Конкурс екскурсоводів ( матеріал для проведення екскурсії)

ІСТОРІЯ МУЗЕЮ

Історія  Музею авіації та космонавтики  Охтирської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 бере початок у далекому 1961 році, коли житель планети Земля Юрій Олексійович Гагарін став посланцем людства у Всесвіті. Саме тоді Охтирській середній  школі №2 присвоїли  ім`я першого космонавта планети. Школярі почали збирати матеріали про життя та героїчний політ Юрія Гагаріна

29 жовтня 1988 року відбулося урочисте відкриття музею. Першим директором музею була  Ольга Василівна Долгошея,  яка певний час проживала та працювала  на Байконурі, спілкувалася з  багатьма космонавтами й неодноразово спостерігала за стартом ракет.

        Шкільний музей двічі відвідав льотчик-космонавт СРСР Георгій Тимофійович Береговий, який в роки війни брав участь у завершальних боях на Курській дузі, захищаючи небо над Охтиркою.

Побував у музеї і наш прославлений земляк льотчик Іван Микитович Кожедуб,  а також ветерани космодрому Байконур.

РОЗДІЛ 2

ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ

 Експозиції музею розповідають про роль і місце українців у розвитку авіації та космонавтики. У музеї зібрано близько 800 експонатів основного та 1000 допоміжного фонду.

           Експозиція «Історія авіації України»

  Перший у світі патент на винахід аероплана належить Олександру Федоровичу Можайському, контрадміралу Російського флоту. Можайський прожив в Україні сім років і саме на нашій Батьківщині, в маєтку Вороновиці під Вінницею, провів найперші випробування основних принципів літака, випередивши братів Райт на 21 рік. Для побудови літака Можайський продав або заклав усе, що мало цінність (навіть наручний годинник, обручки, столові ложки та формений сюртук).

Серед конструкторів літальних апаратів  особливе місце посідає Ігор Сікорський, який народився в Києві. У 24 роки  на його рахунку було  декілька авторських літальних апаратів. 

Після Жовтневого перевороту він емігрував до Америки, де організував літакобудівну фірму. Там він створив 17 базових типів літаків і 18 гелікоптерів. 

Цікавим фактом є те, що перша планеристка Радянського Союзу  народилася в Охтирці у 1908 році — це Катерина Адольфівна Грунауер. Пізніше її сім`я переїхала до  Харкова, де вона пов`язала свою долю з авіацією. 

Експозиція «Піонери космонавтики»

 Ця експозиція містить  відомості про видатних  вчених, які сприяли розвитку космонавтики. Основоположником теоретичної космонавтики визнано Костянтина Едуардовича Ціолковського, котрий, хоча і вважається російським вченим, має українське коріння. Він походив від славного козацького роду Наливайків.

Першим ідею запуску ракет запропонував талановитий український винахідник Микола Кибальчич. За активну участь у замаху на російського царя Олександра II його було засуджено до страти. Сидячи у тюремній камері, Кибальчич створює  проєкт ракетного апарату. На жаль, рукопис був долучений до судової справи й похований у архівах, де був знайдений  лише у 1918 році.     

Юрій Васильович Кондратюк, уродженець м. Полтави, – один із піонерів космонавтики. Можна лише дивуватись, що ще у 20-ті роки XX століття він розробив стратегію польотів на Місяць. Американські вчені прийняли саме його схему для здійснення своєї першої Місячної програми , яка тепер носить ім'я «Траса Кондратюка». 

У  музеї зберігається наступний експонат: брошура «Циолковский о межпланетных сообщениях» з дарчим написом внучатої племінниці К.Е. Ціолковського.

Експозиція   «Творці космічної техніки»

Українські конструктори, вчені та науковці зробили значний внесок у розвиток світової космічної науки. Сергій Корольов по праву вважається батьком практичної космонавтики. Валентин Глушко, Михайло Янгель – розробники бойових і космічних ракет. Ці люди відзначилися не лише неабияким розумом, але й своєю людяністю. Сергій Корольов і Валентин  Глушко відбули покарання у Радянських таборах смерті , але не озлобилися, а натомість присвятили себе служінню державі. Михайло Янгель переніс 5 інфарктів, але до останнього дня продовжував очолювати «Південмаш», котрий був серцем  космічної індустрії.   

У  музеї представлені наступні експонати: точна копія ракет  Зеніт 3SL, подарована музею підприємством «Південмаш» (м. Дніпро); вітальна листівка, підписана матір’ю С.П. Корольова Марією Миколаївною Корольовою.

