29 квітня о 18:00Вебінар: Використання технології «перевернутий клас» на уроках хімії

Конспект "Дії солдата у складі бойових груп, відділення."

Про матеріал
Конспект для проведення заняття з тактичної підготовки з юнаками з теми "Дії солдата у складі груп, відділення."
Перегляд файлу

Тернопільська школа допризовної підготовки

Тернопільська школа допризовної підготовки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ ПО

ТАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ

З УЧНЯМИ 11 КЛАСІВ

 

 

 

 

 

 

 

                         Урок: 3/1,2

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття по тактичній підготовці

з учнями 11 класів

загальноосвітніх навчальних закладів

ТЕМА № 3: Дії солдата в бою у складі бойових груп,відділення.

 

ЗАНЯТТЯ № 1,2: Завдання, прийоми і способи дій солдата на полі бою у складі

                              бойової групи. Склад бойової групи (двійки, трійки).

 

МЕТА: Дати основні поняття про склад бойової групи, про її завдання, прийоми і

способи дій солдата на полі бою в її складі.

 

ТИП УРОКУ: лекція

 

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ: Розповідь, показ.

 

ЧАС: 1 година

 

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Клас.

 

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Методичні матеріали, підручник, плакати,

                                                                 схеми, статути ЗСУ. дошка, крейда, вказівка

 

Хід уроку:

І. Вступна частина (до 10 хв.)

  • Прийом рапорту від ЗКВ, привітання;
  • Перевірка наявності особового складу;
  •  оголошення теми та завдань уроку;
  • Стройове тренування у виконанні команд:

«Рівняйсь», «Струнко»;

« Право-Руч», «Ліво-Руч», «Кру-Гом»;

 Звернення до начальника: « Товаришу підполковнику, дозвольте звернутися». Відповідь на звернення начальника (тренування в парах);

  • Перевірка домашнього завдання

   Контрольні питання:

1. Які основні види інженерних загороджень?

2. Які способи встановлення мінно-вибухових загороджень?

3. Які основні демаскуючі ознаки МВЗ?

4. Які способи подолання МВЗ?

 

ІІ. Основна частина (30 хв.)

  1. Поняття про бойові групи.
  2. Склад бойової групи.
  3. Завдання, прийоми і способи дій солдата на полі бою у складі

бойової групи.

 

 

 

Матеріал для підготовки вчителя до уроку.

  1.     Поняття про бойові групи.

    Аналіз досвіду збройних конфліктів сучасності свідчить про те, що форми і способи тактичних дій підрозділів постійно удосконалюються, вони залежать від змісту поставлених завдань, ролі і місця підрозділів у бою, характеру дій против-ника, умов місцевості, наявних штатних та приданих сил і засобів, а також від рівня підготовки особового складу. В класичному розумінні традиційні види бою оборона й наступ для підрозділів Сухопутних військ в умовах сучасного збройного конфлікту практично не мають місця. Для досягнення успіху вони по суті повинні вести універсальні бойові дії коли одночасно одна частина підроз-ділів батальйону наступає інша змушена вести оборонний бій. Найбільш часто бойові завдання по розгрому незаконних збройних формувань вирішувалися не в ході безпосереднього зіткнення передових підрозділів з противником, а шляхом блокування займаних ним районів тривалого вогневого ураження з великих від-станей з наступною рішучою атакою загальновійськових підрозділів з різних на-прямків. Аналіз бойових дій дає підстави припустити що подібні способи обо-ронно-наступальних дій будуть характерні не тільки для локальних конфліктів і війн, але й для початкового періоду великомасштабної війни із сильним против-ником. Бої носят різнонаправлений локальний характер без чіткого виділення лінії фронту застосовується тактика основу якої складає використання самостій-них тактичних груп різного рівня активно взаємодіючих між собою в рамках єдиного тактичного замислу при потужній вогневій й авіаційній підтримці з боку старших командирів. З огляду на зміни, які відбулися у змісту тактичних дій су-хопутних військ збройних сил провідних країн світу протягом останнього деся-тиріччя, слід відзначити декілька основних тенденцій, які спонукали до появи нових способів виконання підрозділами бойових завдань.

По-перше, масоване застосування могутньої високоточної зброї, у ході веден-ня збройних конфліктів, призвело до того, що Сухопутні війська застосовували-ся не широкомасштабно, а, лише у складі підсилених частин та підрозділів, для виконання окремих завдань при нарощуванні зусиль і розвитку успіху, якого було досягнуто за рахунок завоювання вогневої ініціативи та панування у по-вітрі. Такий стан створював передумови до значного зменшення бойових втрат механізованих і танкових підрозділів, прихованого здійснення маневру і досяг-нення раптовості, але, водночас, ускладнював організацію бою, оскільки коман-дири позбавлялися можливості особисто спостерігати за полем бою, проводити рекогносцировку звичайним методом, ставити бойові завдання підрозділам і ор-ганізовувати взаємодію безпосередньо на місцевості.

По-друге, під час виконання бойових завдань, підрозділи зустрілися із нетипо-вим, нетрадиційним противником – малочисельними, але мобільними, та добре підготовленими бойовими формуваннями, які ухилялися від прямих сутичок, уникали позиційних форм боротьби, надавали перевагу влаштуванню засад, рап-товому нанесенню ударів, активному застосовуванню снайперських груп і мін-но-вибухових загороджень, у критичних ситуаціях «розчинялися» серед місце-вого населення і вступали в бій, лише тоді, коли їм це було вигідно, уміло використовували місцевість, нічні та складні погодні умови, швидко зосереджу-валися і роззосереджувалися після коротких сутичок.

По-третє, готовність мобільних груп противника зненацька атакувати із будь-якого напрямку, недостатня кількість сил і засобів для охорони підрозділів тех-нічного і тилового забезпечення, вогневих (стартових) позицій засобів підсилен-ня призвели до зтирання чіткої межі між фронтом і тилом, спонукали команди-рів діяти нестандартно та ініціативно, вести пошук нових форм і способів так-тичних дій в умовах відсутності суцільних фронтів. Вказані фактори сприяли підвищенню ролі злагодженості дрібних підрозділів у ланці відділення - взвод - рота.

