Конспект до уроку української літератури

  Тема.  Всеволод Нестайко.    Пригодницький сюжет твору

                                                      «Тореадори з Васюківки»

 

Очікувані результати: ознайомляться з життєвим і творчим шляхом В.Нестайка, розкриють особливості пригодницького твору; розвиватимуть вміння працювати з текстом, аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, аргументовано доводити свою думку, узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки; формуватимуть предметну та комунікативну компетентності; виховуватимуть позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд.

Тип уроку: урок формування компетентностей.

Обладнання: підручники,  презентація, виставка книг, смайлики, «дерево рішень», фрагменти фільму за повістю «Тореадори з Васюківки».

                                                                Дружба!

                                           Велике це слово – дружба!

                                                               Може, найбільше з усіх слів людських.

                                                                                              Павлусь Завгородній

 Хід уроку

І. Організаційний момент.

   Емоційне налаштування класу.

 

 Сьогодні в нас незвичайний урок:

У світ фантазії зробимо ще один крок,

А з творчістю ми вже стрічались не раз,

І знову вона завітає до нас.

Це час міркувань, наполегливий час.

Цікаві завдання чекають на вас.

- А для того, щоб налаштувати вас на співпрацю, трішки підняти вам настрій, я подарувала кожному усміхнений смайлик.

- Отож вирушаймо в подорож до країни Знань.

II. Актуалізація опорних знань.

     Бесіда за питаннями:

• Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати художній твір?
• Які твори  художньої літератури вам подобаються? Чим саме?
• Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким?
• А які пригодницькі твори зарубіжної літератури ви вже читали? (Твори Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, захоплюють?

Отож ми сьогодні вирушаємо в мандрівку сторінками життя і творчості відомого українського  дитячого письменника Всеволода Нестайка, який був мрійником і дуже любив пригоди.

III. Оголошення теми уроку (учні тему та епіграф записують у зошити).

      Очікувані результати (думки учнів).

 IV. Мотивація навчальної діяльності.

Мабуть, для того щоб мрії здійснилися, нам необхідна допомога і підтримка близьких людей, друзів. І ось у такі моменти пізнаються справжні друзі. А яким ви уявляєте справжнього друга?

1. Метод  «Гронування» - справжній друг …
2. «Методика одного речення»(коментар епіграфа).

V.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Подорож « Сторінками мого життя» ( презентація + спогади).

Народився Всеволод Нестайко  1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині в сім'ї службовця. Мама була вчителькою, дуже захоплювалася читанням. Коли Всеволоду було три роки, загинув батько, який у 20-ті роки був у "січових стрільцях". Йшов страшний 1933 рік і сім'я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Нестайко прожив у столиці.

Учень-літературознавець. Я в дитинстві був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої хвороби, котрою б я не перехворів.  Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля мене. Доводилось зачиняти самого вдома. Тому дитинство для мене – це самотність.

Учень-літературознавець. А потім була школа. І знову залишався сам.  На одному з уроків у першому класі надокучило мені сидіти, я підвівся з місця і пішов собі між партами.

• Ти куди? – здивовано запитала Ліна Митрофанівна.
• Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на одному місці не можна.

Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой  не підставив мені ногу і я гепнувся на втіху всьому класові.

Учень-літературознавець. Коли я був маленьким хлопчиком, страшенно хотів якнайшвидше вирости й стати великим, дорослим. Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок, бо руде волосся на моїй голові стирчало, як голки в їжака. Було це на уроці географії, коли ми проходили Африку.

Учень-літературознавець. Я страшенно хотів якнайшвидше вирости. Я годинами стояв під дощем, бо казали, що від дощу швидше ростуть. А мама лише дивувалася, чого це я повсякчас шморгаю носом…

Учень-літературознавець. За порадою однокласника Васі, такого ж, як і я, шпінгалета, я прив’язував до однієї ноги важку праску, до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. І  спати лягав  о сьомій, бо мама казала, що люди ростуть уві сні.

Учень-літературознавець. Отак у сні і нетерплячці і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство – найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад – у дитинство. Та нема в часу дороги назад. Час іде тільки вперед.

Поетична хвилинка «Щасливе дитинство».

 

Щасливе дитинство – це тепла хатина,

В якій у любові зростає дитина;

Це мамина пісня, бабусина казка,

Любов усіх рідних, Господняя ласка…

Щасливе дитинство – це друзів багато,

З якими і будні минають, як свято!

Це щедрі сюрпризи і здІйснені мрії,

Казкові бажання і щирі надії…

Щасливе дитинство – в щасливій родині,

Яка все найкраще плекає дитині!

Благаєм, дорослі, зробіть все можливе,

Щоб квітло у світі дитинство щасливе!!!

Учень-літературознавець. А коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив.

2. Буктрейлер «Всеволод Нестайко – дітям».
3. Теорія літератури.

