Конкурсна робота " Доля склалася так..."

 

Тема роботи:  «Доля склалася так…»

 

 

     Китаєв Микита Євгенійович, учень 8 класу Осинівської гімназії

     Бойко Валентина Миколаївна, вчитель української мови та літератури, спеціаліст першої  категорії

 

Доля склалася так, що Україна потрапила до епіцентру найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту.

Цей рік багатий на дати, пов'язані з Другою Світовою війною: 76 років з дня визволення Куп'янська від німецько-фашистських окупантів. А 28 жовтня 2019 року відзначили 75-річчя визволення України.

На нашій землі багато братських могил та пам'ятників, які вшановують пам'ять тих, хто віддав своє життя за наше майбутнє. У моєму рідному селі Осиново знаходиться братська могила, в якій поховано 21 воїн. З Другої Світової війни не повернулося сотні односельців. І першим у цьому списку стоїть ім'я Героя Радянського Союзу старшого лейтенанта Івана Дмитровича Мерзляка.

Мета: дослідження життєвого та бойового шляху Героя Радянського Союзу старшого лейтенанта Івана Дмитровича Мерзляка в роки Другої Світової війни, який похований в селі Осиново Куп'янського району Харківської області.

Завдання роботи:

- провести пошукову роботу бойового шляху Героя Радянського Союзу старшого лейтенанта Івана Дмитровича Мерзляка, використовуючи різні джерела інформації:  де відбувались воєнні події, нагородні листи, спогади однополчан, матеріали періодичних видань, матеріали пошукової роботи гімназистів;

- проаналізувати вклад 322-танкового батальйону 115-ї танкової

бригади  на чолі з Іваном Мерзляком в воєнні події Південно-Західного фронту;

- активізувати інтерес молоді до історії, у першу чергу до історії рідного краю під час Другої Світової війни, описуючи подвиг воїнів, які віддали своє життя заради визволення нашої країни.

 

Висновки:  автор роботи обрав актуальну тему сучасності. Сьогодення вимагає докладнішого вивчення і систематизації джерел про війну, яка залишила значний слід в історії   України. Автор зібрав і дослідив  історичний та документальний матеріал про історію звільнення Куп'янщини від німецько-фашистських загарбників, простежив бойовий шлях старшого лейтенанта І.Д. Мерзляка. Джерельною базою роботи є наукова та художня література, матеріали періодичних видань, вдало використано метод інтерв'ю.

Автор послідовно і логічно викладає матеріал. На основі документальних матеріалів, документів про нагородження, досвіду попередніх пошукових досліджень учнів Петрівської ЗОШ, спогадів однополчан та очевидців подій  простежував бойовий шлях І.Д. Мерзляка.

Практичне й теоретичне значення роботи полягає в тому, що даними матеріалами можна скористатися на уроках історії України, курсу Харківщинознавства та в позакласній роботі для поглиблення знань про історію рідного краю…

У результаті дослідження зроблено висновки про важливість патріотичного виховання молоді.

Я народився на Куп'янщині, у мальовничій місцевості, де розкинулося старовинне українське село Осиново. Родючі землі, долини, річка, ліс ще за найдавніших часів приваблювали сюди поселенців. Вони обробляли поля, розводили худобу; з кожним роком населення села зростало. Люди працювали дружно, допомагаючи один одному.

Мирний їх спокій не раз переривали напади монголо-татарських орд і війни. Та найглибший слід у душах майже кожного жителя залишала Друга Світова війна.

Жорстокі бої точилися скрізь. Небезпека нависла і над Петрівкою. Сотні безстрашних, юних серцем, встали на захист рідного села. Люди, які боролися за наше щасливе сьогодення, віддали найдорожче – життя.  Жителі Осиново свято шанують пам'ять про тих, хто захищав і визволяв їхнє рідне село від фашистських окупантів. З нагоди святкування річниці  Перемоги нашого народу над гітлерівцями у селі було споруджено пам'ятник воїнам-односельчанам, які загинули, визволяючи Україну.

На  п'єдесталі здіймається величезна постать солдата-визволителя, в якій поєдналися усі риси та якості, притаманні безстрашним українцям. Він застиг навіки, щоб постійно нагадувати людям про страхіття війни, про загибель невідомих героїв, що поклали голови заради миру.