Групова тактика стала відповідною реакцією на зміну умов оперативно-тактичної обстановки й дій незаконних збройних формувань. Вона знайшла своє конкретне вираження в створенні в складі механізованих і парашутно-десантних підрозділів імпровізованих бойових груп у вигляді «двійок», « трійок» і більших утворень, що включають різних фахівців –автоматників, кулеметників, гранато-метників, які посилюються снайперами, а іноді вогнеметниками. Характер дій підрозділів буде залежати від ступеня складності збройного конфлікту, складу та оснащеності зброєю формувань, які беруть участь у ньому, особливостей фізико-географічних умов району, складу і настрою місцевого населення, можливостей та необхідності застосування різноманітних видів озброєння.

Мета формування таких груп - створити більш гнучкий розосереджений бой-овий порядок підрозділу, що був би більше пристосований для боротьби із дріб-ними групами противника, у тому числі в горах й у населених пунктах, забезпе-чував найбільш ефективне використання бойових якостей кожного виду стрілець-кої зброї. Слід зазначити що при використанні групової тактики значно підвищу-ється роль молодших командирів, старших груп і взагалі самостійність і відпові-дальність кожного військовослужбовця за виконання поставленого бойового зав-дання. Однієї з передумов створення бойових груп стало й те, що в ході бойових дій особливе місце зайняло снайперське протиборство. У ряді випадків особливо при діях у населених пунктах, у горах снайпер стає можна сказати ключовою ді-ючою особою уражаючи важливі цілі він нерідко багато в чому визначає успіх підрозділу. Досить тривалий час використання снайперів (хоча у військах їх стає усе більше) не приносило належного ефекту, оскільки вони діяли, як звичайні стрільці, командири не були навчені тактично грамотно визначати їхнє місце в бо-йовому порядку взводу, роти. Положення істотно змінилося, коли снайпера стали включати до складу групи й діючі в парі з ним автоматники, кулеметники, грана-тометники стали допомагати йому в пошуках цілі і забезпечувати його охорону, вибір позиції, її маскування. У результаті підвищилася ефективність не тільки снайперів, але й самих бойових груп. Таким чином створення бойових груп у складі військ на думку фахівців у цілому себе виправдало.

 

  1. Склад бойової групи.

Первинним підрозділом механізованих військ є механізоване відділення, до складу якого можуть входити до трьох бойових груп. Розподіл механізованого відділення на бойові групи дозволяє створити гнучкіший і розосереджений бойо-вий порядок, підвищити ефективність вогневого ураження противника і живучість підрозділу, забезпечує взаємну підтримку і прикриття вогнем на полі бою під час здійснення маневру.

Бойовий порядок механізованого відділення, може будуватися на основі бойових груп маневреної й вогневої.

Маневрена група призначена для виконання завдань:

  • по знищенню противника,
  • міцному утриманню займаних позицій й об'єктів,
  • захопленню його об'єктів, озброєння й техніки.

До складу групи як правило призначаються: старший стрілець й 1-2 стрільця.

Вогнева група призначена:

  • для підтримки вогнем дій маневреної групи й виконання разом з нею завдань по знищенню противника,
  • міцному утриманню займаних позицій й об'єктів,
  • захопленню його об'єктів, озброєння й техніки.

До складу вогневої групи як правило входять: командир відділення, гранатомет-ник, помічник гранатометника й кулеметник.

Залежно від поставленого завдання й умов обстановки склад бойових груп може бути іншим.

Бойова машина призначена для підтримки вогнем дій бойових груп знищення броньованих, не броньованих об'єктів і живої сили противника, а також для пере-везення особового складу відділення.

Слід сказати що досвід бойових дій в збройних конфліктах і локальних війнах останніх років не залишився непомітним в Збройних Силах України. У 2002 році Головним командуванням Сухопутних військ виданий методичний посібник «Рекомендації механізованим підрозділам щодо дій на полі бою в сучасних умовах», який вніс деякі зміни в систему тактичної підготовки механізованих відділень.

На погляд спеціалістів Головного командування Сухопутних військ елементами бойового порядку відділення можуть бути:

  • перша група - «трійка»
  • друга група - «трійка»
  • третя група - бойова машина.

 Склад вказаних бойових груп залежить від організаційно-штатної структури відділення та завдань, які вони виконують.

Основною для створення бойових груп є мвід в складі :

мвід на БТР 9 чол

 

 

мвід на БМП 11 чол

 

 

 

 

 

Варіант складу бойових груп може бути таким:

1 група - старший стрілець (старший групи), кулеметник та стрілець

2 група - командир відділення, снайпер, гранатометник, стрілець-помічник гранатометника

3 група - заступник командира бойової машини, навідник оператор (кулеметник), та механік водій (водій).

У разі посилення відділення вогневими засобами до складу бойових груп можуть додатково входити вогнеметник, розрахунок автоматичного гранатомету АГС або станкового протитанкового гранатомету СПГ.

     Склад бойових груп визначає командир відділення. Крім того у бойовий порядок відділення може входити бойова машина.

  1. Завдання, прийоми і способи дій солдата на полі бою у складі бойової групи.

Практика свідчить, що при належній підготовці та всебічному забезпеченні вони можуть успішно виконувати бойові завдання у наступі та обороні в складі бойової охорони, сторожових застав, при проведенні блокування, пошуку, патрулювання, при штурмових діях у населеному пункті та у горах. Кожен військовослужбовець, що входить до складу бойової групи, незалежно від спеціальності, має бути навче-ний прийомам ведення розвідки місцевості в горах, твердо знати тактику дій про-тивника. Старші бойових груп мають уміти вибрати місце для обладнання засі-док — біля доріг, стежок, що проходять по карнизах та ущелинах, на схилах ви-сот, що прилягають до дороги (стежки) або утворюють вхід в ущелину, в населе-них пунктах тощо. При прочісуванні місцевості важливо, щоб взаємодія бойових груп забезпечувала черговість їхнього просування від рубіжу до рубіжу.

Наприклад, коли одна група оглядає місцевість, взаємодіючі групи розташову-ються на вигідному рубіжі на відстані 25-30м від об’єкта (гай, яр, будинок) і тримають його під прицілом. Особливу складність становить виявлення снайперів противника, які ретельно маскуються. Для їхнього виявлення у складі бойових пар (трійок) доцільно мати спеціальних спостерігачів. Зростання ролі дрібних під-розділів у боротьбі з нечисленними мобільними групами противника зумовило доцільність створення в складі механізованих підрозділів позаштатних бойових груп — «двійок» і «трійок».

 

ОБОРОНА

В обороні механізоване відділення може виконувати такі завдання:

 

Побудова бойового порядку механізованого відділення на основі застосування бойових груп в обороні.

