Робота містить опис досвіду роботи за темою і додаток із вправами для формування громадянської та соціальної компетентностей, на розвиток критичного мислення й пошуку ідей для проектів, інтерактивні вправи для роботи з батьками
Навчально-виховний комплекс
«Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня»
Виховання успішної громадсько активної особистості шляхом залучення
до проектної діяльності
Автор: Терехова Марина Геннадіївна,
учитель англійської мови,
кваліфікаційна категорія
«спеціаліст І категорії»,
класний керівник 7 класу
2017 рік
Зміст
1. |
Опис досвіду |
3 |
2. |
Список використаних джерел |
5 |
3. |
Додаток 1. Методика вивчення особистості школяра |
13 |
4. |
Додаток 2. Тест Холла для визначення рівня емоційного інтелекту |
14 |
5. |
Додаток 3. Техники розвитку розвитку EQ для дорослих і дітей |
16 |
6. |
Додаток 4. Вправи для формування громадянської та соціальної компетентностей |
19 |
7. |
Додаток 5. Вправи на розвиток критичного мислення й пошуку ідей для проектів |
21 |
8. |
Додаток 6. Інтерактивні вправи для роботи з батьками |
25 |
. |
|
|
Опис досвіду
Тема досвіду: Виховання успішної громадсько активної особистості шляхом залучення до проектної діяльності
Адреса досвіду: Навчально-виховний комплекс «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня», міста Костянтинівка, Донецької області.
Автор досвіду: Терехова Марина Геннадіївна, учитель англійської мови, кваліфікаційна категорія «спеціаліст І категорії», класний керівник 7-Б класу.
Провідна ідея:
Гарантування кожному учневі набуття навичок успішної громадсько активної особистості, розкриття творчого потенціалу, розвиток уміння мислити критично, удосконалення особистісних умінь і навичок, залучення до проектної діяльності; забезпечення самореалізації й самовираження, формування вміння свідомо приймати рішення, розвиток комунікативних навичок завдяки створенню ефективної моделі виховання на основі впровадження інноваційних технологій у виховну роботу: проектної методики, інтерактивних вправ, тренінгових занять, моделювання розвивально-виховних ситуацій, інтерактивних акцій, квестів, відкритих мікрофонів, ігрових технологій, а також залучення до участі у громадських обговореннях, співпраці із молодіжними організаціями, створення власних проектів.
Мета досвіду:
Виховання успішної, свідомої, громадсько активної особистості, спроможної вирішувати повсякденні питання й приймати самостійні рішення, здатної мислити критично, саморозвиватися й самовдосконалюватися, утілювати нові ідеї в проекти, а проекти – в життя.
Задачі:
Наукова основа досвіду:
Науково-теоретична база ґрунтується на аналізі змісту Концепції нової української школи, публікацій і рекомендацій досвідчених науковців, педагогів, психологів, освітян. Під час роботи над проблемою вивчалися матеріали фахівців у сфері навчання й виховання.
Актуальність досвіду:
Майбутнє країни за успішною, громадсько активною, конкурентноспроможною молоддю, здатною до сталого розвитку й утілення проектів у життя.
Концепція нової української школи ставить перед педагогами важливі завдання: виховати всебічно розвинену, цілісну особистість, здатну до критичного мислення, патріота з активною позицією, який діє згідно з морально-естетичними принципами й здатний приймати відповідальні рішення, а також інноватора, здатного змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.
На наш погляд, виховання успішної людини залежить не тільки від здобутих знань та розвинених навичок, а й від уміння ними користуватися впродовж життя в демократичному суспільстві. Великого значення в сучасному світі набуває вміння вести переговори, висловлювати активну громадську позицію, мислити критично й долучатися до прийняття свідомих рішень. Варто зазначити, що вміння дати раду своїм і чужим емоціям: точно зрозуміти, оцінити й виразити їх - відіграє не останню роль у вихованні успішної особистості, тому розвиток емоційного інтелекту стає невід'ємною складовою виховання в сучасній школі.