На обеліску – надпис: «Вічна пам'ять воїнам загиблим у роки Другої Світової війни 1941-1945 рр.»

Чітко викарбовано прізвища та імена тих, хто віддав своє життя за щасливе сьогодення. І першим серед імен загиблих – Герой Радянського Союзу старший лейтенант Мерзляк Іван Дмитрович.

 Мерзляк Іван Дмитрович – командир 322-го танкового батальйону 115-ї танкової бригади 6-ї армії Південно-Західного фронту, лейтенант.

Він народився 17 січня 1915 року в селі Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області в сім'ї бідного українського селянина.

У 1933 році Іван Мерзляк переїжджає до Маріуполя зі своєю сім'єю.

Коли почалася Друга Світова війна, Іван Дмитрович вступає в ряди Армії в 1941 році. Він був направлений на навчання до Харківського танкового училища, яке було евакуйоване в місто Ташкент. У 1942 році успішно закінчує його та отримує призначення в танкову бригаду.

Бойовий шлях молодший лейтенант Мерзляк розпочав у червні 1942 року на посаді командира танкового взводу 115-ї окремої танкової бригади Брянського фронту

У боях за Батьківщину, взвод лейтенанта Мерзляка І.Д. стримував неодноразові атаки танків противника, перебуваючи в обороні лейтенант Мерзляк стримав понад 5 атак противника. Мерзляк влучним вогнем знищив 3 середніх танки супротивника. У наступних боях з 30 червня по 5 липня лейтенант Мерзляк мужньо відбивав атаки противника

Взвод молодшого лейтенанта Мерзляка у складі бригади протягом серпня-вересня 1942 року брав участь у декількох контрударах у напрямку селища Тербуни у фланг гітлерівських частин. Уже в кінці серпня 1942 року йому присвоїли звання лейтенанта і довірили командування танковою ротою.

У боях лейтенант  Мерзляк показав себе мужнім, рішучім, стійким, винахідливим командиром.

На початку лютого 322-й батальйон лейтенанта Мерзляка в складі 6-ї армії Південно-Західного фронту підійшли до Куп'янська.

Віддавати Куп'янськ німецьке командування не хотіло. Тут знаходився великий залізничний вузол, через який ішли значні потоки військ і техніки. Місто мало не поганий промисловий потенціал, який можна використовувати для військових потреб. Вигідним було і його оперативно-тактичне розташування. Із високого правого берега, де знаходився міський центр, добре проглядалася лівобережна місцевість. Чимало споруд гітлерівці перетворили на довгодіючі вогневі точки. Узяти в лоб їх було б дуже важкою.

Звільнення Куп'янщини започаткувалося 31 січня 1943 року.

О 14 годині 2 лютого гітлерівці вивели свої частини з Куп'янська. А оскільки Радінформбюро про визволення Куп'янська повідомило наступного дня, то 3 лютого прийнято офіційно вважати днем звільнення Куп'янська.

Оборонні і визвольні бої на Куп'янщині, як у краплині роси, віддзеркалили всю картину Другої Світової війни. Куп'янчанам довелося бути свідками від ступання військових  частин під ударами сильного ворога, і переживати страхіття гітлерівської окупації, і відчути радість визволення від неї.

Мабуть, не було на Куп'янщині такої сім'ї , яка б не пережила хвилюючих, важких, як камінь, хвилин прощання з найближчими людьми, які покидали рідні оселі, розлучалися з рідними – синами, дочками, дружинами, батьками, братами, сестрами,  – одягали на плечі шинелі, бушлати, тілогрійки і ставали в ряди захисників рідної землі, ставали воїнами.

Останній бій Івана Мерзляка був 9 березня 1943 року, з групою танків під сильним вогнем гармат і автоматників зайняв село Вітровка Балаклійського району Харківської області і утримував його без піхоти протягом доби.