Бойовий порядок механізованого відділення в обороні (варіант)

 http://konspekta.net/studopediainfo/baza1/440299907090.files/image079.png

        основне місце для стрільби        запасне місце для стрільби  

 

 

              основна вогнева позиція танка                     запасна вогнева позиція танка       

 

              основна вогнева позиція БМП                      запасні огневі позиції БМП

 

                                    укриття для БМП    

 

Завдання які вирішують бойові групи в обороні:

Перша бойова група.

 - ведення візуальної розвідки на відстанях до 700 м,

 - знищення живої сили та неброньованих засобів противника вогнем стрілецької зброї на відстанях до 500 м,

 - використання найбільш підготовленого та фізично розвинутого солдата в резерві для посилення небезпечних місць (діє за вказівками командира відділення в залежності від умов обстановки).

 

Друга бойова група.

 - ведення розвідки на відстанях до 700 м,

 - знищення живої сили і броньованих об’єктів противника на відстанях до 500 м,

 - охорона командира відділення.

Третя бойова група.

 - ведення розвідки з використанням оптичних приладів бойової техніки на відстанях до 2000 м,

 - знищення живої сили противника на відстанях до 2000 м,

 - знищення броньованих об’єктів противника на граничних відстанях дії ПТКР,

БМП.

Кожному військовослужбовцю вказуються вогневі позиції, які необхідно змінювати після декількох черг (пострілів), основний та додатковий сектори обстрілу з кожної з них. Сектори обстрілу повинні перехрещуватися не менше ніж на 10-15 градусів створюючи зону суцільного вогню. Сектор обстрілу для кулеметника в обороні повинен складати до 120 градусів, а для автоматника до 40 градусів. Висування на вогневі позиції здійснюється під вогневим прикриттям чергового вогневого засобу і вогню БМП (БТР). Щоб зменшити ймовірність знищення БМП (БТР та танків) вогнем ПТКР для кожної одиниці бойової техніки обладнуються 1-2 укриття (за зворотними схилами висот, у ярах, у лісі тощо). Кожній бойовій машині призначаються вогневі позиції на найбільш небезпечних напрямках наступу противника. При цьому, із кожного укриття готується вихід на вогневі позиції не менше ніж по двох маршрутах.

 

НАСТУП

Дії механізованого відділення у складі бойових груп в наступі застосовуються, як правило:

  • при веденні наступу на поспішно зайняту оборону противника,
  • при веденні боїв у глибині його оборони та в тилу,
  • у ході переслідування невеликих груп противника та в інших сприятливих умовах обстановки.

Бойовий порядок мвід може бути:

1. в бойову лінію - при діях на БМП (БТР);

2. цеп - при діях в пішому порядку.

 

Бойовий порядок мвід, наступаючого в пішому порядку, складає з:

  1.     маневрову групу,
  2.     вогневу групу,
  3.     бойову машину піхоти. ( БТР)

Побудова бойового порядку механізованого відділення на основі застосування бойових груп у наступі

                                         

 «Маневрена група, в прохід, на рубіж (вказується проміжний   рубіж),   бігом      РУШ»

Знищення противника, який залишився в траншеях (варіант)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В наступі – переслідування противника.

Склад позаштатних бойових груп може бути таким, як і в обороні. В ході знищення окремих дрібних груп в глибині оборони або в тилу противника, особливо на сильно пересіченій, важкодоступній місцевості, у горах та в населених пунктах, бойові групи за рішенням командира роти, взводу можуть виконувати різні за характером завдання. Одній із бойових груп може бути відведена роль маневрової групі, двом іншим - роль вогневих груп.

Завдання маневрової групи полягає у тому, щоб, використовуючи складки міс-цевості (місцеві предмети), зблизитися з противником на якомога меншу відстань, зайняти вигідне положення для атаки та у взаємодії із вогневими групами (вогне-вою групою) знищити його (чи захопити у полон). З метою покращання маневре-ності групи до її складу повинні входити військовослужбовці, які озброєні авто-матами.

Вогневі групи призначені для підтримки вогнем дій маневрової групи шляхом ведення прицільного вогню по виявленим вогневим засобам противника з постій-ною зміною вогневих позицій.

 До складу першої вогневої групи, як правило входять кулеметник, гранатомет-ник, стрілець помічник гранатометника, а в окремих випадках снайпер.

 Другу вогневу групу становить бойова машина із частиною екіпажу механік-водій (водій) та навідник-оператор (кулеметник). БМП (БТР) рухаються стрибка-ми від укриття до укриття, постійно змінюючи вогневі позиції. Вогневі групи (або одна із них) відвертають увагу противника та сковують його дії на одному із нап-рямків, а, тим часом маневрова група непомітно просувається на один із його фла-нгів або у тил. Практика показала що при належній підготовці й всебічному забез-печенні підрозділів бойові групи можуть успішно використовуватися в наступі й в обороні, у складі бойової охорони, сторожових застав, при проведенні блокуван-ня, пошуку, патрулювання, при штурмових діях у населеному пункті, у горах. Звичайно їхнє застосування - не панацея. Не можна не враховувати того, що їхнє створення вступає в певне протиріччя з основним принципом ведення бою – зосе-редження сил і засобів на важливому напрямку та й не проти кожного противника прийнятна групова тактика, вона не заміняє, а лише доповнює ударну тактику. До того ж, як відзначалося ефективне використання групової тактики вимагає від ко-мандирів високої тактичної підготовки, їхнього вміння організовувати взаємодію між бойовими групами, із сусідами, з підтримуючими засобами, здійснювати стій-ке управління бойовими групами, їхнє всебічне забезпечення в ході бою.

 

 

 

Прийоми і способи дій солдата на полі бою у складі бойової групи:

Вміло поєднувати маневр, рух , вогонь.

Види маневру:

  •        Охоплення
  •        Обхід
  •        Відхід

Способи пересування на полі бою:

  •        Прискорений рух або біг
  •        Перебігання
  •        Переповзання

Способи ведення стрільби:

  •    Із положення лежачи
  •    З коліна
  •    Стоячи
  •    На ходу

Прийоми та способи метання гранати:

  •    Лежачи
  •    З коліна
  •    Стоячи
  •    На ходу

Прийоми рукопашного бою:

  •    Удар штиком
  •    Удар прикладом
  •    Удар магазином
  •    Удар піхотною лопатою
  •    Удар ножем
  •    Удар рукою
  •    Удар ногою
  •    Вогонь в упор

Принципи "вогню і руху"

  1. Управління.