• А зараз пригадаємо, що таке повість та ще й пригодницька.

Повість — це великий за обсягом твір, у якому детально розповідається

про багато подій із життя дійових осіб.

Пригодницька повість — це твір, у якому зображені непередбачені,

несподівані події, що трапляються з героями.

Потребує пояснення й сама назва твору.

- Хто ж такі тореадори?

Тлумачний словник української мови пояснює це слово так:

тореадор (від іспанського тореадор) — учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.

4. Літературна скринька (словник невідомих слів).

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА!!!

5. Еврестична бесіда за змістом повісті.

• Ми знаємо, що всі персонажі художнього твору поділяються на головних і другорядних. Пригадаймо, хто ж головні герої повісті?(Ява Рень і Павлусь Завгородній)

Пориньмо ж у їх веселий пригодницький світ дитинства!

• Чому глава твору починається не зі знайомства з хлопцями, а сваркою діда Варави?
• Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?
• Що цікавого ми дізналися про родину Вані?
• Як бугай Петька налякав дачника?
• Через що хлопці посварилися і навіть побилися?
• Так, Ява і Павлуша – великі фантазери, які шукають різних чудернацьких способів, щоб стати відомими. Давайте послухаємо, що вони вигадали на цей раз, щоб слава про них «гриміла на всю Васюківку, як радіо на травневі свята.

Театр мініатюр.  Інсценізація уривка «Тореадори».

Ява. Давай влаштуємо бій биків.
       Павлуша. Га?
       Ява.  Ти пам'ятаєш, ми в клубі закордонне кіно дивилися "Тореадор"?

Павлуша. Ага... То й що?

Ява.  Пам'ятаєш, на арені розлючений бик, а тут дядько у капелюсі, з гинджалом, перед ним танцює.

Павлуша. Так-так-так...

Ява.  А потім – рраз! Бик – беркиць! І оплески.

Павлуша. Ага. Здорово... Але це ж убивати треба. Хто ж нам дозволить убивати поголів'я?

Ява. Тю, дурний! Убивати! Що це тобі – м'ясозаготівля, чи що. Це ж видовище. На стадіоні. Вроді футбола. Головне тут – красиво вимахувати червоною плахтою і ловко вивертатися, щоб рогом не зачепило. Ти ж бачив. Тореадори – це найсміливіші герої і ловкачі. Головне тут – тренування і спритність. Розумієш? Уперше в історії Васюківки – бій биків. Тореадор Іван Рень і тореадор Павло Завгородній! Гості з'їжджаються з усієї України. Трансляція по радіо і по телевізору. Навіть у Жмеринці видно буде.
       Павлуша.  Це  здорово! По радіо, по телевізору і взагалі....Де візьмемо бика? Бугая Петьку?

Ява.  Та ні. То таке страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік Іван Свиридович боїться. Очі – наче тракторні фари. Землю гребе ногами, як екскаватор. Ні, хай з бугаєм Петькою вороги наші б'ються.

Павлуша. То може цап Жора? Він такий противний, з'їв мою сорочку, коли я у калабані купався.

Ява. Ні. Жора дуже балакучий. Весь час мекекече. Ми й оплесків не почуємо. І йдеться про бій биків, а не цапів. Треба, щоб було щось бичаче, коров'яче щось - велике і крутороге…

 Павлуша. Коров'яче? Слухай, то, може, узяти просто корову? Бо, крім Петьки, справжніх биків у нас чортма, а корів скільки хочеш. І взагалі ніде не сказано, що обов'язково має бути бик.

Ява. Хтозна, може й так.

Павлуша. Тоді кращої кандидатури, ніж ваша Контрибуція, і не придумаєш.

Ява. А чому Контрибуція? Чому не ваша Манька?

Павлуша.  Бо в нашої Маньки теля і один ріг зламаний. Ти хочеш, щоб з нас сміялися? Тореадори з однорогою коровою! Карикатура. Такого ще ніколи в світі не було.

Ява. Ну, гаразд, спробуємо Контрибуцію. Завтра поженемо пасти і спробуємо. А то твоя Манька і справді для телевізора не підходить. Ще люди подумають, що то не корова, а собака.

Учитель.

• Чим закінчилося їх тренування з коровою Контрибуцією?
• Знайдіть у творі портретну характеристику діда Варави. Про що вона свідчить?
• Як Ваня з Павлом ставляться до навчання? Прочитайте про це у тексті.
• Яким чином Ваня хотів зробити підводного човна?
• Про що свідчить реакція хлопців на скімлення щеняти в колодязі?
• Як поставилися хлопці до злочинця, який кинув щеня до колодязя?
• Чим пояснити те, що Ваня з Павлом, отримавши нового друга, забули про будівництво підводного човна?
• Чи все, що робили хлопці, заслуговує схвальної оцінки дорослих?
• А чому ж вони всім подобаються? Це навіть найулюбленіші герої самого автора. Чи можна їх назвати позитивними героями?