Технології реалізації провідної ідеї досвіду:
Почала свою роботу з класним колективом із вивчення інтересів кожного учня. Під час добору необхідних діагностико-корекційних методик обов'язково враховую вікові, індивідуальні та психологічні можливості дітей, які співвідношу з фоном класного колективу, потім визначаю шляхи подальшого виховного впливу на учня. У практиці своєї роботи з класом для вивчення особистості вихованців використовую соціометрію Морено. Ця діагностика виховного процесу спрямована на виявлення виховних можливостей колективу та умов для інтелектуального розвитку, а саме:
· структура, особливості міжособистісних стосунків;
· ставлення до навчання в школі;
· характер громадської думки;
· згуртованість;
· зовнішні зв’язки;
· історія колективу;
Для вивчення рівня вихованості і загального розвитку учнів, виховної системі роботи в класі, емоційних реакцій учнів на заходи, що впроваджуються, педагогічних вимог, ступеня задоволеності виховною роботою, спілкуванням з педагогами, ступеня і характеру взаємодії (співробітництво) між учнями, моментів напруженості в стосунках учнів і педагогів та їх причини, ступеня узгодженості виховних зусиль школи, сім’ї та інших суб’єктів виховного процесу я користуюсь шкалою Гудмена, соцопитуваннями, анкетуванням “Рівень вихованості учнів”. Вказані діагностики виховного процесу допомагають виявити затрачених мною зусиль; одержати всебічну інформацію про характер впливів навколишніх мікро і макросередовищ на розвиток школярів.
Діагностика особистості школяра (Анкета “Вихованість учнів класу”,
програма вивчення сім’ї, методикака Сонді, опитування Айзенка, а також тест Холла для визначення рівня емоційного інтелекту (Додаток 2)) виявляє індивідуальні особливості рівнів їхньої вихованості та загального розвитку і вивчає спрямованість особистості (потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, мотиви, установки), пізнавальну і навчальну культуру, культуру поведінки і спілкування, умови сімейного виховання, особливості характеру (характер, темперамент, воля).
Після аналізу анкет і діагностик я добре знаю нахили й уподобання своїх дітей, рівень розвитку їхнього емоційного інтелекту, що дозволяє мені під час планування виховної роботи врахувати рівень організаційних навичок, досвіду, здібностей. Адже розуміти, чим “живе” учень, які його нахили та інтереси, темперамент та риси характеру - означає знайти правильний шлях у вихованні дитини, використати найефективніші методи педагогічного впливу.
У процесі формування громадсько активної позиції застосовую багато різних технологій, але перевагу віддаю інноваційним. Інтерактивні вправи, тренінгові заняття, моделювання розвивально-виховних ситуацій - все це допомагає учням розкритися, набувати досвіду міжособистісного спілкування й толерантного ставлення один до одного.
Розкриття творчого потенціалу, виявлення кмітливості, громадської активності та якостей лідера, а також усвідомлення своїх і чужих почуттів гімназистами відбувається під час інтерактивних акцій, квестів, відкритих мікрофонів, ігрових технологій.
Впроваджуючи проектні технології у виховний процес, я проаналізувала науково-методичний матеріал щодо методу проектів як технології виховної роботи, ознайомилася з досвідом колег, які застосовують дану технологію, адаптувала метод проектів до специфіки виховної роботи у своєму класі.
Проект як альтернативний спосіб організації виховної роботи виключає традиційні принципи планування та організації виховного процесу, тому досягненню його мети підпорядковую всі свої дії й діяльність своїх вихованців: вивчення проблеми, пошук джерел інформації та матеріалів, відбір потрібних відомостей, оформлення та представлення продукту проекту. Результати виконаної роботи учні презентують наочно: у вигляді стенда, брошури, альбому, відеороліку, мультфільму, виставок, театральної вистави - у залежності від поставленої мети.
Проектна методика дозволяє формувати активну життєву позицію, самореалізуватися, самовдосконалюватися, отримати навички, необхідні для життя, навчитися критичному мисленню.
Перейшовши до середньої ланки навчання в гімназії, учні відчули себе дорослішими й намагалися робити перші кроки до прийняття самостійних рішень, але не завжди були спроможними нести за них відповідальність, тому відчували потребу в допомозі досвідченої людини - класного керівника. Поступово, завдяки системній роботі, вони розвивали свої навички, вдосконалювали вміння й робили перші кроки до успіху.