Буквально це означає, що командир повинен планувати кожне пересування і його маршрут. Це призвело б до значного ускладнення його роботи. Отже, кожен пови-нен приймати на себе виконання цього завдання, щоб дати командиру більше сво-боди для планування бою. Таким чином, взаємодія і дисципліна дуже важливі при виконанні цього принципу. Управління є обов'язком кожного.

  1. Швидкість.

Швидкість є дуже важливим принципом з чотирьох причин.

По-перше, для здійснення прицілювання по рухомій цілі необхідно приблиз-но 2-3 секунди. На місцевості це означає 5-15 метрів. Отже, для того, щоб ви-жити, кожен повинен перебігати від позиції до позиції якомога швидше.

По-друге, це дозволяє економити боєприпаси, так як для досягнення об'єкта потрібно менше часу.

По-третє, це робить деморалізуючий дію на противника, так як він не в змо-зі ефективно уповільнити своє просування.

По-четверте, це необхідно для збереження темпу наступу.

Обмежуйться до мінімуму пересування по відкритій місцевості без вогневої підтримки. Причина цього цілком ясна.

При русі на відкритій ділянці місцевості, застосовуються наступні методи:

  •        Збільшується щільність вогню групи підтримки.
  •        Застосовуються дими.
  1. Переповзання.

Напрямок атаки має становити кут, близький 90 ° до напрямку вогню прикриття.

Пам'ятаючи, що основним завданням групи підтримки є придушення противни-ка, дві перші схеми показують неправильні варіанти її розміщення. З огляду на те, що мінімальний кут безпеки (кут між напрямком стрільби і напрямом на свої вій-ська) становить , вогонь групи підтримки в цих двох випадках буде перенесений занадто рано, що призведе до уразливості штурмуючої групи від вогню противника.

Це призведе до того, що:

  • Швидкість сповільниться і темп наступу буде втрачено.
  • Витрата боєприпасів зросте.
  • Підвищиться вразливість, що може привести до втрати ініціативи.

 

 

  1. Використовується особливість місцевості в своїх цілях. Необхідно

використовувати будь-які наявні укриття. Відповідно до цього планується маршрут кожного пересування.

  1. Контроль за веденням вогню. Кожен патрон, граната чи снаряд повинні

бути на обліку. Призначенням кожного пострілу має бути знищення противника. Набагато більшого можна досягти з одним магазином, витраченим на влучні пос-тріли, ніж з п'ятьма магазинами, випущеними наосліп. Тенденція до стрілянини наосліп говорить про погану дисципліну і підготовку особового складу.

СПОСОБИ ЗБЛИЖЕННЯ З ПРОТИВНИКОМ

Перекатами по групах.

а. Група чисельністю 7 осіб (4 - штурмова група і 3 - група підтримки) атакує об’єкт з різних напрямків.

б. Цей спосіб застосовується в разі, коли:

  • є відповідні позиції для групи вогневої підтримки, при використанні яких противник може бути подавлений точковим вогнем.
  • є зручні шляхи підходу, по яких штурмова група може зближуватися з противником.
  • противник має недостатню вогневу міць.

Порядок дій.

Одна група забезпечує вогневу підтримку, в той час як інша здійснює пересуван-ня. Групи пересуваються таким чином до виходу на вигідні позиції, з яких вони можуть почати виконання своїх власних завдань, а саме, вогнева підтримка і атака противника відповідно.

Командир групи керує штурмової групою, його заступник - групою підтримки. Командир групи повинен намагатися тримати кулеметника на відаленні, що за-безпечує зв'язок голосом, поки той не досягне кордону остаточної вогневої пози-ції. Якщо це неможливо, він повинен використовувати візуальні і радіосигнали.

Якщо одна з груп змушена рухатися по відкритій ділянці місцевості, інша повин-на прикривати їх вогнем. Кут між двома напрямками атаки повинен бути якомога ближчим 90°. Якщо цей кут менше зазначеної величини, штурмова група може збільшити його шляхом зміщення у відповідну сторону після виходу на вихідну позицію. Кут, в той же час, не повинен перевищувати 90°. Атака повинна прово-дитися якомога швидше, але не на шкоду надійному управлінню. Під час фіналь-ного кидка кулеметник повинен вести вогонь по противнику постійно і переноси-ти його якомога ближче до штурмової групи (3° в бойовій ситуації, 11° на заняттях).

Для проведення фінального кидка з останньої вогневої позиції штурмова група може використовувати один з методів.

ПЕРЕБІЖКИ

Група висувається до об'єкту з одного напрямку перебіжками в складі "двійок", тобто, один солдат виконує перебігання, інший прикриває його.

а. Цей метод використовується, коли:

- противник здійснює запеклий опір,

- потрібна максимальна вогнева підтримка,

- ділянка місцевості не забезпечує достатньої кількості укрить.

б. Порядок дій.

Солдат № 1 забезпечує підтримку солдату № 2, який виконує перебігання завдовжки 10м або тривалістю 3сек.

Солдат № 2 займає укриття і відкриває вогонь.

Солдат № 1 висувається на рубіж трохи попереду № 2, займає укриття і відкриває вогонь і т.д.

Кулеметники висуваються в складі штурмуючої групи, в основному на фланзі.

 

 

 

АТАКА

Цей метод є продовженням принципу "вогонь і рух". Він включає рух всієї групи, яка була розгорнута в лінію, до об'єкта. При цьому кожен солдат рухається швид-ким кроком у напрямку до об'єкту і веде вогонь по противнику і його ймовірним позиціям.

а. Цей метод застосовується, коли:

- відсутні укриття на маршруті висування,

- противник дезорганізований і не здійснює організованого опору,

- при переслідуванні відступаючого противника,

- артилерійська і авіаційна підтримка дають перевагу військам над противником.

б. Атака повинна проводитися швидко, але при цьому не повинно погіршуватися управління підрозділом. Рух має здійснюватися в лінію, зі збереженням темпу наступу.

 

 

 

 

ПОРЯДОК ДІЙ СОЛДАТА В КРИТИЧНИХ СИТУАЦІЯХ

Це прийоми, які виконуються автоматично і повністю за рішенням, прийнятим солдатом самостійно. У бою застосовуються кілька прийомів, які повинні викону-ватися правильно для того, щоб залишитися в живих.

