацькою чи науковою діяльністю, а імітацією її, участю в різних громадських заходах, саморекламою тощо.

Попередження конфліктних ситуацій, сутичок при взаємодії "викладач - викладач", "викладач — керівництво" залежить від багатьох чинників, у тому числі й від:

•                        - компетенції керівника і його мистецтва управління науково-педагогічним колективом підлеглих;
•                        - рівня особистісного розвитку кожного викладача;
•                        - надання можливостей щодо реалізації творчого потенціалу кожного науково-педагогічного співробітника;
•                        - рівномірного розподілу робочого навантаження серед всіх викладачів;
•                        - постійного вдосконалення методики навчання та виправданих і схвалених кафедрою (деканатом) введених новацій;
•                        - культивування на кафедрі доброзичливих взаємовідносин і співпраці між керівником і педагогами.

Керівник і педагог (доцент, професор), які не уникають конфліктів, а прагнуть їх вирішити, набувають безцінного особистого досвіду управління конфліктами. До них приходить розуміння мотивів поведінки педагогів і студентів, поступово виробляються навички прогнозування й управління ними. Розуміння цих проблем дає йому реальну можливість спрямовувати енергію конфліктів у кафедральних і студентських колективах на вдосконалення навчально-виховного процесу, формування особистості студентів.

Педагогіка вищої школи використовує багато алгоритмів, необхідних для успішної організації навчально-виховного процесу. Серед них можна назвати:

~ на кафедрі (в деканаті) має бути робочий настрій, негативні емоції, пов'язані з особистими проблемами, залишаються поза вузом;

•                        - не уникати конфліктів між студентами і викладачами (доцентами, професорами), а спрямовувати процес їх вирішення в конструктивне русло та не затягувати терміни їх вирішення;
•                        - однаково справедливе ставлення до всіх студентів;
•                        - вся діяльність викладача в робочий час має зосереджуватися на процесі навчання та виховання;
•                        - не допускати приниження студентів, а піднімати їхній розвиток до свого рівня;
•                        - навчати студентів умінню вчитися.

Звісно, конфлікти в педагогічному процесі неминучі. Невипадково професія науково-педагогічного співробітника визнається однією з найважчих за своєю психофізіологічною напруженістю і стоїть на одному рівні за вказаними показниками з напруженістю праці льотчиків-випробувачів і альпіністів. Тому однією з проблем у педагогіці вищої школи є питання конструктивного вирішення конфліктів.