Так, під час одного з тренінгових занять “Не втрачай час”, гімназисти навчилися критично мислити й раціонально розподіляти свій час. Як результат - діти створили й ведуть “Розумний календар”, куди вносять помітки про важливі події, заходи, справи, а також планують і самостійно розподіляють свій час.
З метою розкриття й реалізації творчого потенціалу, розвитку комунікативних навичок, виховання толерантного ставлення до інших декілька учнів долучилися до співпраці із молодіжною організацією “DRUZI” і взяли участь у воркшопі для дітей із створення анімаційних роликів про мир і справедливість, продуктом якого є короткометражний мультфільм “Крок на зустріч”. Також учні 7-Б класу організували в гімназії виставку дитячої творчості “Crazy Art”, де всі бажаючи могли виставити свої творчі роботи й долучили до неї учнів інших класів.
Участь у проекті “Childrenkinofest” допомогла семикласникам усвідомити важливість довірливих стосунків дітей із батьками, навчила приймати самостійні рішення та нести за них відповідальність, надихнула учнів на створення волонтерського руху “Стань ближчим”, учасники якого ініціювали збір пластикових кришечок на протези для учасників АТО, а також збір речей, іграшок, малюнків, поробок для дітей із особливими потребами.
Результатом роботи над формуванням активної життєвої позиції став проект “Я - Дорослий!”, задумка якого була ініціативою самих учнів. Метою проекту є виховання гармонійно розвиненої, громадсько активної особистості, здатної досягнути значного успіху в житті.
У рамках реалізації проекту учні отримують як теоретичні, так і практичні навички, необхідні для життя в демократичному суспільстві, формують активну життєву позицію, учаться приймати самостійні рішення та нести за них відповідальність, навчаються мислити критично, розвивають емоційний інтелект, вдосконалюють комунікативні навички та вчаться толерантно ставитися один до одного.
На одному з етапів проекту учні ознайомилися зі світом професій, взяли участь у майстер-класі із приготування піци, вивчили кулінарні традиції європейських країн, створили книгу рецептів улюблених страв. Також, у мережі Фейсбук мною була створена група “Я-Дорослий!”, на сторінках якої відображаються події, що відбуваються в класі, гімназії, надаються поради батькам й учням.
Багато уваги приділяється розвитку емоційного інтелекту, адже чим вищий у людини емоційний інтелект, тим більше вона задоволена власним життям. Від цього залежить, наскільки людина здатна бути емпатичною, тобто уявляти себе на місці іншого й розуміти, як він почувається.
Учні із задоволенням беруть участь у пошуках цікавих вправ і долучаються до проведення виховних годин. За їхньою ініціативою в класі була створена “Скринька Емоцій” для учнів і вчителів для кращого розуміння настрою колективу.
Результативність:
Виховна робота ще триває, а вже помітні позитивні зміни: учні стали більш активними, більш самостійними, вони із відповільністю ставляться до доручень, не бояться висловити свою активну життєву позицію, брати участь у колективних творчих справах і громадській діяльності, проявляють власну ініціативу, виконуючи виховні завдання. Інноваційні форми роботи дозволяють зробити процес виховання цікавішим і реалізувати поставлені задачі, отримуючи конкретні результати.
Висновки:
Формування активної громадської позиції, розвиток проектного і критичного мислення учнів зумовлено потребами сучасного демократичного суспільства, оновленням змісту освіти, необхідністю підвищення рівня активності вихованців, готовності до вираження думок й усвідомлення власної відповідальності.
Використання інноваційних технологій і проектної діяльності удосконалює зміст виховання, розширює методи й організаційні форми освітнього процесу, забезпечує індивідуальний підхід до учнів, стимулює самостійну їхню роботу.
В результаті систематичної роботи учні визначилися із активною життєвою позицією, навчилися нести відповідальність за самостійно прийняті рішення. Колектив став більш згуртованим і об’єднався заради виконання спільної мети, покращився психологічний мікроклімат в класі, діти навчилися толерантно ставитися один до одного і почали свідомо ставитися до освітнього процесу і доручень класного керівника та інших учителів.
Список використаних джерел:
Додаток 1
Методика “Оцінка психологічної атмосфери у колективі”
(А.Ф. Фідлер)
Інструкція: Методика дозволяє оцінювати психологічну атмосферу в колективі і прогнозувати потенційну конфліктогенність і тенденцію до виникнення і ескалації конфліктів. На бланку приведені протилежні по значенню пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу у Вашому колективі.