Порядок дій під раптовим вогнем противника. Цей вогонь, змушує розвер-нутися в бойовий порядок з метою запобігання втрат.

 

 

Порядок дій наступний:

  1. По можливості - зробити три постріли в напрямку противника (кожен, в кого є можливість з свого місця, відстрілюватися) і голосом вказати напрямок на противника.
  2. Швидко впасти на землю, перекотитися і переповзти за укриття. Не намагай-теся бігти до найближчого укриття, до якого 20м, ви не добіжете.
  3. Переповзанням або короткими перебіжками підрозділ витягується в лінію, в напрямку противника. Перебіжки повинні бути не більше 10м.
  4. Визначити позицію противника або ймовірне його розташування.
  5. Переконатися, що приціл зброї встановлений правильно.
  6. Відкрити вогонь по противнику.

 

Заміна магазину. У команді чисельністю 6 чоловік 1 людина становить 17% військової потужності. Таким чином, цей прийом повинен виконуватися дуже швидко.

Заміна магазину проводиться таким порядком:

  •     Попередь свого напарника, що збираєшся замінити магазин, (команда: МАГАЗИН) тому що:
  • він не може рухатися без вашої підтримки вогнем,
  • йому доведеться збільшити щільність вогню для заповнення ваших 17%.
  •     Ви не повинні вистрілювати магазин повністю, так як в цьому випадку вам доведеться знову відводити затворну раму назад для заряджання зброї і, таким чином, втрачати час. Протягом останніх п'яти патронів в кожному магазині по-винні бути з трасуючими кулями для попередження стрілка про те, що магазин закінчується.
  •     Ніколи не пересувайтеся з порожнім магазином.
  •     Заміна магазину завжди повинна проводитися за укриттям.
  •     Переконайтеся, що магазин вставлений правильно. Завжди перевіряйте зброю на працездатність двома пострілами у бік противника.
  •     Попереджайте напарника про готовність до руху. (команда: ГОТОВИЙ)
  •     Порожні магазини повинні укладатися в передні кишені розгрузки.
  •     Магазини повинні правильно укладатися в кишені. Подавач магазина повинен дивитися вниз для запобігання попадання пилу і піску.
  •     Повний магазин виймається з кишені підсумка; порожній магазин відділяється тією ж рукою. Повний магазин приєднується, порожній - забирається. Не можна допускати зміни рук.
  •     Магазини замінюються в наступних випадках:
  • Порожній магазин.
  • Перед фінальним кидком (в початковому положенні для наступу).
  • При отриманні команди на відхід.
  • Тримайте магазини і боєприпаси сухими і чистими.

 

Порядок усунення затримок. Імовірність виникнення затримок при дбайли-вому ставленні до зброї дуже мала, але, якщо вона виникла, дуже важливо усуну-ти її негайно. Фактор часу при цьому має величезне значення.

При цьому необхідно дотримуватися наступного порядку:

  •  Займіть укриття.
  •  Попередьте свого напарника. (команда: ЗАТРИМКА)
  •  Усуньте затримку.
  •  Перевірте зброю.
  •  Якщо ви не можете усунути затримку негайно, повідомте про це командира.
  •  Якщо затримка не може бути усунена, повідомте про це командира і використовуйте пістолет. (команда: ЗАТРИМКУ не УСУНУТО)

 ЦЕ УПОВІЛЬНЮЄ ТЕМПИ НАСТУПУ, ПІДРОЗДІЛ НЕ МОЖЕ ЧЕКАТИ.

 

Дії на позиції в наступі. Ці дії тягнуть за собою щось більше, ніж просто стрілянина по противнику.

Необхідно також виконувати такі дії:

а. Слухайте і передавайте команди.

б. Доповідайте про всі виявлені позиції противника.

в. Вибирайте слідуючу вогневу позицію.

м Визначайте, як ви збираєтеся здійснювати рух з даної позиції.

д. Вибирайте маршрут руху до наступної позиції.

е. Завжди знайте, де знаходяться інші члени вашої групи.

 

Зміна вогневої позиції.

При цьому необхідно дотримуватися таких правил:

  1.  Попередьте свого напарника, що ви збираєтеся змінити вогневу позицію. (команда: МІНЯЮ ПОЗИЦІЮ)
  2.  Не залишайте позиції таким же способом, яким ви її зайняли.
  3.  Не падайте відразу за укриття - перекочуйтеся або переповзайте до неї.
  4.  Не вставайте безпосередньо за укриттям - спочатку відкотіться від нього.

Рух між позиціями.

Дотримуйтесь наступних правил:

  •  Рухайтеся зигзагоподібним шляхом.
  •  Рухайтеся пригнувшись.
  •  Швидкість !!!
  •  Обидві руки повинні утримувати зброю.
  •  Не закривайте вогонь вашого напарника.
  •  Дотримуйтесь дистанції один між одним. Якщо ви розташовуєтеся дуже близько один до одного, ви уявляєте прекрасну мішень. Якщо занадто далеко - утруднене управління.
  •  При необхідності обробляйте вогнем позицію, на яку висуваєтеся.

 

Виявлення противника. Обов'язком кожного солдата в групі є виявлення противника.

При цьому використовуються такі основні методи:

а. За спалахом і звуком пострілу.

б. Рухом.

в. Ведення провокаційного вогню.

г. Виклик вогню противника своїм рухом.

д. Інші ознаки, такі, як форма, тінь, розміри, силует, поверхня і проміжки.

 

Управління вогнем. Неможливо знищити противника, не маючи боєприпасів. Тому не торгуйтеся з самим собою, скільки магазинів мати - два або три.

Використовуйте наступні правила:

  •  Для прикриття перебігання вашого напарника ви не повинні давати противнику підняти голову.
  •  Завжди цільтеся через приціл, в іншому випадку ви не зможете влучно стріляти.
  •  Ставте себе на місце противника і стріляйте туди, де б ви зайняли укриття, а саме, зліва від дерев і інших укриттів, оскільки більшість людей - правші.
  •  Ведіть вогонь по низу. Противник рідко знаходиться вгорі на деревах, а той, що знаходиться - не представляє великої загрози для вас.
  •  Постійно переносьте вогонь, щоб прострілювати всю зону, наприклад, зліва - направо і від себе - в глибину.

ПОРЯДОК ПЕРЕМІЩЕННЯ СОЛДАТА В БОЮ

Розглянемо основні тактичні питання переміщення солдатів на полі бою при фронтальній атаці:

  • способи дій в «двійках» і «трійках»,
  • перебігання,
  • використання укриттів.