Батальйон лейтенанта Мерзляка отримав наказ прикрити відхід військ  6-ї армії за Сіверський Донець. Із цим завдання танкісти успішно впоралися. Біля села Вітровка батальйон цілий день відбивався від переважаючих сил

противника. Уміло маневруючи, лейтенант Іван Мерзляк особисто знищив 3 самохідних гармати і понад 100 гітлерівців, але сам потрапив під вогонь фашистських танків. Виводячи батальйон із оточення, він, щоб краще вказувати напрям атаки своїм танкам, відкрив люк і був смертельно поранений. Звідти його доставили в село Петрівка Куп'янського району Харківської області, передали до польового госпіталю. Доглядала за пораненим громадянка Сулима З.Г. Поранення було тяжким. Та зробити вже медики не змогли нічого: серце лейтенанта Мерзляка перестало битися. Він віддав своє життя за Батьківщину.

Усього за час боїв з противником за визволення України лейтенант Мерзляк особисто знищив понад 40 танків, понад 50 гармат, 30 дзотів, близько 200 кулеметних точок і понад 1000 солдатів і офіцерів противника, захопивши в полон понад 400 осіб.

Указом Президії Верховної Ради  командир танкового батальйону лейтенант Іван Дмитрович Мерзляк удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Ім'я його залишилося навіть в списках Ташкентського вищого танкового командного училища.

Пройшли роки… Та в пам'яті поколінь навічно закарбувався подвиг народу в найтяжчій із воєн, які знало людство. Довготривалим і важким був шлях народів до перемоги. Крізь вогонь і кров запеклих боїв, крізь страждання і смерть, гіркоту поразок і радість перемог, залишаючи тисячі братських могил йшли люди до травневого ранку 45-го!..

Пам'ять – не абстрактне поняття, не тільки данина минулому. Вона – основа майбутнього. Пам'ять – це вдячність старшим поколінням за пережитий біль, який перейшов у щастя життя сьогоднішнього. Ім'я кожного солдата, який загинув за свободу Батьківщини – біль нашого народу.

Братська могила воїнам знаходиться в селі Осиново Куп'янського району Харківської області з 1958 року. 9 травня 1965 року відбулася церемонія перепоховання останків Героя Радянського Союзу старшого лейтенанта Івана Дмитровича Мерзляка. На честь  визволителя Івана Мерзляка названа вулиця в селі Осиново.

Кожного року 9 травня жителі села Осиново зустрічають рідних і друзів з міста Маріуполь біля пам'ятника загиблим воїнам.

У 2012 9 травня на запрошення голови сільської ради приїхали представники села Новомихайлівка, де народився Іван Дмитрович Мерзляк.

Куп'янська газета того часу « Червоний прапор» неодноразово згадувала на своїх сторінках славетний подвиг Івана Мерзляка.

25 жовтня 1967 року в місті Маріуполь Донецької області був встановлений пам'ятник загиблим робітникам заводу «Азовсталь»  (скульптор В.Д. Ботяй, архітектор Ю.І. Лєньков). На цьому пам'ятнику викарбовано надпис: «Герои Советского Союза майор Жердев Н.П., старший лейтенант Мерзляк И.Д».

У цьому ж місті названо вулицю на честь героя Івана Мерзляка та встановлена меморіальна дошка.

Не забули про свого земляка і робітники першого механічного цеху заводу «Азовсталь», на якому свого часу працював Іван Мерзляк. Тут трудилася бригада імені І.Д. Мерзляка, яка свято береже пам'ять героя.

Я сподіваюся, що наше дослідження допоможе активізувати інтерес молоді до історії рідного краю.

Свою роботу присвячую героям офіційним з великої літери і героям непримітним, масовим, бо всі, хто хоч раз побував у бою і не зрадив присязі, до кінця виконав командирський наказ і свій воїнський обов'язок, –  герої.

Ними є всі ті, хто воював на Куп'янщині і кому земля Куп'янська стала  вічним солдатським мавзолеєм. У їх числі Герой Радянського Союзу – Мерзляк Іван Дмитрович.

Ми висвітили реальний подвиг воїна, який віддав своє життя заради щасливого майбутнього нашої України.

Слава Україні! Героям слава!

21 листопада в нашій країні відзначають День гідності та свободи. Я щасливий, що народився і живу в Україні, де є з кого брати приклад, бо герої різних часів не шкодують свого життя заради свободи України.

Я вважаю, що І. Д. Мерзляк зробив значний внесок для України своїм героїчним вчинком. Такі люди заслуговують на пошану і повагу. Пам'ятаймо про це! Закарбуймо їхні імена у пам'ять вічності, а в наших серцях вони житимуть завжди.