Вам необхідно дати відповідь по кожному з 10 пунктів шкали, що представлена на бланку до методики. Відповідь дається зліва направо в балах. Вам потрібно вибрати відповідний бал від 1 до 8.
Чим ближче до правого або лівого слова в кожній парі (Ви поставите знак “+”), тим більше виражена ця ознака у Вашому колективі.
Бланк до методики
№ |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1 |
Доброзичливість |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ворожість |
2 |
Згода |
|
|
|
|
|
|
|
|
Незгода |
3 |
Задоволеність |
|
|
|
|
|
|
|
|
Незадоволеність |
4 |
Захоплення |
|
|
|
|
|
|
|
|
Байдужість |
5 |
Продуктивність |
|
|
|
|
|
|
|
|
Непродуктивність |
6 |
Теплота |
|
|
|
|
|
|
|
|
Холодність |
7 |
Співраця |
|
|
|
|
|
|
|
|
Відсутність співпраці |
8 |
Взаємна підтримка |
|
|
|
|
|
|
|
|
Взаємні докори |
9 |
Цікавість |
|
|
|
|
|
|
|
|
Нудьга |
10 |
Успішність |
|
|
|
|
|
|
|
|
Неуспіх |
Обробка та інтерпретація результатів:
Таким чином, чим лівіше розташований знак “+”, тим нижче бал, і, відповідно, на думку оцінюючого, сприятлива психологічна атмосфера в колективі, нижче – напруженість і потенціал конфліктогенності.
Підсумковий показник коливається від 10 (позитивна оцінка) до 80 (негативна оцінка).
Нижчий бал – позитивна оцінка, вищий бал — негативна оцінка.
Підрахуйте загальну суму балів по всіх 10 пунктах.
10 балів – найвища позитивна оцінка психологічного клімату в групі.
11-44 балів – позитивний показник вище середнього, позитивна атмосфера переважає.
45 балів – середній рівень, в групі не завжди все добре, іноді можуть виникати конфліктні ситуації.
46-79 балів – негативний показник вище середнього, негативна атмосфера переважає, часті конфлікти.
80 балів – найвища негативна оцінка психологічного клімату в групі, високий рівень ймовірності конфлікті
На підставі індивідуальних відповідей або профілів, що отримані від кожного з членів колективу створюється середній профіль.
Методика може здійснюватися анонімно, що підвищує її надійність. Надійність збільшується і в поєднанні з іншими методиками (наприклад, соціометрією)
Більше методик можна знайти за посиланням https://studfiles.net/preview/5319156/page:24/
Додаток 4
Вправи для розвитку громадянської відповідальності:
Вправа «Де ви стоїте?»
Мета: сприяти розумінню права й свободи людини, розвивати повагу до інших людей та їхніх поглядів.
Інструкція:
Перелік тверджень:
Вправа «Кожен голос має значення»
Мета: поглибити розуміння механізмів демократичного голосування.
Інструкція:
Ситуації:
· Вашому спортивному клубу потрібен президент. У клубі 60 членів. Як вирішити, хто стане президентом?
· Вашому класу дістався подарунок у розмірі 5 тисяч гривень. Класний керівник говорить, що учні класу мають вирішити, як їх використати. Деякі діти хочуть влаштувати вечірку з хорошою їжею, деякі хочуть організувати поїздку, інші пропонують придбати настільні ігри. Один хоче відкласти їх на випадок критичної ситуації, інший – купити синтезатор. У вашій групі 30 дітей. Як вирішите, на що використати гроші?
Для виконання вправи можна представити орієнтовний перелік запитань:
· Хто бере участь?
· Чи у всіх є можливість зробити свій вибір?
· Яке голосування є справедливим?
· Яким буде голосування: таємним чи відкритим?
· Чи всі знають, за кого і за що вони голосують?
4. Групи по черзі представляють свою роботу.
Обговорення:
Вправа “Сильні сторони особистостей як потенціал для суспільства”.