  Методика переміщення групи в бою ґрунтується на одному принципі або методі: спочатку придуши, а потім біжи або «один прикриває - інший біжить». Цей спосіб нагадує ходьбу, при якій одна нога фіксується на грунті, а інша переміщається. Тому цей метод іноді називають «методом однієї ноги на землі».

ПЕРЕМІЩЕННЯ «двійки»

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/3.jpg Порядок переміщення в двійках методом «одна нога на землі» самоочевидний. потрібно лише відзначити, що при роботі в «двійці» солдат, який відкриває во-гонь, повинен криком, Наприклад, «тримаю» або «крию», або іншим способом повідомляти про готовність прикрити вогнем переміщення напарника. це необхід-но робити, оскільки не завжди навіть всередині «двійки» може підтримуватися візуальний контакт, а в гуркоті бою не завжди можливо відрізнити вогонь свого напарника від вогню іншого солдата.

 

  Третя фаза - №2 прикриває, №1 переміщається

 

 

 

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/2.jpg 

 

 

  Друга фаза - №2 заліг, зробив прицільний постріл

                      або чергу і крикнув №1 про готовність

                            прикривати його переміщення

 

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/1.jpg 

 

 

  Перша фаза - №1 прикриває, №2 переміщається

 

 

   Поширена помилка - повідомляти напарнику про те, що готовий його прикри-вати, відразу ж після того, як закінчив переміщення, а сам не встиг ще зайняти по-зицію для стрільби. В результаті напарник припиняє свій вогонь до того, як дру-гий номер «двійки» почне його вести, оскільки потрібен якийсь час, щоб зайняти зручну для ведення вогню позицію. Для недопущення цієї помилки треба відпра-цювати наступним чином солдат спочатку повинен зробити один постріл (чергу) і лише потім повідомити напарнику про свою готовність прикривати його вогнем, тобто переміщення розбивається на фази:

  • фаза ведення вогню одним солдатом змінюється, фазою ведення вогню обома солдатами.

ПЕРЕМІЩЕННЯ «ТРійки»

Організація переміщення в «трійках» трохи інша. Тут можливі варіанти.

Варіант №1 «РОГИ»

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/6.jpg  «Трійка» просто розбивається на дві підгрупи, що складаються з двох і одного солдата, і вони працюють так само, як працюють в «двійці», - одна група біжить - інша прикриває. Тут можлива наступна рекомендація: вперед завжди висуваєть-ся один солдат, а двоє підтягуються до нього. Це робиться для того, щоб двоє бі-жать попереду одного не перекривали йому сектор обстрілу. Один двом, відразу обидва сектора обстрілу не перекриє, а двоє одному можуть.

 

 

 

  Третя фаза - №2 прикриває, №1 та №3 переміщаються

 

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/5.jpg 

 

  Друга фаза - №2 заліг, зробив прицільний постріл

                  або чергу і крикнув напарникам про готовність

                               прикривати їх переміщення

 

 

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/4.jpg 

 

  Перша фаза - №1 та №3 прикривають, №2 переміщається

 

 

   Поширена помилка - повідомляти про те, що готовий прикривати, відразу ж після того, як закінчив переміщення, а сам не встиг ще зайняти позицію.

Варіант №2 «ДВА - ОДИН»

   Застосовується послідовне пересування: двоє стріляють - один біжить. Деякі фахівці пропонують переміщатися без суворої послідовності - хто після кого схо-плюється і змінює позицію, для того, щоб у противника не було можливості вга-дати, хто з членів «трійки» буде переміщатися наступним. Дана пропозиція прий-нятна, але велика ймовірність виникнення плутанини, і на наш погляд більш при-йнятний спосіб по черзі, але зі зміною першого переміщення.

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/9.jpgНаприклад, біжить №1, а №2 і №3 прикривають. Наступний переміщається №2, №1 і №3 на прикритті. Нарешті вперед йде №3 під прикриттям №1 і №2. Перший етап закінчився, вся група перемістилася вперед. Початок другого етапу починається з руху вперед уже №2, потім №3 і закінчується переміщенням №1. Третій етап починає №3, потім №1, завершує №2 і т.д. Тут можливі варіанти, і в кожному підрозділі бажано напрацювати щось своє, але головна умова простота і зрозумілість, що б, не виникло плутанини в бою.

 

 

  Третя фаза -№1 №2 прикриває, №3 переміщається

 

 

 

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/8.jpg 

  Друга фаза - №1 заліг, зробив прицільний постріл

                  або чергу і крикнув напарникам про готовність

             прикривати переміщення, почав переміщення №2,

                           №3 на місці прикриває переміщення

 

 

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/7.jpg 

 

  Перша фаза - №2 та №3 прикривають, №1 переміщається

 

 

 

   Поширена помилка - повідомляти про те, що готовий прикривати, відразу ж після того, як закінчив переміщення, а сам не встиг ще зайняти позицію, плутанина в черговості переміщення в групі та плутанина в другій фазі переміщення.

Варіант №3 «ПІВХОДУ»

  Більш складним варіантом організації переміщення в трійках є наступний спосіб: один солдат схоплюється і починає переміщення, проробляє половину шляху, в цей момент вискакує інший солдат і починає переміщення, в цей момент перший солдат вже заліг і відкриває вогонь, а третій все ще веде вогонь з своєї першої позиції. Як тільки другий солдат проробляє половину шляху, схоплюється третій солдат. Після того, як другий солдат досягає наміченої їм точки і залягає, схоплю-ється перший солдат і так далі. При цьому способі два солдата біжать, а один стріляє, причому між солдатами, які переміщаються зберігається півходу. Звичай-но, цей метод найбільш складний, тут найбільша ймовірність «збитися з ритму». Не радимо використовувати цей спосіб звичайним підрозділам з солдатами стро-кової служби. Цей варіант може підійти групам працюючим спільно багато років, так як він вимагає великої злагодженості всередині «трійки».

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/12.jpg 

 

 

Третя фаза -№2 переміщається, досягає наміченої їм точки

                 та залягає починає прикривати, починає рух №1,

                                №3 подолав половину шляху

 

 

 

http://www.zakon-grif.ru/images/articles/51/11.jpg 

 

  Друга фаза - №1 заліг, зробив прицільний постріл

                              або чергу, прикриває переміщення,

                                 №2 подолав половину шляху,

                                        почав переміщення №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перша фаза - №1 підскочив почав переміщення,

                          коли подолав половину шляху №1

                                підскочив №2 та почав рух,

            №3 прикриває переміщення з першої позиції

 

 

 

Кожен з методів має свої позитивні і негативні сторони.