         Експозиція «Початок ери космосу»

4 жовтня 1957 року Радянський Союз, до складу якого на той час входила Україна, вивів на орбіту перший штучний супутник Землі – це був початок космічної ери людства. Першими у космос полетіли собаки. Вибір собак не був випадковим, адже вони найлегше піддавалися тренуванню. У 1960 році Білка і Стрілка провели в польоті близько 22 годин і вдало приземлилися на Землю вже в статусі народних героїв. Одна з чисельних нащадків Стрілки (цуценя Стрілки на і’мя Пушинка) стала домашнім улюбленцем Жаклін Кеннеді (дружини президента США). Американці у цей час намагалися запускати у космос мавп, але спроби були невдалими.

12 квітня 1961 року Радянський космонавт Юрій Гагарін першим в історії людства здійснив політ у космос. Мало хто знає подробиці польоту,  але я знаю й розкажу, якщо ви приїдете до нашого музею. 

На наступному стенді ми можемо побачити  інструменти для роботи у відкритому космосі – молоток та ключі, а також елементи обшивки космічного корабля  багаторазового використання «Буран», котра може витримати  температуру до 1600 градусів Цельсія. Гордістю нашого музею є камера згорання, котора використовувалась на космічному  кораблі « Союз». У квітні 2019 р. наш музей отримав ще один подарунок. Перегляньмо сюжет.

                      Експозиція,  присвячена першому землянину — космонавту Юрію Олексійовичу Гагаріну,  знайомить з основними етапами життя космонавта

Учні  школи побували на батьківщині Юрія Олексійовича Гагаріна та повернулись з великою кількістю подарунків для музею.

1.         Сувенір з особистого кабінету Гагаріна
2.         Путівник міста Гагарін з дарчим підписом учительки Юрія Олексійовича,  О. А. Козлової
3.         Пам’ятна фотографія з підписом матері Гагаріна
4.          Книга  брата Юрія Олексійовича Гагаріна, Валентина Гагаріна з автографом.

Експозиція «Історія Охтирського 809 учбового авіаційного полку»

В декількох кілометрах від Охтирки раніше знаходився 809 учбовий авіаційний полк. У ньому пройшли стажування 14 майбутніх космонавтів.

На експозиції ми бачимо наступні експонати:

1.  Точну копію корабля «Союз», виготовлену для  музею ветеранами космодрому Байконур.

2.  Візитку космонавта Олександра Волкова, котру він подарував своєму льотному інструктору  Петрову, де на зворотній стороні написано: «Николаю Тихоновичу, любимому инструктору от нерадивого ученика».

3.  Листівку, що є сертифікатом на підтвердження того, що прикріплений до неї шматочок металу є частиною космічного корабля «Союз-Т11», який здійснив політ у 1984 році.

      Експозиція «Перший космонавт України»

Експозиція присвячена першому космонавту України Леоніду Костянтиновичу Каденюку. 

Експозиція містить наступні експонати:

1.           Книгу Л. Каденюка під назвою «Я Твій Син, Україно!» з автографом.
2.            Портрет космонавта, подарований під час особистої зустрічі з активом музею та особисті фото з дарчими підписами. 

Екскурсоводи  музею побували в грудні 2016 року в м. Київ, де собисто познайомились з Леонідом Каденюком.  

Експозиція «Меню космонавтів»

Меню космонавтів нараховує близько 250 найменувань. Сьогодні використовують вакуумні пакети, щоб зменшити вагу та об’єм продукту. Це зумовлюється тим, що ціна 1 кг виведеного на орбіту вантажу в американських Шатлів  складала 20 тис. доларів, сучасні космічні апарати знизили вартість до 1-1,5 тис. доларів.

 Страви, котрі вживаються гарячими, знаходяться у жестяних консервних банках, де потім на космічному кораблі розігріваються за допомогою спеціальної системи.

Гордістю нашого  музею є справжній космічний хліб. Хлібинки  розраховані на один укус, щоб крихти не потрапили до космічної системи. 

Я радію з приводу того, що моє рідне і улюблене містечко Охтирка – місто авіаційне і космічне. Так, саме космічне, адже маленький астероїд, обертаючись у просторах Всесвіту, прославляє мого земляка Руденка Анатолія Панасовича – заслуженого творця космічної техніки.

У 2010 році крихітна планета Сонячної системи №18294 була названа на честь Руденка Анатолія Панасовича, зоряного уродженця м. Охтирки.

Музей – це не сховище минулого, це пам’ять і вдячність нового покоління минулому. Наш музей живе. Він історичний, але водночас сучасний.

У 2011 році за вагомий внесок у справу виховання учнівської молоді  йому присвоїли звання «Зразковий музей», також він носить почесне звання  Народного музею.

Зараз є багато розмов про те, що людство приречене й потрібно освоювати нові планети. А я люблю Землю. Я хочу вдихати лісове повітря, милуватися квітами, купатися в ріках та озерах та бродити по траві босоніж. Тому зараз, як ніколи раніше, є актуальними слова Юрія Гагаріна: «Облетівши Землю в кораблі-супутнику, я побачив, яка прекрасна наша планета. Люди, будемо зберігати і примножувати цю красу, а не руйнувати її».