Мета: дати розуміння,що різні сильні сторони особистості комбінуються для досягнення успіху;що,проявляючи ініціативу та відповідальне ставлення,набуваєш сили для позитивних зміни життя громади.
Інструкція:
Учні отримують завдання взяти участь у трикроковій дискусії.
Спільне обговорення результатів: презентація кожною групою пропонованої ініціативи (сильні якості групи та ситуація, у якій ці якості можна було б використати) (7 хв.).
Вправа “Корені та гілки”
Мета: поглибити розуміння дискримінації як порушення прав людини.
Інтрукція:
5. Об’єднайте учнів у малі групи та запропонуйте їм ознайомитися із
визначенням понять “нетерпимість”, “дискримінація”, а потім
“дерево”, корені якого - причини цих явищ, а гілки - наслідки.
6. Попросіть групи презентувати їхні результати, розмістивши малюнки у кімнаті так, щоб їх могли розглянути інші.
Обговорення:
Додаток 5
Вправи на розвиток критичного мислення і пошуків ідей для проектів
Вправа “Компас”
На аркушах паперу учасники малюють компас, що символізує чотири сторони світу і чотири питання, на які необхідно дати відповідь:
У процесі учасники можуть отримати ідеї для своїх майбутніх проектів.
Вправа «Порожнє крісло»
Щоб з’ясувати ставлення до тієї чи іншої проблеми, пропоную такий вид роботи, як «Порожнє крісло».
Інструкція:
1. На стільцях лежать аркуші паперу, на яких записано різні думки щодо однієї проблеми.
2. Учасникам потрібно вибрати думку, яка відповідає їхнім поглядам.
3. Стати біля обраних карток.
4. У крісла сідає по одному представнику від кожної групи однодумців.
5. Представники починають дискусію, аргументуючи.
6. У порожнє крісло може сісти кожен (1 раз по 1 хв.), хто хоче підтримати свого представника.
7. Право голосу мають лише ті, хто сидить у кріслі.
Ця вправа доцільна, коли бажаєте залучити учнів до дискусії, обміну поглядами, до пошуку відповіді на чітко поставлене запитання.
Робота з аргументами опонентів
Виконуючи цю вправу, сторони обмінюються власними аргументами та поясненнями. Учні однієї групи за кілька хвилин доходять згоди та формулюють вступну частину, яка, по-перше, має висвітлювати позицію протилежної сторони, по-друге, містити аргументи на підтримку цієї позиції.
Тепер та сама сторона надає учням іншої групи докази на користь своєї позиції, але не підсумовує їх.
Після цього групи можуть починати дебати. Спершу вступну промову виголошує протилежна сторона. Потім тривають обговорення й критичні пояснення, запропоновані на підтримку кожної позиції.
За десять хвилин дебати завершуються. Кожна сторона має підготувати підсумкову промову для протилежної групи. Підсумкова промова - це виклад позиції, що супроводжується найпереконливішими аргументами.
Наприкінці вправи учні можуть визначитися із власною позицією з проблеми та письмово обґрунтувати її.
Пояснення на картках
Почніть з формулювання проблеми, що супроводжується закритими запитаннями (які вимагають відповіді так/ні). Об'єднайте клас у дві групи: одна виступатиме «за», інша - «проти». Розподіліть матеріал для читання, що містить інформацію, яка дає відповіді на запитання. Різні групи учасників можуть читати різні тексти; якщо ви маєте матеріал, який підтверджує обидві позиції, його можуть читати всі учні.
Учні мають уважно читати текст і намагатися відшукати в ньому аргументи на користь їхньої точки зору. По три таких аргументи треба записати на картки (половинки аркушів). З одного боку картки записують пояснення, що міститься в тексті, з іншого боку - принаймні один приклад на підтримку цього пояснення.
Академічна суперечність
Запропонуйте групі суперечливе запитання. Сформулювати проблему можна шляхом читання або стислого викладу конкретної події. Поставте закрите запитання щодо теми.
Об'єднайте учнів у групи по четверо. У кожній групі одна пара обстоює позицію «за», інша - «проти». Вони обговорюють проблему в парах, записують аргументи на користь своєї позиції.
За 7-8 хвилин члени пар «за» і «проти» мають утворити нові пари з іншими учнями, котрі обговорювали ту ж саму позицію. Упродовж 4-5-ти хвилин учасники обговорення порівнюють аргументи різних пар.