Перший - найбільш простий і тому безвідмовний спосіб, його можна викори-стовувати для пересування солдатів, які обслуговують один вид зброї, скажімо, кулеметник і його підношувач боєприпасів, але при його виконанні виникає мо-мент, коли один прикриває двох.

Другий спосіб з точки зору прикриття краще, так як в будь-який момент часу двоє прикривають пересування одного, але він самий повільний з трьох.

Третій спосіб найшвидший, але страждає прикриття.

 При діях в групах можна заздалегідь встановити, хто стріляє одиночними пострі-лами, а хто веде вогонь чергами. Так можна домогтися ведення прицільного вог-ню хоча б частиною солдатів, при «заспокійливому» дії на них вогню чергами.

Для пересування в «двійках» і «трійках» не слід жорстко прив'язуватися до сис-теми заздалегідь встановлених груп і номерів всередині бойових груп. Не можна передбачити бою будь-хто, який опинився поруч, може стати членом бойової групи. В рівних умовах використання «трійок» краще, так як витягувати поране-ного удвох легше, а якщо це відбувається під вогнем, то один зможе здійснювати прикриття, а інший перетягування пораненого. Крім того, використання «трійок» дозволяє об'єднувати в одній групі ветеранів, солдатів середнього терміну служби і новачків.

ПЕРЕМІЩЕННЯ «по одному»

При переміщеннях перекатами не обов'язково, щоб відразу після скоєння пере-біжки одним солдатом, починав переходити інший. З вигляду на обстановку мож-лива і наступна техніка. Один солдат під прикриттям іншого (інших) долає 50 - 100 метрів трьома-чотирма перебіжками, обкопується, починає стріляти, і тіль-ки після цього починає рух наступний солдат. Можливо, що весь склад відділення або навіть взводу на черговий рубіж буде виводитися таким чином по одному. В цьому випадку рекомендується першим направляти на черговий рубіж найбільш підготовленого і фізично розвиненого солдата в групі, а останніми виводяться кулеметники, зв'язківці, снайпери і командири. Якщо зближення здійснюється в повільному темпі, то солдати, що підтримують вогнем пересування інших, повин-ні вести підтримуючий вогонь безсистемно, змінюючи бойові позиції, однак, пам'ятаючи, що при зміні позиції щільність вогню всього підрозділу падає.

значення кулемету

При організації зближення потрібно пам'ятати, що ротний кулемет в силу біль-шої практичної скорострільності і здатності вести інтенсивний вогонь має і вели-ку частку вогневої сили підрозділу. Тому іноді кажуть, що не кулемет підтримує автоматників, а автоматники кулемет. Причому в залежності від обраного «акцен-ту» в діях змінюється їх тактика. В одному випадку пересування підрозділу ба-читься як зближення автоматників з противником за підтримки кулемета, інша справа, якщо бій бачиться як переміщення кулемета по полю бою за підтримки автоматників, які розглядаються, перш за все, як піднощики боєприпасів.

Наприклад, змінюється момент розгортання підрозділу по фронту. При верхо-венстві кулемета розгортання по фронту потрібно виробляти, як можна пізніше, щоб не заважати кулемету вести вогонь в проміжки між своїми військами.

CКУПЧЕННЯ

Дуже поширена помилка при наближенні до позицій противника, - скупчення. Це надає ворогові хороші цілі для зосередженого вогню, підвищуючи тим самим ефе-ктивність його оборони. Дистанція між солдатами повинна підтримуватися весь час. Дистанція визначається тактичної обстановкою, чим більше - тим краще, в рамках розумного, звичайно. Для боротьби з цим потрібно перед початком руху кожному солдату призначити для себе віддалену точку, в яку як би здійснюється рух. Ця точка повинна бути віддалена від пункту, до якої направлено рух всієї групи, настільки, наскільки сам солдат знаходиться в стороні від солдата, який займає центральне положення і рухається в пункт призначення всієї групи.

Наприклад, орієнтир для руху всього підрозділу - окреме дерево. Один із солдатів рухається прямо на дерево. Інші подумки відкладають від цього дерева відрізок, що дорівнює відстані від них до цього солдата, і знаходять на місцевості точку, яка збігається з кінцем цього відрізка. У напрямку на цю точку вони і рухаються. З іншого боку, в разі вибивання вогнем противника частини атакую-чого ланцюга, для збереження ударної сили підрозділу, потрібно притискатися до центру, навіть якщо фланги будуть незайнятими, тобто зберігати атакуючу одиницю.

ВІДСТАНЬ, долається за ОДНЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ

Відстань, і час на його подолання залежить від нижчезазначених факторів.

 

УКРИТТЯ

Перш за все - це наявність укриття. Навіть на самій рівній місцевості є невели-кі нерівності, піднесення і западини, а під час бою з'являться воронки. Ними мож-на скористатися при пересуванні. Найкращий спосіб переміщення - пересування від укриття до укриття. Солдату рекомендується перед переходом в атаку подум-ки пройти шлях, який йому доведеться подолати при зближенні з противником. Як би викласти на полі уявну доріжку, відмітивши на ній місця зупинок для пере-починку. Якщо весь шлях так розмітити неможливо, то потрібно заздалегідь спла-нувати шляхи хоча б найближчих декількох перебіжок. Падати краще не за укрит-тя, а поруч з ним і потім заповзати за нього, або перед вчиненням перебіжки від-повзати від укриття. Краще робити і те, і інше. Залишати укриття потрібно іншим шляхом, в порівнянні з тим, яким укриття було зайнято. Все це робиться для того, щоб ворог не міг визначити: звідки почне рух піхотинець, а відповідно не міг би заздалегідь навести в цю точку свою зброю. Замість переповзання можна викори-стовувати перекочування, але при перекочуванні велика ймовірність задерти зброю в гору або зігнути ногу в коліні і тим самим демаскувати себе. Відповзати при ін-ших рівних умовах потрібно вправо від себе, оскільки при стрільбі з автоматичної зброї чергами постріли йдуть вліво - вгору від того, по кому стріляють. Втім, якщо висота рослинного покриву невелика або якась ділянка місцевості не має укриття від куль, а укритя тільки від спостереження, або позиція противника вже дуже близька, слід завмирати після падіння і особливо уникати рухів головою, яка доб-ре помітна. Якщо з яких-небудь причин віддана команда зупинитися, то не слід повністю припиняти рух в тому місці, де застав таке розпорядження, а потрібно зайняти найближче укриття, зручне для можливого ведення вогню і подальшого пересування. Використовувати принцип «від укриття до укриття» потрібно в розумних межах. Не слід його використовувати при несподіваному попаданні під вогонь противника. У такій ситуації і 10 метрів пробігти не вийде. Потрібно від-разу падати. Не слід, в пошуках безпеки, користуватися занадто очевидними і легко доступними укриттями. Властивість такого укриття «притягувати» солдат відомо. У таких місцях часто відбувається «скупчення» солдатів. Ворог може добре пристреляти їх або замінувати, і замість захисту вони стануть пасткою. Солдати противника перш за все прострілюють найбільш очевидні укриття, які тому навіть називають «гніздами для ворожих снарядів». Противник може спе-ціально обладнати такі, щоб заманити і знищити в них атакуючих.