 

6. Фільмографія. Перегляд уривків кінофільму за повістю «Тореадори з Васюківки».

• Чи зуміли актори передати характери героїв?

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

1. Хвилинка мудрості.

У народі кажуть: «Кожна пригода – до мужності дорога».

- Як ви розумієте це прислів’я?

- Справді, у пригодах гартується воля, характер людини і справжня дружба.

     2 . Усна рефлексія.

• На уроці я зрозумів, дізнався, навчився…

     3.  «Дерево рішень».

"Самі собою мрії дійсністю не стануть".

Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу вигадують і здійснюють нову авантюру. Давайте допоможемо хлопчиками, дамо поради, що їм необхідно зробити, щоб їхні мрії здійснювалися і все задумане збувалося. Напишіть пораду на зеленому листочку і прикріпіть до «Дерева рішень» (добре вчитися, виховувати характер, бути хоробрими, цілеспрямованими, слухати старших, не втрачати оптимізму).

4.Заповіт дружби від Всеволода Нестайка.

 

      VІІ. Домашнє завдання.

      1.Читати розділ дев’ятий ( cт.135-141).

      2.Написати СМС- повідомлення до Павлуші і Яви ( 0680049657).

 3.Підібрати прислів’я про дружбу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вікторина   «Так чи ні»

1. Хлопці хотіли прорити метро під  клунею. (Ні, під свинарником)
2. За проїзд у метро хлопці збиралися брати п’ять копійок з учительки української мови. (Ні, математики)
3. Дідусь у покарання примусив хлопців закопувати метро назад. (Так)
4. Зробити підводний човен хлопці вирішили з плоскодонки. (Так)
5. Щоб витягти цуценя з криниці, хлопці принесли мотузку з дому. (Ні, відв’язали козу)
6. Кандидатура цапа Жори не підійшла на тореадорський бій, бо він був з одним рогом. (Ні, бо був «дуже балакучий»)
7. Хлопці шукали порятунку від Контрибуції в калабані. (Так)
8. Павлусь дружив з Явою ще з першого класу. (Ні, з 4)
9. Сестра Яви не вимовляла літеру «Л». (Ні, «Р»)
10.  Театр хлопці організували разом з учителькою Галиною Сидорівною. (Так)
11.  Ява з Яришкою найчастіше сварилися через велосипед. (Так)
12.  Думаючи, що вмирає, Ява подарував Яришці свій магнітофон. (Ні)

 

 

 

 

ВАРТІСТЬ ВИДІВ РОБОТИ

1. Пароль - 1б.
2. Д/з – 2б.
3. Вікторина – 1б.
4. Робота в групах – 2б.
5. Гронування – 1б.
6. «Хвилинка мудрості» - 1б.
7. Проблемне питання – 2б.
8. Незакінчене речення – 1б.

 

 

 

 

ВАРТІСТЬ ВИДІВ РОБОТИ

1. Пароль - 1б.
2. Д/з – 2б.
3. Вікторина – 1б.
4. Робота в групах – 2б.
5. Гронування – 1б.
6. «Хвилинка мудрості» - 1б.
7. Проблемне питання – 2б.
8. Незакінчене речення – 1б.

1 ГРУПА

Доведіть, що повість Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» - пригодницька. Проілюструйте прикладами.

 

 

    

 

 

2 ГРУПА

Визначте головну думку повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».

 

 

3. Визначення засобів творення комічного.

• Подумайте, будь ласка, і скажіть, за допомогою яких засобів творення комічного автор досягає того, що читаючи повість «Тореадори з Васюківки», ми не можемо стримати сміх.

(Діти визначають і називають засоби творення комічного у повісті)

 4. Вибірковий диктант.

• Крім названих вами засобів автор, щоб зробити розповідь яскравішою, образнішою, використовує різні художні засоби. Які ж саме? (Діти називають художні засоби)
• Я пропоную, об’єднавшись у три групи, виокремити з поданих художніх засобів епітети, порівняння, метафори.

 

(1 група – епітети.

2. група – метафори.

3 група – порівняння.)

  

Художні засоби 

Нам’яти вуха; сталь, а не характер; прекрасна, благородна ідея; причепилося те ім’я до нього, як реп’ях до собачого хвоста; найкращий друзяка; мисливець завзятий; розлючений бик; червоний, мов рак; півдня загоряв на ізоляторах (на стовпі); все, що було поганого на дорозі, ми підібрали на свої штани і сорочки; очі, наче тракторні фари; славний, знаменитий, могутній єгипетський фараон; землю гребе, як екскаватор; схожий, як свиня на коня; червоно-біло-зелена каша; репаються смугасті бомби; страшнюче мурмило; ллється червона кавуняча кров; вітер гуляє по сцені; ми жували слова.