Потім пари знову об'єднуються, порівнюють свої записи й упродовж п'яти хвилин узгоджують перелік аргументів на підтримку власної позиції.
Після цього четвірки проводять дискусію або міні-дебати з проблеми. Кожна сторона викладає власну позицію й аргументовано обстоює її. Потім можна спростовувати позицію опонентів. На цей етап роботи дають 8-10 хвилин.
Зрештою кожна сторона підсумовує свою позицію.
Як додаткове завдання учням можна запропонувати впродовж хвилини обміркувати їхню власну позицію з цього питання й викласти її групі. Як варіант можна доручити учням письмово викласти свої думки.
Аргументація шляхом пояснень
Ця вправа є продовженням вправи «Пояснення на картках».
Учні презентують свої картки на зборах групи (група - половина учнів, які обстоюють спільну позицію). Кожен учень пропонує групі найпереконливіші докази на підтримку своєї позиції або аргументу. Пропозиції не мають повторюватися.
Група обговорює запропоновані варіанти й обирає серед них 3-4 найпереконливіші.
Наступні кроки можуть варіюватись. Кожна сторона може домовитися щодо вступної частини промови й обрати конкретного учня для її проголошення. Після того як кожна сторона підготує вступ, можна продовжити аргументацію своєї позиції, а також спростувати точку зору опонентів. Якщо потрібно більше вправлятися у структуруванні аргументів, учні можуть аналізувати аргументи опонентів.
“Пофантазуй”
Завдання: придумати якнайбільше фантастичних варіантів: яким може бути будильник? Яким може бути велосипед? Яким може бути урок?
“Творче життя”
Завдання 1: в команді по 5-6 осіб придумати та написати список рекомендацій щодо того «як зробити своє життя більш творчим». Вимоги до рекомендацій: щоб кожен міг втілити їх в реальність без особливих матеріальних затрат чи специфічних супутніх обставин.
Завдання 2: придумати, як можна зробити більш творчим звичайну повсякденну процедуру, наприклад, чищення зубів, розчісування волосся, одягання, заправляння ліжка тощо.
Додаток 6
Інтерактивні вправи для роботи з батьками
“Коло ідей”
Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми.
Порядок проведення:
· учитель ставить дискусійне питання й пропонує обговорити його в малих групах;
· після того, як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку ви обговорювали;
· групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;
· під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;
· коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.
“Акваріум”
Такий вид діяльності допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах.
Після об’єднання в дві-чотири групи й розглядання завдання для виконання та отримання необхідної інформації, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти) та утворює своє маленьке коло.
Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:
· прочитати вголос ситуацію;
· обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
· дійти спільного рішення за 3-5 хв.
Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись в хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами дискусії. Після закінчення 3-5 хвилин, група займає свої місця, і відбувається обговорення:
· чи погоджуєтесь ви з думкою групи;
· чи була ця думка достатньо аргументована, доведена;
· який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим.
Після цього місце в „Акваріумі” займає інша група та оговорює наступну ситуацію.
Усі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них мусить бути обговорена зі всіма.
“Займи позицію”
Метод “Займи позицію” допомагає з'ясувати, який спектр думок може існувати щодо обговорюваного питання. Надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки за темою, обгрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Метод “Займи позицію” вчить толерантності та коректності в обговоренні найбільш гострих проблем.
Інструкція:
- На дошці чи біля окремих столів прикріпляються плакати “Так”, “Ні”, “Не знаю”.
- Викладач називає тему та пропонує студентам висловити почергово свою думку з теми.
- Після цього учасникам пропонується стати біля того плаката (“так”, “ні”, “не знаю”), який відповідає їх позиції.
- Далі пропонується підготуватися до обґрунтування своєї позиції, самостійно або в групі своїх однодумців дібрати декілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у власній правоті, висловити свої аргументи.
- У цей час іншим учасникам рекомендується уважно вислухати аргументи та пропозиції опонентів.
- Якщо після обговорення дискусійного питання учасники змінюють точку зору, то вони переходять до іншого плаката і пояснюють причину своїх дій, а також називають найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони, спираючись на думки учасників.
- Підсумки роботи підводить учитель.
1