Наприклад, ворог може викопати цілі лінії траншей з нормальним бруствером з боку атакуючих і зрізати бруствером з боку своєї оборонної позиції. Піхота, за-хопивши таку траншею, методично розстрілюється противником або при близько-му розташуванні другої траншеї закидається гранатами: адже у атакуючого запас гранат обмежений, а той хто обороняється може завчасно накопичити їх у великій кількості. Простіший варіант - насипати купки землі і «насадити» кущі на відпо-відній від своїх позицій відстані. Знищення атакуючих набагато полегшується, так як точно відомо відстань до місць, де вони спробують сховатися. Нарешті, при до-статньому зближенні з противником, укриттів від вогню, як правило, не залиша-ється і доводиться використовувати більш короткі перебіжки як засіб, що утруд-няє прицілювання противнику.

ЧАС

Якщо до наступного укриття далеко, то вступає в силу інший фактор - час, який потрібен для подолання відкритої ділянки. Якщо відстань, а, отже, і час на пере-бігання, значний, то противник зможе почати і, головне, скорегувати свій при-цільний вогонь по солдату який пересувається. Час, що витрачається солдатом на переміщення, залежить від щільності та ефективності вогню противника. Чим сильніше вогонь противника - тим воно повинно бути менше. Як правило, з наб-лиженням до позиції противника, його вогонь стає сильнішим і ефективнішим. Тому чим ближче до ворога, тим коротше і швидше повинно бути переміщен-ня. Якщо на дистанції 700-800 метрів довжина переміщення може бути 40-50 кроків (подоланні за 30 секунд), на відстані 400-500 метрів - 15-20 кроків, то бли-зько від ворога або під його інтенсивним вогнем вона повинна складати 5 кроків.

Вважається, що за 3 секунди, що вимагаються для короткої перебіжки, против-ник не встигне зробити прицільний постріл. Середньому солдату на проведення прицільного пострілу потрібно близько 5 секунд. Для запам'ятовування довжи-ни цієї короткої дистанції використовується вираз «[я] встав - він - мене – поба-чив - вниз». На кожне слово робиться крок. Якщо противник веде прицільний вогонь, то потрібно переміщатися, не даючи йому пристрілятися. У такій ситуації просто впасти на рівному місці означає перетворитися в гарну мішень і загинути.

Перебуваючи під спостереженням противника перед вчиненням перебіжки пот-рібно прораховувати, скільки можна пробігти до першого прицільного пострілу противника: потрібно подумки скласти час, який буде потрібно противнику, щоб зрозумі-ти, що солдат почав перебігання, скільки йому буде потрібно, щоб вскинути зброю, щоб прицілитися, вистрілити, слід також враховувати, скільки часу куля ворога буде летіти до місця знаходження солдата (куля долає відстань не мит-тєво), отриманий результат слід порівняти зі швидкістю перебіжки. Так можна приблизно оцінити відстань щодо безпечної перебіжки. Взагалі, прорахунок часу реакції противника на власні дії - прийом, який доцільно використовувати в різ-них ситуаціях. Щоб правильно вибрати відстань для переміщення треба врахувати наявність укриттів і «прорахувати» час, коли перебігаємий буде відкритий для вогню противника. Якщо таке укриття розташоване занадто далеко, то не слід будь-що намагатися добігти до нього за одне перебігання. Це може коштувати життя.

Основні способи пересування солдата в бою в залежності від ступеня видалення противника:

прискореним кроком, короткими перебіжками, переповзанням.

 

ІІІ. Заключна частина (до 5 хв.)

1. Спільне з учнями підбиття підсумків уроку відповідно до поставлених завдань.

2. Аргументоване оцінювання відповідей учнів, їхньої активності і дисципліно-ваності під час уроку.

3. Повідомлення домашнього завдання:

      Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал у підручнику сторінка ________________, конспекті уроку.

      Бути готовим відповідати на запитання:

1). Із якою метою розподіляють солдатів відділення в бою на бойові групи?

2). У якому складі можуть бути створені бойові групи?

3). Які завдання, прийоми і способи дій солдата на полі бою у складі бойової групи?

4. Тренування навичок у стройових прийомах:

- «Рівняйсь», «Струнко»;

- відповідь на прощання з учителем у складі взводу.

 

Використана література:

Бойовий статут Сухопутних військ частина 3, Київ, в.”Варта”, 2006;

методичний посібник «Рекомендації механізованим підрозділам щодо дій на полі бою в сучасних умовах» 2002р;

підручник «Захист Вітчизни» 11 клас. (А.Гудима, I.M.Гарасимів, К.О.Пашко, М.М.Фука, Ю.П.Щирба.) Тернопіль, в.”Астон”, 2019р;

«Тактика»: підручник(В.В.Вішняков і ін..) КНУ,2009р.

«Тактика легкої піхоти для дій малих груп» (Крістофер Е. Ларсен) Укр.видання,2015р.

 

Конспект уроку підготував

Вчитель предмету «Захист Вітчизни»:  __________________/В.С.ВОРОБІЙ/

 

Методична розробка обговорена на засіданні методичного об’єднання школи

 

 

 

 

стр. | 1

п-к Воробій В.С.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Олійников Андрій Сергійович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Захист Вітчизни (рівень стандарту, академічний, профільний, для хлопців) 11 клас (Пашко К.О., Герасимів І.М., Щирба Ю.П., Фука М.М.)
Додано
8 вересня 2020
Переглядів
3007
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку